| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Міжнародний захист прав людини й основних воль - Правовий режим іноземців (Частина 1) |
||
|
Іноземці - це особи, що перебувають на території певної держави, що не є його громадянами й складаються в громадянстві іншого держави Правовий режим іноземців визначається внутрішньодержавним правом з урахуванням міжнародних зобов'язань держави. Під терміном «правовий режим (статус, положення) іноземців» варто розуміти сукупність прав і обов'язків, якими володіють іноземні громадяни в певній державі відповідно до його законодавства й міжнародних зобов'язань. У цей час найпоширенішими відносно іноземців є національний режим і режим найбільшого сприяння. У відповідності зі ст. 26 Конституції України іноземці й апатриди мають однаковий правовий статус і в цілому на них поширюється національний режим. Суть цього режиму полягає в уравнивании в правах іноземців із громадянами держави, за винятком окремих прав. В Україні також діє Закон «Про правовий статус іноземців» 1993 р., у якому деталізуються положення ст. 26 Конституції України відносно прав і обов'язків іноземців на території України Режим найбільшого сприяння, що передбачається звичайно в міжнародних договорах, означає, що держава надасть іноземним громадянам такого ж права, какими користуються або будуть користуватися громадяни будь-якої третьої держави на його території. Положення про режим найбільшого сприяння звичайно втримуються в торговельних договорах. Використовується даний режим для виключення дискримінації серед іноземців У деяких випадках до іноземців може застосовуватися спеціальний режим, тобто надання їм у якійсь сфері певних прав або накладення відповідних обов'язків. При цьому характер і обсяг таких прав і обов'язків звичайно відрізняється від прав і обов'язків своїх громадян. При такому режимі іноземці можуть мати більше прав, чим свої громадяни або бути обмеженими в правах у порівнянні сними. Однак у чистому виді жоден із зазначених режимів, як правило, не застосовується. Найчастіше в одній сфері іноземці мають національний режим, а в іншій (або інших) - спеціальний. Крім того, на режим іноземних громадян з конкретної держави впливає характер відносин між цією державою й державою перебування У цей час більшість держав використовує дозвільний порядок в'їзду й виїзду як іноземців, так і своїх громадян. Хоча в силу укладених міжнародних угод цей порядок може носити спрощений характер. Наприклад, 25 червня 1996 р. була укладена Угода між Україною й Польщею про взаємні безвізові поїздки (у силі з 17 вересня 1997 р.), що передбачає безвізовий режим. Конкретної ж процедури в'їзду й виїзду іноземців установлюються кожною державою у своєму законодавстві У законодавстві багатьох держав передбачена така міра відповідальності іноземців, як виселення із країни. У Законі України «Про правовий статус іноземців» вказується, що іноземець може бути виселений за межі України за рішенням органів внутрішніх справ або Служби безпеки України, якщо: - цього вимагають інтереси забезпечення безпеки України або охорони громадського порядку; - це необхідно для охорони здоров"я, захисту прав і законних інтересів громадян України; - він грубо порушив законодавство про правовий статус іноземців в Україні (ст. 32). Як видно, ми знову зустрічаємося з досить розпливчастими формулюваннями підстав для виселення іноземців з території України, які можуть тлумачитися державними службовцями надмірно широко. По положеннях ст. 32 іноземець може звернутися в суд для оскарження рішення про його виселення. Однак цей обіг не припиняє виконання рішення овыдворении. Важливим інститутом у забезпеченні прав і законних інтересів іноземців є дипломатичний захист іноземних громадян державою їхнього громадянства. Дипломатичний захист іноземців передбачається як у договірному, так і у звичаєвому праві Поняття «дипломатичний захист» має досить широкий обсяг. Воно містить у собі й безпосередньо міри захисту своїх громадян в іншій державі, здійснювані дипломатическими представництвами й консульськими установами, і одержання інформації від компетентних органів держави перебування про їхні дії відносно громадян запитуючої держави, і вимоги припинити неправомірне переслідування своїх громадян, а також компенсувати їм моральний і матеріальний збиток, заподіяний протиправними діями посадових осіб і державних органів країни перебування. При цьому варто пам"ятати, що дипломатичний захист повинна здійснюватися в межах норм законодавства держави перебування і його міжнародних зобов"язань. Ціль дипломатичного захисту - забезпечення правового режиму іноземців відносно своїх громадян на території певної держави Дипломатичний захист - інститут як міжнародного, так і внутрішньодержавного права. По міжнародному праву яка-небудь держава має право, але не зобов'язане робити дипломатичний захист своїм громадянам на території інших держав. Держави у своїх взаєминах повинні поважати це право По внутрішньодержавному праву більшості держав надання дипломатичної допомоги своїм громадянам за рубежем - їхній обов'язок. У Конституції України проголошується: «Україна гарантує турботу й захист своїм громадянам, що перебувають за її межами» (ст. 25). У такому випадку громадяни мають право жадати від своєї держави надання їм дипломатичного захисту при знаходженні в іншій державі, а держава громадянства зобов'язане робити цей захист. Тому відповідь співробітників дипломатичних представництв і консульських установ України: «Треба було сидіти будинку й не їхати за рубіж» на прохання українських громадян про надання їм дипломатичного захисту, є не тільки недоречним, але й протиправним Деякі держави надання дипломатичного захисту залишають на розсуд дипломатичних представництв і консульських установ. При таких обставинах громадяни цих держав, перебуваючи за кордоном, мають право лише просити про надання їм дипломатичного захисту |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "Міжнародний захист прав людини й основних воль - Правовий режим іноземців (Частина 1)" |
||
|
||