Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративное право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоМіжнародне право (шпаргалки) → 
« Попередня Наступна »
Шпаргалки по міжнародному праву, 2009 - перейти до змісту підручника

43. Регіональне співробітництво в області прав людини

Одним з важливих напрямків співробітництва регіональних організацій є захист прав людини й основних воль
У рамках Організації американських держав (ОАГ) в 1948 р. була прийнята Американська декларація прав і обов'язків людини, а в 1969 р. - Американська конвенція прав людини. З 1959 р. успішно працює Межамериканская комісія із прав людини, що сприяє повазі й захисту прав людини в цьому регіоні земної кулі
Організація африканської єдності (ОАЕ) в 1981 р. прийняла Африканську хартію прав людини й народів, Але найбільших успіхів у цій області домоглися європейські регіональні організації. Найстарша міжурядова європейська організація - Рада Європи (РЄ) - була створена в 1949 р. Відповідно до Уставу Ради Європи свобода особи, політична воля й верховенство праве, котрим прихильні держави-члени, лежать в основі «будь-якої щирої демократії». В 1995 р. Україна на певних умовах була прийнята в Раду Європи
Права людину й основні волі в рамках Ради Європи закріплюються в міжнародних договорах (конвенціях і хартіях) і додаткових протоколах до них. Найбільшими із цих документів є Європейська конвенція про захист прав людини й основних воль 1950 р. (на додаток до Конвенції прийнято 11 протоколів по різних напрямках співробітництва) і Європейська соціальна хартія 1961 р. У даних договорах дається перелік правий, здійснення яких повинне гарантуватися кожній людині, що перебуває під юрисдикцією держав-членів. Вони також установлюють європейські процедури нагляду й гарантій за дотриманням положень даних договорів. В 1997 р. Україна приєдналася до Конвенції 1950 г.
Рада Європи в 1987 р. прийняв Європейську конвенцію про попередження катувань і нелюдських або принижуюче достоїнство видів обігу або покарання, що набула чинності в 1989 г.
На додаток до зазначених документів Комітет міністрів і Парламентська Асамблея РЄ розробили (або розробляють) інші угоди й рекомендації з питань прав людини, що роблять значний вплив на політику держав-членів у даній області
Організація по безпеці й співробітництву в Європі (ОБСЄ), що нараховує зараз 53 держави-члена, розташованих у Європі, Північній Америці й Центральній Азії, також уважає однієї зі своїх головних завдань - заохочення й захист прав людини. У Хельсинкском заключному акті НБСЄ від 1 серпня 1975 р. чимало місця приділено питанням співробітництва в гуманітарних областях («людському виміру») - так званої «третьому кошику» (перша - забезпечення миру й безпеки, друга - соціально-економічне сотрудничество). У Заключному акті держави-учасники визнали універсальне значення прав людини й основних воль і необхідність того, щоб кожне з них внесло свій внесок у заохочення основних прав; вони зобов'язалися поважати права людини й основні волі, а також сприяти їхньому ефективному здійсненню. Прийняття цього документа дало потужний імпульс розвитку правозахисного руху ВСССР.
У наступні роки НБСЄ внесло значний вклад у розвиток інститутів забезпечення й захисти прав людини й основних воль. Зроблено це було переважно на Конференції НБСЄ по людському вимірі, що проходив у три етапи: Париж 1989 р., Копенгаген 1990 р. і Москва 1991 р. Підсумкові документи Конференції, як і більшість актів НБСЄ/ОБСЄ, носять політичний характер, однак дуже високого рівня, оскільки багато актів були підписані главами держав і правительств. Керівники держав - учасників ОБСЄ неодноразово підкреслювали у своїх заявах необхідність виконання зобов'язань, узятих у рамках ОБСЄ. Це наближає акти даної організації до юридично обов'язкових документів. Широко визнаним є той факт, що документи ОБСЄ містять регіональні міжнародні стандарти в області прав людини
В 1995 р. держави - члени ОБСЄ на зустрічі в Парижу прийняли Пакт про стабільність у Європі, відгукнувшись на ініціативу Європейського Союзу, висунуту в 1994 р. Пакт складається з політичної декларації й переліку двосторонніх угод і домовленостей, доповнених невичерпним переліком супутніх мір, підтримуваних Європейським Союзом. У декларації, зокрема відзначається, що «стабільна Європа - та, у якій шануються... права людини, у тому числі відносно осіб, що належать до національних меншостей...». Для досягнення цієї мети, вказується в декларації, необхідні наполегливі зусилля, засновані на ефективному застосуванні принципів і зобов'язань, що існують у рамках ООН, ОБСЄ й СЕ.
З 1991 р. ОБСЄ і РЄ співробітничають у питаннях установлення стандартів в області прав людини. Генеральний секретар РЄ Д. Таршис неодноразово підкреслював необхідність розширювати співробітництво між двома організаціями, особливо в питаннях «людського виміру».
Значною віхою в справі розвитку концепції прав людини стала Всесвітня конференція по правах людинии, що 25 червня 1993 р. прийняла Віденську декларацію й Програму дій, що підтвердили необхідність забезпечення універсальності, об'єктивності й невибірковості при розгляді питань прав людини. Конференція була проведена під егідою ООН при участі РЄ й інших міжнародних організацій
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "43. Регіональне співробітництво в області прав людини"
  1. 64. Загальний характер безпеки
    регіональну. Універсальна система колективної безпеки базується на положеннях Уставу ООН і включає засобу мирного дозволу суперечок (Глава VI), спільні дії (превентивного й примусового характеру) у випадку акту агресії (Глава VII) і заходу щодо роззброювання (ст. ст. 11, 26, 47). Як ми вже відзначали, відповідно до Уставу ООН головна відповідальність за підтримку міжнародного миру й безпеки в
  2. 1. Визначте місце дисципліни в системі сучасного менеджменту організацій
    співробітництва. Так, міжорганізаційні зв'язки дозволяють об'єднати інтелектуальні ресурси підприємств з метою впровадження різного роду інновацій у їхню діяльність. На внутрішньоорганізаційному рівні керівники і менеджери повинні усвідомити недоліки традиційної концепції управління персоналом і необхідність формування нової кадрової політики, корпоративної філософії керівництва. Це буде сприяти
  3. 16. Джерела міжнародного права.
    співробітництва або вносячи зміни в попередні норми. Наприклад, практика освоєння Місяця і небесних тіл ще не склалася, але основні принципи, яким вона повинна бути підпорядкована, вже узгоджені і прийняті державами. Вони зафіксовані в писаних нормах Договору про принципи діяльності держав з дослідження і використання космічного простору, Місяця и небесних тіл 1967 року; - тільки з писаною
  4. 29. Принцип поваги прав людини й основних воль
    регіональні організації (Рада Європи. Організація американських держав, Організація африканської єдності-і др.) у своїх установчих і поточних документах закріплюють принцип поваги прав людини й основних воль і прилагают чимало зусиль для його ефективної реалізації. Розуміючи, що держави, що не поважають права людини й основні волі, становлять небезпеку для стабільного розвитку міжнародних
  5. 42. Основні універсальні міжнародні акти по захисту прав людини
    регіональних організацій Серед цих документів варто виділити: - Конвенцію про попередження злочину геноциду й покаранні за нього 1948 р.; - Конвенцію про ліквідацію всіх форм расової дискримінації 1966 р. «Расова дискримінація» означає будь-яке розходження, обмеження або перевагу, заснована на ознаках раси, кольору шкіри, родового, національного або етнічного походження, що має метою або
  6. 48. Правовий статус біженців і переміщених осіб
    регіональні органі-зації, неурядові організації і структури держав, що займаються питаннями захисту біженців. У зв'язку з тим, що кількість біженців безперестану збільшується, що вимагає збільшення фінансових витрат, держави-учасниці Конвенції 1951 року, і Протоколу 1967 року вживають зусиль у справедливому і пропорційному розподілі між собою тягаря витрат у підтримці міжнародної системи захисту
  7. 60. Спеціалізовані установи Організації Об'єднаних Націй
    регіональний або національний інтерес. Головна адміністративна посадова особа МОП - Генеральний директор. Штаб-квартира МОП розташована в Женеві (Швейцарія). У столицях більше 40 держав-членів знаходяться регіональні та галузеві відділення Міжнародного бюро праці. Міжнародний союз електрозв'язку (МСЕ) (International Telecommunication Union - ITU) MCE заснований у 1865 p. як Міжнародний
  8. 61. Регіональні міжнародні організації
    регіональних міжнародних організацій. Ліга арабських держав (ЛАД) - Початок створенню ЛАД поклало прийняття 7 жовтня 1944 рбку Александрійського протоколу, який підписали представники Сирії, Лівану, Трансіорданії,Іраку, Єгипту, Саудівської Аравії, Ємену й арабського народу Палестини. У цьому документі були сформульовані основні цілі та принципи, на яких повинна була бути побудована майбутня
  9. 62. Міжнародні неурядові організації
    регіональні, активно співробітничають із МНПО. Наприклад, у РЄ й ОАГ є спеціальний механізм співробітництва із МНПО. Існують певні організаційні форми взаємодії із МНПО й ВЕС. Однак найбільш розвинені зв'язки із МНПО має ООН і її спеціалізовані установи. У відповідності зі ст. 71 Уставу ООН ЭКОСОС уповноважений «проводити належні заходи для консультації з неурядовими організаціями, зацікавленими
  10. 76. Державна територія
    регіонального Договору про заборону розміщення ядерної зброї в Латинській Америці (Договір Тлателолко) створили зону, вільну від ядерної зброї. Контроль за дотриманням положень цього договору здійснюється на основі спільних інспекцій. До територій із змішаним режимом відносять континентальний шельф, територію, що прилягає, і виключну економічні зони, а також міжнародні протоки і канали. Вони не
© 2014-2022  ibib.ltd.ua