| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Природний убуток |
||
|
- це гранично допустима величина безповоротних втрат майна, які утворюються внаслідок фізичних, хімічних та механічних процесів (усушка, розпилення, вивітрювання, витікання тощо). Списання нестач матеріальних цінностей, що утворилися за рахунок природного убутку, може бути проведено: а) у разі виявлення нестачі цінностей після проведення інвентаризації; - б) при наявності затверджених норм природного убутку на цінності, яких не вистачає; в) у випадку непричетності матеріально відповідальної особи до створення нестачі матеріальних цінностей. Списання з матеріально відповідальної особи нестачі майна, яка утворилася за рахунок природних втрат, без проведення інвентаризації і до встановлення факту нестачі забороняється. Природний убуток застосовується не для всіх товарно-матеріальних цінностей. Так, не мають природного убутку майже всі промислові вироби, а також деякі продовольчі товари (консерви, пресерви і таке інше). При відсутності затверджених норм природного убутку всі нестачі цінностей розглядаються як понаднормові і відносяться на винних осіб. Списання природного убутку майна проводиться у межах фактичної нестачі, підтвердженої порівняльною відо- 29 містю, сума якої не перевищує встановлених норм. Величина природного убутку визначається окремо для кожного найменування матеріальних цінностей. Економія природного убутку одних найменувань матеріальних цінностей, яка досягається шляхом забезпечення оптимальних умов зберігання, не може бути джерелом перекриття нестач матеріальних цінностей інших найменувань. Нестача матеріальних цінностей, що утворилася внаслідок їх привласнення матеріально відповідальною особою, не зменшується на величину природного убутку і підлягає стягненню з робітника в повній сумі. Надлишкові матеріальні цінності, у тому числі й сумові різниці при заліку нестач лишками, утворені внаслідок пересортування, підлягають оприбуткуванню, тобто відновленню на обліку матеріально відповідальної особи. При цьому у кожному випадку утворення лишків цінностей Інвентаризаційна комісія обов'язково повинна визначити причини їх утворення та причетних до цього осіб. При встановленні нестач, розтрат та втрат майна, що сталися внаслідок зловживань матеріально відповідальних осіб, адміністрація підприємства повинна передати матеріали інвентаризації у слідчі органи, а на суму виявлених нестач і втрат учинити проти матеріально відповідальних осіб цивільний позов. важливим у роботі інвентаризаційної комісії є правильне визначення розміру шкоди, спричиненої нестачами майна. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 р. № 116 «Про затвердження Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, недостачі, знищення (псування) матеріальних цінностей» оцінка нанесених збитків здійснюється у такому порядку: Розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається за балансовою1 вартістю цих цінностей (з вирахуванням амортизаційних відрахувань), але не нижче SO відсотків від балансової вартості на момент встановлення такого факту з урахуванням індексів інфляції, які щомісячно визначає Мінстат, відповідного розміру податку на добавлену вартість та розміру акцизного збору за відповідною формулою. ЗО Вартість спирту етилового питного, спирту етилового ректифікованого, спирту етилового сирцю, спирту, що використовується для виготовлення вин, шампанського, коньяків оброблених, спирту коньячного, соків спиртових, зброджено-спиртових напоїв визначається виходячи з оптової ціни підприємства виробника з урахуванням акцизного збору (за встановленими ставками) та податку на добавлену вартість. До визначеної таким чином ціни застосовується коефіцієнт 3. Вартість плодово-ягідних соків, консервованих з використанням сірчаного ангідриду або бензокислого натрію, визначається з оптових цін підприємства-виробника і податку на добавлену вартість із застосуванням коефіцієнта 2. Продовольчі товари, роздрібні ціни на які дотуються, оцінюються з додаванням до вказаних роздрібних цін суми дотації. При розкраданні або загибелі тварин сума збитків визначається за закупівельними цінами, які склалися на момент відшкодування збитків. При цьому розмір збитків визначається з полуторної вартості худоби. Встановлено також порядок відшкодування розміру збитків від розкрадання нестачі, знищення (псування) бланків цінних паперів та документів суворого обліку, банкнотного паперу, персоніфікованої захисної стрічки, а також матеріальних цінностей, що підлягають списанню на видатки у міру відпуску їх у виробництво або експлуатацію. Дані про діючі ціни і розрахунки розміру збитків, які підлягають покриттю, передаються підприємствами, установами й організаціями до судово-слідчих органів. У правозастосовчій практиці діяльності правоохоронних органів у боротьбі з економічною злочинністю матеріали інвентаризації є важливим способом збору доказів і мають доказову силу при виявленні ряду обставин в процесі розслідування розкрадань матеріальних цінностей і грошових коштів підприємств будь-яких форм власності. До таких обставин відносяться: сума нестач та лишків, їх структура, період утворення нестач і лишків майна. У разі виконання органом дізнання або слідчим вимог ст. ст. 22 і 67 Кримінально-процесуального кодексу України матеріали інвентаризації можуть бути підставою для порушення кримінальної справи. Тому, для оперативних працівників правоохоронних органів, які виконують завдання з виявлення та попередження злочинів, що скоюються у сфері економіки, а також для слідчого важливими є правильна оцінка результатів інвентаризації, порядку та об'єктивності її проведення, ЗІ аналіз документів, що відображають результати інвентаризації; а також документів, зібраних у процесі всебічного закріплення даних про нестачу та лишки матеріальних цінностей, причини їх утворення, причетність до цього матеріально відповідальної особи. Після розгляду цього питання оперативний працівник або слідчий перевіряє матеріали інвентаризації по суті та за змістом. Важливим засобом такої перевірки є зіставлення результатів інвентаризації з іншими документами, матеріалами, зібраними в процесі документування нестачі або лишків майна, зокрема з відомостями, що містяться в чорнових записах і можуть свідчити про ознаку вчинення корисливих зловживань. Але треба мати на увазі, що чорнові записи набувають сили доказу тільки в разі всебічної, об'єктивної і повної документальної перевірки відомостей, які в них містяться. Працівники органів внутрішніх справ, які ведуть боротьбу зі злочинами у сфері економіки, повинні пам'ятати, що при виявленні та розслідуванні розкрадань майна важливо не лише встановити факт нестачі або лишків майна, але й задокументувати збут цього майна і визначити роль у злочині конкретної матеріально відповідальної особи. Інвентаризація як метод бухгалтерського обліку є важливим засобом контролю за збереженням товарно-матеріальних цінностей. У кримінальному процесі інвентаризація застосовується як один із способів доказів у справах про корисливі правопорушення в економіці. 32 |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "Природний убуток" |
||
|
||