| Головна |
| « Попередня | ||
2. Зміна та припинення договору комерційної концесії |
||
|
Концесійний договір може бути змінений сторонами протягом терміну його дії за загальними правилами про зміну цивільно-правових договорів. Однак будь-які зміни цього договору підлягають обов'язковій державній реєстрації в тому ж порядку, що і його висновок. Лише з моменту такої реєстрації відповідні зміни набувають чинності для третіх осіб, у тому числі для споживачів (контрагентів) користувача (якщо, звичайно, зазначені особи раніше не знали і не повинні були знати про такі зміни). При зміні або заміні правовласником свого фірмового найменування або комерційного позначення, що використовуються користувачем по концесійного договору (наприклад, у випадках перетворення, зміни основного профілю діяльності і т. д.), договір зберігає силу щодо нового найменування (позначення), але лише за умови згоди на це користувача (який відповідно до ст. 1039 ЦК має право в цьому випадку вимагати розірвання договору та відшкодування завданих йому збитків). При цьому договір повинен бути відповідним чином змінений і перереєстрований (як і право користування новим фірмовим найменуванням чи позначенням) за рахунок правовласника. Користувач, крім того, має право вимагати відповідного зменшення винагороди, що належить правовласнику, оскільки нове найменування останнього зазвичай не користується такою ж комерційної репутацією, як і колишнє. Концесійний договір, укладений без зазначення строку його дії, припиняється за заявою однієї із сторін за умови повідомлення про це контрагента не менше ніж за шість місяців (договором може передбачатися і триваліший строк). Концесійний договір, укладений на строк, припиняється з загальних підставах припинення договірних зобов'язань. При цьому дострокове припинення такого договору, як і розірвання договору, укладеного без зазначення строку, підлягає обов'язковій державній реєстрації. 1. при припиненні належать правовласнику прав на фірмове найменування або комерційне позначення без заміни їх новими аналогічними правами (в тому числі у випадках ліквідації чи реорганізації юридичної особи або невикористання комерційного позначення протягом тривалого терміну) (п. 3 ст. 1037 ЦК); 2. при зміні правовласником свого фірмового найменування або комерційного позначення та відсутності згоди користувача на продовження дії договору в зміненому вигляді (ст. 1039 ЦК); 3. при оголошенні одного з учасників договору банкрутом (оскільки при цьому такий учасник позбавляється статусу підприємця) (п. 4 ст. 1037 ЦК); 4. у разі смерті правовласника - фізичної особи при відмові його спадкоємців від спадщини або неотриманні ними реєстрації як підприємця протягом строку для прийняття спадщини (абз. 1 п. 2 ст. 1038 ЦК). Добросовісний користувач має право домагатися укладення договору франчайзингу на новий строк на тих же умовах (п. 1 ст. 1035 ЦК). Це правило захищає інтереси користувача як більш слабкої сторони договору, що опинилася після його розірвання у вельми невигідному становищі: йому необхідно продовжувати підприємницьку діяльність, не маючи більш можливості користуватися фірмою і комерційним досвідом право-власника. Тим часом місце користувача в комерційній системі правовласника зможе зайняти новий підприємець, який отримає необгрунтовані вигоди від створеного колишнім користувачем положення, не кажучи вже про те, що, по суті, за рахунок останнього і сам правовласник розширив сферу свій діяльності. Крім того, поновлення договору франчайзингу може служити інтересам споживачів на усталеному ринку товарів або послуг. З іншого боку, таке право користувача не може бути безумовним, бо це шкодило б законним інтересам правовласника, який, наприклад, може втратити інтерес до ринку, де працював користувач. Тому можливість спонукання право-володаря до відновлення договірних відносин з користувачем обмежується законом. Зрозуміло, правовласник може відмовити у поновленні договору користувачу, неналежним чином виконував свої обов'язки за раніше діяв договором (п. 1 ст. 1035 ЦК). Сумлінному користувачеві правовласник може відмовити в укладенні договору і без пояснення причин, якщо протягом трьох років він не буде укладати аналогічні договори з іншими користувачами (або погоджуватися на укладення аналогічних договорів субконцесії) на території, де діяв колишній договір (п. 2 ст. 1035 ЦК). Додаткова література Авілов Г.Є. Комерційна концесія (гл. 54) / / Цивільний кодекс Російської Федерації. Частина друга. Текст, коментарі, алфавіт-но-предметний покажчик / За ред. О.М. Козир, А.Л. Маковського, С.А. Хохлова. М., 1996. С. 550-560; Авілов Г.Є. Комерційна концесія / / Цивільне право. Частина 2. Зобов'язальне право / Под ред. В.В. Залеського. М., 1998. С. 567-586; Коментар до Цивільного кодексу Російської Федерації, частини другий (постатейний). Вид. 3-е/Под ред. О.Н. Садикова. М., 1998. С. 616-629; Шмиттгофф Експорт: право і практика міжнародної торгівлі М., 1993. С. 139-143. КІНЕЦЬ |
||
| « Попередня | ||
|
|
||
Інформація, релевантна" 2 . Зміна та припинення договору комерційної концесії " |
||
|
||