Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоКриміналістика → 
« Попередня Наступна »
Біленчук П.Д., Дубовий О.П., Тимошенко П.Ю., Салтевський М.В.. Криміналістика.:Підручник. Київ: Національна академія внутрішніх справ України,1997. - 232 с., 1997 - перейти до змісту підручника

§ 2. Класифікація засобів учинення злочинів


У трасології не рідко засоби учинення злочину розуміють тільки як тверді фізичні тіла (пристрої), які мають сталу зовнішню форму, що дозволяє по слідах-відображеннях здійснювати криміналістичну ідентифікацію. Оскільки слідоутворюючими об'єктами є тільки об'єкти з сталою зовнішньою формою, тобто відносно незмінювані - люди, тверді тіла, тварини, то класифікація, наприклад, об'єктів ідентифікації уявляється такою: люди, предмети, трупи, тварини, а в трасології - люди, знаряддя злому, зброя, транспортні засоби, тварини. Практична класифікація слідоутворюючих об'єктів здійснюється шляхом простого переліку класу конкретно визначених предметів матеріального світу. При цьому сліди називають, як правило, за видом слідоутворюючого предмета (слід лома, пили, свердла, ноги тварини, пальця тощо).
У слідознавстві слідоутворюючими об'єктами є всі матеріальні тіла: тверді, сипучі, рідкі і газоподібні, а також фізичні явища. Тому їхня класифікація, очевидно, повинна бути іншою за деякими підставами, наприклад, за фізичною природою об'єкта, його властивостями і призначенням у механізмі злочинної діяльності. У зв'язку з цим засоби учинення злочину можна розділити так: пристосовані і непристосовані; тверді, сипучі, рідкі і газоподібні; визначені і невизначені об'єкти; фізичні тіла і явища, а також сили і явища природи. У слідознавстві не всі слідоутворюючі об'єкти можуть бути ідентифіковані за їхніми слідами-відображеннями. Тому для більшості об'єктів існує тільки групова належність. Тому основа для класифікації повинна бути змішана. Згідно з цим, всі слідоутворюючі об'єкти були розділені на чотири класи: 1) знаряддя учинення злочину; 2) зброя; 3) джерела підвищеної небезпеки; 4) сили і явища природи (мал. 44). Розглянемо їх детальніше.
1. Знаряддя учинення злочину - це матеріальні предмети, що використовуються суб'єктом при вчиненні злочину для здійснення задуманого наміру. Ними можуть бути: знаряддя праці, інструменти і не пристосовані для цілеспрямованої злочинної діяльності предмети. Особливу групу повинні складати пристосовані знаряддя для учинення злочину, тобто "знаряддя праці" злочинця. Виходячи з цього, знаряддя учинення злочину слід розділяти на: знаряддя злому, інструменти і предмети.
Знаряддя злому. Для того щоб щось зламати, необхідно докласти певних зусиль і виконати роботу. Пристрої, які при цьому застосовують, являють собою знаряддя праці, якщо робота має соціально значущий характер. Якщо ж злом є результатом протиправної злочинної діяльності, то у цьому разі вести мову про знаряддя праці некоректно, оскільки таке знаряддя спеціально пристосоване не для трудової, а для злочинної діяльності. Тому їх треба називати знаряддям злому або знаряддям учинення злочину. Вони різняться тим, що злочинець заздалегідь придбаває, виготовляє їх і застосовує завжди із злочинним умислом.
Тому такі знаряддя учинення злочину ще на зорі криміналістики називали "злодійськими інструментами", тобто спеціально виготовленим або пристосованим знаряддям. До них відносили: відмички, ломи, "фомки", "гусячу лапку", "клешню рака", "балерину", "уістити", "пластить" (мал. 46). Як знаряддя злому необхідно вважати і перероблені інструменти, наприклад, загострену викрутку із загнутим кінцем для відмикання дверних замків, домкрат для віджиму дверей та ін.
Інструменти (прилади) - це предмети заводського або кустарного виготовлення, призначені для використання як ручне знаряддя праці у соціальній діяльності. За призначенням інструменти ділять на слюсарні (молоток, зубило, пила по металу, свердло, напилок, ножиці, пробивач), теслярські (сокира, пила-ножовка, пила поперечна), столярні (рубанок, долото тощо), садові (садовий ніж, ножиці), шевські (шило, ніж, швайка). До інструментів праці також слід віднести прилади для креслення, ручки, олівці для письмових робіт, а також матеріали для письма - папір, чорнило. До цієї групи інструментів треба віднести штампи, печатки, нумератори, пломбні лещата, компостери, друкарські машини, комп'ютери, принтери, ксерокси, розмножувальну техніку, що використовується для учинення злочину (мал. 46).
Предмети - це тверді тіла не пристосовані як знаряддя праці та інструменти; матеріальні предмети: камінь, палиця, кусок металевої трубки. До непристосованих предметів треба віднести сипучі речовини, наприклад, пісок, зерно, металеві стружки, тютюн; рідини - окріп, гас, бензин, кислоти, які нерідко застосовуються при учиненні злочину. Головна ознака предмета як засобу учинення злочину - це його непристосованість як знаряддя для виконання якої-небудь роботи. Тому предмети при учиненні злочинів використовуються, як правило, спонтанно, суб'єкт здебільшого знаходить їх на місці вчинення злочину, наприклад, піднімає камінь для нанесення удару.
2. Зброя - це засіб, пристосований і технічно придатний для нападу чи захисту. Клас зброї ділиться на дві підгрупи: вогнепальне і холодне. Кожна підгрупа має внутрішню класифікацію. Так, вогнепальна зброя класифікується за такими параметрами: цільовим призначенням, довжиною ствола, швидкострільністю, механізмом зарядження, обробкою каналу ствола зброї, енергією пострілу тощо.
Для класифікації холодної зброї існують різні підстави. Так, за місцем виготовлення: заводське і кустарне (саморобне). Заводська зброя за призначенням буває: бойова, спортивна, мисливська; за конструкцією - клинкова (ножі, кинджали, кортики, штики, шаблі тощо); ударно-роздроблююча (кастет, булава, биток, пернач, шестопер, палиця, кистень); комбінована, коли в одному пристосуванні поєднуються елементи клинкової і ударно-роздроблюючої зброї. Холодну зброю розпізнають за національними ознаками (ніж фінський, узбецький, таджицький, бухарський, хівінський тощо) (мал. 47).
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "§ 2. Класифікація засобів учинення злочинів"
  1. § 1. Поняття слідів злочину, їхні властивості і криміналістичне значення при розслідуванні злочинів
    класифікацію об'єктів як індивідуальних, так і масового походження. 3. Встановлювати анатомо-фізіологічні особливості, притаманні людині, наприклад, стать, зріст, вік. 4. Встановлювати механізм слідоутворення і пов'язані з ним обставини - місце, час, вид енергії взаємодії
  2. § 2. Класифікація слідів у криміналістиці (історичний аспект)
    класифікацією, це навіть не система, а скоріше сукупність блоків знань про сліди людини, засоби учинення злочину і способи, які чекають на свою класифікацію. У ранніх працях вітчизняних криміналістів були запропоновані різні класифікації матеріальних слідів, які зводилися до їхнього перерахування у розділі криміналістичної техніки. Так, основоположники вітчизняної трасології І. Н. Якимов, Б. І.
  3. § 1. Поняття і види знаряддя учинення злочинів
    класифікація невдала. Доцільно дотримуватися класифікації інструментів, відомої у трудовій діяльності - теслярські, столярні, слюсарні, шорні, ковальські, шліфувальні і т. п. Кожна професія має перелік знарядь праці - інструментів, наприклад, сучасне знаряддя праці інженера-конструктора - це не тільки набір креслярських інструментів, але й комп'ютер, принтер, плоттер, програми і багато іншого.
  4. 92. Історія формування права збройних конфліктів
    класифікація міжнародного гуманітарного права як подотрасли права міжнародних конфліктів, чиї норми покликані захищати права й інтереси в період воєнних дій. Доктрина й практика сучасного міжнародного права свідчать про те, що розглянуту галузь вірніше йменувати «правом збройних конфліктів», оскільки вона містить у собі не тільки гуманітарні норми, але й загальні правила ведення воєнних дій, що
  5. Система криміналістики
    класифікація злочинів, криміналістична характеристика злочинів, криміналістичне вчення про розкриття злочинів, проблеми взаємодії під час розслідування та ін.) і окремі криміналістичні методики (методики розслідування крадіжок, грабежів, розбоїв, убивств, зґвалтувань
  6. § 4. Місце криміналістики у системі правових наук
    засобів і методів криміналістики. Також існує суттєвий зв'язок криміналістики з наукою кримінального процесу. Історично криміналістика зародилась у надрах кримінального процесу. Кримінально-процесуальна наука для криміналістики є материнською наукою. Процесуальні приписи і криміналістичні рекомендації взаємозумовлені. Прийоми і методи криміналістики повинні ґрунтуватись на загальних положеннях
  7. § 2. Криміналістичне прогнозування
    засобів здійснення розслідування, розширення доказової бази, своєчасного введення нормативного регулювання і відповідальності. Оскільки прогнозування є невід'ємною функцією криміналістики, то й об'єктами прогнозу виступають сама наука криміналістика та об'єкти її пізнання: а) злочин (функціональна сторона злочинної діяльності) і породжувані ним наслідки; б) діяльність щодо розкриття,
  8. § 1. Поняття криміналістичної техніки та її галузі
    засобів оперативними працівниками при проведенні оперативно-розшукових заходів; 2) застосування науково-технічних засобів слідчими при проведенні слідчих дій; 3) використання науково-технічних засобів спеціалістами та експертами під час відповідних досліджень; 4) застосування науково-технічних засобів учасниками судового розгляду. Виділення таких форм використання криміналістичної техніки
  9. § 2. Поняття сліду в трасології. Механізм слідоутворення
    засобів, знарядь та інструментів тощо. Сліди-відображення є основним предметом вивчення у трасології. Механізм слідоутворення - це система компонентів процесу утворення слідів-відображень. Такий механізм може бути різним: слідоутворення може здійснюватися в результаті фізичних, хімічних, біологічних та інших процесів. Матеріально-фіксовані сліди виникають у результаті механічної контактної
  10. § 1. Сутність методики розслідування злочинів
    класифікація злочинів і методики їх розслідування, структура окремих методик розслідування). Розглянута сутність методики розслідування дає підстави для визначення її поняття як заключного розділу науки криміналістики, її особливої частини, що містить рекомендації, синтезовані на основі узагальнення практики виявлення, розкриття, розслідування та попередження злочинів, наукових досягнень всіх
© 2014-2022  ibib.ltd.ua