|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
§ 18. Види складів злочинів.
|
Класифікація юридичних складів злочинів за ступенем їх суспільної небезпеки: 1) основний склад злочину - фіксує різновид злочину певного виду без пом'якшуючих і без обтяжуючих обставин; 2) кваліфікований (особливо кваліфікований) склад злочину - фіксує різновид злочину певного виду з обтяжуючими (особливо обтяжуючими) обставинами (ч.4 ст.117, ч.2 ст.166 КК тощо); кілька альтернативних обтяжуючих обставин, передбачених у диспозиції однієї і тієї ж самої частини (пункту) статті Особливої частини кримінального закону, утворюють один кваліфікований склад злочину; 3) привілейований склад злочину - фіксує різновид злочину певного виду з пом'якшуючими обставинами (ст.95,96,97,103,104 КК).
Класифікація юридичних складів за особливостями конструкції їх об'єктивної сторони:
Матеріальний склад злочину - передбачає наслідки як обов'язковий елемент його об'єктивної сторони (причинний зв'язок між діяннями та наслідками). Напр.: вбивства (ст.93-98 КК), тілесні ушкодження (ст.101-106 КК). Наслідки: реальні (ч.3 ст.77, ч.2 ст.77-1) та альтернативні (ч.1 ст.218, ч.1 ст.219).
Формальний склад злочину - не передбачає наслідки як обов'язковий елемент об'єктивної сторони. Напр.: шпигунство (ч.1 ст.57),. Одержання хабара (ч.1 ст.168).
Усічений склад злочину - момент закінчення злочину пов'язується в вчиненням діяння, що за своїм загальним кримінально-правовим змістом є попередньою злочинною діяльністю. Типовим прикладом усіченого складу злочину є юридичний склад розбою. Він відрізняється від складів крадіжки чи грабежу тим, що переносить момент закінчення злочину з фактичного заволодіння майном на напад із метою такого заволодіння, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства (ч.1 ст.140, ч.1 ст.141, ч.1 ст.142 КК). Отже тут закінченим злочином визнається діяння, яке за своїми загальними кримінально-правовими ознаками (ч.2 ст.17 КК) є, по суті, замахом на злочин.
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Інформація, релевантна "§ 18. Види складів злочинів." |
- § 18. Види складів злочинів.
складів злочинів за ступенем їх суспільної небезпеки: 1) основний склад злочину - фіксує різновид злочину певного виду без пом'якшуючих і без обтяжуючих обставин; 2) кваліфікований (особливо кваліфікований) склад злочину - фіксує різновид злочину певного виду з обтяжуючими (особливо обтяжуючими) обставинами (ч.4 ст.117, ч.2 ст.166 КК тощо); кілька альтернативних обтяжуючих обставин, передбачених
- § 4. Місце криміналістики у системі правових наук
види злочину, його мотиви, способи тощо враховується криміналістикою при розробці криміналістичних характеристик злочинів, формуванні типових версій, запропонуванні найбільш оптимальних рекомендацій в розкритті й розслідувані певних видів злочинів. Кримінальний закон встановлює відповідальність за вчинення різних діянь, викриття яких можливе лише за допомогою прийомів, засобів і методів
- 1. Поняття Особливої частини кримінального законодавства
види і міри покарання за вчинення цих злочинів. Відокремлення Особливої частини кримінального законодавства від Загальної - це лише технічний засіб. У практиці застосування норм Загальної і Особливої частин ніякого відокремлення немає. Обидві частини кримінального законодавства перебувають у тісному взаємозв'язку, взає-мопоєднаності. Окрему галузь законодавства - кримінального - вони утворюють
- 5. Поняття кваліфікації злочинів
види злочинів вказувати судам на необхідність посилення уваги до ставлення у вину кваліфікації злочинів. Зокрема, у Постанові від 24 червня 1983 року № 3 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про розкрадання продовольчих товарів, їх втрату і псування в системі державної торгівлі та споживчої кооперації» Пленум Верховного Суду зазначив, що судами «допускаються помилки в
- 5. Поняття кваліфікації злочинів
види злочинів вказувати судам на необхідність посилити увагу до кваліфікації злочинів. Велике практичне значення кваліфікація злочинного діяння має тому, що вона визначає: юридичну оцінку вчиненого діяння, його суспільну сутність і небезпечність (тяжкість); міру відповідальності і міру покарання; 3) обтяжуючі обставини, що суттєво посилюють кримінальну відповідальність за вчинення наступних
- 2.3.1. Сільське господарство
види і кількість продуктів забою. Акт підписується матеріально відповідальною особою, завідуючим фермою, зоотехніком і ветеринаром. Продукти забою здаються на склад або в комору господарства за накладною, один примірник якої з підписами комірника додається до акта і передається в бухгалтерію. Всі зміни у русі тварин на фермі, зафіксовані в первинних документах, записуються в книгу обліку руху
- § 5. Правопорушення і юридична відповідальність співробітника органів внутрішніх справ
види: 1) вчинені на службі; 2) вчинені у зв'язку зі службою; 3) вчинені поза службою. Численний персонал органів внутрішніх справ як частина населення країни піддається впливу загальних факторів правопорушень, що кореняться в соціальних суперечностях. 442 Особливі умови, що сприяють вчиненню правопорушень у системі правоохоронних органів, виражаються в таких можливостях: - зловживання
- § 42. Мотив злочину та його види.
складів, передбачених ст.140-144 КК, посилання у вироку на цю обставину як на обтяжуючу відповідальність не допускається. Не можна також враховувати як обтяжуючі ті обставини, які враховані в якості кваліфікуючих ознак при кваліфікації дій винної
- § 52. Замах на злочин.
види замаху: замах на непридатний об'єкт (напр., стріляли у труп, зламали порожній сейф) і замах непридатними засобами. Відповідальність при цьому тягнеться на загальних підставах. Кваліфікація замаху на вчинення злочину здійснюється за ч.2 чт.17 та відповідною статтею Особливої частини КК, яка передбачає відповідальність за закінчений
- § 61. Реальна та ідеальна сукупність злочинів. Розмежування кваліфікації діяння за правилами сукупності та конкуренції норм.
складів (напр., вбивство потерпілого під час угону автомобіля). Кримінально-правове значення сукупності злочинів: 1) особа визнається винною у вчиненні кількох злочинів; 2) у формулі кваліфікації при сукупності злочинів кожний юридичний склад злочину відображається окремо; 3) кримінальним законом (ст.42 КК) передбачений особливий порядок призначення покарання при сукупності злочинів; 4) при
|