У судовому засіданні він має права, передбаченіст. 263 КПК.
Участь підсудного у судовому засіданні є обов'язковою, однак у деяких випадках судовий розгляд справи може відбуватися і без його участі, а саме якщо:
підсудний перебуває за межами України та ухиляється від явкидо суду;
справу про злочин, за який не може бути призначено покаранняу вигляді позбавлення волі, підсудний просить розглянути у йоговідсутності (проте суд має право і в цьому разі визнати явку підсудного обов'язковою);
підсудний після попередження головуючого повторно порушив розпорядок судового засідання і був видалений із зали цьогозасідання до оголошення вироку (ч. 1 ст. 272 КПК);
неможливо допитати свідка із використанням технічних засобів із метою забезпечення його безпеки в присутності підсудного(ч. 8 ст. 303 КПК);
із метою запобігти негативному впливу на неповнолітньогосуд видаляє його із зали судового засідання на час дослідження обставин, що можуть зумовити такий вплив.
Суд попередньо заслуховуєдумку захисника і законного представника підсудного та прокурора,а потім приймає рішення про видалення неповнолітнього.
|
- 74. Міжнародна кримінальна відповідальність індивідів
підсудним, мають свою специфіку. Насамперед до відповідальності залучаються особи, винні в здійсненні геноциду й інших злочинів проти людяності, а також порушники норм, що ставляться до поводження воюючих під час конфліктів неміжнародного характеру (Женевських конвенцій про захист жертв війни 1949 р. і Додаткового протоколу II до них 1977 р.), якщо ці порушення мали серйозні наслідки В обох
- Направлення кримінальної справи до суду для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
підсудний проти цього заперечує. В цьому разі провадження у справі продовжується в звичайному порядку. Прокурор або слідчий у разі винесення постанови про направлення справи до суду у випадках, передбачених у ч. 1 ст. 7і КПК, повинні ознайомити обвинуваченого, його захисника, потерпілого або його представника з цією постановою, а в разі їх вимоги - з усіма матеріалами справи та роз'яснити їхні
- 34. Підстави закриття кримінальної справи
підсудного з потерпілим у справах, які порушуються не інакше як за скаргою потерпілого, крім випадків передбачених частинами 2, 3, 4 ст. 27 КПК. 6) за відсутністю скарги потерпілого, якщо справу може бути порушено не інакше як за його скаргою, крім випадків, коли прокуророві надано право порушувати справи і за відсутності скарги потерпілого (ч. З ст. 27 КПК). 7)щодо померлого, за винятком
- 35. Процесуальний порядок закриття та відновлення кримінальної справи.
підсудного з потерпілим (ст. 8 КПК). Прокурор, а також слідчий за згодою прокурора має право за наявності підстав, зазначених у ст. 46 КК України, винести мотивовану постанову про направлення справи до суду для вирішення питання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності. За наявності підстав, зазначених у ст. 46 КК, у справах, що надійшли до суду з обвинувальним висновком,
- 63. Пред'явлення позову. Відкриття провадження у справі як стадія цивільного процесу.
підсудність; дієздатність позивача; дотримання належної форми позовної заяви. Право на пред'явлення позову може бути реалізоване шляхом звернення до сулу, до повноважень якої о віднесено її розгляд та вирішення. У разі порушення вимоги про підсудність, суд повертає заяву та вказус, до якого суду слід звернутися позивачеві. Ця норма не обмежує права позивача, оскільки останній може звернутися до
- § 1. Поняття ідентифікації людини за ознаками зовнішності
підсудний, засуджений. Ідентифікуючими об'єктами виступають: 1) мисленнєвий образ зовнішнього вигляду, який зафіксований у пам'яті свідка, потерпілого, іншої особи; при цьому ототожнення здійснюється шляхом пред'явлення для впізнання; 2) матеріальна фіксація зовнішнього вигляду людини на фотознімку або відеоплівці; 3) словесний опис зовнішності людини з використанням спеціальної термінології
- § 1. Поняття та види допиту
підсудний, експерт. За віковими особливостями допитуваного допит подiляється на допит неповнолітнього, дорослого, особи похилого віку. За послідовністю проведення - допит первісний, повторний (з'ясовуються обставини, про які допитуваний вже давав показання під час попереднього допиту); додатковий (отримання показань щодо обставин, про які не йшлося під час попередніх допитів). За суб'єктом
- процесуальні засоби
підсудного - ст. 300 КПК; допит свідка - статті 303-305, 307 КПК; пред'явлення для впізнання - ст. 309 КПК та ін.). Етапи стадії - це відносно самостійні елементи стадії кримінального процесу, що мають певну специфіку, а тому сприяють ідентифікації його стадій. Кожна стадія має притаманні тільки для неї етапи. Загальним же для них є те, що вони, по-перше, відображають рух кримінальної справи
- 1. ПОНЯТТЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ ЯК ГАЛУЗІ ПРАВА І ЙОГО СПІВВІДНОШЕННЯ З ІНШИМИ ГАЛУЗЯМИ ПРАВА
підсудного; чи має це діяння склад злочину і якою саме статтею кримінального закону його передбачено; чи винен підсудний у вчиненні цього злочину; - чи підлягає підсудний покаранню за вчинений ним злочин; - чи є обставини, що обтяжують або пом'якшують покарання підсудного, і які саме, та інші питання, передбачені ст. 324 КПК; кримінальне право встановлює перелік обставин, що пом'якшують та
- Значення принципів кримінально-процесуального права
підсудному права на захист). Характеристику принципів кримінально-процесуального права буде дано відповідно до останньої класифікації, бо вона узгоджується із класифікацією принципів права, що її вивчають у в межах навчальної дисципліни "Теорія держави і права". ВИСНОВКИ З ПИТАННЯ 1: 1. Принципи кримінально-процесуального права діють у всіх або у переважній більшості стадій процесу, серед яких
|