Головна
ГоловнаПолітологіяЗагальні питання політології → 
« Попередня Наступна »
В. А. Ацюковскій, Б. Л. Єрмілов. Короткий політологічний тлумачний словник, 2009 - перейти до змісту підручника

Капітал

- вартість, що приносить додаткову вартість. Капітал може бути виражений у вигляді грошових позик і кредитів, у вигляді засобів виробництва і навіть у вигляді предметів споживання, якщо з їх допомогою можна отримати прибуток. Капіталом може також бути робоча сила, якщо її продажем займається не сам робітник, а посередник.
Загальну формулу капіталу вивів К.Маркс: Д - Т - Д ', де Д - гроші, Т - товар, д'-сума грошей з приростом, яке і є додаткова вартість. Цей процес означає перетворення простого товарного виробництва на капіталістичне. Джерелом прибутку є присвоєння капіталістом надлишку вартості, створеного неоплаченою працею найманих робітників понад вартість їх робочої сили.
Виробництво та привласнення додаткової вартості у все зростаючих розмірах становить мету капіталістичного виробництва.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Капітал "
  1. Суб'єкти адміністративного процесу
    1. Поняття і види адміністративного процесу. 2. Суб'єкти, що мають особистий інтерес у справі. 3. Особи і органи, що сприяють здійсненню провадження гл. 20 Кодексу про адміністративні правопорушення. 1. Суб'єкти адміністративного процесу - це сторона в про-процесі, що займає свій законний інтерес, своє право, оспорюване або нарушаемое іншою стороною. Одним із суб'єктів адміністративного
  2. 5. Вічний інтерес, вічні суперечки Іван Грозний і Петро Великий
    Особистість і діяльність царя Івана IV Грозного викликала і донині викликає в істориків вкрай суперечливі оцінки. Багато в чому це пояснюється складністю самого історичного матеріалу. Правління Івана Васильовича (1547-1584) вмістило в себе розвиток російської централізованої держави, великі адміністративні реформи і страшний терор опричнини, перемоги над Казанським і Астраханським
  3. Петро Великий
    Суперечки про особистості та діяльності Петра I так само, як і суперечки про особистості та діяльності Івана IV, почали вже сучасники. Автором цілого ряду історичних та історико-філософських трактатів стали сподвижники імператора Ф. Прокопович, П. Шафіров, А. Манкієв та ін Феофан Прокопович був помітним політичним діячем, одним із засновників Синоду, яскравим публіцистом. Такі його роботи, як «Слово про
  4. Олександр Ш
    Подібно до того, як багато схожості було в царювання Олександра II і Олександра I, багато перегукувалася і в царювання Олександра III (1845-1894) з царюванням Миколи I. Різниця, правда, була дуже істотною: у першому випадку ліберальне початок превалювало над консервативним, у «другому випадку - навпаки. Як колись Микола, великий князь Олександр Олександрович не призначався на
  5. 9. Реформи і контрреформи в X IX столітті
    Розвиток Росії в XIX столітті йшов в зіткненні кількох альтернативних варіантів: збереження кріпосницьких порядків (застій, стагнація); реформування країни шляхом скасування кріпосного права, введення буржуазних свобод, конституційного обмеження самодержавства («революція згори»); революційний переворот силами демократичної інтелігенції при опорі на соціальний протест пригноблених мас або
  6. 1.Економіка і соціальна структура
    Розвиток капіталізму в Росії та інших країнах породило проблему його типології. Сучасна методологія розгорнула цю проблему в концепцію трьох ешелонів. Відповідно до цієї концепції можна говорити про три моделі (ешелонах) розвитку світового капіталізму: - ешелон розвиненого, класичного капіталізму - Англія, Франція, США, Канада, Австралія; - ешелон становлення буржуазних відносин в переплетенні з
  7. 54 . Фашизм та інші види авторитарних режимів
    Фашизація політичного режиму здійснюється звичайно за такими основними напрямками: відкрите порушення і попрання демократичний-ських прав і свобод; переслідування заборона опозиційних і політичних партій, а також профспілок і громадських організацій; злиття державного апарату з монополі-ями; одержавлення приватного капіталу; мілітаризація державного апарату; занепад ролі
  8. 64. Склад правопорушення. Вина і винність.
    Склад правопорушення - система ознак протиправної поведінки, необхідних і достатніх для притягнення до юридичної відповідальності. Склад правопорушення: суб'єкт, суб'єктивна сторона; об'єкт; об'єктивна сторона. Суб'єкти правопорушення - фізичні і юридичні особи. Фізичні особи, як суб'єкти правопорушення, повинні володіти деликтоспособностью, тобто здатністю нести
  9. Організація діяльності нотаріату в Україні
    Нотаріат в Україні необхідно приймати не як систему, якій властивий лише загальний напрямок діяльності - вчинення нотаріальних дій, а як структуру, якій властивий складне нотаріально-адміністративні правовідносини, яке неможливо визначити однозначно як адміністративні. Для адміністративного правовідносини характерною є вертикальна підпорядкованість суб'єктів керівним
  10. Явище організованої злочинності.
    Організована злочинність - найскладніша та найбільш небезпечна форма злочинності, яка зазіхає на політичні, економічні, соціальні та правові сфери будь-якого суспільства. Проблема організованої злочинності, як зазначалося на VIII Конгресі ООН з попередження злочинності, є другою за ступенем важливості транснаціональної проблемою після екології. Аналізуючи проблему організованої
© 2014-2022  ibib.ltd.ua