« Попередня
|
|
|
|
|
120. Оформлення права на спадщину.
|
Під час спадкування права та обов'язки переходять від спадкодавця до спадкоємця (спадкоємців). Цю процедуру має бути належним чином оформлено, що дасть можливість у повному обсязі захистити права та охоронювані законом інтереси спадкоємців. Оформленню спадкових прав передує відкриття спадщини, що відбувається у день смерті спадкодавця або у день оголошення його померлим. Спадщина відкривається за місцем останнього проживання, а у разі, коли воно невідоме, - за місцем знаходження нерухомого майна чи його частини. Під час процедури оформлення спадкових прав може виникнути необхідність у вжитті заходів з охорони спадкового майна, які здійснюються в інтересах спадкоємців, відказоодержувачів та кредиторів спадкодавця з метою збереження спадкового майна до прийняття спадщини спадкоємцями. Ці заходи вживають за заявою спадкоємців або за ініціативою нотаріуса, органу місцевого самоврядування у місцевості, де немає нотаріальної контори. Для охорони спадкового майна проводять опис майна і передають його на зберігання спадкоємцям або іншим особам.
Триває охорона спадкового майна до закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини, а витрати на неї (охорону) відшкодовують спадкоємці. Спадкові права оформляються шляхом видачі нотаріусом свідоцтва про право на спадщину, яке буває двох видів: свідоцтво про право на спадщину за законом та свідоцтво про право на спадщину за заповітом. Нотаріус, видаючи свідоцтво про право на спадщину за законом, перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва, та склад спадкового майна. Видаючи свідоцтво про право на спадщину за заповітом, нотаріус перевіряє факт смерті спадкодавця, наявність заповіту, час і місце відкриття спадщини, склад спадкового майна, коло осіб, які мають право на обов'язкову частку в спадщині. Якщо спадщина приймається кількома особами, то кожному із них видається свідоцтво із зазначенням їх частки. Проте відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Однак ЦК зобов'язує спадкоємців звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно. За загальним правилом, свідоцтво про право на спадщину видається після закінчення 6 місяців із часу відкриття спадщини. Якщо заповіт складено на користь зачатої, але ще не народженої дитини, свідоцтво може бути видано лише після народження дитини. До закінчення строку на прийняття спадщини нотаріус може видати спадкоємцеві дозвіл на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі), якщо це зумовлено обставинами, що мають істотне значення. Цивільне законодавство передбачає державну реєстрацію права на спадщину в разі, якщо до спадкового майна входить нерухоме майно, - право власності спадкоємця на таке майно виникає з моменту держ. реєстрації. Свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, передбачених законом.
|
« Попередня |
|
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
Інформація, релевантна "120. Оформлення права на спадщину." |
- Розпорядження вкладами на випадок смерті вкладника.
оформлене на окремому аркуші паперу, контролер разом з Формою 36 направляє його у складі щоденного звіту до бухгалтерії установи банку. Нове заповідальне розпорядження розміщується в папку заповідальних розпоряджень. В аналогічному порядку вкладником оформляється відміна заповідального
- 8. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ДО КУРСУ "АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВО УКРАЇНИ"
120. Венская конвенция о консульских сношениях 1963 г. / Дей ствующее международное право. Т.1. - М., 1996. 121. Адміністративний кодекс УРСР. - К.: Рад. будівництво і пра во, 1934. 122. КпАП України (із змінами і доповненнями). - К., 2000. 123. Митний кодекс України. - К., 1999. 124. Кодекс торгового мореплавства України // Відомості Верхов ної Ради України. - 1995. - № 47-52. - Ст. 349. 125.
- 4. Нотаріальний процес і його стадії. (Місце нотаріату в системі правоохоронних органів)
оформлення тощо. Так, статтею 227 ЦК передбачається, що формою договору купівлі-продажу жилого будинку має бути нотаріально посвідчений договір, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. При цьому й інші угоди, а не тільки визначені в законі, для їх більшої юридичної вірогідності можуть бути нотаріально посвідчені. Про зв'язок нотаріального процесу з галузями матеріального права слід зробити
- 29. Посвідчення заповітів
оформлена як самостійна заява, що прикладається до заповіту, або ж свою згоду бути виконавцем заповіту громадянин може викласти на самому заповіті. Тоді нотаріус зазначає про встановлення особи виконавця заповіту в посвідчувальному написі на самому заповіті. Дані щодо документа, на підставі якого було встановлено особу виконавця заповіту заносяться до реєстру нотаріальних дій. Заповіт не може
- § 1. Криміналістична характеристика шахрайства
оформлення віз чи паспортів для виїзду за кордон, різні туристичні афери, довічне страхування, підтримка клубів, побудова класичних фінансових пірамід, благодійні заходи та ін.). Шахрайські посягання з метою заволодіння колективним майном (майном юридичних осіб) вчиняються за місцезнаходженням власників чи зберіганням їх цінностей. У сучасних умовах все частіше шахрайські діяння відбуваються в
- Роль, значення обліку в комерційних банках та основи його організації.
оформлення та обліку первинних документів. Бухгалтерський облік ведеться безперервно з часу реєстрації банку до його ліквідації із застосуванням комп'ютерних засобів, за допомогою яких в автоматизованому режимі здійснюється збирання, передавання, систематизація та оброблення інформації. Банки самостійно обирають систему та підсистеми бухгалтерського обліку, виходячи з потреб управління банком,
- Сутність кредитних операцій. Документальне оформлення видачі кредиту.
оформлення документів щодо забезпечення кредиту. Після отримання висновку від юридичного управління фахівець передає документи службі безпеки банку. Служба безпеки банку перевіряє документи й готує свій висновок. У ньому відображаються такі основні моменти: оригінальність реєстраційних документів; інформація щодо засновників та керуючих осіб позичальника, а також структурних підрозділів -
- Поняття, класифікація цінних паперів і операцій з ними
оформлення заборгованості векселями, розрахунки з використанням векселів), комісійні та довірчі операції (інкасування векселів, оплата векселів, за якими банк виступає особливим платником - доміціліатом, зберігання цінних паперів, купівля-продаж або обмін цінних паперів за дорученням
- Безготівкові операції купівлі-продажу іноземної валюти
оформлений відповідно до вимог чинного законодавства України, або інший документ, який згідно з чинним законодавством України має силу договору; вантажна митна декларація; акт здавання-приймання, акт виконаних робіт (наданих послуг) або інший документ, який свідчить про надання послуг, виконання робіт; документи, передбачені за документарної форми розрахунків (акредитив, інкасо); довідка
|