|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
3. Майнові та немайнові правовідносини
|
Правовідносини майнового характеру мають своїм об'єктом матеріальні блага (майно) і відображають або приналежність майна певній особі (правовідносини власності, господарського відання, оперативного управління і т. п.), або перехід майна (за договором, в порядку спадкування, відшкодування шкоди і т. п.). Правовідносини, що мають в якості об'єктів результати інтелектуальної діяльності, особисті немайнові права та інші нематеріальні блага, іменуються особистими немайновими.
Практичне розмежування даних правовідносин полягає, зокрема, в тому, що при порушенні прав і обов'язків, що випливають з майнових правовідносин, до порушника застосовуються санкції майнового характеру, тоді як при порушенні немайнових прав та обов'язків крім майнових зазвичай застосовуються інші заходи правоохоронного характеру. Їх своєрідність визначається наступним. На відміну від майна, володіння яким одним суб'єктом унеможливлює його використання будь-ким іншим, багато об'єктів особистих немайнових благ (наприклад, винаходи, промислові зразки, товарні знаки, фірмові найменування і т. д.) можуть одночасно використовуватися необмеженим колом осіб. Тому цивільне право містить в собі специфічні правові засоби, що перешкоджають незаконному використанню цих об'єктів (визнання авторського права суб'єкта, визнання творів контрафактними, арешт майна, виробленого з порушенням виключних прав патентовласника, і т. п.).
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Інформація, релевантна " 3. Майнові та немайнові правовідносини " |
- Особи, які беруть участь у справі.
Арбітражне процесуальне законодавство серед всіх суб'єктів арбітражного процесу особливо виділяє групу осіб беруть участь у справі (ст. 40 АПК РФ). Процесуальний статус цих суб'єктів характеризуються наступними ознаками: По-перше, вони мають юридичної зацікавленістю в результаті справи. Юридична зацікавленість може бути: матеріальної - зацікавленість у відновленні
- 4. Адміністративно-правові відносини: поняття, ознаки, структура та особливості.
Правове відношення - на основі норм права правовий зв'язок учасники якої мають певними правами і обов'язками, взаємними і забезпеченими державою. Ознаки адміністративно-правових відносин: правовий зв'язок юридична зв'язок здійснюється через права та обов'язки зв'язок має індивідуальний хар-р для якого правовідносини своя, персонально певний зв'язок зв'язок має вольовий
- 20. Юридична відповідальність
Юридична відповідальність - охоронні правовідносини між державою і правопорушником, де у держави - право накладати стягнення, а у порушника - обов'язок зазнавати стягнення. Цілі юридичної відповідальності - карально-штрафна і превентивно-виховна. Підстави юридичної відповідальності - необхідні умови притягнення до юридичної відповідальності: Нормативні -
- 29. Правосуб'єктність. Правоздатність, дієздатність і деліктоздатність.
Суб'єкти правовідносин - це окремі індивіди організації, які відповідно до норм права є носіями суб'єктивних прав і юридичних обов'язків. Суб'єктами правовідносин можуть виступати: 1) Фізичні особи: (індивідуальні суб'єкти):-громадяни України;-іноземці;-особи без громадянства. 2) Юридичні особи - це організації які володіють відокремленим майном, може
- 48. Суб'єкт і об'єкт правовідносини. Юридичні особи.
Суб'єкти правовідносин - суб'єкти права, тобто особи, що володіють правосуб'єктністю. Вирази «суб'єкт права» і «особа, що володіє правосуб'єктністю», збігаються. Правосуб'єктність - одна з обов'язкових передумов правовідносин. Суб'єкти правовідносин - індивідуальні чи колективні суб'єкти права, які використовують свою правосуб'єктність у конкретних правовідносинах, виступаючи реалізаторами
- 2. Предмет і метод цивільно-правового регулювання і його особливості.
Предметом цивільного права (предметом цивільно-правового регулювання) є майнові та немайнові відносини. Більш типовими для сфери цивільного обороту є відносини, що складаються з приводу майна, однак і немайнові відносини є не менш важливим предметом правового регулювання. Причому значимість їх останнім часом зростає. Саме засобами
- 5. Значення судової та арбітражної практики в застосуванні і подальшому вдосконаленні цивільного законодавства.
Важливе значення при розгляді питань про джерела цивільного права набули питання судової практики. У цьому аспекті необхідно, по-перше, відзначити наступні принципові і визначальні моменти: українська правова система не відноситься до країн з системою загального права, і тому прецедент не є джерелом права в Україні, по-друге, система судоустрою в Україні
- 8. Поняття і види цивільних правовідносинах.
Найчастіше цивільні правовідносини визначають як засноване на нормах громадянського закону правовідносини, що складається з приводу матеріальних і нематеріальних благ, учасники якого, володіючи правовою автономією і майновою відособленістю, виступають як юридично рівних носіїв прав і обов'язків. У самому цьому визначенні вже закладені основні ознаки громадянського
- 9. Елементи цивільних правовідносин.
Будь-яке цивільне правовідношення являє собою складне правове явище, що складається з трьох необхідних елементів: 1) суб'єктів правовідносини; 2) об'єкта правовідносини; 3) змісту цивільного правовідносини. 1. Під суб'єктним складом цивільного правовідносини розуміються учасники цивільних правовідносин, які, в свою чергу, іменуються особами або суб'єктами у правовідносинах. В
- 32. Поняття і види об'єктів цивільних прав. Поняття «майна» в цивільному праві.
Об'єкт цивільних прав (або правовідносин) - це те, з приводу чого ці відносини складаються. За цільовим призначенням і правовим режимом об'єкти цивільних прав поділяються на такі види: речі, дії (послуги), продукти творчої діяльності, особисті немайнові блага, комерційна таємниця. Речі виступають основним об'єктом цивільних прав, в свою чергу, вони діляться на 3 групи: речі,
|