Головна |
« Попередня | Наступна » | |
13.4. Екологічний реалізм |
||
Екологічний реалізм - це світогляд, що спирається на позитивний досвід екологізації виробництва, який накопичено в останні десятиліття в господарствах розвинених країн. Найбільший внесок у розвиток цього світогляду вніс американський інститут "Worldwatch", директором якого протягом 25 років був еколог-економіст Л. Браун (два роки тому він очолив новий Інститут політики Землі). Інститут "Worldwatch" щорічно випускає спеціальні огляди ("State of the World") стану проблем екології в світі. (Щорічники за 1992, 1993 та 1999 роки переведені на російську мову. Ряд статей з "State of the World" опубліковані в щорічниках "Росія в навколишньому світі", 1998-2000.) Екологи-реалісти сформулювали концепцію сталого розвитку світового співтовариства. До складу цієї концепції входять: - регулювання зростання народонаселення; - забезпечення продовольчої безпеки; - вирішення енергетичної проблеми; - ресурсозбереження; - контроль забруднення біосфери; - збереження біологічного різноманіття; - підвищення екологічного самосвідомості людей (включаючи подолання споживацького підходу); - підвищення ефективності міжнародного співробітництва в галузі охорони навколишнього середовища. При такому варіанті розвитку людства чисельність народонаселення може досягти 8-12 млрд. чоловік, будуть збережені і навіть дещо збільшені обсяги промислового та сільськогосподарського виробництва. Енергетика базуватиметься на збереженні традиційних галузей (теплоенергетика, атомна енергетика) і нетрадиційних способів отримання енергії (з часткою до 30% в енергетичному бюджеті світу, а в ФРН планують до 2050 г довести цю цифру до 50% повністю відмовившись від використання АЕС). Вторинні ресурси значною мірою замінять первинні. Сільське господарство буде вестися на компромісній основі при помірному використанні добрив і пестицидів, але при збереженні агроресурсів, в першу чергу грунтів. Забруднення навколишнього середовища при цьому має значно знизитися внаслідок модернізації виробництва, а головне - будуть скорочені викиди в атмосферу вуглекислого газу, що зніме загрозу небезпечних змін клімату під впливом парникового ефекту. Близько 1/3 території планети буде перетворена на особливо охоронювані природні території, що дозволить зберегти основну частину біологічного різноманіття. На сьогоднішній день контури сталого розвитку тільки намічаються і навіть міжнародні домовленості про спільну охорону навколишнього середовища порушуються (в США продовжується зростання викидів діоксиду вуглецю, більше того, вони відмовилися від раніше взятих зобов'язань щодо зниження викидів, мотивуючи свою відмову тим, що це завадить економічному розвитку країни). Ускладнює вирішення завдання переходу на сталий розвиток глобалізація. Наприкінці ХХ століття у світі склалася єдина соціально-економічна система з «транскордонним перенесенням» мільйонів людей, у багато разів активніше стали міжнародна торгівля і переміщення капіталів. Сталося віртуальне «стиснення» планети, викликане розвитком комп'ютерних технологій, стільникового зв'язку та іншими технічними атрибутами інформаційного століття. Все це разом узяте називається глобалізацією. Глобалізація неминуче веде до певної уніфікації рівня життя, науково-технічного забезпечення господарства і культури (приклад - поширення американської мас-культури). В результаті глобалізації багаті країни стають ще багатшими, а бідні ще біднішими. За словами великого російського вченого академіка Н.Н.Моисеева, у світі сформувався «диявольський насос», за яким «прославило» країни «золотого мільярда» викачують ресурси (включаючи інтелектуальні) з бідних країн і закачують в них забруднення (в тому числі і культури). Різницю в річному середньодушове доході між Швейцарією (близько 30 тис. дол) і Ефіопією (трохи більше 100 дол) інакше як кричущою не назвеш - 250 разів. Сьогодні 225 найбільш багатих людей світу мають більше багатства, ніж 3 млрд. бідних людей планети. Більш того, у трьох перших магнатів в «ряду багатства» дохід більше, ніж сукупний валовий продукт 48 найбідніших країн. Ця зростаюча прірва між багатими і бідними в усьому світі стала сприятливим грунтом для розвитку екстремізму. У той же час, глобалізація допомагає розвитку бідних країн за рахунок передачі їм технологій від більш розвинених країн. При цьому технології передаються по естафеті. Так, Японія за рахунок прямих інвестицій сприяла підвищенню рівня промисловості і відповідно життя населення Південної Кореї, Тайваню, Гонконгу і Сінгапуру, які в свою чергу інвестували підвищення рівня технологій Малайзії, Таїланду, Індонезії, Філіппін і Китаю. Тепер ці країни підключилися до освоєння африканських країн - Ботсвани, Гани, Зімбабве та ін Зрозуміло, навіть при самому сприятливому сценарії розвитку процесу глобалізації, виключається ситуація, при якій середній індус буде жити так само, як середній американець. І все-таки, процес вирівнювання економік різних країн буде відбуватися, і темпи відносного зростання ВВП (внутрішнього валового продукту) в країнах, що розвиваються в майбутньому будуть неминуче вище, ніж у країнах «золотого мільярда». Від впливу глобалізації не ізольований і Башкортостан: з республіки відбувається відтік фахівців високої кваліфікації, в республіку «закачуються» мас-культура (телебачення) та імпортні товари, що стримують розвиток легкої промисловості. Для того, щоб послабити негативні і підсилити позитивні сторони глобалізації світової спільноти необхідна Всесвітня екологічна організація (ВЕО), яка повинна бути настільки ж авторитетної, як СОТ. О.К. Дрейер і В.А. Лось (1997 р.) порівнюють концепцію сталого розвитку з філософським каменем. Алхіміки його не знайшли, але в процесі пошуку створили хімію. У процесі розробки концепції сталого розвитку світове співтовариство екологізірует всі сфери свого життя, що забезпечить збереження людства на планеті.
Контрольні питання до розділу 13 1. Що таке екологічний світогляд? 2. У чому сциентизм поглядів В.І.Вернадського? 3. Перерахуйте основні принципи, яких дотримуються корнукопіанци? 4. Який авторитет «Римського клубу» сьогодні? 5. Наскільки реальна депопуляція населення планети до 0,5-1,5 млрд. людина? 6. Чим небезпечний заклик "Назад в природу"? 7. Розкажіть про інститут "Worldwatch". 8. Наведіть приклади, що ілюструють технократичний підхід в історії розвитку народного господарства РБ. 9. Дайте характеристику процесу глобалізації.
|
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна " 13.4. Екологічний реалізм " |
||
|