Головна
ГоловнаПолітологіяЗовнішня політика і міжнародні відносини → 
« Попередня Наступна »
Г. В. Фокеев. Історія міжнародних відносин і зовнішньої політики СРСР, 1917-1987 рр.. У 3-х томах. Т. 2, 1945-1970 рр.. / Под ред. Г. В. Фокеева. - М.: Междунар. отношенія.-456 с. - (Московський державний Ордена Трудового Червоного Прапора інститут міжнародних відносин МЗС СРСР), 1987 - перейти до змісту підручника

Кіпрська проблема

У серпні 1960 була утворена незалежна Республіка Кіпр . Її появі передувала тривала національно-визвольна боротьба кіпрського народу. Разом з тим утворення нової держави стало результатом компромісу Великобританії, Греції та Туреччини, кожна з яких мала свої інтереси на Кіпрі.

Конфліктний характер кіпрської проблеми має історичні корені, проте її загострення в першу чергу пов'язано з політикою Великобританії, колонією якої Кіпр був до 1960 року. Після другої світової війни національно-визвольний рух кіпрського народу вилилося у збройне повстання проти колонізаторів, які, щоб придушити його, стали розпалювати національну ворожнечу між грецькою і турецькою громадами. Греція висувала ідею «енозіса» - приєднання Кіпру до Греції, а Туреччина пред'являла претензії на частину території острова, населеній турками-кіпріотами.

У результаті тривалих переговорів, які проходили за активним посередництвом США в рамках ради НАТО, була досягнута домовленість про надання Кіпру незалежності, відмову Греції від «енозіса», а Туреччині - від вимоги розділу острова. Ця домовленість лягла в основу ув'язнених в 1959 році лондонсько-цюріхських угод, підписаних Великобританією, Грецією, Туреччиною і лідерами грецької і турецької громад на Кіпрі.

Надання незалежності Кіпру супроводжувалося цілою низкою умов, що обмежували суверенітет молодої республіки та надавали трьом зацікавленим державам широкі можливості для втручання у її внутрішні справи. Зокрема, Великобританія зберігала на острові свої військові бази «на вічні часи», а Туреччина і Греція отримали право розміщувати на острові свої військові контингенти і т. п.

Конституція Республіки Кіпр, розроблена на основі лондонсько -цюріхських угод, будувалася на протиставленні грецької і турецької общин, що створювало реальну грунт для міжгромадських конфліктів.

В Наприкінці 1963 року президент Кіпру архієпископ Макаріос виступив з вимогою ліквідації обмежень суверенітету республіки, які були нав'язані лондонсько-Цюріхського угодами. Він також висунув пропозицію про внесення низки поправок до конституції, спрямованих на посилення ролі центральної влади та покращення державного управління.

Ці ініціативи уряду Кіпру викликали різке невдоволення країн НАТО, і в першу чергу США та Англії. Останні і до цього вельми несхвально ставилися до політики молодої республіки, яка відмовилася приєднатися до імперіалістичним військовим блокам, зайняла послідовно антиімперіалістичну, позицію по: ряду міжнародних проблем (роззброєння, ліквідація колоніалізму та ін.), почала активно розвивати дружні відносини з соціалістичними країнами. Спровокувавши збройні зіткнення між грецькою і турецькою громадами у зв'язку з ініціативою президента Макаріоса, імперіалістичні держави отримали можливість знову втрутитися у внутрішні справи Кіпру під приводом «умиротворення».

У січні 1964 року в Лондоні була скликана міжнародна конференція за участю Великобританії, Греції, Туреччини та Кіпру, на якій останньому намагалися нав'язати посилку на Кіпр військ НАТО і створення «міжнародного комітету», який по суті підмінив б собою законний уряд республіки.

Перед лицем реальної небезпеки іноземної військової інтервенції кіпрське уряд звернувся в лютому 1964

року до Ради Безпеки ООН з проханням вжити дієвих заходів щодо забезпечення незалежності та територіальної цілісності країни. 4 березня 1964 Рада Безпеки прийняла резолюцію, яка підтверджувала незалежність і територіальну цілісність Республіки Кіпр, що закликала всі держави утримуватися по відношенню до Кіпру «від будь-якої дії або погрози дією, що можуть створити небезпечну ситуацію для миру між народами». За згодою кіпрського уряду на острів були направлені війська ООН, завданням яких було запобігання міжгромадських зіткнень.

У протиріччя з резолюцією Ради Безпеки правлячі кола країн НАТО, і насамперед США, продовжували пряме політичне втручання у внутрішні справи Кіпру з метою повалення прогресивного уряду президента Ма-каріоса.

Що стосується СРСР, то він завжди виступав на підтримку незалежності і територіальної цілісності Республіки Кіпр, вимог кіпрського народу про виведення іноземних військ і ліквідації всіх іноземних військових баз. У вересні 1964 під час візиту до СРСР урядової делегації Кіпру була досягнута домовленість «про практичні заходи допомоги Кіпру у відстоюванні ним своєї свободи і територіальної цілісності».

Підбурювані екстремістськими елементами ззовні, керівники турецької громади починаючи з 1964 року фактично взяли курс на самоізоляцію. Між турецьким і грецьким населенням були перервані нормальні контакти. Прагнучи не допустити поглиблення розколу, уряд Кіпру виступило в жовтні 1965 року в ООН з декларацією, в якій викладалася ціла серія намічених заходів під контролем ООН для забезпечення «основних прав і свобод кіпріотів, незалежно від їх національності, віросповідання, мови та статі».

Однак і ця декларація не зустріла підтримки з боку керівників турецької громади, які почали вести справу до ліквідації єдиної держави. У вересні 1967 року уряд президента Макаріоса знову запропонувало турецькій общині вжити спільних заходів щодо нормалізації обстановки в країні. У червні 1968 року почалися переговори між представником грецької громади Г. Клірідіс і турецької - Р. Денкташем, на яких обговорювалося питання про вироблення нової конституції і заходи з припинення збройних столнове-ний. Переговори проходили в напруженій обстановці, неодноразово переривалися і не привели ні до яких конкретних результатів.

Після встановлення в Греції в квітні 1967 року режиму військової диктатури на Кіпрі знову розгорнули активну діяльність прихильники «енозіса». Ними була створена підпільна військова організація «ЕОКА-2» на чолі з генералом Грівасом, яка здійснила на острові ряд терористичних актів і неодноразово робила спроби вбити президента Макаріоса.

За допомогою цієї організації грецька хунта стала готувати державний переворот, який повинен був привести до арешту президента Макаріоса і передачу влади в руки про-натовського уряду. У рамках цього перевороту грецька хунта і її прихильники на Кіпрі бачили можливість безперешкодного здійснення свого плану, анітрохи не переймаючись можливої реакції зовнішнього світу, в тому числі Туреччини. Наприкінці 60-х років їм не вдалося здійснити цей план, але хунта і кіпрські змовники від нього не відмовилися і, постійно нагнітаючи напруженість, вичікували зручного моменту для його реалізації. 4.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Кіпрська проблема "
  1. ПОКАЖЧИК ІМЕН
    23 Автофрадат 422 Агамемнон 230, 475, 482 Агафон 174, 176, 655, 662, 666 Агесилай 541 Адамант 555 Аловади 540 Алкой 475 Алківіад 655 Алкіопа 442 Алкмеон (у Евріпіда) 96, 659, 660 Амадок 556 Амасис 398 Амінта Малий 554 Амфіарай 664 Апаксагор 179, 286 Анаксандріда 210 Анаксілай 567 Анахарснс 280 Андродамапт 443 Ханун 542 Антілоонт 567 Антіменід 475 Аптісфен 472 Аполлодор
  2. ОУНЮА. ІСТОРІЯ ФІЛОСОФІЇ: ІСТОРІЯ АБО ФІЛОСОФІЯ? Матеріали конференції молодих вчених, 2000
    проблемі співвідношення між зазначеними дослідними установками. У першій групі доповідей справжня проблема розглядається в загальному вигляді, в другій - стосовно до тієї чи іншої конкретної історико-філософської теми або
  3. Контрольні питання по § 3 Розділ 1.
    Проблеми сенсу життя людини? 2. Як пов'язана проблема сенсу життя з теоретичної та практичної плідністю філософії? 3. Що таке метафізична аксіоматика? 4. Яке співвідношення раціонального та ірраціонального в проблемі сенсу життя людини? 5. Що означає «трансцендирование до змісту»: його експлікація, розуміння або «буття в
  4. Повідомлення
    Проблема етнічної приналежності венедів в античних джерелах. Проблема слов'ян і антів в Візантійських джерелах. Слов'яни на
  5. Контрольні питання для СРС
    проблемами людини? План семінарських занять 1. Природа і сутність людини 2. Людина-суспільство-космос 3. Поняття особистості, індивіда та індивідуальності 4. Свідоме і несвідоме в житті людини 5. Людина в постіндустріальному суспільстві. Проблеми і перспективи. Теми рефератів 1. Любов як почуття моральної цінності людини 2. Людина епохи Відродження 3.
  6. А.А.Горелов. СОЦІАЛЬНА ЕКОЛОГІЯ - М. - 275 с., 1998

  7. Зміст
    ГЛАВА І. ПРОКУРАТУРА В Системі державности ОРГАНІВ УКРАЇНИ ... ... 6 § 1. Роль и місце прокуратури в державному механізмі ... 6? § 2. Історія розвитку и становлення функцій прокуратури ... 21 Прокуратура за часів Гетьманату (квітень-грудень 1918) ... 25 Діректорія. Відновлення Прокуратори (грудень 1918 - березень 1921)
  8. ТЕМАТИКА РЕФЕРАТІВ 1.
    Проблема практики соціальної роботи. 4. Сім'я з дитиною-інвалідом як об'єкт соціальної роботи. 5. Соціальний захист інтересів жінки-матері як проблема практики соціальної роботи. 6. Соціальний захист дітей-сиріт як проблема практики соціальної роботи. 7. Соціально-активний індивід як об'єкт і суб'єкт соціальної роботи. 8. Рівень і спосіб життя літніх людей в сучасному
  9. Семінари
    проблеми, вироблення спільних рішень або пошуку нових ідей. Найбільш відомі і популярні такі заходи, як корпоративний семінар для розвитку корпоративної культури, стратегічні сесії, мозковий штурм. На ринку послуг пропонуються семінари з дуже конкретним проблемам, що виникають в компаніях. Наприклад, із запрошеними експертами можна обговорити проблеми збору боргів, оптимізацію
  10. А.Н. Красніков, Л.М. Гавриліна, Е.С. Елбякан. Проблеми філософії релігії та релігієзнавства: Навчальний посібник /. - Калінінград: Изд-во КДУ. - 153 с., 2003
    проблеми, як формування релігієзнавчої парадигми, оцінка релігії у філософських вченнях, місце релігії в системі культурного універсуму та інші. Дано список літератури для вивчення дисципліни «Філософія релігії». Призначено для студентів спеціальності
  11. Список основних праць (тільки книг) Г.А. Югая і про нього
    проблеми теоретичної біології. М., 1976. Людина і медицина (у співавторстві). Софія, 1982. Антропосоціогенезу: філософські та соціально-психологічні аспекти. М., 1983. Загальна теорія життя. (Діалектика формування). М., 1985. Середній шлях Росії. (Конвергентное суспільство і євразійство). М., 1998. Спільність народів Євразії - арьев і суперетносів - як національна ідея: Росія і Корея. М.,
  12. 81. Концепція соціального гос-ва. Україна як соціальне гос-во.
    Проблема праці - тобто праця є основоположним принципом існування соціальної держави. 3) проблема ден. органів, т.к. відзначається значне зростання числа одержуваної соціальної
  13. ассерторіческіе і аподиктичні очевидність
    проблеми обгрунтування математики є питання про надійність математичного докази. Якщо допустити, що всі докази в якійсь мірі ненадійні, то проблема обгрунтування математики, принаймні як проблема внутріматематіческіе, втрачає сенс, бо обгрунтування математичної теорії має бути результатом безумовно надійного докази. Ми віримо у надійність
  14. Проблема людини в філософії
    проблема.
  15. Теми рефератів
    проблеми, підходи. 2. Проблема походження життя. 3. Соціальна екологія як наука. 4. Філософське значення спадщини Вернадського. 5. Концепція сталого розвитку. Рекомендована література 1. Вступ до філософії. -М.: ІПЛ, 1989. - Ч.2. 2. Канке В. А. Філософія. - М.: «ЛОГОС», 1997. 3. Вернадський В.І. Біосфера. -М.: 1967. 4. Моїсеєв Н.Н. Людина. Середа. Суспільство. -М., 1983.
  16. Аналіз діяльності: визначення потреб навчання постійних співробітників.
    Проблеми. По-перше, необхідно з'ясувати, чи існує проблема взагалі. Якщо вона існує, то які конкретні причини цього: співробітники, які не знають, що робити; прийняті норми і стандарти; обмеження самої системи; недостатність навчання. Досить імовірно, що це - проблема небажання. У цьому випадку варто спробувати змінити порядок винагород, уста-новив систему стимулювання і
© 2014-2022  ibib.ltd.ua