| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
ГЛАВА СЬОМА |
||
|
Сущим називається, з одного боку, те, що існує як привхідні , з іншого - те, що існує саме по собі. Як привхідні - наприклад, ми говоримо, що справедливий є освічена, що людина є освічений і що освічена є ю людина, приблизно так само, як ми говоримо, що утворений в мистецтві будує будинок, тому що для Домобудівник бути освіченим у мистецтві чи освіченій в мистецтві бути домобудівником, - це щось привхідні (бо «ось це є те» означає тут, що ось це є привхідні для нього). Так само йде справа і в зазначених випадках: коли ми говоримо, що людина є освічений і що утворений-ний є людина, або що блідий є освічена, або що освічена є блідий, у двох останніх випадках ми говоримо, що обидва властивості суть привхідні для одного і того ж, в першому випадку - що властивість є щось привхідні для сущого; а коли говоримо, що освічена є людина, ми говоримо, що освіченість є щось привхідні для людини. Точно так же говориться, що ні-бліде є, бо те, для чого опо привхідні властивість, є. Та-20 ким чином, те, чому приписується буття в сенсі привхідного, називається так1 або тому, що обидва властивості притаманні одному і тому ж сущого, або тому, що те, чому властиво властивість, є суще, або тому, що є само то , чому властиво властивість, про який воно саме позначається. Буття ж саме по собі приписується всьому тому, що позначається через форми категоріального висловлювання, бо скількома способами робляться ці висловлювання, у стількох же сенсах позначається буття. 25 А так як одні висловлювання позначають суть речі, інші - якість, інші - кількість, інші - відношення, інші - дія або претерпевание, інші - «де», інші - «коли», то згідно з кожним з них ті ж значення має і буття. Бо немає ніякої різниці сказати: «людина є здоровий» або «людина здорова», і точно так само: «людина є що йде або ре-жущій» або ж «людина йде або ріже»; і подібним чином в усіх інших випадках. Далі, «буття» і «є» озпачают, що печто істіп-ПО2, а «небуття» - що воно не істинно, а ложно, однаково при затвердженні та отріцапіі; папрімер, вислів «Сократ є освічена »істинно, або« Сократ є небледная »теж істинно; а висловлюючи-35 ня« діагональ не їсти несумірна »3 ложно. Крім того, буття і суще означають в указапних юпь випадках, що одне є в можливості, інше - в дійсності. Справді, ми говоримо «це є видящее» і про видящее в можливості, і про видящее в дійсності. І точно так само ми приписуємо знання і того, що в змозі користуватися знанням, і тому, що насправді користується ним. І покояться-5 ся ми називаємо і те, що вже знаходиться в спокої, і те, що може перебувати в спокої. Те ж можна сказати і про сутності: адже ми говоримо, що в камені є [зображення] Гермеса і що половина лінії є в лінії 4, і називаємо хлібом хліб ще не дозрів. А коли щось є в можливості і коли ще немає - це треба розібрати в іншому месте5. РОЗДІЛ ВОСЬМИЙ Сутністю називаються [1] прості тіла, напри-ю заходів земля, вогонь, вода і все тому подібне, а також взагалі тіла і те, що з них полягає, - живі істоти і небесні світила, а рівно і частини їх. Всі вони називаються сутностями тому, що вони не позначаються про субстраті, але все інше позначається про Піх; [2] те, що, перебуваючи в таких речах, що не ска-15 ни опиняються про субстраті, становить причину їхнього буття, наприклад душа - причина буття живої істоти; [3] частини, які, перебуваючи в такого роду речах, визначають і відрізняють їх як певне щось і з усуненням яких усувається і ціле, наприклад: з усуненням площині усувається тіло, як стверджують некоторие1, і точно так само площину - з усуненням лінії. А на думку пекоторих, таке число взагалі, бо з його усуненням немає, мовляв, нічого і воно 20 визначає всі; [4] суть буття кожної речі, позначення якій є її визначення, також називається її сутністю. Отже, виходить, що про сущпості йдеться в двох [основних] значеннях: у сенсі останнього субстрату, який вже не позначається ні про що інше, і в сенсі того, що, будучи певним щось, може бути відокремлене [від матерії тільки думка-25 але], а такі образ, або форма, кожної речі. Розділ дев'ятий Тотожним, або одним і тим же, називається [1] те, що тотожно як привхідні; наприклад, «бліде» і «освічене» тотожні, тому що вони щось привхідні для одного і того ж, і точно зо так само «людина» і «освічене», тому що останнє є привхідні для першого, а «освічене» є «людина», тому що воно щось привхідні для людини. Різними називаються [1] речі, які, будучи інакшість, в деякому відношенні тотожні один одному, але тільки не за кількістю, а чи по виду, або за родом, або по співвідношенню; [2] ті, рід яких неоднаковий, а також протилежності і ті речі, в сутності яких укладена інакшість. 15 Сходпим називається те, що відчуває абсолютно одне і те ж, а також те, що відчуває більше однакове, ніж різний, так само н те, що має однакову якість. І те, що має більшість або найважливіші протилежні властивості іншого, що допускають пзмепеніе, також подібно з цим іншим А про несхожих йдеться в сенсах, протилежних сенсів східного.
|
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " ГЛАВА СЬОМА " |
||
|
||