Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Вексельное право / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративное право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоТеорія держави і права → 
« Попередня Наступна »
ОНЮА. Шпагралка по дисциплинні держава і право 2011, 2011 - перейти до змісту підручника

Фізичні особи як суб'єкти цивільно-правових відносин



Суб'єктами цивільно-правових відносин є фізичні та юридичні особи, які вступають між собою в цивільно-правові відносини з приводу майна та особистих немайнових благ
До фізичних осіб належать громадяни У, іноземні громадяни та особи без громадянства.
Для визнання осіб суб'єктами цивільного права необхідна наявність цивільної правосуб'єктності, тобто їхньої право- та дієздатності.
Цивільна правоздатність - здатність особи мати цивільні права і нести цивільні обов'язки.
Правоздатність у громадянина У виникає у момент його народження і припиняється з його смертю.
Цивільна правоздатність як суспільно-правова якість визнається за всіма громадянами, які мають бути рівними перед законом.
Цивільна дієздатність - здатність фізичної особи своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та відповідати у разі їх невиконання.
Обсяг цивільної дієздатності залежить від віку та психічного здоров'я фізичної особи. Виходячи з цього цивільна дієздатність поділяється на такі види:
- повна дієздатність;
- неповна дієздатність;
- часткова дієздатність;
- обмежена дієздатність;
- визнання громадянина недієздатним.
Повна дієздатність настає з досягненням повноліття - 18 років. Згідно з чинним законодавством, у разі одруження особи до досягнення повноліття повна дієздатність у неї настає з моменту реєстрації шлюбу.
Неповну цивільну дієздатність мають фізичні особи у віці від 14 до 18 років. Вони мають право: самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами. Неповнолітня особа вчиняє ін. правочини за згодою батьків.
Часткова цивільна дієздатність - особи віком до 14 років (малолітні), які мають право самостійно вчиняти дрібні побутові правочини; вкладати кошти у банківські установи та розпоряджатися ними; здійснювати особисті немайнові права автора на твори науки, літератури та мистецтва. Малолітні не несуть цивільно-правової відповідальності за завдану ними шкоду.
Обмежена цивільна дієздатність визначається судом до фізичних осіб, які страждають на психічний розлад здоров'я, що суттєво впливає на їх здатність усвідомлювати значення своїх дій або керувати ними. Також суд може обмежити цивільну дієздатність фізичної особи, якщо вона зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами тощо і тим ставить себе чи свою сім'ю, яких вона за законом зобов'язана утримувати, у скрутне матеріальне становище. Правовими наслідками зазначеного рішення є те, що над фізичною особою, яка обмежена у дієздатності, встановлюється піклування; вона може самостійно вчиняти лише дрібні побутові правочини; правочини щодо розпорядження майном та інші правочини, що виходять за межі дрібних побутових, вчиняються особою, яка обмежена у дієздатності, за згодою піклувальника.
Громадянин, який внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу здоров'я не здатний усвідомлювати значення своїх дій чи керувати ними, може бути визнаний судом недієздатним. Над ним установлюється опіка, що приводить до втрати ним можливості вчиняти будь-який правочин. У разі одужання чи значного покращання психічного стану громадянина, якого визнано недієздатним, суд поновлює його в дієздатності.
47.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Фізичні особи як суб'єкти цивільно-правових відносин"
  1. Поняття та види співучасті у злочині
    Злочин - суспільнонебезпечне, винне, протиправне та кримінально каране діяння (дія чи бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину. Співучастю у злочині визнається умисна спільна участь кількох суб'єктів злочину у вчиненні умисного злочину. При співучасті об'єднуються кілька осіб і вчиняють злочин спільно і навмисно. Об'єктивні ознаки співучасті - злочин, вчинений кількома (двома або більше)
  2. 82. Установчий договір, як різновид договору про сумісну діяльність.
    Відповідно до ст. 87 ЦК діяльність юридичної особи здійснюється на основі установчих документів, які розробляють учасники (засновники) з дотриманням письмової форми. Установчі документи мають бути підписані всіма учасниками. Установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом. Під засновницьким слід розуміти
  3. 105. Поняття спадкування. Суб'єктний склад правовідносин спадкування.
    Спадкування - це перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст. 1216 ЦК). Сукупність правових норм, які регулюють правовідносини, що виникають внаслідок переходу прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), становить підгалузь спадкового права. Спадкування буває двох
  4. 2. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності.
    Суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, відповідно до статті 378 ГК України виступають: суб'єкти господарювання (господарські організації, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані як підприємці); 2) підрозділи (структурні одиниці) іноземних суб'єктів господарювання, що не є юридичними особами за законодавством
  5. § 1. Поняття суб'єкта господарювання . Правова регламентація утворення
    Суб'єктом господарювання, за Господарським кодексом України, визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно, несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання є:
  6. § 3. Господарські товариства
    Господарські товариства, згідно з Господарським кодексом України (ст. 79) - це підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені на засадах договору організаціями, які мають права юридичних осіб та/або громадянами шляхом об'єднання їх майна і участі у підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку . Господарські товариства наділяються правом юридичної особи з дня державної
  7. § 1 Об'єкти інтелектуальної власності, що використовуються у сфері господарювання
    Відповідно до статей 41, 54 Конституції України, кожному гарантується свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, право володіти, користуватися та розпоряджатися результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності й захист майнових і немайнових прав та інтересів, що виникають у зв'язку з різними видами інтелектуальної діяльності. Зазначене конституційне положення знайшло
  8. § 2. Засоби державного регулювання господарської діяльності
    Держава для реалізації економічної політики, виконання цільових економічних та інших програм і програм економічного і соціального розвитку застосовує різноманітні засоби і механізми регулювання господарської діяльності. Перелік основних засобів регулюючого впливу держави на діяльність суб'єктів господарювання визначено в ч. 2 ст. 12 ГК. До нього входять: державне замовлення, державне завдання;
  9. § 3. Суб'єкти приватизації
    Коло суб'єктів приватизації визначається ст. 6 Закону «Про приватизацію майна державних підприємств» у формі вичерпного переліку, до якого входять: державні органи приватизації, покупці (їх представники), посередники. Систему державних органів приватизації визначено в законодавчому порядку. Державну політику в сфері приватизації здійснюють Фонд державного майна України, його регіональні
  10. § 6. Правове регулювання лізингових операцій в Україні
    Лізинг (від англійського lease - оренда) як одна з прогресивних форм забезпечення товаровиробників засобами виробництва є порівняно новим видом зобов'язань для нашої господарської системи. Як різновид оренди лізингові операції почали інтенсивно розвиватися в ряді країн (США, Японія, країни Західної Європи) в період після Другої світової війни і сьогодні стали невід'ємною частиною економіки в
© 2014-2020  ibib.ltd.ua