Головна
Cоциальная психологія / Дитяча психологія спілкування / Дитячий аутизм / Історія психології / Клінічна психологія / Комунікації та спілкування / Логопсихологія / Мотивації людини / Загальна психологія (теорія) / Популярна психологія / Практична психологія / Психологія в освіті / Психологія менеджменту / Психологія педагогічної діяльності / Психологія розвитку та вікова психологія / Сімейна психологія / Спеціальна психологія / Екстремальна психологія / Юридична психологія
ГоловнаПсихологіяЗагальна психологія (теорія) → 
« Попередня Наступна »
Леонтьєв Д.А.. Психологія сенсу: природа, будова і динаміка смислової реальності. 2-е, испр. вид. - М.: Сенс. - 487 с., 2003 - перейти до змісту підручника

2.9. ВИСНОВОК ПО ЧОЛІ 2

Глава 2 носить найбільш узагальнений характер у всій роботі і за рівнем розглядають у ній проблем, і за рівнем абстракції в теоретичному аналізі. У ній в більшості розглядалися питання такого рівня узагальненості, який не дозволяє використовувати конкретний емпіричний матеріал для обгрунтування висунутих положень. Про обгрунтованість цих положень можна судити лише побічно - по тому, наскільки пропоновані теоретичні побудови дозволяють просунутися у вирішенні наявних проблем і підвищити пояснювальний потенціал поняття сенсу.

У розділі 2.1. задана загальна методологічна установка на розгляд смислової реальності як багатовимірної, одночасно включеної в кілька систем відносин і рухається в них за специфічними законами цих систем. Ми виділили три площини розгляду смислової реальності і, відповідно, три аспекти сенсу - онтологічний, феноменологічний і деятельност-ний, з яких найважливішим є онтологічний аспект - розгляд сенсу в контексті життєвого світу і життєвих відносин суб'єкта. Це дозволило нам сформулювати ключовий для развиваемого нами підходу принцип буттєвого опосередкування смислової реальності. Сенс з урахуванням цього був визначений як відношення між суб'єктом і об'єктом або явищем дійсності, яке визначається місцем об'єкта (явища) у житті суб'єкта, виділяє цей об'єкт (явище) в образі світу і втілюється в особистісних структурах, що регулюють поведінку суб'єкта по відношенню до даного об'єкту (явищу).

166

ГЛАВА 2. Онтологія СМИСЛУ

Наступні три розділи присвячені детальному аналізу онтологічного плану смислової реальності - життєвого світу суб'єкта-і переходу від цього плану до діяльнісного планом аналізу. Останнє стало можливим завдяки введеному М.К.Мамардаш-вили поняттю перетвореної форми. Смислові структури особистості, що регулюють процеси життєдіяльності суб'єкта на конкретно-психологічному рівні розгляду, розуміються нами як перетворені форми життєвих відносин. Була побудована класифікація видів смислових структур і уявлення про їх взаємозв'язках. Спеціально були розглянуті шляхи і механізми породження смислів у життєвих стосунках, виділено і описано шість таких механізмів.

Три наступних розділу присвячені визначенню місця смислової реальності у свідомості, діяльності та особистості людини. Було обгрунтовано наявність смислової сторони або аспекту, постійно присутнього в кожній з цих трьох реальностей, показано конкретне місце, яке вона займає, і функція, яку він виконує. Нарешті, в останньому розділі отримало всебічне обгрунтування положення про незвідність смислової реальності до емоційної. Тим самим поняття сенсу дозволяє подолати бінарну опозицію афекту та інтелекту.

Робота, виконана в цьому розділі, дозволяє нам говорити про смислової реальності не тільки як про Поліформна реальності, яка проявляє себе в різних конкретних формах, але і як про реальність багатовимірної, на яку можна дивитися під різними кутами зору. При розгляді її в різних аспектах виходять різні, що не збігаються між собою картини, поєднати які в несуперечливе цілісне уявлення дозволяють положення про потрійну природу смислової реальності і про ключову роль буттєвого опосередкування. Зміст даної глави задає концептуальну рамку для побудови поняття сенсу на новій методологічній основі. Тепер, однак, потрібно наповнити цю рамку конкретно-психологічним змістом, звернувшись до аналізу руху сенсу в процесах регуляції життєдіяльності суб'єкта: до розгляду функціонування окремих смислових структур, їх взаємозв'язків, взаємопереходів і закономірностей структурної організації.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 2.9. ВИСНОВОК ПО ЧОЛІ 2 "
  1. 39. Реформа місцевого управління за Петра I.
    Чолі губернії стояв губернатор, на чолі провінції і повіту - воєводи, це були чиновники, що призначаються з центру. Колишні виборні губні і земські органи (хати) були скасовані Петром I ще на початку
  2. Глава 22. Обмежених речових прав
    чолі, присвяченій обмеженим речовим правам. Нагадаємо, що в цьому розділі ми повинні розглянути право довічного успадкованого володіння, право постійного користування земельною ділянкою та сервітути. Приступимо до виконання цієї
  3. 7. Освіта і роль еліти
    чолі обговорюється питання про значення інтелектуальної еліти в порятунку західної цивілізації. Роль цієї еліти полягає у формуванні метафізичного свідомості і пізнання в освітньому процесі серед широких мас населення. При цьому Захід повинен вчитися у Сходу. Якщо Захід не впорається з цим завданням, то неминуча загибель його цивілізації. Р. Генон вважає, що «західна цивілізація загине в
  4. Главі V ПРОБЛЕМА ЗВ'ЯЗКУ МІЖ суб'єктивною й об'єктивною сторонами СКЛАДУ ЗЛОЧИНУ
    Главі V ПРОБЛЕМА ЗВ'ЯЗКУ МІЖ суб'єктивною й об'єктивною сторонами СКЛАДУ
  5. § 5. Функція регулювання правил проведення банківських операцій
    укладеної між кредитною організацією та її клієнтом. Як вже говорилося, Банк Росії не має права регулювати угоди між кредитними організаціями та їх клієнтами. Відмінності між банківськими операціями і операціями * (260) ми ще розглядатимемо у відповідній главі даної книги. У статті 57 Федерального закону сказано, що Банк Росії встановлює обов'язкові для
  6. 5.1. Поняття про недедуктивних (імовірнісних) умовиводах
    висновок, в якому висновок не слід строго логічно з посилок, а лише в деякій мірі підтверджується посилками, називається недедуктивних, імовірнісним, або правдоподібним. У недедуктивних умовиводах - на відміну від дедуктивних, в яких істинність посилок гарантує істинність висновку - істинні посилки забезпечують лише велику ступінь правдоподібності укладення порівняно
  7. 2. Порядок і стадії укладання договору
    укладення договору полягає в тому, що одна зі сторін направляє іншій свою пропозицію про укладення договору (оферту), а інша сторона, отримавши оферту, приймає пропозицію укласти договір (п. 2 ст. 432 ЦК). Відповідно можна виділити наступні стадії укладання договору: 1) переддоговірні контакти сторін (переговори), 2) оферта; 3) розгляд оферти; 4) акцепт оферти. При цьому дві
  8. Створення основних організаційних структур соціалістичного табору.
    Чолі з СРСР. Були створені нові міждержавні структури, що дозволили ще більш посилити роль Радянського Союзу в регіоні. У 1949 р. була створена Рада економічної взаємодопомоги (РЕВ), який замкнув зовнішньоекономічні зв'язки держав на СРСР. У травні 1955 році країни Центральної і Південно-Східної Європи підписали Варшавський договір про дружбу, співробітництво і взаємодопомогу. Організація Варшавського
  9. ГЛАВА ТРЕТЯ [Справжні укладення з помилкових або змішаних посилок по другій фігурі]
    укладення у всіх випадках - і коли обидві посилки взяті цілком
  10. Місце речових прав у системі законодавства і курсу цивільного права.
    Чолі, присвяченій обмеженим речовим правам, підлягають вивченню право довічного успадкованого володіння, право постійного користування земельною ділянкою та сервітути. При цьому зазначені права підлягають вивченню в частині, що відноситься до цивільного права, з відсиланням в необхідних випадках до інших главам курсу, а також до суміжних дисциплін. Так, право довічного успадкованого володіння землею
© 2014-2021  ibib.ltd.ua