Однією з обов'язкових умов посвідчення угод є перевірка дієздатності фізичних осіб та правоздатності юридичних осіб.
Під дієздатністю слід розуміти здатність своїми діями набувати цивільних прав та створювати для себе цивільні обов'язки. Дієздатність фізичних осіб виникає в повному обсязі з 18 років, а в тих випадках, коли законом допускається вступ до шлюбу до досягнення 18 років, така особа набуває дієздатності в повному обсязі з моменту одруження.
Неповнолітні віком від 15 до 18 років мають право самостійно вчиняти дрібні побутові угоди, розпоряджатися заробітною платою, стипендією (але не речами, придбаними за ці гроші), авторськими та винахідницькими правами, вносити вклади до кредитних установ і розпоряджатися ними. Вони мають право володіти, користуватись і розпоряджатися майном трудового чи селянського господарства, якщо є членами цих господарств. Можуть бути засновниками молодіжних, громадських організацій. Вони несуть цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну ними іншим особам. За законодавством України (ст. 13 ЦК України) неповнолітні від 15 до 18 років органами опіки й піклування за наявності достатніх підстав можуть бути обмежені у праві користуватися їхньою заробітною платою або стипендією.
Інші угоди укладаються неповнолітніми від 15 до 18 років лише за згодою їхніх батьків (усиновителів) або піклувальників.
Неповнолітні, які не досягли 15-річного віку, мають мінімальну дієздатність: вони можуть вчиняти дрібні побутові угоди, вносити вклади до кредитних установ і розпоряджатися ними. За шкоду, заподіяну неповнолітнім, який не досяг і 15-річного віку, відповідають його батьки (усиновителі) або І опікун. Інші угоди укладають батьки (усиновителі) або опікуни від імені неповнолітніх.
Отож, нотаріус, перевіряючи дієздатність громадянина, повинен установити вік осіб, які звернулися за посвідченням угоди. Для цього нотаріус витребує документи, в яких указано вік учасників угоди.
Дієздатність дорослих громадян може бути обмежена за рішенням суду, якщо такий громадянин зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, внаслідок чого ставить себе і свою сім'ю в тяжке матеріальне становище. Обмежено дієздатній особі призначається піклувальник, зі згоди якого він може укладати угоди по розпорядженню майном, одержувати заробітну плату, пенсію або інші доходи і розпоряджатися ними.
За рішенням суду громадянин може бути визнаний повністю недієздатним, якщо внаслідок душевної хвороби чи недоумства він не може розуміти значення своїх дій або керувати ними. Таким особам призначається опікун, який від імені підопічних та в їхніх інтересах вчиняє всі необхідні угоди.
Таким чином, перевіряючи дієздатність громадян, які звернулися за посвідченням угоди, нотаріус має врахувати й такі обставини. Це робиться під час бесіди з особою, яка звернулася за посвідченням угоди. Особливу увагу треба звертати на ці обставини, якщо до нотаріуса звертається стара, немічна людина або така, поведінка якої є незвичною. Нотаріус, бесідуючи з громадянином, робить висновок, чи розуміє він значення своїх дій, наслідки їх вчинення.
І якщо в нотаріуса є підстави вважати, що хтось із учасників угоди внаслідок душевної хвороби чи недоумства не може розуміти значення своїх дій або керувати ними чи внаслідок зловживання спиртними або наркотичними речовинами ставить свою сім'ю в тяжке матеріальне становище, а відомостей про визнання особи недієздатною чи обмежено дієздатною у нотаріуса немає, то він відкладає вчинення нотаріальної дії на строк у межах місяця і з'ясовує, чи є рішення суду про визнання особи недієздатною чи обмежено дієздатною. Якщо такого рішення суду немає, то нотаріус повідомляє про своє припущення одну з осіб чи один із органів, вказаних у ст. 256 ЦПК України (членів сім'ї, профспілку, іншу громадську організацію, прокурора, орган опіки й піклування, психіатричну лікарню), які можуть звернутися до суду з заявою про визнання цієї особи недієздатною чи обмежено дієздатною. При цьому вчинення нотаріальної дії відкладається на 10 днів. У разі порушення справи в суді нотаріус зупиняє нотаріальне провадження до набуття рішенням суду законної сили, а якщо справу не буде порушено протягом 10 днів, то нотаріус вчиняє нотаріальну дію.
Справжність підпису батьків, усиновителів, піклувальників на заяві про згоду на посвідчення від імені неповнолітніх віком від 15 до 18 років, а також від імені осіб, визнаних обмежено дієздатними, повинна бути засвідчена в нотаріальному порядку або підприємством, установою, організацією, в якій вони працюють, навчаються, житлово-експлуатаційною організацією за місцем їх проживання, або ж адміністрацією стаціонарного лікувально-профілактичного закладу, в якому вони знаходяться. Засвідчення справжності підпису не потрібне, якщо батьки, усиновителі чи піклувальники прийдуть особисто до нотаріуса і подадуть заяву про свою згоду на посвідчення угоди.
Крім того, нотаріус вимагає дозволу органу опіки й піклування на право опікуна укладати, а піклувальника давати згоду на вчинення від імені підопічного угоди, якщо вона виходить, за межі побутової. Це договори, що потребують нотаріального посвідчення і спеціальної реєстрації про відчуження майна, що належить неповнолітнім, відмова від належних підопічному прав, поділ майна, поділ чи обмін житлової площі, видача письмових зобов'язань тощо.
В усіх випадках, коли учасником угоди є неповнолітній, недієздатний чи обмежено дієздатний, нотаріус повинен перевірити повноваження їхніх законних представників, тобто впевнитися, що особа справді є батьком, усиновителем, опікуном чи піклувальником. Це робиться на підставі свідоцтва про народження, запису в паспорті, рішення виконкому.
Якщо в угоді бере участь юридична особа, нотаріус зобов'язаний перевірити її правоздатність - здатність мати цивільні права та обов'язки.
|
- 22. Загальні правила посвідчення угод (правочинів)
Угодами визнаються дії громадян та організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав чи обов'язків (ст. 41 ЦК УРСР). Відповідно до чинного законодавства обов'язковому нотаріальному посвідченню підлягають: - договори про відчуження (купівля-продаж, міна, дарування, довічне утримання) жилого будинку, іншого нерухомого майна (статті 227, 242, 244, 426 ЦК); - договори про
- 69. Ускладнення у ході судового розгляду цивільних справ.
У ході розгляду та вирішення конкретної цивільної справи нерідко виникають обставини, які ускладнюють або унеможливлюють її подальший розгляд - ускладнення у ході судового розгляду цивільних справ (дав. табл. на с 169) Цивільне процесуальне законодавство розрізняє дві основні форми ускладнень цивільного судочинства, які, своєю чергою, поділено ще на кілька: тимчасове припинення провадження у
- 78. Окреме провадження: загальна характеристика.
Потреба захисту прав та охоронюваних законом інтересів ви-иикаг не тільки у разі, якщо вони порушуються чи оспорюються. Інколи необхідно встановити такі обставини, що є лише підставою для здійснення суб'єктивних прав. Особа, що мас певне право, не може його здійснити через те, що факти, які це право підтверджують, не є очевидними і потребують перевірки та підтвердження відповідними доказами. Тому
- 79. Загальні правила розгляду та вирішення справ окремого провадження.
Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника та заінтересованих осіб. Тому вирізняльною ознакою справ окремого провадження є те, шо заяву може бу пі подано певним визначеним законом колом осіб (заявників), тим часом як у позовному провадженні це може зробити будь-яка особа, чиї права і охоронювані законом інтереси ймовірно порушені. Заявником іменусгься фізична чи юридична особа,
- 13. Суб'єкти цивільних процесуальних правовідносин
Цивільні процесуальні правовідносини можуть виникнути тільки між носіями цивільних процесуальних прав і обов'язків у процесі здійснення правосуддя в цивільних справах, в цивільному судочинстві. Тому без суду, наділеного такими функціями, неможливі самі процесуальні правовідносини, тому суд і є обов'язковим суб'єктом усіх цивільних процесуальних правовідносин. Другим суб'єктом цивільних
- 14. Елементи цивільних процесуальних правовідносин (суб'єкти, об'єкти, зміст)
Суб'єкти: Цивільні процесуальні правовідносини можуть виникнути тільки між носіями цивільних процесуальних прав і обов'язків у процесі здійснення правосуддя в цивільних справах, в цивільному судочинстві. Тому без суду, наділеного такими функціями, неможливі самі процесуальні правовідносини, тому суд і є обов'язковим суб'єктом усіх цивільних процесуальних правовідносин. Другим суб'єктом цивільних
- § 3. Особливості криміналістичної характеристики та розслідування ухилення від повернення виручки в іноземній валюті
Криміналістична характеристика злочинів. Для економіки держави, що розвивається, велику небезпеку становить ухилення від повернення виручки в іноземній валюті, товарів або інших матеріальних цінностей, отриманих від цієї виручки, чи приховування будь-яким способом такої виручки, товарів або інших матеріальних цінностей. Криміногенна обстановка у цій сфері потребує прийняття відповідних заходів
- Виклик до суду
- це пропозиція з'явитися в суд. Для осіб, які беруть участь у справі, як правило, явка необов'язкова, а для свідків, перекладачів та експертів - обов'язкова. Виконавче провадження - сукупність дій органів державного виконання і державних виконавців, спрямованих на примусове виконання рішень суду та інших органів, які підлягають примусовому виконанню. Виконавчі документи - письмові, оформлені
- Розпорядження вкладами на випадок смерті вкладника.
Вкладник резидент може зробити відповідне розпорядження банку щодо коштів що йому належать, на випадок своєї смерті (заповідальне розпорядження), оформивши його на картці особового рахунку в графі «Заповідальне розпорядження по вкладу» або на окремому аркуші (загальне заповідальне розпорядження по кількох своїх вкладах), що зберігаються в даній установі банку. Права на вклад входять до складу
- Тема 6. Форми державного управління
Поняття і види форм державного управління. Поняття, ознаки та класифікація актів державного управління. Вимоги, які висуваються щодо актів державного управління. Поняття, ознаки і функції адміністративного договору. При вивченні данної теми необхідно мати на увазі, що форма державного управління - це зовнішній вияв конкретних дій, які здійснюються органами державного управління для реалізації
|