Головна
ГоловнаНавчальний процесЗагальна педагогіка → 
« Попередня Наступна »
Підласий І.П.. Педагогіка. Новий курс. Книга 1. Загальні основи. Процес навчання, 2010 - перейти до змісту підручника

Завдання виховання

Глибинна перебудова суспільства і школи, яка викликала перегляд і переорієнтацію цілей виховання, породила безліч протиріч у визначенні конкретних завдань виховання . Ці протиріччя не тільки не усунені, але стали ще гостріше. Тому нам доведеться розглядати як традиційні для колишньої соціалістичної школи завдання, так і нові, викликані до життя перебудовними процесами, прийнятими концепцією і національної (федеральної) програмою розвитку освіти в країні.

Традиційними складовими частинами виховання називають розумове, фізичне, трудове і політехнічна, моральне, естетичне. Аналогічні складові частини виділяються вже в найдавніших філософських системах, які зачіпають проблеми виховання.

Розумове виховання озброює тих, кого навчають системою знань основ наук. У ході і в результаті засвоєння наукових знань закладаються основи наукового світогляду. Світогляд - це система поглядів людини на природу, суспільство, праця, пізнання. Світогляд - це могутнє знаряддя у творчій, перетворюючої діяльності людини. Воно передбачає глибоке розуміння явищ природи і суспільного життя, формування вміння свідомо пояснювати ці явища і визначати своє ставлення до них: уміння свідомо будувати своє життя, працювати, органічно поєднуючи ідеї з ділами.

Свідоме засвоєння системи знань сприяє розвитку логічного мислення, пам'яті, уваги, уяви, розумових здібностей, розвитку схильностей і обдарувань. Завдання розумового виховання наступні:

- засвоєння певного обсягу наукових знань;

- формування наукового світогляду;

- розвиток розумових сил, здібностей і обдарувань;

139

- розвиток пізнавальних інтересів;

- формування пізнавальної активності;

- розвиток потреби постійно поповнювати свої знання, підвищувати рівень загальноосвітньої та спеціальної підготовки.

Нев'януча цінність розумового виховання як найважливішого завдання школи сумніву не піддається. Протест учнів, вчителів, батьків, широкої громадськості викликає спрямованість розумового виховання. Його вміст у більшій мірі спрямовується не на розвиток а на ус-

Військово суми знань, умінь, навичок. Зі сфери освіти іноді випадають такі найважливіші його компоненти, як передача досвіду різних форм і видів діяльності, емоційно-ціннісного ставлення до світу, досвіду спілкування і т. д. У результаті втрачається не тільки гармонія освіти, а й освітній характер самої школи.

Прогресивні громадські вчені всіх країн

світу, в тому числі і нашої, нарікають на зайву ідеологізацію освіти, деформацію на догоду правлячим партіям істинного змісту наукових знань, що відводить молоді уми в суб'єктивізм ідеологічних протиборств і політичних амбіцій. Більшість педагогів вимагають постійного оновлення спрямованості освіти з урахуванням швидко мінливих життя і постійно оновлюються потреб суспільства й особистості.

Фізичне виховання - невід'ємна складова частина майже всіх воспітательньгх систем. Сучасне суспільство, в основі якого лежить високорозвинене виробництво, вимагає фізично міцного молодого покоління, здатного з високою продуктивністю трудитися на підприємствах, переносити підвищені навантаження, бути готовим до захисту Батьківщини. Фізичне виховання також сприяє виробленню у молоді якостей, необхідних для успішної розумової та трудової діяльності.

Завдання фізичного виховання наступні:

- зміцнення здоров'я, правильне фізичний розвиток;

- підвищення розумової і фізичної працездатності;

- розвиток і вдосконалення природних рухових якостей;

- навчання новим видам рухів;

- розвиток основних рухових якостей (сили, спритності, витривалості і інших);

140

- формування гігієнічних навичок;

- виховання моральних якостей (сміливості, наполегливості, рішучості, дисциплінованості, відповідальності , колективізму);

- формування потреби в постійних і систематичних заняттях фізкультурою і спортом;

- розвиток прагнення бути здоровим, бадьорим, доставляти радість собі і оточуючим.

Систематичне фізичне виховання починається з дошкільного віку, фізкультура - обов'язковий предмет у школі.

Суттєвим доповненням до уроків фізкультури служать різноманітні форми позакласної та позашкільної роботи. Фізичне виховання тісно пов'язане з іншими складовими частинами виховання і в єдності з ними вирішує задачу формування всебічно гармонійно розвиненої особистості.

Трудове виховання і політехнічна освіта. Важко собі уявити сучасного вихованої людини, що не вміє багато і плідно трудитися, не володіє знаннями про навколишній його виробництві, виробничих відносинах і процесах, застосовуваних знаряддях праці. Трудове початок виховання - важливий, перевірений століттями принцип формування всебічно і гармонійно розвиненої особистості.

Трудове виховання охоплює ті аспекти виховного процесу, де формуються трудові дії, складаються виробничі відносини, вивчаються знаряддя праці та способи їх використання. Праця в процесі виховання виступає і як провідний чинник розвитку особистості, і як спосіб творчого освоєння світу, набуття досвіду посильної трудової діяльності в різних сферах праці, і як компонент загальної освіти, значною мірою центрирующий загальноосвітній навчальний матеріал, і як настільки ж невід'ємна частина фізичного та естетичного виховання.

Політехнічна освіта направлено на ознайомлення з основними принципами всіх виробництв, засвоєння знань про сучасних виробничих процесах і відносинах. Його головні завдання - формування інтересу до виробничої Діяльності, розвиток технічних здібностей, нового економічного мислення, винахідливості, почав підприємництва. Правильно поставлене політехнічна освіта розвиває працьовитість, дисциплінованість, відповідь-готує до усвідомленого вибору професії.

141

Сприятливий вплив надає не будь, а лише продуктивна праця, тобто така праця, в процесі якого створюються матеріальні цінності. Продуктивна праця характеризується: 1) матеріальним результатом, 2) організацією;

3) включенням в систему трудових відносин всього суспільства;

4) матеріальною винагородою.

Безсумнівно, з організацією продуктивної праці школа відчуває великі труднощі, причому ці труднощі у зв'язку з переходом на нові умови господарювання не тільки не знижуються, але, навпаки, збільшуються. У школах продовжує переважати утилітарний навчально-виробничий працю. Часто це лише формальний придаток до шкільного навчання, засіб штучної професіоналізації загальної освіти. Така праця занадто слабо пов'язаний з метою всебічного і гармонійного розвитку особистості, перспективними тенденціями сучасного виробництва, потребами, інтересами, запитами школярів. Виховне значення такої праці невелика. Криза «трудової підготовки» у школі став глибоким і очевидним.

Перебудова школи зажадала ефективного вирішення завдань трудового виховання. Праця в школі, у тому числі і пізнавальний, повинен являти собою осмислену, різноманітну діяльність, що має особистісну і соціальну спрямованість, що враховує вікові психофізіологічні особливості учнів. Переосмислення призначення та характеру шкільного праці викликало до життя нові нестандартні підходи, що включають цілий ряд альтернатив: від повної відмови від виробничого і навіть навчального праці школярів до організації шкільних кооперативів, що представляють собою госпрозрахункові підприємства, що діють за всіма законами ринкових відносин. При цьому впроваджуються нові технології трудового виховання, здійснюється диференціація трудового освіти, поліпшується матеріальна база, вводяться нові навчальні курси.

Моральне виховання. Під мораллю розуміють історично сформовані норми і правила поведінки людини, що визначають його ставлення до суспільства, праці, людям. Моральність - це внутрішня мораль, мораль не показна, не для інших - для себе. Найважливіше формувати глибоку людську моральність. Моральне виховання вирішує такі завдання, як формування моральних понять, суджень, почуттів і переконань, навичок і звичок поведінки, що відповідають нормам суспільства.

142

Моральні поняття і судження відображають сутність моральних явищ і дають можливість розуміти, що добре, що погано, що справедливо, що несправедливо. Моральні поняття і судження переходять у переконання і проявляються в діях, вчинках.

Моральні вчинки і дії - визначальний критерій морального розвитку особистості. Моральні почуття - це переживання свого ставлення до моральних явищ. Вони виникають у людини у зв'язку з відповідністю або невідповідністю його поведінки вимогам суспільної моралі. Почуття спонукають до подолання труднощів, стимулюють освоєння світу.

В основі морального виховання підростаючого покоління лежать як загальнолюдські цінності, неминущі моральні норми, вироблені людьми в процесі історичного розвитку суспільства, так і нові принципи і норми, що виникли на сучасному етапі розвитку суспільства. Неминущі моральні якості - чесність, справедливість, обов'язок, порядність, відповідальність, честь, совість, гідність, гуманізм, безкорисливість, працьовитість, повага до старших. Серед моральних якостей, народжених сучасним розвитком суспільства, виділимо інтернаціоналізм, повагу до держави, органам влади, державної символіки, законам, Конституції, чесне і сумлінне ставлення до праці, патріотизм, дисциплінованість, громадянський обов'язок, вимогливість до себе, небайдужість до подій, що відбуваються в країні, соціальну активність, милосердя.

Емоційне (естетичне) виховання - ще один базовий компонент мети виховання і виховної системи, узагальнюючий розвиток естетичних ідеалів, потреб і смаків у вихованців. Завдання естетичного виховання умовно можна розділити на дві групи - придбання теоретичних знань і формування практичних умінь. Перша група завдань вирішує питання прилучення до естетичних цінностей, а другий - активного включення в естетичну діяльність. Завдання прилучення:

- формування естетичних знань;

- виховання естетичної культури;

- оволодіння естетичним і культурною спадщиною минулого;

- формування естетичного ставлення до дійсності;

- розвиток естетичних почуттів;

143

- прилучення людини до прекрасного в житті, природі, працю;

- розвиток потреби будувати життя і діяльність за законами краси;

- формування естетичного ідеалу;

- формування прагнення бути прекрасним у всьому: в думках, справах, вчинках, зовнішньому вигляді.

Завдання включення в естетичну діяльність припускають активну участь кожного вихованця в творенні прекрасного своїми руками: практичні заняття живописом, музикою, хореографією, участь у творчих об'єднаннях, групах, студіях і т. п.

Естетичне виховання в сучасній школі ще не відповідає всім вимогам розвитку емоційної сфери, естетичної свідомості особистості. Сучасна концепція загальної середньої освіти і федеральна програма розвитку школи припускають нові шляхи поліпшення якості естетичного виховання. Стрункий будівлю естетичного виховання, яке належить побудувати в школі, має спиратися на фундамент мистецтва. Школа не просунеться вперед на шляху гуманізації доти, поки предмети художнього циклу не займуть гідного місця в освітньому процесі, поки не підуть від них промені людської доброти і краси, душевності і духовності на всі інші на всю

життя школи.

| IV. Встановіть, в яких позиціях сформульовані:

а) загальна мета виховання в сучасній школі;

б) складові частини виховання;

в) конкретні завдання виховання.

1. Гуманізація виховання.

2. Гуманітаризація виховання.

3. Трудове виховання і політехнічна освіта.

4. Естетичне виховання.

5. Всебічний і гармонійний розвиток особистості.

6. Розумове виховання.

7. Атеїстичне виховання.

8. Ідейно-політичне виховання.

9. Фізичне виховання.

10. Демократизація виховання.

11. Моральне виховання.

12. Екологічне виховання.

144

13. Виховання громадянина.

14. Професійна освіта.

15. Підготовка до вибору професії.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "Завдання виховання"
  1. Керівник
      завдань педагогічними засобами і методами. Ефективність діяльності будь-якої організація залежить насамперед від персоналу, його професіоналізму, освіченості, вихованості і розвиненості. Керівник зобов'язаний уміти пов'язувати рішення чисто професійних завдань з вихованням і навчанням співробітників, формуванням і розвитком у них професіоналізму, ділових якостей, виробленням відповідних
  2. § 1. Форми виховання
      виховання - це зовнішнє вираження процесу виховання. Філософські категорії змісту і форми відображають єдність внутрішнього і зовнішнього в явищах виховання. Зміна змісту тягне за собою зміну форми і навпаки. Провідна роль належить змісту. Основний критерій аналізу форм виховання - кількісний. Згідно даним критерієм розрізняються форми:
  3. Запитання і завдання для самоперевірки, вправ та роздумів
      завдання виховання співробітників правоохоронних органів? 4. Назвіть принципи виховання і обгрунтуйте їх. 5. Які роль, зміст і можливості самовиховання молодого співробітника? 6. Поясніть, чому колектив правоохоронного органу виступає і як об'єкт, і як суб'єкт виховання? 7. Розкрийте основні положення технології перетворення персоналу
  4. 9.7. Професійно-правове виховання співробітників Цілі і завдання правового
      завдань і вирішення особистих життєвих проблем; - непохитною стійкості до криміногенним спокусам. Завдання правового виховання не можуть бути вирішені на шляху вузького підходу, поза цілісно здійснюваної системи виховання, без успіхів в державно-професійному, патріотичному, моральному та інших видах виховання, які виступають основоположним умовою їх вирішення.
  5. § 1. Мета виховання, її соціальна обумовленість
      завдання співвідносяться як ціле і приватне. Мета - завжди одна, а завдань може бути
  6. ПРИБЛИЗНІ ТЕМИ РЕФЕРАТІВ, КОНТРОЛЬНИХ І КУРСОВИХ РОБІТ З КУРСУ «СОЦІАЛЬНА ПЕДАГОГІКА»
      завдання, функції. 2. Турбота про дітей-сиріт у стародавніх слов'ян. 3. Про соціальне вихованні в пам'ятниках Київської Русі «Руська Правда», «Повчання Володимира Мономаха» та ін 4. Реформи Петра I і «пропозиція» Ф.Салтикова про виховання і навчання дітей-сиріт. 5. «Відомство імператриці Марії», його діяльність в XIX в. 6. Притулки в Росії в XIX в.
  7. § 1. Сутність та особливості процесу виховання
      завдань. Будучи одним із способів здійснення педагогічного процесу процес виховання являє собою формування особистості, що включає в себе як цілеспрямований вплив ззовні, так і самовиховання особистості. Процес виховання має ряд особливостей. 1. Цілеспрямованість. Процес виховання може бути ефективний тільки в тому випадку, якщо його мета
  8. Запитання і завдання для самоконтролю
      виховання. 2. Як уникнути нескінченної кількості змістовних елементів? 3. Прослідкуйте за поведінкою пасажирів, що їдуть вранці на роботу, і пасажирів, що відправляються на відпочинок в суботній 439 день: чи вдасться вам помітити відмінність змісту їх поїздки в громадському транспорті? 4. Назвіть систему ціннісних відносин, інтегруючих в собі нескінченну безліч відносин до
  9. § 2. Вибір методів виховання
      завдання виховання; - зміст виховання; - вікові особливості вихованців; - рівень сформованості колективу; - індивідуальні та особистісні особливості вихованців; - умови виховання; - засоби виховання; - рівень педагогічної кваліфікації вихователя; - час виховання; -
  10. ДОДАТОК 2 МЕТОДИКА РОБОТИ НАД Реферати
      завдання; - викладається зміст теми. СТРУКТУРА РЕФЕРАТА 1. План. 2. Введення. У вступі відображається актуальність проблеми, призначення реферату, мета, завдання, методи дослідження, застосовувані в процесі підготовки реферату. 3. Основна частина. У цій частині реферату, що з кількох параграфів, розкриваються теоретичні положення,
  11. Закономірний характер виховання і система його особливих принципів
      завдань виховання. Вони - узагальнений висновок-урок з досвіду виховання, результатів наукових досліджень і засновані на розумінні як загальних, так і специфічних закономірностей виховання в умовах правоохоронної діяльності, тобто залежностей між діями суб'єктів виховання, середовищем, оточенням, умовами, в яких діє і живе персонал правоохоронних органів, і виховними
  12. § 2. Структура педагогічної діяльності
      завдання на кожному етапі виховної роботи, прогнозувати результати. Конструктивно-проектувальна діяльність передбачає проектування змісту виховної роботи, надання їй захоплюючих форм. Організаторська діяльність пов'язана з залученням учнів в намічену виховну роботу і стимулюванням їх активності. Вона виражається в умінні визначати
© 2014-2021  ibib.ltd.ua