Габітологія (або габітоскопія)* - галузь криміналістичної техніки, що включає систему теоретичних положень про зовнішні ознаки людини та сукупність методів і науково-технічних засобів, які забезпечують збирання, дослідження і використання цих ознак для ототожнення особи. Науковою основою габітології є дані анатомії, антропології, біології**.
Ідентифікація людини за ознаками зовнішності являє собою встановлення тотожності або відмінності конкретної особи в оперативно-розшукових або кримінально-процесуальних цілях. Така ідентифікація можлива через індивідуальність зовнішнього вигляду людини та відносну його незмінність (стійкість).
Ідентифікованою за ознаками зовнішності є особа, яка перевіряється (розшукувана особа). Це може бути підозрюваний, обвинувачений, підсудний, засуджений. Ідентифікуючими об'єктами виступають:
1) мисленнєвий образ зовнішнього вигляду, який зафіксований у пам'яті свідка, потерпілого, іншої особи; при цьому ототожнення здійснюється шляхом пред'явлення для впізнання;
2) матеріальна фіксація зовнішнього вигляду людини на фотознімку або відеоплівці;
3) словесний опис зовнішності людини з використанням спеціальної термінології (наприклад, у криміналістичному обліку розшукуваної особи) чи в довільній формі (під час допиту потерпілого);
4) останки людини (труп, частини розчленованого трупа, череп).
Форми ототожнення людини за ознаками зовнішності: 1) упізнання; 2) оперативне узнавання; 3) експертна ідентифікація.
У криміналістиці вирізняють також види ідентифікації людини за ознаками зовнішності:
1) ідентифікація людини шляхом пред'явлення її для впізнання (можуть бути пред'явлені живі особи, труп або його частини, їх фотозображення);
2) ідентифікація людини шляхом безпосереднього зiставлення зовнішності з фото- чи ізопортретом (комбінованим портретом);
3) ідентифікація людини шляхом безпосереднього зiставлення її зовнішності зі «словесним портретом»;
4) ідентифікація людини шляхом зіставлення «словесного портрета» з фотозображенням;
5) відновлення обличчя загиблого за черепом (скульптурна реконструкція портрета);
6) експертне ототожнення людини за фотознімками (фотопортретна ідентифікаційна експертиза).
Ідентифікація людини за ознаками зовнішності здійснюється:
1) за матеріально-фіксованими відображеннями (фотознімками, відеозаписом живих осіб і трупів; за трупами і кістковими останками; наприклад, відновлення вигляду загиблого за черепом із застосуванням методу професора М. М. Герасимова);
2) за уявними образами (за ідеальними слідами);
3) за описом прикмет.
На сьогодні існують різні системи для створення суб'єктивних портретів (методи відтворення зовнішності розшукуваного за показаннями очевидців чи потерпілих):
1) синтетичні портрети - виготовляються з фрагментів фотозображень різних осіб шляхом їх підбирання та компонування під керівництвом слідчого або оперативного працівника;
2) рисовані портрети - виконуються художниками зі слів очевидців чи потерпілих;
3) фоторобот - комплекти фотографічних зображень частин обличчя, які використовуються з певною механізацією (у 1952 р. французький криміналіст П'єр Шабо вперше використав набір фотознімків);
4) ідентифікаційний комплект рисунків (ІКР) - діапозитивів;
5) комп'ютерний фоторобот - найсучасніший метод формування суб'єктивного портрета розшукуваної особи; являє собою використання комп'ютерної програми та засобів комп'ютерної графіки з метою побудови фотокомпозиційних портретів зі слів очевидців (або потерпiлих).
|
- ВСТУП
поняття тактичного прийому, тактичної комбінації та операції, досліджуються їх головні функції. Приділена увага особливостям організації та планування розслідування, тактиці проведення певних слідчих дій: огляду місця події, допиту, обшуку, пред'явлення для впізнання, відтворення обстановки і обставин події, призначення судових експертиз. Розділ «Методика розслідування злочинів» містить перелік
- Дані зовнішності людини, що підлягають опису
поняття, як малий, середній, великий; низький, середній, високий; довгий, середній, короткий; вузький, середній, широкий; глибокий, середній, дрібний; товстий, середній, тонкий. Контур описується за подібністю з геометричними фігурами, а форма - щодо форм поверхні (або за аналогією з загальновідомими предметами). Система опису прикмет зовнішності людини (словесний портрет) (необхідне
- § 1. Поняття ідентифікації
ідентифікації вивчає технічні засоби, методи і прийоми встановлення тотожності об'єктів, що мають значення для розслідування злочину. Вирішення питань про тотожність має важливе значення при розслідуванні різних злочинів. Водночас встановлення тотожності є встановленням суттєвих у справі обставин. Встановлення тотожності різних об'єктів дає змогу встановити факти, важливі для розслідування
- Упізнавальна фотозйомка
ідентифікації, а також щодо невпізнаних трупів для обліку їх та встановлення осіб загиблих. При зйомці живих осіб звичайно виготовляють три погрудних знімки з зображеннями в 1/7 натурального розміру: правий профіль, вид спереду (анфас) і з поворотом голови праворуч (лівий напівпрофіль). У повний комплект входить також четвертий знімок - вид спереду на повний зріст. Третій і четвертий знімки
- § 2. Класифікація ознак зовнішності людини (словесний портрет)
ідентифікації за ознаками зовнішності. Словесний портрет як єдиний метод класифікації та опису зовнішніх ознак людини з метою розшуку і ототожнення був розроблений наприкінці ХІХ ст. А. Бертільйоном (Франція) і удосконалювався потім іншими криміналістами. Застосовується в оперативно-розшуковій, слідчій і експертній практиці. Головними принципами словесного портрета є повнота і систематичність
- § 4. Криміналістичне вчення про розкриття злочинів
поняття розкриття злочину має істотне значення для побудови об'єктивної системи статистики боротьби зі злочинністю, що здійснюється правоохоронними органами. Розкриття злочинів тісно пов'язане з розшуковою діяльністю і значною мірою залежить від ефективності розшукових дій слідчого і оперативно-розшукових заходів, що здійснюються органами дізнання за його дорученням, а також заходів, що
- § 2. Початковий етап розслідування
ідентифікації особи по крові, частках м'язів, фрагментах кісток тощо. Поряд із судово-медичною експертизою можуть призначатися й інші експертизи, в тому числі судово-балістична, трасологічна, дактилоскопічна, біологічна та ін. До невідкладних слідчих дій належить пред'явлення трупа для впізнання. Потреба у цьому виникає тоді, коли іншим шляхом особу постраждалого встановити неможливо.
- § 3. Початковий етап розслідування
ідентифікації. Ця система охоплює не тільки психологічні, а й правові, соціально-демографічні, криміналістичні ознаки. На відміну від багатофункціонального словесного портрета, психологічний портрет відображає внутрішні, психологічні, а також поведінкові ознаки людини. Його основна функція - бути засобом пошуку, виявлення злочинця, особа якого не встановлена. Певну допомогу в розкритті вбивств
- § 4. Поняття про ідентифікаційні ознаки та властивості
ідентифікації слід відрізняти ознаки від властивостей, тим більше що криміналістична ідентифікація як частковий метод робить ототожнення тільки за зовнішніми ознаками об'єктів, а ідентифікація як загальний метод поряд з ознаками зовнішньої будови використовує, головним чином, внутрішні якості речей, тобто їх властивості. Ознаки зовнішньої будови об'єктів в ідентифікаційному процесі є головними,
- Групофікація як самостійний метод дослідження
поняття джерела загального походження свідчить, що джерело - це раніше існувавший ототожнюваний об'єкт, а розрізнені предмети (частки) - не інакше як ототожнюючі об'єкти, яких може бути скільки завгодно. Якщо джерелом вважати конкретний верстат, устаткування, на якому виробляються однорідні предмети (гудзики, скріпки, формоване взуття тощо), то верстат - це об'єкт, який підлягає ідентифікації, а
|