Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративное право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоМіжнародне право (шпаргалки) → 
« Попередня Наступна »
Шпаргалки по міжнародному праву, 2009 - перейти до змісту підручника

80. Міжнародна територія загального користування

Міжнародною територією загального користування є величезні простори, на які не поширюється суверенітет або юрисдикція якої-небудь держави. Це відкрите море й повітряний простір над ним, морське дно за межами континентального шельфу, Антарктика, космічний простір, включаючи Місяць і інші небесні тіла
Протягом тривалого часу правовий статус подібних просторів і їхніх ресурсів визначався за допомогою понять, запозичених з римського права - terra nullius (нічийна земля) і res communis (річ, що перебуває в загальному користуванні). Використання римських цивільно-правових понять у міжнародному праві піддавалося в міжнародно-правовий науке обґрунтованій критиці, оскільки їхнє тлумачення й застосування до конкретних ситуацій викликало чимало протиріч
Нічийною землею (terra nullius) визнавалася сухопутна територія, що не належить жодному державі, заволодіти якою, однак, могла будь-яка держава з дотриманням спочатку правил фіктивної, а пізніше ефективної окупації. Правила фіктивної окупації нічийної землі зводилися до того, що її відкриття представниками якої-небудь держави й залишення на ній символічних знаків - королівських штандартів, хрестів з написами про приналежність відкритої землі відповідному монархові давали титул на цю землю. У зв'язку з більшими труднощами у визначенні пріоритету у відкритті тієї або іншої землі замість правил фіктивної окупації terra nulliusбули вироблені правила ефективної окупації. Суть їх полягає в наступному: 1) нічийна земля може ставати частиною якоїсь держави за допомогою окупації, якщо міжнародне право допускає це; 2) окупація повинна носити не фіктивний, а фактичний характер, тобто супроводжуватися заходами щодо встановлення контролю і юрисдикції на оккупируемой території з боку відповідної держави; 3) держава, що окупує, повинне нотифікувати всім зацікавленим правительствам про заволодіння нічийною землею за допомогою ефективної окупації. Незважаючи на те що концепція ефективної окупації terra nulliusне одержала загального визнання, починаючи з XVIII в. вона широко застосовувалася аж до теперішнього часу в доктрині й практиці міжнародного права, а також у судовому й арбітражному рішеннях
Res communis або territorium communis omnium - це простір, що перебуває в загальному користуванні всіх народів, на яке не може поширюватися суверенітет жодного держави, наприклад відкрите море. Правовий режим таких просторів визначається міжнародним порядком і багатосторонніми угодами. Головна відмінність території цього виду від нічийної землі в тім, що вона не може бути об'єктом оккупа ции й поширення державного суверенітету. Исто рии міжнародних відносин відомі випадки, коли території, визнані на основі міжнародного порядку або договірних норм як res communis, розглядалися деякими державами як terra nullius, що привело до непорозумінь і конфліктів. Так, Англія в XVII в. відстоювала концепцію mare clausum (закритого моря), відповідно до якої її домініоном повинні були визнаватися величезні простори Атлантичні океани аж до Америки й Гренландії на заході й Норвегії на сході, включаючи Англійський канал
У відношенні арктичного архіпелагу Свальбард (Шпицберген) до середини XIX в. зложився звичай загального користування й неприналежності його якій-небудь державі. В 1872 р. цей статус архіпелагу був підтверджений в Угоді про Шпицбергене між Швецією-Норвегією й Росією. Однак у міжнародних відносинах він помилково вважався нічийною землею (terra nullius). Це дало привід Німеччини в 1898 р. спробувати анексувати архіпелаг, але протидія Росії не дозволило здійснитися німецьким планам
У зв'язку із протиріччями в тлумаченні й застосуванні концепцій terra nullius і res communis у міжнародному праві, широке визнання в міжнародно-правовій науці одержала концепція міжнародної території загального користування (МТОП). Юридична природа МТОП полягає в нерозповсюдженні на неї суверенітету якої-небудь держави, у зв'язку із цим виникає необхідність її охорони й раціонального використання в інтересах усього людства
У рамках МТОП існують різні правові режими відносно певних територій, що визначають порядок діяльності суб'єктів міжнародного права з метою їхнього освоєння й використання. Ці правові режими встановлюються за допомогою міжнародного порядку або міжнародних договорів, наприклад Договором про Антарктику 1959 р.; Договором про принципи діяльності держав по дослідженню й використанню космічного простору, включаючи Місяць і інші небесні тіла, 1967 р.; Женевськими конвенціями по морському праву 1958 р. і Конвенцією ООН по морському праву 1982 р. Важливим положенням міжнародно-правового режиму територій загального користування є те, що вони використовуються (Антарктика, небесні тіла) або резервуються для використання (Світовий океан) винятково в мирні метах
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "80. Міжнародна територія загального користування"
  1. 2. Організаційно-правові заходи охорони тваринного світу
    міжнародного співробітництва у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу; координація роботи спеціально уповноважених центральних органів виконавчої влади у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу; здійснення інших повноважень, передбачених законом. До повноважень спеціально уповноважених центральних органів виконавчої влади у галузі охорони, використання і
  2. Поняття екологічного права України
    міжнародних конвенцій, зокрема, про охорону озонового шару та запобігання впливу на потепління клімату. Найбільшими спожива-чами кисню залишаються теплові електростанції. Одночасно енергетика, зокрема теп-лова, яка є одним із найбільших забруднювачів атмосферного повітря, постачає більше 27% енергії України. В умовах загострення енергетичної проблеми в Україні потрібно вимагати про запровадження
  3. Поняття екологічного права України
    міжнародних конвенцій, зокрема, про охорону озонового шару та запобігання впливу на потепління клімату. Найбільшими споживачами кисню залишаються теплові електростанції. Одночасно енергетика, зокрема теплова, яка є одним із найбільших забруднювачів атмосферного повітря, постачає більше 27% енергії України. В умовах загострення енергетичної проблеми в Україні потрібно вимагати про запровадження
  4. 8. Обмеження міжнародної правосуб'єктності і міжнародна правосуб'єктність державоподібних утворень
    міжнародного права належить до суб'єктів з обмеженою міжнародною правосуб'єктністю (дієздатністю). Відійшли в минуле відношення васалітету, колоніальні території, території домініонів і протекторатів, території кондомініумів, що зберігають свою політичну і правову значимість, території, що не самоврядовуються, підмандатні і підопічні території, а також території, що не визначилися зі статусом,
  5. 81. Правовий режим Арктики
    міжнародного права й національного законодавства арктичних держав (Данії, Ісландії, Канади, Норвегії, Росії, США, Фінляндії, Швеції). В Арктиці діють ряд універсальних конвенцій (Конвенція ООН по морському праву 1982 р., Чиказька конвенція про цивільну авіацію 1944 р., Договір про заборону випробувань ядерної зброї в трьох середовищах 1963 р. і ін.); одна регіональна конвенція - Угода про
  6. 5. Правовий режим спеціальних (вільних) економічних зон: поняття та види спеціальних (вільних) економічних зон, порядок створення та ліквідації спеціальних (вільних) економічних зон, управління спеціальними (вільними) економічними зонами.
    міжнародних торгів з метою розміщення на території спеціальної (вільної) економічної зони нових виробництв; упорядкування та надання суб'єктам господарської діяльності спеціальної (вільної) економічної зони в користування земельних ділянок, об'єктів інфраструктури та передача їм у користування природних ресурсів; видача дозволів (ліцензій) суб'єктам господарської діяльності спеціальної
  7. 3. Організація обліку погашення кредиту та процентів за користування кредиту
    міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Система обліку операцій з кредитування є більш досконалою і дає змогу на всіх етапах її здійснення швидко і достовірно формувати масив інформації з питань кредитування для складання звітності. Слід зауважити, що в обліку кредитування, як у будь-якому бухгалтерському обліку, ведеться подвійний запис, тобто рух коштів відображається за дебетом і за
  8. Юридична відповідальність за порушення лісового законодавства
    територій, взятих під охорону держави, та об'єктів природно-заповідного фонду (ст. 252). Дисциплінарна відповідальність є одним із засобів впливу на осіб, для яких дії по охороні, захисту, відновленню та використанню лісів є посадовим обов'язком. Види дисциплінарних стягнень встановлені в ст. 148 Кодексу законів про працю
  9. Поняття і особливості принципів екологічного права
    міжнародного співробітництва щодо збереження біорізноманіття природи, охорони озонового шару атмосфери, запобігання антропогенній зміні клімату, захисту лісів і лісовідновлення, транскордонного забруднення довкілля, відновлення природного стану Дніпра, Дунаю, Чорного і Азовського морів Державна система екомоніторингу довкілля є інтегрованою інформаційною системою, що здійснює збирання, збереження
  10. Тема 3. Суб'єкти адміністративного права
    міжнародними угодами, іншими нормативно-правовими актами. На відміну від громадян України їхня адміністративна правосуб'єктність виникає з моменту прибуття в Україну і закінчується в момент залишення її території. Серед колективних суб'єктів адміністративного права слід, в перше чергу, виділити органи виконавчої влади, їх можна класифікувати на різні види в залежності від критерію
© 2014-2022  ibib.ltd.ua