| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Розділ десятий |
||
|
противолежащей називаються суперечить 20 одне іншому, протилежне (tanantia) 1 одне іншому, співвіднесені, лишенность і володіння, а також останнє «звідки» і останнє «куди» - такі, як різного роду виникнення і знищення; рівним чином противолежащими називаються ті властивості, які не можуть разом знаходитися в тому, що сприймає їх, - і самі ці властивості, і те, звідки вони. Дійсно, сіра і біла не перебувають разом в одному і тому ж, а тому ті [кольору], звідки оні2, проти-25 лежать один одному. Протилежними називаються [1] ті з розрізняються за родом властивостей, які не можуть разом знаходитися в одному і тому ж; [2] найбільш розрізняються між собою речі, що належать до одного й того ж роду; [ 3] найбільш розрізняються між собою властивості, наявність яких можливе в одному і тому ж носії; [4] найбільш розрізнювальне одне від іншого серед стосуються однієї II тієї ж здібності; [5] то, відмінності чого найбільші яо або взагалі, або за родом , або по виду. Все інше називається протилежним або тому, що має зазначені протилежності, або тому, що здатне приймати їх, або тому, що здатне робити чи випробовувати такі, або воно насправді їх робить або відчуває, втрачає або набуває, має чи не має. А так як про єдине і про суще 35 говориться в багатьох значеннях, то і все інше, про що йдеться у відповідності з ними, стало бути, і тотожне, інше, або інакшості, і протилежне, повинні мати відповідні значення, так що вони повинні бути різними для кожної категорії. З іншого боку, іншими, або інакшості, по виду називаються речі, які, належачи до одного і того ж роду, не підпорядковані один одному, а також ті речі, які, належачи до одного і того ж роду, мають відмінність між собою, і ті, що мають у своїй сутності протилежне одне другому3. Відмінні один від одного по вигляду і протилежності - або все, або ті з них, які так називаються в первинному сенсі, а також ті речі, визначення яких 5 в останньому виді роду різні (наприклад, людина і кінь неподільні за родом, а визначення їх різні), і ті, які, належачи до однієї і тієї ж сутності, мають між собою відмінність. Розділ одинадцятий Про деякі речі говорять, що вони щось перед-10 ходи («Перший») і подальше, вважаючи, що в кожному роді є печто перше і деякий початок; [щось попереднє] - оскільки вони ближче до деякого початку, визначеним або безумовно і від природи, або у відношенні чогось, десь і кимось. А саме: одні речі є такими за місцем - через більшої близькості або до якого-небудь місця, визначеним від природи (наприклад, до середини або до краю), або до місця привхідними; а то, що далі, є щось таке. Інші передують по вре-15 Менн: одне тому, що опо далі від теперішнього часу, наприклад, щодо минулого (Троянська війна перш мідійських, бо опа далі відстоїть від теперішнього часу); інше тому, що воно ближче до теперішнього часу, наприклад , щодо майбутнього: Немейские гри перш Пифийских тому, що вони ближче до теперішнього часу, якщо даний час взяти як початок і пер-20 ше. Інше ж передує відносно руху, а саме те, що ближче до першого рушійному, передує (наприклад, хлопчик ближче до нього, ніж дорослий чоловік); а перше рушійне також є безумовно деякий початок. Інші речі первеє за силою: те, що перевершує силою, тобто те, що сильніше, первеє; а таке то, чиїм рішенням має слідувати інше, тобто подальше, так що якщо перша не двп-25 жет, то це інше не рухається; якщо ж перша рухає, то опо рухається; початок тут - рішення. Інші речі первеє стосовно порядку, а саме те, що знаходиться ближче до чогось одного певного, по відношенню до чого інші розміщені відповідно до деякого розрахунку, наприклад другий у хорі первеє третього, і передостання струпа ліри нервами останньої: недь в першому випадку початок - ватажок хору, у другому - середня струна. Отже, все це позначається як попереднє («Перший») у зазначеному сенсі. А в іншому сенсі - те, що первеє по пізнанню, вважаючи, що воно і без-30 умовно первеє; нрічем те, що первеє для усвідомлення через визначення (ta kata ton logon), різна від того, що первеє для чуттєвого сприйняття. Далі, як «те, що первеє», позначаються властивості того, що передує; наприклад, прямизна передує гладкості: перше є властивість лінії 4О10а самої по собі, другий - властивість площині. Отже, одні речі позначаються як попереднє і наступне в цьому сенсі, інші - по природі й сутності, тобто те, що може бути без іншого, тоді як це інше без першого не може; таким розрізненням користувався Платон. А так як про буття йдеться в різних значеннях, то, во-5 перших, субстрат первеє, а тому сутність первеє, по-друге, по-різному первеє те, що в можливості, і те, що насправді. Справді, одне передує в можливості, інше в дійсності; наприклад, у можливості половина лінії передує цілою, частина - цілому п матерія - сутності, а насправді всі вони щось подальше, бо лише по розкладанні [предмета] опи будуть ю існувати в дійсності. 161 6 Аристотель, т. 1 Таким чином, в певному сенсі про все, про що говориться як про попередньому і подальшому, йдеться в щойно зазначеному значеніі1; справді, одні речі можуть бути без інших, оскільки йдеться про їх виникнення, як, наприклад, ціле без [окремих] частин, інші - оскільки йдеться про їх знищення (наприклад, частина без цілого). Подібним же чином йде справа н в інших випадках.
|
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " РОЗДІЛ ДЕСЯТИЙ " |
||
|
||