| Головна |
| «« | ЗМІСТ | »» |
|---|
Поняття ішемічної хвороби серця охоплює як гострі, так і хронічні розлади коронарного кровообігу. У число цих форм входять раптова коронарна смерть, стенокардія (вперше виникла, стабільна і нестабільна, стенокардія напруги і спокою), інфаркт міокарда, постінфарктний кардіосклероз, порушення серцевого ритму і серцева недостатність.
Застосування фізіотерапії найбільш вивчено при стабільній стенокардії напруги, постінфарктний кардіосклероз, атеросклеротичному кардіосклерозі (так звана безбольова форма), а також при відновному лікуванні хворих з інфарктом міокарда, хворих, які перенесли операції аортокоронарного шунтування і резекції аневризми серця.
Протипоказання до фізіотерапії: прогресуюча (нестабільна) стенокардія; недостатність кровообігу вище ІБ стадії; прогностично несприятливі порушення серцевого ритму (часта групова ексгра- систоли, часті груднокуііруемие пароксизмальні порушення серцевого ритму); аневризма серця і судин.
Вибір метола залежить від ступеня функціонального порушення серцево-судинної системи, стану нервової та нейрогуморальної системи регуляції кровообігу, а також від характеру супутніх захворювань.
Ефективною методикою елсктросіа для хворих на ішемічну хворобу серця, є використання імпульсного струму з частотою 10-15 Гц, силою струму 7-8 мА при тривалості процедур 30-45 хв через день. На курс 14-18 процедур. За допомогою електросну впливають на центральну нервову систему, вегетативну нервову систему і нейрогуморальну регуляцію: при стабільній стенокардії напруги; при інфаркті міокарда, в тому числі постінфарктний кардіосклероз; після операції аортокоронарного шунтування і резекції аневризми на всіх етапах реабілітації, починаючи з 15-20-го дня захворювання або операції; в разі переважання процесів збудження; при екстрасистолічної аритмії; при супутньої гіпертонічної хвороби I і II стадії; при цукровому діабеті (легка і середньотяжким форми).
Цим же хворим призначають гальванотерапії або електрофорез (лікарський) за методиками загального впливу, сегментарного - в зоні проекції симпатичних гангліїв (ThI-LI) по задній поверхні тіла, на зони Захарьіна- Геда, на комірцеву область і область серця. Процедури надають легке седативну та знеболюючу дію, нормалізують артеріальний тиск. Для електрофорезу використовують судинорозширювальні, знеболюючі та інші засоби. Лікарський електрофорез сприяє врівноважування нервових процесів, посилення гальмування, стимулює парасіматікотонію.
Низькочастотне змінне магнітне поле викликає перебудову вегетативної регуляції серця: зниження тонусу симпатичної ланки, зменшення агрегації тромбоцитів і поліпшення мікроциркуляції, при цьому істотно не впливаючи на центральну гемодинаміку. Це дозволяє застосовувати метод при лікуванні хворих зі стабільною стенокардією, в тому числі з екстрасистолічної і миготливою аритмією (рідкісні і легко купирующиеся пароксизми, постійна форма при недостатності кровообігу нс вище I стадії), хворих з інфарктом міокарда I, II і III класів клінічної тяжкості, починаючи з 15-20-го дня захворювання. При цьому впливають або на область проекції нижньошийних і верхньогрудних вегетативних гангліїв прикордонної ланцюжка на рівні хребців CV-ThIV з боку спини або на область проекції серця.
Позитивна дія на клінічний перебіг стабільної стенокардії надає ДМВ-тсрапія (20-40 Вт, 10-15 хв), що проводиться на область серця або на відповідну сегментарну зону (CIV-ThV). Перша методика показана хворим стабільною стенокардією напруги (II-IV ФК), друга - хворим стабільною стенокардією, в т. Ч. Постінфарктний кардіосклероз (I-II ФК). При впливі на область серця ДМВ-терапія викликає розширення судин мікроциркуляторного русла в міокарді, зменшення агрегації тромбоцитів, що покращує метаболізм міокарда і прискорює репаративні процеси. Процедури призначають при стабільній стенокардії напруги, інфаркті міокарда (починаючи з 15-20-го дня захворювання). Впливають або на область проекції симпатичних гангліїв на задній поверхні тіла, або на область проекції серця по передній поверхні грудної клітини.
У хворих на стенокардію I-II ФК застосовують лазерне випромінювання на зони (грудина, верхівка серця, ліва підлопаткова область) грудної клітки (20-30 мВт, 1-2 хв на зону). Поряд із зовнішнім застосуванням лазерного випромінювання в даний час вдаються також і до внутрисосудистому лазерному опроміненню за допомогою спеціальних світловодів.
Бальісотсрапсвтічсскіс процедури викликають розширення судин, підвищують швидкість кровотоку, покращують мікроциркуляцію. При стабільній стенокардії I і II функціональних класів, в тому числі з постінфарктний кардіосклероз, а також через 6-8 міс. після операції аортокоронарного шунтування при недостатності кровообігу не вище I стадії і при відсутності важких порушень серцевого ритму застосовують загальні вуглекислі, сірководневі, радонові, хлоридні натрієві та інші види мінеральних ванн, а також азотні і кисневі ванни. Застосовують всі види ванн через день або 4-5 ванн на тиждень (з другої половини курсу лікування). Тривалість процедури становить 10-12 хв; на курс лікування призначають 10-12 ванн.
Бальнеотерапія грає важливу роль в лікуванні ІХС, але застосовують її головним чином в ході санаторного лікування. При стабільній стенокардії напруги III функціонального класу, інфаркті міокарда в фазі реконвалес- ценціі і після операції аортокоронарного шунтування I і II класу тяжкості бальнеотерапію проводять у вигляді дво- або чотирикамерним ванн. При недостатності кровообігу НА стадії і неважких порушеннях серцевого ритму показані сухі вуглекислі ванни. Застосовують такі види водолікування, як контрастні ванни, підводний душ-масаж і інші різновиди лікувальних душів. Водні процедури знижують симпатичну активність вегетативної нервової системи, зменшують витрата кисню для роботи серця, усувають коронарної-метаболічний дисбаланс, що підвищує коронарний і міокардіальний резерв, поріг переносимості фізичних і холодових навантажень, покращує судинну реактивність.