| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
ГЛАВА ШОСТА |
||
|
Так як сутностей, як було зазначено, три види, а саме : дві з них природні, а одна - нерухома, то про цю останню треба сказати, що необхідно, 5 щоб існувала якась вечцая нерухома сущ-ність. Справді, сутності суть першою серед сущого, а якщо всі вони минущі, то все минуще. Однак неможливо, щоб рух або возпікло, або знищені (бо існував завжди), так само і час не може возппкнуть або знищитися: адже якщо немає часу, то пе може бути і «раніше» і «після». І рух, значить, безперервно таким же чином, як і час: адже час - або те ж саме, що рух, або деякий властивість руху \ А безперервного руху, крім просторового, що не б-кість, з просторового ж безперервно круговий двіжепіе. Проте якби було щось здатне приводити в рух або створювати, але воно насправді не проявляло б ніякої діяльності, то пе було б руху: адже те, що має здатність, може і пе проявляти її. Значить, немає ніякої користі, навіть якщо ми припустимо вічні сутності, як це роблять ті, хто прізпает ейдоси, якщо ці сутності не 15 будуть містити в собі деякого початку, здатного викликати ізмепепня; так, втім, і його недостатньо (як недостатньо припустити іншу сутність крім ейдосів): адже якщо це начало не буде діяльним, руху не буде. І навіть якщо воно буде діяльним, то цього недостатньо, якщо сутність його тільки можливість, бо в такому випадку вічного руху не буде, так як суще в можливості може і пе бути [насправді]. Тому должпо бути таке пача, сутність якого - діяльність. 20 А крім того, такі сутності должпи бути без матерії: адже вони повинні бути вічними, якщо тільки є хоч що-небудь вічне; отже, вони повинні перебувати в діяльності. Одпако тут возпікает утруднення: вважають, що всі проявляє діяльність здатне її проявляти, по не все здатне виявляти діяльність дійсно її виявляє; тому-де здатність первеє. Але якщо це так, то пічто існуюче пе буде [з не-25 обходімостио], бо можливо, що всяке суще здатне існувати, але ще не існує. Втім, якщо слідувати погляду міркують про божественне, що всі рождепо з Ночі2, або думку міркують про природу, що «всі речі разом» 3, то вийде така ж невідповідність. Справді, яким же чином щось прийде в рух, якщо не буде ніякої причини, що діє в дійсними-зо ності? Адже не матерія ж буде рухати саме себе, а плотнічпое мистецтво, і пе місячні істечепія або земля, а зерпа і чоловіче сім'я. Тому деякі припускають вічну діяльність, наприклад Левкіпп і Платоп4: опи стверджують, що рух існує завжди. Однак, чому воно є і яке саме, вони ие говорять і пе вказують причину, чому опо відбувається так, а пе інакше. Адже 35 ніщо не рухається як доведеться, а завжди має бути яке-небудь оспованпе, чому щось рухається ось так-то естествепіим шляхом, а отак паспльствеіним шляхом або під дією розуму чи чогось іншого (потім - яке двпжеііе перший? Адже це чрезвичайпо важпо [виясппть]). Сам Платоп пе може послатися па Ю72а початок двпжеппя, яке оп іноді припускає, а нмеппо на те, що саме себе рухає, бо, як він стверджує, душа пізніше [двіжеппя] і [починається] разом зі Вселенпой5. Що стосується Мпепо, що здатність первеє діяльності, ТО OITO в деякому сенсі правильно, а в деякому пет (як це розуміти - ми вже сказалі6); а що діяльність первеє, s це прізпает Анаксагор (бо розум є діяльність) і Емпедокл, що говорить про дружбі і ворожнечі, а також ті, хто, як Левкипп, стверджує, що рух вічно. обоіх14. Стало бути, саме так ситуація з рухами. Яка тому потреба шукати ще інші початку? ГЛАВА СЬОМА А так як справа може складуться таким пменпо чином (інакше все мало б статися з Ночі, 20 або суміші всіх речей, або з не-сущого), то утруднення можпо вважати устранеппим. А саме: існує щось вічно рухоме невпинним рухом, а таке рух круговий; і це ясно не тільки на основі міркувань, а й з самої справи, так що перше Пебо 1, можна вважати, вечпо. Отже, існує і печто, що його рухає. А так як те, що і рухається і рухає, займає проміжне положення, то є щось, що рухає, що не будучп 25 приведено в двіжеппе; опо вечпо і є сутність п діяльність2. І рухає так предмет бажання і предмет думки; опп рухають, не будучи приведені в рух. А вищі предмети желапія і думки тотожні один одному, бо предмет бажання - це те, що здається прекрасним, а вищий предмет волі - те, що на ділі прекрасно. Адже ми швидше бажаємо чогось тому, що опо здається нам хорошим, а не тому опо здається нам хорошим, що ми його бажаємо, бо па-чало - думка. Розум приводиться в рух предметом зо думки, а один з двох рядів [буття] сам по собі є предмет думки; і перше в цьому ряду - сутність, а з сутностей - сутність проста та що проявляє деятельность3 (єдине ж п просте пе одне і те ж : ЕДП-пое означає міру, а просте - свойство4 самої речі). Однак прекрасне і заради себе переважне зз також належать до цього ж ряду: і перше завжди є найкраще або соразмерпое панлучшему5. А що цільова причина знаходиться серед псподвпж-10? 2Ь пого - це видно з разлпчепія: мета буває для когось і складається в чомусь, і в останньому випадку вона є [серед нерухомого] , а в першому немає. Так от, рухає вона, як предмет любові [люблячого], а приве-Депп нею в рух рухає інше. Еслп ж печто приводиться в рух, то відносно його можливо п ізменепіе; тому якщо діяльність чогось є 5 первинне просторове двіженіе6, то, оскільки тут є рух, остільки у всякому разі можлива і зміна - зміна в просторі, якщо пе в сутності , а так як є щось суще в дійсності, що рухає, само будучи нерухомим, то відносно його зміна жодним чином неможлива. Бо перший вид змін - це переміщення, а перший вид переміщення - круговий рух. Круговий же рух викликається [перший] рушійним. Следо-10 вательно, [перший] рушійне Тобто необхідно суще; і, оскільки воно необхідне суще, опо існує падлежащім чином, і в цьому сенсі опо початок. Так от, від такого пача залежать небеса і [вся] природа. І життя його - найкраща, яка у пас is буває дуже короткий час. У такому стані воно завжди (у пас цього ие може бути), бо його діяльність є також задоволення (тому неспання, сприйняття, мислення - найприємніше, І ЛПІІІІ »через них - надії і спогади). А мишлепіе, яке опо саме по собі, звернуто па само по собі краще, і вища мишлепіе - на вищу. А розум через 2о сопрічастпость предмета думки мислить сам себе: він стає предметом думки, стикаючись з ним і мислячи його, так що розум і предмет його - одне і те ж. Бо те, що здатне приймати в себе предмет думки і сутність, є розум; а діяльний він, коли володіє предметом думки 7; так що божествеппое в ньому - це, Падо вважати, швидше саме володіння, ніж здатність до пему, і умогляд - саме прнятпое п найкраще. Еслп же богу завжди так добре, як пам 25 іпогда, то це гідне подиву, коли ж краще, то це гідно ще більшого подиву. І пмеппо так перебуває оп. І життя воістину властива йому, бо діяльність розуму - це життя, а бог є діяльність; і діяльність його, яка опа сама по собі, є найкраща і вічна жізпь. Ми говоримо тому, що бог є вечпое, найкраще жива істота, так що йому прісущп жізпь і безперервне і вечпое істота-зо ванпе, і саме це є бог. Неправильно думку тих, хто, як піфагорійці і СІСВСІПП, вважає, що саме прекрасне і краще належить не початку, оскільки почала рослині і тварин хоча і причини, але чудово і абсолютно лише те, що породжене цими началами. Неправильно тому, що насіння походить від ТОГО, ЩО 35 передує ему8 І володіє закінченістю, І пер-Ю73А витті - це не насіння, а щось закопчене; так, можна сказати, що людина раніше насіння - ие той, який возпік з цього насіння, а другий, від якого це насіння. Таким чином, зі сказаного ясно, що є вічна, нерухома і відособлена від чуттєво сприйнятий-5 травнем речей сутність; показано також, що ця сущпость не може мати будь-яку величину, вона позбавлена частин і неподільна (бо вона рухає необмежений час, між те ніщо обмежене не володіє безмежною здатністю; а так як всяка величина або безмежна, або обмежена, то обмеженою величини ця сутність ие може мати але зазначеної причини, а необмеженої - тому, що ю взагалі ніякої необмеженої величини нет9), з іншого боку, показано також, що ця сутність не схильна нічому і незмінна, бо всі інші рухи - щось наступне по відношенню до просторового руху! 0. Щодо всього цього ясно, чому справа йде саме таким чином.
|
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " ГЛАВА ШОСТА " |
||
|
||