Звукові сліди у криміналістиці - відносно новий вид матеріальних утворень. Звук виникає внаслідок коливань якого-небудь фізичного тіла, наприклад, струни, голосових зв'язок, працюючого верстата. Тіло, яке коливається, спричиняє пружні хвилі, які розповсюджуються в газах, рідинах або твердих об'єктах і сприймаються органами слуху як певний звук. Звідси, звуковий слід з фізичної сторони - це коливальний рух матеріального середовища, а з суб'єктивної - мислений образ, "слід пам'яті" про конкретний звук.
Звуковий слід як коливальний рух матеріального середовища потрібно відрізняти від його відображення, наприклад, на магнітній плівці. Магнітний слід - це перетворене, закріплене на магнітному носії механічне коливання джерела звуку.
Майже вся діяльність людини відбувається у світі звуків. Звукове середовище - це сукупність звукових слідів, які одночасно генеруються різними джерелами. Злочин скоюється в матеріальному середовищі, де кожний об'єкт є джерелом звукових слідів, якщо він потрапляє в сферу енергетичної взаємодії. Так, у квартирі під час убивства можна зафіксувати мову - крики жертви про допомогу, грюкіт від падіння предметів, звуки кроків та ін.
Якщо подія зафіксована на магнітному носії, то її звукові сліди (мови злочинця, потерпілого, свідка тощо) будуть накладені на фон звукового середовища, аналіз якого може дати додаткову інформацію про такі обставини, котрі не матимуть відображення в звичайних матеріальних слідах.
Тому, перебуваючи на місці події, потрібно знати джерела можливих звукових слідів, які іноді залишаються на місці події, хоча безпосередньо звукові сліди відсутні.
|
- § 4. Криміналістичне вчення про розкриття злочинів
поняття розкриття злочину має істотне значення для побудови об'єктивної системи статистики боротьби зі злочинністю, що здійснюється правоохоронними органами. Розкриття злочинів тісно пов'язане з розшуковою діяльністю і значною мірою залежить від ефективності розшукових дій слідчого і оперативно-розшукових заходів, що здійснюються органами дізнання за його дорученням, а також заходів, що
- 1. Методологічні основи криміналістики
поняття значно ширше, що представляє загальну теорію науки, яка включає пізнання її предмета, понятійного апарату, проблем та закономірностей розвитку даної галузі в історичному аспекті. Таким чином, загальна теорія криміналістики складає систему вчення про предмет криміналістики, її завдання, мету та закони розвитку, понятійний апарат та місце криміналістичних знань у системі юридичних наук.
- 4. Технічні засоби і методи збирання криміналістичної інформації
поняття, що означає засоби людської діяльності, засоби праці, "інструментарій, який дозволяє зробити працю більш продуктивною та менш рутинною". Розслідування є діяльність уповноважених на це осіб, а засоби їх праці - це техніка, технічні засоби, а саме: прилади, інструменти, різне приладдя. Технічні засоби, що використовуються для роботи з криміналістичною інформацією в ході розслідування та
- § 1. Відображення в основі механізму вчинення злочину
поняття і є загальною властивістю матерії. Воно притаманне всім об'єктам живої і неживої природи. Злочин - це специфічна діяльність суб'єкта в матеріальному середовищі. Тому її об'єкти, перебуваючи в орбіті подій злочину, відбивають злочин і його суб'єктів. Розкриваючи сутність відображення, його завжди пов'язують із взаємодією і повторенням, з внутрішньою здатністю матеріальних об'єктів
- § 1. Поняття слідів злочину, їхні властивості і криміналістичне значення при розслідуванні злочинів
властивості будь-яких об'єктів матеріального світу. Слідознавчий аспект орієнтує на дослідження всіх матеріальних слідів, крім ідеальних. І виходить, що безпосередніми об'єктами слідознавства є сліди-відображення, сліди-предмети і сліди-речовини. Трасологічний аспект дослідження охоплює лише ті матеріальні сліди, які відображають ознаки зовнішньої будови слідоутворюючого об'єкта, що дозволяє
- § 2. Класифікація слідів у криміналістиці (історичний аспект)
властивості. За видом відображення клас слідів людини розділений на ідеальні і матеріальні сліди, які у свою чергу піддаються класифікації на родових основах. Так, матеріальні сліди розділені на сліди-відображення і сліди-речовини. Сліди-відображення - це матеріальні копії слідоутворюючих об'єктів або їх частин, які вступають у взаємодію. Тому в класифікації названі слідоутворюючі об'єкти людини
- § 5. Механізм слідоутворення при фізичній взаємодії
властивості об'єктів, але й виникають нові якості. Наприклад, при електричній взаємодії відбувається перехід речовини із одного складу в інший, на місці контакту з'являються нові речовини. За характером електромітки визначають вид взаємодії, а поява нової речовини свідчить про природу об'єктів. Термічні сліди вказують на температурні зміни тіла на місці контактної взаємодії. Сутність цього явища
- § 1. Ознаки зовнішності людини і механізм відображення їх при вчиненні злочину
властивості необхідно розглядати як об'єкт, який має біологічну сутність, і як матеріальне утворення, яке має фізичні основи. Здавна філософи розглядали людину дуалістично, яка поєднує в собі біосоціальне з тілесною організацією. Таким чином, людині притаманні фізичні основи, як всякому матеріальному об'єкту, і біологічні, як об'єкту, який наділений мисленням і суспільною свідомістю. З цього
- Властивості звукових слідів
властивості: динамічність, розсіюваність і подільність. Динамічність означає рухомість сліду. Оскільки звук - це хвиля, яка в повітрі рухається зі швидкістю 340 м/сек., а у твердих тілах - до 6000 м/сек., то звуковий слід в конкретному місці - це певний енергетичний стан, миттєва зміна. Після випромінювання звукової хвилі, об'єкт перестає робити коливальний рух, тобто повертається в первісний
- § 4. Основи методики дослідження і використання звукових слідів при розслідуванні злочинів
властивості джерел, їх виробничо-побутове призначення, що дозволяє класифікувати і пізнавати звукові сигнали, і в ряді випадків ідентифікувати джерело. Фоноскопічна експертиза дозволяє встановити: а) кількість джерел звуку, що записані на фонограмі; б) вид джерела звукових слідів - людина, тварина, машина, синтезатор, записані на фонограмі, які знайдені на місці події; в) ототожнити джерело
|