Головна |
« Попередня | Наступна » | |
5.4.3. Балкани - «порохова бочка» Європи |
||
Одним з найважливіших геополітичних пріоритетів Росії залишаються Балкани, які завжди займали ключове положення в російській зовнішній політиці з XIX в. Після Кримської війни Росія прагнула до посилення впливу на Балканах, бо сильним стимулом тут було поширення панслов'янську настроїв. Балкани і зараз залишаються в полі зору політичного керівництва Росії, в центрі уваги якого є кілька важливих в геополітичному плані цілей: - не допустити дипломатичної ізоляції Москви в Белграді, Сараєво, Софії; - стримувати апетити Заходу, що втручається у внутрішні справи слов'янських народів (особливо тут старається Німеччина); - забезпечити провідну роль Росії в балканській грі, в Зокрема перешкодити Атлантисти «нав'язати» сербам і болгарам рішення їх безпеки, яке б виключало присутність тут Москви; - в міжнародному плані домогтися того, щоб долі слов'янських народів насамперед визначав Рада Безпеки ООН (членом якого є Росія), а не США, Німеччина чи Великобританія. А головна мета - запобігання потенційних бойових дій на Балканах. У геостратегічному плані Москва завжди прагнула до запобігання спроб Заходу зробити НАТО, а не ООН стрижнем системи європейської безпеки. Однак у силу ряду причин геополітичної ініціативою на Балканах на початку XXI в. безроздільно володіють США та Німеччина. Росія змушена обмежуватися, на жаль, лише незначною роллю. Балкани - надзвичайно важливий з геополітичної точки зору регіон. Вони дозволяють тримати під геостратегічним контролем всі комунікації на Середземному морі і в повітряному просторі над ним. 238 великі, за європейськими мірками, поклади коксівного кам'яного вугілля - 6,5 млрд т, найбільше в Європі родовище цинку. Все це, разом узяте, і змусило Захід, насамперед Німеччину, Англію і США, почати військову кампанію проти Югославії в 1999 р. Приводом послужило так зване порушення прав людини, зокрема албанців, що проживають в Косово. З кінця 1960-х рр.. навколо косовських сербів створилася обстановка нетерпимості. Це змушувало їх залишати свої будинки, що було на руку гостям - албанцям. Для захисту сербів були виділені спеціальні поліцейські сили, які албанці сприйняли як окупантів. Маховик підозрілості і протистояння з допомогою західних спецслужб розкручувався все сильніше. На захист прав «пригноблених, знищуваних» албанців піднялися «миротворці» на чолі з США, Німеччиною, Англією. Ця трійця вирішила покарати сербів за геноцид албанців. Натовські бомбардування завдали Сербії збиток, оцінений в 30 млрд дол, залишили 250 тис. громадян без роботи і 800 тис. чоловік без притулку. Населений албанцями сербський край Косово, з 1999 р. керований ООН, 17 лютого 2008 р. проголосив незалежність. Колишні командири бойовиків (у тому числі і новий прем'єр Косово Хашим Тачі), змінивши камуфляж на піджаки, запевняють у Брюсселі: ми за демократичний шлях розвитку. Цей шлях - визрівання церкви, зруйновані сербські села, нескінченна колючий дріт, що відокремлює албанців від сербів. Косово - «чорна діра» Європи. Саме сюди переганяють викрадені автомобілі з усього Євросоюзу. Євросоюз і США відкрито показують світові, як здійснюється «право сильного». Хочемо дарувати незалежність Косово - і даруємо, без всяких на те пояснень. Європейці з небувалим захватом пиляють сук, на якому сидять самі. Адже в Західній Європі свої проблеми з сепаратизмом: баски в Іспанії, корсиканці у Франції, ірландці з шотландцями в Британії. Звичайно ж не всі існуючі вогнища сепаратизму в Європі небезпечні, а деякі й зовсім можуть припинити 239 тліти. Але багато з оголошенням незалежності Косово наберуть таку силу, яка буквально підірве Старий Світ. І початок тому буде покладено на тих же Балканах. Серби ніколи не погодяться з відділенням Косово і поведуть боротьбу за цілісність країни, хоча Белград і заявив, що не вдаватиметься в ній до військової сили. Виникне конфлікт в інший «гарячій точці» Балкан - Боснії і Герцеговині, де Республіка Сербська вже заявила про своє право на відокремлення. Іншими словами, «порохова бочка» Європи рвоне знову. Що може зробити Росія, з самого початку косовського конфлікту відстоює такий принцип міжнародного права, як непорушність кордонів? На жаль, не так вже й багато, адже майже весь інший світ зробив ставку на альтернативний принцип - право націй на самовизначення. |
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна " 5.4.3. Балкани - «порохова бочка» Європи " |
||
|