Спадкування за законом відбувається у випадках, якщо: - спадкодавець не залишив заповіту; - заповіт визнано недійсним; - заповідано лише частину майна або заповіт визнано недійсним в одній із частин; - спадкоємець за заповітом відмовився від спадщини або її не прийняв; - спадкоємець за заповітом помер раніше спадкодавця; - спадкоємець за заповітом усунутий від права на спадкування відповідно до закону. Порядок спадкування за законом визначається черговістю закликання спадкоємців до права на спадкування. Кожна наступна черга одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків зміни черговості одержання права на спадкування. Черговість одержання права на спадкування може бути змінено після відкриття спадщини шляхом укладання нотаріально посвідченого договору заінтересованими спадкоємцями. Цей договір не може порушити прав спадкоємця, який не бере у ньому участі, а також спадкоємця, який має право на обов'язкову частку в спадщині. Фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
ЦК встановив п'ять черг спадкоємців. 1- діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той із подружжя, який його пережив, та батьки. 2- рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька і з боку матері. 3- рідні дядько та тітка спадкодавця. 4- особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менше ніж 5 років до часу відкриття спадщини. 5- інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення; утриманці (неповнолітня або непрацездатна особа, яка не була членом сім'ї спадкодавця, але не менше ніж 5 років одержувала від нього матеріальну допомогу, що була для неї єдиним або основним джерелом засобів до існування) спадкодавця, які не були членами його сім'ї. У межах однієї черги спадкування розмір частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є однаковим. Усиновлені та їх нащадки щодо усиновителів та їх родичів прирівнюються у всьому комплексі прав та обов'язків до родичів за походженням. Усиновлений та його нащадки не спадкують за законом після смерті батьків усиновленого, інших його родичів за походженням по висхідній лінії. Батьки усиновленого та інші його родичі за походженням по висхідній лінії не спадкують за законом після смерті усиновленого та його нащадків. Якщо за рішенням суду про усиновлення збережено правовий зв'язок між усиновленим та його бабою, дідом, братом та сестрою за походженням, то у разі смерті його баби, діда за походженням усиновлений має право на спадкування за правом представлення, а у разі смерті його брата, сестри за походженням - має право на спадкування.
У разі смерті усиновленого його баба, дід, брат, сестра за походженням, з якими було збережено правовий зв'язок, спадкують на загальних підставах. Спадкування за правом представлення. В разі смерті спадкоємця за законом після прийняття спадщини, цю частину спадщини спадкують: внуки та правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини; прабаба, прадід спадкують ту частку спадщини, яка б належала за законом їхнім дітям (бабі, дідові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини; племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини; двоюрідні брати та сестри спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (тітці, дядькові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини. При спадкуванні по прямій низхідній лінії право представлення діє без обмеження ступеня споріднення.
|
- № 134. Спадкування за законом.
спадкування: спадкування за законом та спадкування за заповітом. Коли громадянин не залишив заповіту або заповіт виявився недійсним, або спадкоємці за заповітом не прийняли спадщину, або не закликаються до спадкування, або громадянин розпорядився лише частиною свого майна, настає спадкування за законом (в останньому випадку спадкування за законом буде мати місце щодо майна, відносно якого немає
- 141. Поняття спадкового правонаступництва.
спадкуванням). Умови та порядок спадкування регламентуються рядом цивільно-правових норм, що в своїй сукупності складають окремий цивільно-правовий інститут - спадкове право. Сторонами спадкового правонаступництва є: Спадкодавець - це громадянин, майно якого після його смерті переходить у спадщину до інших осіб. Спадкодавцем може бути тільки громадянин, незалежно від віку, статі, стану здоров'я
- 106. Час та місце відкриття спадщини. Юридичне значення відкриття спадщини.
спадкування за заповітом; спадкування за законом. Право на спадкування виникає в день відкриття спадщини. Відкриття спадщини - це настання певних обставин, за яких у відповідних осіб виникає право спадкоємства. До обставин, що зумовлюють відкриття спадщини, закон відносить (ст. 1220 ЦК): - смерть особи; - оголошення особи померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого її
- 120. Оформлення права на спадщину.
спадкування права та обов'язки переходять від спадкодавця до спадкоємця (спадкоємців). Цю процедуру має бути належним чином оформлено, що дасть можливість у повному обсязі захистити права та охоронювані законом інтереси спадкоємців. Оформленню спадкових прав передує відкриття спадщини, що відбувається у день смерті спадкодавця або у день оголошення його померлим. Спадщина відкривається за місцем
- Видача вкладу після смерті вкладника.
спадкування, або жоден із спадкоємців не прийняв спадщину або відмовився від її прийняття, то суд визначає перехід вкладу померлого по праву оподаткування у власність територіальної громади за місцем відкриття рахунку. Такий вклад перераховується територіальної громаді на підставі свідоцтва про право на спадщину або рішення суду з цього питання чи копію одного з цих документів, засвідченої
- 49. Спадкування житлових приміщень. Успадкування житлових приміщень, що у власності спадкодавця, здійснюється за закону і з заповіту.
спадкування за законом має місце, якщо заповіт не залишено, якщо заповідана тільки п'яту частину майна чи заповіт у частині визнано недійсним. Передбачено дві черги визнання спадкоємців по закону: насамперед успадковують діти (зокрема усиновлені), чоловік і батьки (усиновителі) померлого, і навіть дитина померлого, народжений після смерті Леніна; у другу чергу - брати і померлого, його дід і баба
- 21. Поняття і види третіх осіб
107 ЦПК); треті особи, які не заявляють самостійних вимог (ст. 108
- 105. Поняття спадкування. Суб'єктний склад правовідносин спадкування.
спадкування за заповітом; спадкування за законом. Законодавець надає перевагу спадкуванню за заповітом, в якому особа може висловити свою волю щодо розпорядження належним їй майном на користь будь-якої іншої особи. Спадкування за законом може мати місце лише за умов: відсутності заповіту; визнання його недійсним; неприйняття спадщини або відмова від її прийняття; неохоплення заповітом усієї
- 108. Спадкування за заповітом.
спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців за законом. Але свобода заповіту має певні межі: не можна позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов'язкову частку в спадщині. Свобода заповіту стосується не лише визначення кола спадкоємців, а й визначення обсягу спадкової маси, яку заповідають. Заповідач має право охопити заповітом права та обов'язки, які йому належать на момент
- 110. Коло спадкоємців, що мають право на обов'язкову частку у спадщині.
спадкування за заповітом; спадкування за законом. Існує категорія осіб, які мають право на обов'язкову частку в спадщині. Це неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки. Вони спадкують незалежно від змісту заповіту половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка). Розмір
|