Головна
Аксіологія / Аналітична філософія / Антична філософія / Антологія / Антропологія / Історія філософії / Історія філософії / Логіка / Метафізика / Світова філософія / Першоджерела з філософії / Проблеми філософії / Сучасна філософія / Соціальна філософія / Середньовічна філософія / Телеологія / Теорія еволюції / Філософія (підручник) / Філософія мистецтва / Філософія історії / Філософія кіно / Філософія науки / Філософія політики / Філософія різних країн і часів / Філософія самоорганізації / Філософи / Фундаментальна філософія / Хрестоматії з філософії / Езотерика
ГоловнаФілософіяПершоджерела з філософії → 
« Попередня Наступна »
Аристотель. Твори в 4-х томах. Том 2. Вид-во Думка, Москва; 687 стр., 1976 - перейти до змісту підручника

ГЛАВА ШОСТА [Топи для з'ясування того, чи правильно вказано власне]

Далі слід виходити з протилежних один одному [речей], насамперед з протилежностей, і при опроверганіі дивитися, чи не йде чи справу так, що протилежне не їсти власне для [однією з] протилежних один одному [речей]. Тоді й протилежне [перший] НЕ БУДЕ власним для [другий з цих] протилежних один одному [ве-40 щей]. Так як, наприклад, справедливості протилежна несправедливість, а самому краще - найгірше, власне ж для справедливості не їсти найкраще, то не буде власним для несправедливості найгірше. Так от, при обгрунтуванні слід дивитися, щоб протилежне було власним для [однією з] протилежних один одному [речей]. Тоді протилежне [першу] дійсно буде власним для [другий з цих] протилежних один одному [речей]. Так як, наприклад, благу протилежно зло, а предпочитаемому - з-15 бігаємо, власне ж для блага є бажане, то власним для зла буде уникаюче.

По-друге, виходячи з співвіднесеного слід при опроверганіі дивитися, чи не йде чи справу так, що співвіднесені не їсти власне для [однією з] співвіднесених між собою [речей]. Тоді й соотнесенное [з першим] НЕ БУДЕ власним для [другий з цих] співвіднесених між собою [речей]. Так як, наприклад, про подвійне говорять стосовно половині, 20 а про що перевищує - по відношенню до перевищується, що перевищує само не є власне для подвійного, то перевищує не буде власним для половини. Так от, при обгрунтуванні слід дивитися, щоб соотнесенное було власним для [однією з] співвіднесених між собою [речей]. Тоді й соотнесенное [з першим] буде власним для [другий з цих] співвіднесених між собою [речей]. Так як, наприклад, подвійне співвідноситься з половиною, а «два до одного» співвідноситься з «одне до двох», власне ж для двой-25 ного - це те, що воно відноситься як два до одного, то власним для половини буде те, що вона відноситься як одне до двох.

По-третє, при опроверганіі слід дивитися, чи не йде чи справу так, що назване за володінням НЕ БУДЕ власним для володіння. У такому випадку і назване по лишенности НЕ БУДЕ власним для лишенности. І якщо назване по лишенности НЕ БУДЕ власним для лишенности, то і назване по обла-30 Данії не буде власним для володіння.

Якщо, наприклад, відсутність чуттєвого сприйняття не називають власним для глухоти, то і чуттєве сприйняття буде власним для слухання. Так от, при обгрунтуванні слід дивитися, щоб власним для володіння було назване за володінням. Тоді й назване по лишенности буде влас-& пим для лишенности. І якщо власним для лишенности буде назване по лишенности, то і назване за володінням буде власним для володіння. Якщо, ізва наприклад, власне для зору є бачення, в силу чого ми володіємо зором, то власним для сліпоти буде не-бачення, в силу чого ми не володіємо зором, хоча для нас природно їм володіти.

Далі, слід виходити з тверджень і негативні-5 ний, насамперед з самих присудків. Цей топ застосуємо тільки для опроверганія. Наприклад, якщо твердження чи сказане ствердно є власне для предмета, то пе буде власним для нього пі заперечення, ні сказане у вигляді заперечення; і якщо власне для нього є заперечення чи сказане у вигляді заперечення, то не буде власним для нього твердження чи сказане ствердно . Якщо, па-приклад, власне для живої істоти - натхненність, то не буде власним для живої істоти неодушевленность.

По-друге, псходя з того, що позначається або не позначається, і з того, про що воно позначається або не позначається, слід при опроверганіі дивитися, чи не і5 йде чи справу так, що стверджувальне НЕ є власне для ствердної. Тоді і негативне НЕ БУДЕ власним для негативного. І якщо негативне пе буде власним для негативного, то і стверджувальне НЕ БУДЕ власним для ствердної. Якщо, наприклад, «жива істота" не є власне для людини, то й «неживе» не

20 власним для не людини. І якщо очевидно, що «неживе" не є власне для не людини, то й «жива істота» не власним для людини. Так от, при обгрунтуванні слід дивитися, щоб власним для ствердної було стверджувальне, і тоді власним для негативного буде негативне. І якщо власне для негативного є негативне, то і власним для Затверджувач-25 ного буде стверджувальне. Якщо, наприклад, «не жити» є власне для неживого, то «жити» буде власним для живої істоти.

І якщо очевидно, що власне для живої істоти - це те, що опо живе, то очевидно, що власне для неживого - це те, що воно не живе.

По-третє, слід виходити з самих підлягають w і при опроверганіі дивитися, чи не є дане - власне для ствердної. Тоді той же саме не буде власним для негативного. І якщо дане є власне для негативного, то воно не буде власним для ствердної. Якщо, наприклад, натхненність є собствепное для живої істоти, то натхненність НЕ БУДЕ власним для неживого. Так от, при обгрунтуванні слід дивитися, щоб дане, якщо воно не власне для ут-35 вердітельного, було власним для негативного. Але цей топ помилковий, бо стверджувальне не їсти власне для негативного і негативне не їсти власне для ствердної, бо стверджувальне взагалі не притаманне негативного, хоча від-ш ріцательно притаманне стверджувальному, але притаманне але як власне.

Далі, виходячи з протиставлені один одному членів поділу слід при опроверганіі дивитися, чи не йде чи справу так, що жоден з протиставлені один одному членів одного поділу 1 не їсти власне ні для одного з протиставлені один одному членів інших поділів. Тоді й покладене 5 Не буде власним для того, для чого воно годиться як власне. Якщо, наприклад, чуттєво сприймається живе істота не є власне ні для одного з інших живих істот, то не буде власним для бога те, що він умопостигаемое жива істота. Так от, при обгрунтуванні слід дивитися, щоб будь-який з протиставлені один одному чле-нів інших поділів був власним для кожного з протиставлені один одному членів даного поділу, тоді й інше буде власним для того, щодо чого вважають, що воно не власне. Якщо, наприклад, власне для розсудливості - це те, що вона сама по собі і від природи є чеснота розумної частини душі, якщо розглядати таким же чином кожну з решти чеснот, власним для помірності буде те, що вона сама по собі і від природи чеснота жадає частини душі.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " ГЛАВА ШОСТА [Топи для з'ясування того, чи правильно вказано власне] "
  1. Глава перша
    Див Платон. Федр, 245 с-е. - 408. СР прим. 1, 2 до гол. 9 кн. I. - 408. Т. е. категорії. - 409. Платонівський термін «причетність» вживається Аристотелем в сенсі «підпадає під», що виражає відношення виду до роду. - 409. СР 127 a 26 - 38; «Метафізика», 998 И4 - 28. - 409. Присудок Б є рід для присудка А тоді і тільки тоді, коли обсяг присудка А є
  2. Глава перша
    1 У сенсі definiens. СР «Друга аналітика» II, 10. - 462 # 2 Див 101 b 19 - 22. - 462. Глава друга 1 ср «Друга аналітика», 97 b 37 - 39. - 463. 2 Чи не філософ Платон, а староаттіческій комедіограф (V - IV ст. До н. Е..). - 464. * Див «Поетика», 1 - 3. - 464. 1 ср прим. 15 до гол. 6 кн. III. - 465. 2 Див Платон. Федр, 245 с - тобто ср «Про душу», 408 b 32 - - 409
  3. Розділ дев'ятий [Топи для з'ясування того, чи правильно вказано власне (закінчення)]
    Далі, при опроверганіі слід дивитися, чи не йде чи справу так, що вказавши те, що є власне в можливості, вказують це собственпое в можливості і для не сущого, якщо можливість не може бути властива не-сущому. Тоді покладене як соб-зо ственное не їсти власне. Так, наприклад, той, хто сказав, що власне для повітря - це те, що він придатний для вдихання, вказав, правда,
  4. Розділ сорок перша
    * См . прим. 15 до гол. 13. - 193. % Див. «Друга аналітика», 76 b 39-77 а 1; «Метафізика», 1078 а 19-21. - 193. Глава сорок четверта 1 Див гл. 23. - 194. 2 Якщо судити за збереженими праць Арістотеля, то він цього обіцянки не виконав. - 195, Глава сорок п'ятого 1 Маються на увазі перша і третя фігури. - 197. Глава сорок шоста 1 А іменпо Celarent, Cesare і Caniestres. -
  5. Глава перша
    1 У третій книзі викладається вчення Арістотеля про ставлення переваги з елементами логіки переваги. СР «Перша аналітика», 68 а 25 - b 7. - 394. 2 ср «Риторика», 1362 а 21-23. - 394. 8 СР Платон. Філеб, 20 d. - 394. 4 СР «Нікомахова етика», 1143 b 6. - 396. ? Перераховано атрибути чотирьох елементів Емпедокла, а саме відповідно води, землі, вогню і повітря. - 396. Глава
  6. Глава тридцятих * В
    «Топіці» I, 14. - 183. Розділ тридцять перший * Див Платон. Софіст, 219 а - 237 а; Політик, 258 b 267 с. - 183. 2 Послідовники Платона. - 183. 3 Див гл. 4-30. - 183. 4 СР «Друга аналітика», 91 b 24-27. - 184, Розділ тридцять другий * Див гл. 2-26. - 185. а Див гл. 27-30. - 185. 8 Див гл. 45. - 185. 4 Посилка становить більшу частину силогізму, ніж термін. - 185. ? В
  7. Розділ перший [Топи, що стосуються визначення. Попередні зауваження]
    Дослідження визначень 1 складається з п'яти частин, а саме: [визначення непридатно] або [1] тому, що 25 мова взагалі неправильна для того, ім'я чого дано (адже визначення людини має бути правильно для кожної людини); або [2] тому, що, хоча рід мається, предмет не був віднесений до цього роду або віднесені не до свого роду (бо той, хто дає визначення, повинен, встановивши рід, додати
  8. КНИГА ШОСТА (Е)
    КНИГА ШОСТА
  9. Книга шоста
    Книга
  10. Книги шоста (Е)
    Книги шоста
  11. КНИГА ШОСТА
    КНИГА
  12. ГЛАВА ШОСТА [Топи для дає відповідь на різного роду питання]
    Отже, очевидно, до чого повинен прагнути відповідає, якщо покладене правдоподібно безумовно або для кого-небудь. А так як все запитане необхідно правдоподібно, або неправдоподібно, або ж НЕ правдоподібно і не неправдоподібно і так як воно необхідне відноситься до доводу або не відноситься до доводу, ісоо то »якщо воно здається [відповідальному] правильним, але до доводу не відноситься, слід
  13. ЧАСТИНА ШОСТА. Логіко -епістеміческого АСПЕКТИ ТЕОРІЇ АРГУМЕНТАЦИИ
    ЧАСТИНА ШОСТА. Логіко-епістеміческого АСПЕКТИ ТЕОРІЇ
  14. Від видавництва
    Передмова Глава 1. Поняття про приватне право Глава 2. Цивільне право як правова галузь Глава 3. Цивільне право як наука і навчальний курс Глава 4. Джерела цивільного права Глава 5. Поняття, зміст і види цивільних правовідносин Глава 6. Громадяни (фізичні особи) як учасники цивільних правовідносин Глава 7. Юридичні особи як учасники цивільних правовідносин Глава 8.
  15. ГЛАВА ЧЕТВЕРТА [Топи для з'ясування того, чи є взагалі власне те, що зазначено як власне]
    Отже, дано чи власне належним або неналежним чином, це слід розглядати за допомогою цих [топів]. Чи вказане взагалі собст-дарське чи ні, - про це треба судити на підставі наступного. А саме, ті топи, які обгрунтовують, 25 що власне просто належить належним чином, повинні бути тотожні тим, які взагалі встановлюють власне. Ось чому ці
  16. РОЗДІЛ ВОСЬМИЙ [Топи для з'ясування того, чи правильно вказано власне (продовження)]
    Далі , слід при опроверганіі виходити з більшого і меншого. По-перше, слід дивитися, не 15 обстоит справа так, що більше не є власне для більшого. Тоді ні менше не буде власним для меншого, ні найменше - для найменшого, ні найбільша - для найбільшого, ні притаманне просто - для властивого просто. Якщо, наприклад, бути більше пофарбованим не їсти власне для того,
  17. Книга друга Глава перша 1 За винятком Camestres, Вагос, Disamis і Bocardo. -
    204. Глава друга 1 В 57 а 40 - b 17. 205. 2 Ця літера «А» та ж, що «А» в 53 b 12-14, але не в 53 b 21 - 22. -205. Глава п'ята 1 В 57 b 32-35. - 217. 2 В 58 а 38 - b 2. - 218. »Див 58 а 26-32. - 218. 1 Л саме посилку« якщо В не притаманне пі одному А, то А не властиво ні одпому Б ». ср 59 а 12-13. - 219. 2 В 58 а 38 - Ь 2. - 219. Глава восьма 1 СР« Про тлумачення »,
© 2014-2021  ibib.ltd.ua