Головна
Cоціологія || Гуманітарні науки || Мистецтво та мистецтвознавство || Історія || Медицина || Науки про Землю || Політологія || Право || Психологія || Навчальний процес || Філософія || Езотерика || Екологія || Економіка || Мови та мовознавство
ГоловнаМедицина → Вікова фізіологія і психофізіологія
««   ЗМІСТ   »»

РОЗВИТОК МИСЛЕННЯ В РАННЬОМУ ВІЦІ

Під впливом сприйняття й мови відбувається розвиток мислення. Навчаючись виконувати дії, дитина починає орієнтуватися на виявлення зв'язку між предметами. Перехід від використання готових зв'язків або зв'язків, показаних дорослими, до їх самостійного встановлення - важливий щабель у розвитку дитячого мислення. Спочатку цей процес йде шляхом проб і різних орієнтовних дій. Мислення в цей віковий період грунтується на сприйнятті і діях, здійснюваних дитиною. Тому мислення дитини раннього віку прийнято називати наочно-дієвим. Жан Піаже образно назвав його «сен- сомоторним інтелектом».

Разом з тим вже в період раннього дитинства формується така важлива якість, як здатність до екстраполяції. Півторарічна дитина може прогнозувати і вказувати напрям руху, місце розташування знайомих предметів, долати перешкоди на шляху до бажаної мети, т. Е. Він іде від жорсткої залежності наочної середовища і приходить до здатності формування образу предмета. Протягом раннього дитинства відбувається поступовий перехід від наочно-дієвого до наочно-образному мислення, яке відрізняється тим, що дії з матеріальними предметами замінюються діями з їх образами. Однак в ранньому віці здатність вирішувати завдання в розумі ще дещо відстає від розвитку здатності вирішувати завдання в практичному плані.

Хронологічно початок формування у дітей наочно-образного мислення відносять до кінця раннього віку, проте перехід від наочно-дієвого до наочно-образного мислення відбувається поступово. На стадії наочно-дієвого мислення дитина вирішує завдання, виробляючи реальні дії з предметами, що знаходяться в полі його зору. Потім з'являються образи цих предметів, виникає здатність оперувати ними. Потім образ предмета може бути викликаний і підтриманий у свідомості дитини не тільки зовнішніми предметними сигналами, а й вимовленим словом. Цей етап знаменує собою повний перехід від наочно-дієвого до наочно-образного мислення. Згідно Л. С. Виготському, в інтелектуальному розвитку дитини активну роль грає мова. Відбувається розвиток узагальнень. На 3-му році починає формуватися знакова, або символічна, функція свідомості. Вона розвивається спочатку в зв'язку з практичною діяльністю і потім переноситься на вживання слів, що дає можливість дитині «думати словами». Засвоєння знакової функції відбувається в тому випадку, якщо воно підготовлено розвитком власної діяльності дитини, яка направляється дорослим. Найчіткіше знакова функція свідомості проявиться в грі як провідної формі діяльності дитини дошкільного віку.

Важливим досягненням періоду раннього дитинства є формування у дитини реакції вибору об'єктів по найбільш виділяється і простим ознаками, насамперед за формою. Починає формуватися здатність до узагальнення, яка лежить в основі формування понять. На початку реалізації цієї інтелектуальної функції діти навчаються виділяти форму і колір предмета, наприклад розкладати тестові матеріали за кольором або за формою. У віці близько двох років виділення предметів здійснюється не на основі одного-двох ознак (колір, розмір), а на їх сукупності (колір + розмір). Дворічні діти можуть послідовно виділяти колір, форму і величину предмета і класифікувати предмети але цим параметрам. Однак мислення в цьому віці сильно залежить від уявлення предмета або дії словом, тому що слова зв'язуються тільки з конкретними предметами або ситуацією. Це призводить до своєрідності дитячого мовлення, зафіксованого в книзі К. І. Чуковського «Від двох до п'яти». Наведемо один із прикладів. У дитини у віці двох з половиною років запитують: «Передати від тебе гарячий привіт бабусі?» - «Ні, тепленький», - відповідає ребенок.- «Чому?» - «А то бабуся обпечеться».

  1. Розвиток вестибулярної сенсорної системи - вікова анатомія і фізіологія
    Закладка структур вестибулярного аналізатора відбувається одночасно зі слуховим у вигляді єдиного бульбашки на четвертому тижні внутрішньоутробного періоду. Півкруглі канали формуються у плоду на сьомому тижні. В цей час починається диференціювання клітин гребінців на чутливі (волоскові) клітини
  2. Розвиток уяви - вікова фізіологія і психофізіологія
    До трирічного віку у дитини відбувається розвиток уяви. Він починає розуміти уявне - «нібито». У цьому віці можна говорити про «законі реального почуття», в основі якого лежить фактичне спостереження. Уява чогось фантастичного (наприклад, дитині в висить плаття бачиться якийсь страшний чоловік,
  3. Розвиток ссавців - цитологія, гістологія і ембріологія
    У нижчих ссавців: качкодзьоба, єхидні яйця полілеці- фундаментальні і містять багато жовтка. Дроблення і подальший розвиток зародка мають схожість з розвитком рептилій і птахів. Качконіс висиджує яйця в гніздах, єхидна виношує в сумці, утвореної складкою шкіри, в яку відкриваються молочні
  4. Розвиток спілкування в юнацькому віці - вікова фізіологія і психофізіологія
    В юності для спілкування характерні дві протилежні тенденції: з одного боку - розширення його сфери, збільшення часу на спілкування, постійна готовність до контактів, з іншого - зростаюча ступінь індивідуалізації, відокремлення. Це пояснюється тим, що афективний рішення проблем самопізнання,
  5. Розвиток серцево-судинної системи - вікова анатомія і фізіологія. Т.2 опорно-рухова і вісцеральні системи
    В результаті освоєння даного розділу студент повинен: знати морфофункціональну організацію серцево-судинної системи людини; структуру і функції серця; механізми роботи серця; розвиток системи кровообігу на різних етапах онтогенезу; методи дослідження роботи серця; будова і функціональне значення
  6. Розвиток периферичного відділу нервової системи - вікова анатомія і фізіологія
    Розвиток периферичних нервів, що складаються з рухових, чутливих і вегетативних волокон, відбувається не одночасно. Їх формування у зародка починається зі зростання від центру до периферії аксонів мотонейронів передніх рогів спинного мозку і рухових ядер стовбура головного мозку. Кінчик нервового
  7. Розвиток опорно-рухового апарату і вегетативного забезпечення функцій організму на різних етапах онтогенезу, система органів опори і руху. Розвиток опорно-рухового апарату в онтогенезі - вікова анатомія і фізіологія. Т.2 опорно-рухова і вісцеральні системи
    В результаті освоєння даного розділу студент повинен: знати структурно-функціональну організацію оіорно-двига- телиюго апарату людини; фізіологічні властивості м'язів, типи м'язових скорочень; особливості будови скелета і окремих його частин на різних етапах онтогенезу; особливості розвитку
  8. Розвиток мови в онтогенезі - фізіологія вищої нервової діяльності та сенсорних систем
    На думку різних дослідників, критичним віком щодо розвитку мови вважається вік до 5-7 років. Перший рік життя вважається доречевой етапом формування мови, коли взаємодіють образні і емоційні компоненти, пов'язані з правим півкулею і підкірковими центрами. Умовні реакції на слова з'являються
© 2014-2021  ibib.ltd.ua