Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративное право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоГосподарське право України → 
« Попередня Наступна »
Лещенко О.А.. Лекції по господарському законодавству України. ОНЮА, 2009, 2009 - перейти до змісту підручника

1. Поняття, види та регулювання зовнішньоекономічної діяльності.



Відповідно до статті 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16 квітня 1991 р. зовнішньоекономічна діяльність визначається як діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.
Відповідно до статті 377 ГК України під зовнішньоекономічною діяльністю суб'єктів господарювання розуміється господарська діяльність, яка в процесі її здійснення потребує перетинання митного кордону України майном та (або) робочою силою.
Зовнішньоекономічна діяльність провадиться на принципах свободи її суб'єктів добровільно вступати у зовнішньоекономічні відносини, здійснювати їх у будь-яких формах, не заборонених законом, та рівності перед законом усіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності.
Зовнішньоекономічна діяльність базується на певних принципах, якими суб'єкти господарської діяльності України та іноземні суб'єкти господарської діяльності повинні керуватися і неухильно додержуватися їх вимог при здійснені зовнішньоекономічної діяльності.
Такими принципами відповідно до статті 2 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" виступають:
принцип суверенітету народу України у здійсненні зовнішньоекономічної діяльності, що полягає у:
виключному праві народу України самостійно та незалежно здійснювати зовнішньоекономічну діяльність на території України, керуючись законами, що діють на території України;
обов'язку України неухильно виконувати всі договори і зобов'язання України в галузі міжнародних економічних відносин;
принцип свободи зовнішньоекономічного підприємництва, що полягає у:
праві суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності добровільно вступати у зовнішньоекономічні зв'язки;
праві суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності здійснювати її в будь-яких формах, які прямо не заборонені чинними законами України;
обов'язку додержувати при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності порядку, встановленого законами України;
виключному праві власності суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності на всі одержані ними результати зовнішньоекономічної діяльності;
принцип юридичної рівності і недискримінації, що полягає у:
рівності перед законом всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, незалежно від форм власності, в тому числі держави, при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності;
забороні будь-яких, крім передбачених законом, дій держави, результатом яких є обмеження прав і дискримінація суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, а також іноземних суб'єктів господарської діяльності за формами власності, місцем розташування та іншими ознаками;
неприпустимості обмежувальної діяльності з боку будь-яких її суб'єктів, крім випадків, передбачених цим Законом;
принцип верховенства закону, що полягає у:
регулюванні зовнішньоекономічної діяльності тільки законами України;
забороні застосування підзаконних актів та актів управління місцевих органів, що у будь-який спосіб створюють для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності умови менш сприятливі, ніж ті, які встановлені законами України;
5) принцип захисту інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, який полягає у тому, що Україна як держава:
забезпечує рівний захист інтересів всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності на її території згідно з законами України;
здійснює рівний захист всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України за межами України згідно з нормами міжнародного права;
здійснює захист державних інтересів України як на її території, так і за її межами лише відповідно до законів України, умов підписаних нею міжнародних договорів та норм міжнародного права;
6) принцип еквівалентності обміну, неприпустимості демпінгу при ввезенні та вивезенні товарів.
До видів зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюють в Україні суб'єкти цієї діяльності, відповідно до статті 4 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", належать:
експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили;
надання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України послуг іноземним суб'єктам господарської діяльності, в тому числі: виробничих, транспортно-експедиційних, страхових, консультаційних, маркетингових, експортних, посередницьких, брокерських, агентських, консигнаційних, управлінських, облікових, аудиторських, юридичних, туристських та інших, що прямо і виключно не заборонені законами України; надання цих послуг іноземними суб'єктами господарської діяльності суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності України;
наукова, науково-технічна, науково-виробнича, виробнича, навчальна та інша кооперація з іноземними суб'єктами господарської діяльності; навчання та підготовка спеціалістів на комерційній основі;
міжнародні фінансові операції та операції з цінними паперами у випадках, передбачених законами України;
кредитні та розрахункові операції між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності; створення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності банківських, кредитних та страхових установ за межами України; створення іноземними суб'єктами господарської діяльності зазначених установ на території України у випадках, передбачених законами України;
спільна підприємницька діяльність між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності, що включає створення спільних підприємств різних видів і форм, проведення спільних господарських операцій та спільне володіння майном як на території України, так і за її межами;
підприємницька діяльність на території України, пов'язана з наданням ліцензій, патентів, ноу-хау, торговельних марок та інших нематеріальних об'єктів власності з боку іноземних суб'єктів господарської діяльності; аналогічна діяльність суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності за межами України;
організація та здійснення діяльності в галузі проведення виставок, аукціонів, торгів, конференцій, симпозіумів, семінарів та інших подібних заходів, що здійснюються на комерційній основі, за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності; організація та здійснення оптової, консигнаційної та роздрібної торгівлі на території України за іноземну валюту у передбачених законами України випадках;
товарообмінні (бартерні) операції та інша діяльність, побудована на формах зустрічної торгівлі між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності;
орендні, в тому числі лізингові, операції між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності;
операції з придбання, продажу та обміну валюти на валютних аукціонах, валютних біржах та на міжбанківському валютному ринку;
роботи на контрактній основі фізичних осіб України з іноземними суб'єктами господарської діяльності як на території України, так і за її межами; роботи іноземних фізичних осіб на контрактній оплатній основі з суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності як на території України, так і за її межами;
інші види зовнішньоекономічної діяльності, не заборонені прямо і у виключній формі законами України.
Посередницькі операції, при здійсненні яких право власності на товар не переходить до посередника (на підставі комісійних, агентських договорів, договорів доручення та інших), здійснюються без обмежень.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні здійснюється з метою:
забезпечення збалансованості економіки та рівноваги внутрішнього ринку України;
стимулювання прогресивних структурних змін в економіці, в тому числі зовнішньоекономічних зв'язків суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України;
створення найбільш сприятливих умов для залучення економіки України в систему світового поділу праці та її наближення до ринкових структур розвинутих зарубіжних країн.
Регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні здійснюється певними суб'єктами, а саме:
Україною як державою в особі її органів в межах їх компетенції;
недержавними органами управління економікою (товарними, фондовими, валютними біржами, торговельними палатами, асоціаціями, спілками та іншими організаціями координаційного типу), що діють на підставі їх статутних документів;
самими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності на підставі відповідних координаційних угод, що укладаються між ними.
Відповідно до статті 10 ГК України одним з основних напрямів економічної політики держави виступає зовнішньоекономічна політика, спрямована на регулювання державою відносин суб'єктів господарювання з іноземними суб'єктами господарювання та захист національного ринку і вітчизняного товаровиробника.
Регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні здійснюється за допомогою:
законів України;
передбачених в законах України актів тарифного і нетарифного регулювання, які видаються державними органами України в межах їх компетенції;
економічних заходів оперативного регулювання (валютно-фінансового, кредитного та іншого) в межах законів України;
рішень недержавних органів управління економікою, які приймаються за їх статутними документами в межах законів України;
угод, що укладаються між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності і які не суперечать законам України.
Найвищим органом, що здійснює державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності, є Верховна Рада України. До компетенції Верховної Ради України у сфері зовнішньоекономічної діяльності належать:
прийняття, зміна та скасування законів, що стосуються зовнішньоекономічної діяльності;
затвердження головних напрямів зовнішньоекономічної політики України;
розгляд, затвердження та зміна структури органів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;
укладання міжнародних договорів України відповідно до законів України про міжнародні договори України та приведення чинного законодавства України у відповідність з правилами, встановленими цими договорами;
встановлення спеціальних режимів зовнішньоекономічної діяльності на території України;
затвердження списків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню або забороняється.
Кабінет Міністрів України:
вживає заходів до здійснення зовнішньоекономічної політики України відповідно до законів України;
здійснює координацію діяльності міністерств, державних комітетів та відомств України по регулюванню зовнішньоекономічної діяльності; координує роботу торговельних представництв України в іноземних державах;
приймає нормативні акти управління з питань зовнішньоекономічної діяльності у випадках, передбачених законами України;
проводить переговори і укладає міжурядові договори України з питань зовнішньоекономічної діяльності у випадках, передбачених законами України про міжнародні договори України, забезпечує виконання міжнародних договорів України з питань зовнішньоекономічної діяльності всіма державними органами управління, підпорядкованими Кабінету Міністрів України, та залучає до їх виконання інші суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності на договірних засадах;
відповідно до своєї компетенції, визначеної законами України, вносить на розгляд Верховної Ради України пропозиції про систему міністерств, державних комітетів і відомств - органів оперативного державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, повноваження яких не можуть бути вищими за повноваження Кабінету Міністрів України, які вона має згідно з законами України;
забезпечує складання платіжного балансу, зведеного валютного плану України;
здійснює заходи щодо забезпечення раціонального використання коштів Державного валютного фонду України.
Міністерство економіки України та з питань європейської інтеграції здійснює такі повноваження щодо регулювання зовнішньоекономічної діяльності:
забезпечує проведення єдиної зовнішньоекономічної політики при здійсненні суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності виходу на зовнішній ринок, координацію їх зовнішньоекономічної діяльності, в тому числі відповідно до міжнародних договорів України;
здійснює контроль за додержанням всіма суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності чинних законів України та умов міжнародних договорів України;
здійснює заходи нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, зокрема реєстрацію учасників зовнішньоекономічної діяльності, реєстрацію окремих видів контрактів;
проводить антидемпінгові, антисубсидиційні та спеціальні розслідування;
виконує інші функції.
Державна митна служба України:
здійснює митний контроль в Україні згідно з чинними законами України.
Антимонопольний комітет України:
здійснює контроль за додержанням суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності антимонопольного законодавства.
Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі:
- здійснює оперативне державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні відповідно до законодавства України;
приймає рішення про порушення і проведення антидемпінгових,
антисубсидиційних або спеціальних розслідувань та застосування відповідно антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів.
До органів місцевого управління зовнішньоекономічною діяльністю належать:
місцеві Ради народних депутатів України та їх виконавчі і розпорядчі органи;
територіальні підрозділи (відділення) органів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України.
Місцеві Ради народних депутатів України та їх виконавчі органи діють як суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності лише через створені ними зовнішньоекономічні комерційні організації, які мають статус юридичної особи України.
Органи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України можуть створювати свої територіальні підрозділи (відділення), якщо це випливає з їх компетенції.
Особливість регулювання зовнішньоекономічної діяльності полягає у тому, що регулювання здійснюється саме тих суспільних відносин, які поєднують національні та приватні, а також зовнішні і внутрішні публічні інтереси.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "1. Поняття, види та регулювання зовнішньоекономічної діяльності."
  1. 5.Господарські правовідносини: поняття, ознаки, види.
    регулювання цих відносин у зв'язку з їх особливим характером здійснюється не нормами ГК, а положеннями . локальних правових актів, що приймаються самими гос- подарськими організаціями стосовно своїх структурних підрозділів. Господарські правовідносини можуть бути класифіковані за різними ознаками. Так, за характером правовідносин розрізняють: - відносини з безпосереднього здійснення господарсь-
  2. 32.Господарські об єднання: поняття, види, правове становище.
    регулювання діяльності кожного з учасників органам управління кор- Консорціум - це тимчасове статутне об'єднання підприємств для досягнення його учасниками певної спільної господарської мети (реалізації цільових програм, науково-технічних, будівельних проектів тощо). Концерн - це статутне об'єднання підприємств, а також інших організацій, на основі їх фінансової залежності від одного або групи
  3. 39.Поняття і правове забезпечення зовнішньоекономічної діяльності.
    види зовнішньоекономічної діяльності, закріплює основи її регулювання, передбачає встановлення спеціальних правових режимів зовнішньоекономічної діяльності, містить норми щодо відповідальності учасників зовнішньоекономічної діяльності та захисту їх прав і інтересів. Порядок урегулювання приватноправових відносин, які хоча б через один із своїх елементів пов'язані з одним або кількома
  4. Зміст
    види господарської діяльності 7 § 2. Поняття та види господарських відносин 14 § 3. Поняття та система господарського законодавства 18 РОЗДІЛ 2. Засади державного регулювання господарської діяльності 26 § 1. Роль держави в регулюванні господарської діяльності та в організації і забезпеченні функціонування державного сектору економіки 26 § 2. Державна регуляторна політика у сфері господарської
  5. § 3. Поняття та система господарського законодавства
    поняття законодавства акти законодавчих органів і підзаконні акти (акти органів управління та ін.). Вузьке - акти законодавчих органів і постанови парламенту про надання цим законам чинності. Слід зауважити, що широке розуміння законодавства принижує роль закону, об'єднуючи в одне ціле закони і підзаконні акти. Р. З. Лівшиц наголошує, що широке розуміння законодавства - це шлях розмивання
  6. Поняття, класифікація цінних паперів і операцій з ними
    види цінних паперів. Цінні папери за формою існування поділяються на документарні та бездокументарні. Цінні папери за формою випуску можуть бути на пред'явника, іменні або ордерні. Права, посвідчені цінним папером, належать: пред'явникові цінного паперу (цінний папір на пред'явника); особі, зазначеній у цінному папері (іменний цінний папір); особі, зазначеній у цінному папері, яка може сама
  7. Поняття екологічного права України
    види використання об'єктів тваринного світу. Найважливі-шими названі використання тварин у наукових, культурно-освітніх, виховних та есте-тичних цілях; використання корисних властивостей життєдіяльності тварин - ґрунто-утворювачів, природних санітарів середовища, запилювачів рослин тощо; використання тварин з метою одержання продуктів їх життєдіяльності; добування диких тварин з метою утримання і
  8. 1. Поняття і система екологічного права
    види природноресурсового права (тривав до 60-х років ХХ ст.) 2. Природоохоронний, на якому відбулось становлення природоохоронного права (60-80-ті роки ХХ ст.) 3. Соціоекологічний, на якому найбільше уваги почали приділяти розвитку антропоохоронного законодавства або "права екологічної безпеки" (з кін. 80-их років до наших днів). Сьогодні в Україні реалізовується концепція широкого розуміння
  9. Поняття і особливості принципів екологічного права
    поняття принципів екології взагалі, але нічого не говориться про правовий зміст принципів екологічного права. Деякі дослідники, аналізуючи питання загальної теорії екологічного права, не торкаються принципів останнього, що не можна визнати виправданим. Принципи екологічного права, закріплюються легально, або виводяться із законодавства. Функція екологічного права, як більш загальна спрямованість
  10. Поняття екологічного права України
    види використання об'єктів тваринного світу. Найважливішими названі використання тварин у наукових, культурно-освітніх, виховних та естетичних цілях; використання корисних властивостей життєдіяльності тварин - ґрунтоутворювачів, природних санітарів середовища, запилювачів рослин тощо; використання тварин з метою одержання продуктів їх життєдіяльності; добування диких тварин з метою утримання і
© 2014-2022  ibib.ltd.ua