Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративное право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоКриміналістика → 
« Попередня Наступна »
Біленчук П.Д., Дубовий О.П., Тимошенко П.Ю., Салтевський М.В.. Криміналістика.:Підручник. Київ: Національна академія внутрішніх справ України,1997. - 232 с., 1997 - перейти до змісту підручника

§ 2. Криміналістичні властивості запахових слідів


Запахові сліди - це новий вид слідів у криміналістиці, наукове дослідження яких вперше було зроблено А. І. Вінбергом, М. В. Салтевським, В. І. Шикановим та ін. Запахові сліди в корені відрізняються від трасологічних, тому що вони не мають сталої зовнішньої форми, вони невидимі і нестандартні за своїми властивостями. Розглянемо ці властивості.
Летючість - здатність речовини випаровуватися, тобто переходити з твердого або рідкого стану в газоподібний. Випаровування відбувається за будь-якої температури, при її підвищенні швидкість випаровування збільшується. Крім того, випаровування залежить від природи матеріального об'єкта, зовнішніх умов. Речовина, яка відкрито зберігається (духи, бензин, одеколон, фенол), легко випаровується і наповнює простір своїм запахом. Відкритий порошок нафталіну, камфори моментально наповнює кімнату запахом, оскільки проходить активне випаровування твердих пахучих речовин. У хімії за ступенем випаровування речовини ділять на летючі, які легко випаровуються на відкритому повітрі. У них міжмолекулярні зв'язки значно послаблені і як тільки зовнішній тиск стає меншим, їх молекули відділяються від предмета. Тому летючі речовини зберігаються в герметично закритому посуді. В рідинах міжмолекулярні зв'язки взагалі відсутні, тому випаровування відбувається швидко при будь-якій температурі, залишені на місці події краплі летючих речовин утворюють запахові сліди , наприклад, оцтової кислоти, алкоголю, поту, сечі та ін.
Розчинність - здатність газоподібних (пахучих) речовин розчинятися у клітинах нюхального органа людини чи тварини і викликати почуття запаху. Властивість розчинятися лежить в основі механізму утворення почуття до сприйняття запаху.
Адсорбція - здатність молекул газоподібних речовин поглинатись поверхневим шаром іншої речовини. Завдяки адсорбції можливе сприйняття молекул пахучої речовини (запаху) в суміші з повітрям, відокремлення її на твердих ворсистих поверхнях.
Розбавлення - зміна концентрації газоподібної речовини у сліді, яка приводить до утворення нової властивості запаху.
Дифузія - взаємне проникнення часток однієї речовини в іншу. Наприклад, взуття набирається потожировими виділеннями людини, які просякають крізь товщину підошов, відділяються від неї під час ходи і адсорбуються на поверхні грунту, створюючи запаховий слід.
Наведені властивості: летючість, розчинність, адсорбція, розбавлення, дифузія є загальними фізичними властивостями газоподібних речовин. На їх основі М. В. Салтевським були сформульовані криміналістичні ознаки запахових слідів, до яких він відніс непреривність механізму слідоутворення, рухомість структури, розсіюваність і ділимість.
Непреривність механізму утворення слідів відображає динамічну сторону утворення запахових слідів: при наявності джерела і зовнішніх умов слід утворюється безперервно, поки існує джерело. Наприклад, запах бензину в кімнаті буде зберігатися поти, поки повністю не випарується з підлоги його пляма. Властивість безперервного утворення дозволяє накопичувати запахову речовину, створювати у сліді велику концентрацію його, наприклад, при визначенні об'єкта за незначним запаховим слідом (з малою концентрацією).
Рухомість структури запахових слідів характеризується внутрішнім станом речовини сліду, вказує на те, що його молекули перебувають в хаотичному стані, не зв'язані одна з одною, постійно перемішуються разом з навколишнім середовищем, в якому відбувається слідоутворення. Тому поблизу джерела концентрація запахової речовини більша, ніж віддалік нього. Якщо джерело помістити в критий посуд, то внаслідок рухомості структури газоподібний слід в ємкості буде однорідним в кожній її точці.
Розсіюваність - це здатність газоподібного сліду розповсюджуватись в ємкості або просторі, тобто змінювати свій об'єм і таким чином зменшувати концентрацію речовини в одиниці об'єму.
Запаховий слід являє собою газоподібну хмару, яка не має постійної форми. Виникнув біля джерела - автомобіля, що проїхав, крапель парфумів на одязі жінки - він постійно розсіюється, збільшується в об'ємі, віддаляється від джерела, концентрація його поступово зменшується, і, врешті-решт, змішуючись з повітрям, він не сприймається. На підставі цієї властивості запаховий слід потрібно фіксувати якомога ближче до джерела і відразу після його утворення.
Ділимість запахових слідів. Речовини в запаховому сліді перебувають у газоподібному стані, до того ж концентрація його в обмеженому об'ємі однакова (суміш однорідна), а в сліді концентрація його постійно підтримується безперервністю випаровування джерела. Все це створює умови для поділу запахового сліду на частини, без зміни якісно-кількісного стану кожної порції. Завдяки властивості ділимості від одного джерела можна відібрати декілька зразків, інформаційна значущість яких буде однаковою. Якщо слід законсервований в ємкості, то його для дослідження можна розділити на порції, кожна з яких буде мати і характеризувати ознаки цілого. Розглянуті криміналістичні властивості запахових слідів мають принципове значення для їх виявлення, консервації і використання при розслідуванні.
Запахові сліди утворюють особливу групу, споріднену слідам-речовинам у трасології, але в той же час відрізняються від них. За механізмом утворення їх можна розділити на дві підгрупи: 1) сліди-джерела запаху і 2) сліди-запахи.
Сліди-джерела запаху - це різні матеріальні об'єкти, наприклад, нафталін, бензин, парфуми, сир, комахи, рослини, тварини, люди, тобто матеріальні об'єкти, які за певних умов випаровуються і утворюють запахові сліди. Матеріальні предмети можуть бути не тільки джерелами особистого запаху, але і його носіями, наприклад, грунт, сліди взуття, склянка, на яких залишені сліди запаху людини. Тому об'єкти зі слідами пальців рук, ніг, які утворені потожировою речовиною і аліфатичними (гр. aleiphar - жир) компонентами є слідами-джерелами запаху. Такі сліди одночасно можуть бути і трасологічними слідами (сліди взуття, сліди папілярних візерунків), які використовуються для ідентифікації. Таким чином, слід-джерело запаху може нести декілька видів інформації: одорологічну (запахову), ідентифікаційну формою розташування джерела запаху і видову - субстанціональну, яка дозволяє дійти висновку про якість запахового джерела і його носія.
Звідси, кожний вид інформації потрібно фіксувати окремо в певній послідовності. Так, в першу чергу треба закріпити запахову інформацію (законсервувати запах), наприклад, в об'ємному сліді взуття; потім з цього сліду можна виготовити гіпсовий зліпок. Знаряддя злочину, яке тримав у руках злочинець, не можна брати голими руками, якщо потрібно для його розшуку використати запаховий слід, який є на інструменті. Передусім для цього з нього потрібно зробити забір запахового сліду або зберегти знаряддя в герметичній упаковці до його використання, наприклад, вибірки підозрюваного.
Сліди-запахи - це газові утворення, хмара-суміш повітря з молекулами пахучої речовини, якщо в даному місці відсутнє безпосереднє джерело запаху. Наприклад, запах парфумів, нафталіну в кімнаті, де реально немає джерел, але вони колись були і залишили сліди.
Запах газів хімічного заводу, звалища, вихлопних газів та ін. представляють сліди-запахи. В місці, де вони виявлені, джерела нема.
Сліди-запахи дуже не стійкі, вони швидко розсіюються в просторі і практично зникають. Отже, при виявленні слідів-запахів на місці події необхідно негайно їх зібрати і законсервувати.
У слідчій практиці найчастіше звертаються до слідів запаху людини. Всі об'єкти, яких так чи інакше торкалась людина, або частки, які відділились від її тіла або одягу несуть запахову інформацію. Такими носіями запахових слідів є: а) шматки тканини, волосся, кров, потожирові речовини, сперма, слина та інші виділення, які відділились від тіла людини і пов'язані з її фізіологічною діяльністю; б) предмети постійного контакту з тілом людини: одяг, взуття, особисті речі, наприклад, окуляри, гаманець, сумка, носова хусточка, запальничка, гребінець, милиця, парасолька тощо; в) об'єкти тимчасового контакту з тілом людини - знаряддя вчинення злочину, предмети праці та інструменти, речі матеріальної обстановки, яких торкалась людина.
Таким чином, розділ науки криміналістики, який досліджує закономірності механізму утворення, прийоми, засоби і методи виявлення, збирання, дослідження і використання запахових слідів для отримання інформації для розкриття і розслідування злочинів називається криміналістичною одорологією.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "§ 2. Криміналістичні властивості запахових слідів"
  1. § 4. Класифікація тактичних прийомів
    криміналістичній літературі здійснюються спроби класифікувати прийоми. Складність класифікації тактичних прийомів визначається великою кількістю підстав, за якими вони можуть бути поділені, та неоднозначним розумінням сутності тактичного прийому. Аналіз праць з криміналістики свідчить, що існує близько двох десятків класифікацій тактичних прийомів, але багатьма авторами за основу класифікаційних
  2. § 4. Тактика огляду місця події
    криміналістичній літературі запропоновані переліки типових ознак, що характеризують ті чи інші способи злочинів. Так, стосовно розслідування вбивств є ознаки, що характеризують повішення, падіння з висоти, удавлення руками чи зашморгом та ін. Такі ознаки можуть бути використані при огляді місця події як типові аналоги. Як тактичний прийом у цій системі є зіставлення слідів (предметів), виявлених
  3. § 4. Криміналістичне вчення про розкриття злочинів
    властивості слідів та їх доказову цінність; в) причини відсутності або наявності слідів як фактів, що суперечать природному перебігу аналогічних подій (негативні обставини). Зазначені обставини можуть бути встановлені шляхом застосування комплексу криміналістичних прийомів: 1) вивчення окремих слідів злочину; 2) вивчення комплексу слідів (матеріальних та ідеальних); 3) порівняльного аналізу
  4. § 2. Предмет науки криміналістики
    криміналістичні обліки, АБД, що використовуються для розслідування злочинів. 3. Залежність способу від конкретних умов. Хоча діяльність злочинця і має відносно стійкий характер, але вона не може щоразу повторюватись в усіх деталях, оскільки кожен злочин здійснюється за конкретних об'єктивних обставин. Тому злочинець діє залежно від ситуації, що склалася на місці злочину. Ситуації можуть бути
  5. 1. Методологічні основи криміналістики
    криміналістичні теорії. Вчення про закономірності: а) закономірності механізму учинення злочину; б) закономірності виникнення інформації та її джерел про злочин та його учасників; в) закономірності збирання та використання криміналістичної інформації у процесі доказування. Часткова криміналістична теорія - це сукупність теоретичних положень, які розкривають суть, предмет та методи дослідження
  6. § 1. Поняття слідів злочину, їхні властивості і криміналістичне значення при розслідуванні злочинів
    криміналістичній ідентифікації. Ідентифікаційні ознаки для таких масових об'єктів виникають внаслідок їхньої експлуатації і утворення на них таких випадкових дефектів, як заглиблення, тріщини, потертості, нашарування та ін. Таким чином, вихідним пунктом індивідуальності предметів і речей є їхні природні властивості і ознаки, а також особливості, що виникають у процесі виготовлення (дефекти
  7. § 3. Методи і технічні засоби виявлення і фіксації слідів рук і ніг
    криміналістичній практиці використовуються три види порошків: немагнітні (звичайні), магнітні і комбіновані суміші. Немагнітні: газова сажа, алюмінієва пудра (аргенторат), порошок бронзи, окис міді, окис барію, окис свинцю, крохмаль, каніфоль, органічні і синтетичні барвники - родамін, фуксин, метилен фіолетовий, голубий тощо. Магнітні: порошок відновлений воднем заліза різних помелів (N 1, 2, 3
  8. § 1. Поняття і класифікація мікрооб'єктів і слідів запаху у криміналістиці
    криміналістичній літературі, мають різне наукове коріння. Найбільш науково обгрунтовано мікрооб'єкти потрібно класифікувати і систематизувати на основі філософського поділу матеріальних тіл на матеріальні тіла та їх відображення. Звідси, всі мікрооб'єкти належить класифікувати на: 1) мікрооб'єкти-частки і 2) мікрооб'єкти-сліди. Перша група охоплює дві різновидності мікрооб'єктів: мікрочастки і
  9. § 1. Криміналістична профілактика злочинів
    криміналістичні засоби, прийоми і методи виявлення, фіксації дослідження обставин криміногенного характеру, захисту окремих об'єктів від злочинних посягань; 3) тактико-криміналістичні прийоми і засоби виявлення й усунення обставин криміногенного характеру; 4) криміналістичні методи виявлення безпосередніх причин злочинів і умов, що сприяли їх вчиненню, а також їх профілактики, запобігання і
  10. § 2. Види та методи судово-оперативної фотозйомки
    властивості або мають небезпеку їх ушкодження. При виборі ракурсу зйомки виходять із завдань - виявлення найважливіших, типових особливостей, що стосуються форми, розмірів, взаємного розташування частин, структури, а також розкриття криміналістичного значення предмета чи сліду. Повна фотографічна фіксація обстановки місця події передбачає використання всіх розглянутих видів зйомки - орієнтуючої,
© 2014-2022  ibib.ltd.ua