Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу ( контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоГосподарське право України → 
« Попередня Наступна »
Лещенко О.А.. Лекції по господарському законодавству України. ОНЮА, 2009, 2009 - перейти до змісту підручника

2. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності.



Суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, відповідно до статті 378 ГК України виступають:
суб'єкти господарювання (господарські організації, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані як підприємці);
2) підрозділи (структурні одиниці) іноземних суб'єктів господарювання, що не є юридичними особами за законодавством України (філії, відділення тощо), але мають постійне місцезнаходження на території України і зареєстровані в порядку, встановленому законом.
Необхідно зазначити, що у зовнішньоекономічній діяльності можуть брати участь також зовнішньоекономічні організації, що мають статус юридичної особи, утворені в Україні органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Перелік суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, який міститься у статті 3 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" має такий вигляд:
1) фізичні особи - громадяни України, громадяни республік Союзу РСР, іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають цивільну правоздатність і дієздатність згідно з законами України і постійно проживають на території України;
юридичні особи, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України (підприємства, організації та об'єднання всіх видів, включаючи акціонерні та інші види господарських товариств, асоціації, спілки, концерни, консорціуми, торговельні доми, посередницькі та консультаційні фірми, кооперативи, кредитно-фінансові установи, міжнародні об'єднання, організації та інші), в тому числі юридичні особи, майно та (або) капітал яких є повністю у власності іноземних суб'єктів господарської діяльності;
об'єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб, які не є юридичними особами згідно з законами України, але які мають постійне місцезнаходження на території України і яким цивільно-правовими законами України не заборонено здійснювати господарську діяльність;
структурні одиниці суб'єктів господарської діяльності республік Союзу РСР, іноземних суб'єктів господарської діяльності, які не є юридичними особами згідно з законами України (філії, відділення, тощо), але мають постійне місцезнаходження на території України;
спільні підприємства за участю суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України;
інші суб'єкти господарської діяльності, передбачені законами України.
Як вже було зазначено, Україна як держава виступає суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності. Виходячи з цього Україна самостійно набуває членства в міжнародних міжурядових економічних організаціях, а також може вступити у відносини з міжнародними міжурядовими економічними організаціями на основі відповідних міжнародних договорів та (або) установчих актів цих організацій.
Крім того, відповідно до статті 28 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" Україна зобов'язана здійснювати захист прав та законних інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України за межами України. Такий захист здійснюється за зверненням зазначених суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності через дипломатичні та консульські установи, державні торговельні представництва, які представляють інтереси України.
У разі, коли є відомості про те, що інші держави, митні союзи або економічні угруповання обмежують здійснення законних прав та інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України, органи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності відповідно до їх компетенції мають право застосовувати адекватні заходи у відповідь на такі дії.
Заходами у відповідь на дискримінаційні та (або) недружні дії інших держав, митних союзів або економічних угруповань виступають:
застосування повної заборони (повного ембарго) на торгівлю;
застосування часткової заборони (часткового ембарго) на торгівлю;
позбавлення режиму найбільшого сприяння або пільгового спеціального режиму;
запровадження спеціального мита;
запровадження режиму ліцензування та (або) квотування зовнішньоекономічних операцій;
встановлення квот (контингентів);
запровадження комбінованого режиму квот і контингентів;
запровадження індикативних цін щодо імпорту та (або) експорту
товарів;
інші заходи, передбачені законами та міжнародними договорами України.
Відповідно до статті 32 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" Україна як держава і всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності та іноземні суб'єкти господарської діяльності несуть відповідальність за порушення цього або пов'язаних з ним законів України та (або) своїх зобов'язань, які випливають з договорів (контрактів), тільки на умовах і в порядку, визначених законами України.
Україна як держава не несе відповідальності за дії суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, а суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, в свою чергу, не несуть відповідальності за дії України як держави.
Слід зазначити, що у випадку, якщо Україна бере участь у зовнішньоекономічній діяльності як суб'єкт такої діяльності вона несе відповідальність на загальних та рівноправних засадах з іншими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності.
Необхідно відмітити, що Україна як держава несе майнову відповідальність у повному обсязі перед суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності за всі свої дії, що суперечать чинним законам України і спричиняють збитки (прямі, побічні), моральну шкоду цим суб'єктам та призводять до втрати ними вигоди, а також за інші свої дії, в тому числі й ті, які регулюють зовнішньоекономічну діяльність і прямо не передбачені в Законі, що спричиняють зазначені збитки (шкоду) та призводять до втрати вигоди, крім випадків, коли такі дії зумовлені неправомірними діями зазначених суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності.
Україна як держава відповідає за такі дії всім своїм майном. Дії державних органів та офіційних службових осіб цих органів вважаються діями України як держави в цілому. Держава несе за них відповідальність.
Необхідно зазначити, що будь-який суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності або іноземний суб'єкт господарської діяльності має право подати позов до України як держави. Зазначені позови підсудні судам України.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "2. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності."
  1. 2. Індикативні ціни
    суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності всіх форм власності при укладенні й виконанні зовнішньоекономічних угод (контрактів). Інакше кажучи контрактна ціна на відповідний товар має дорівнювати IЦ або перевищувати її. При укладенні угоди або при попередніх переговорах про ціну товару варто приділити увагу умовам постачання товару (в редакції Iнкотермс 2000), що застосовуються при
  2. § 3. Особливості криміналістичної характеристики та розслідування ухилення від повернення виручки в іноземній валюті
    суб'єктів і перш за все заходів правового характеру, встановлення ефективної системи валютного контролю. Правила обігу валютних цінностей регулюються Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», законами України «Про зовнішньоекономічну діяльність», «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та іншими нормативно-правовими актами.
  3. 1.1. Поняття та суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності
    суб'єктів господарської діяльності регулюють в основному такі нормативні акти: розд. VII Господарського кодексу України від 16.01.2003, Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльность» від 16.04.1991, Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994, Закон України «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах» від 15.09.1995, Закон
  4. Поняття зовнішньоекономічної діяльності
    суб'єктами господарювання визначаються Господарським Кодексом України (далі - ГК), Законом «Про зовнішньоекономічну діяльність» (далі - Закон) та іншими нормативно-правовими актами. Відповідно до ст. 377 ГК зовнішньоекономічною діяльністю суб'єктів господарювання є господарська діяльність, яка в процесі її здійснення потребує перетину митного кордону України майном, зазначеним у ч. 1 ст. 139 ГК,
  5. 1.2. Види зовнішньоекономічної діяльності
    суб'єкти цієї діяльності, належать: експорт та імпорт товарів, капіталів і робочої сили; надання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України послуг іноземним суб'єктам господарської діяльності, у тому числі: виробничих, транспортно-експедиційних, страхових, консультаційних, маркетингових, експортних, посередницьких, брокерських, агентських, консигнаційних, управлінських, облікових,
  6. 2.1. Поняття та порядок укладення зовнішньоекономічного договору (контракту)
    суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контр- агентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності. Варто наголосити, що в ст. 382 ГК не наводиться визначення зовнішньоекономічного договору, а лише зазначається, що суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які зовнішньоекономічні
  7. Експорт (експорт товарів)
    суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в негрошовій формі). Реекспорт (реекспорт товарів) - продаж іноземним суб'єктам господарської діяльності та вивезення за межі України товарів, що були раніше імпортовані на територію
  8. Імпорт (імпорт товарів)
    суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з увезенням або без увезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами. Суб'єкти, які є сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту), мають бути здатними до укладення
  9. 2.2. Форма зовнішньоекономічного договору (контракту)
    суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій формі. Повноваження представника на укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) може випливати з доручення, статутних документів, договорів та інших підстав, які не суперечать Закону . Від імені суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України, що є юридичними особами, зовнішньоекономічний договір
  10. 2.3. Порядок обліку (реєстрації) зовнішньоекономічних договорів (контрактів)
    суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України в Торгово-промислову палату України або в регіональну Торгово-промислову палату для отримання сертифіката про походження товару. Картка реєстрації-обліку зовнішньоекономічного договору (контракту) дійсна для митного оформлення експортної продукції протягом 12 місяців з дати її оформлення. Заявник має право оскаржити відмову в реєстрації контракту