Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоКриміналістика → 
« Попередня Наступна »
В. Ю. Шепітько. Криміналістика: Підруч. для студ. юрид. спец. вищ. закл. освіти / За ред. В. Ю. Шепітька. - 2-ге вид., переробл. і допов. - К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре»,2004. - 728 с, 2004 - перейти до змісту підручника

§ 2. Класифікація ознак зовнішності людини (словесний портрет)


Словесний портрет - це метод опису людини з метою її ідентифікації за ознаками зовнішності. Словесний портрет як єдиний метод класифікації та опису зовнішніх ознак людини з метою розшуку і ототожнення був розроблений наприкінці ХІХ ст. А. Бертільйоном (Франція) і удосконалювався потім іншими криміналістами. Застосовується в оперативно-розшуковій, слідчій і експертній практиці.
Головними принципами словесного портрета є повнота і систематичність опису. Принцип повноти полягає в докладному описі зовнішньої анатомії, функціональних ознак (постава, хода, жестикуляція, міміка, мовлення, манера поведінки) і одягу. Принцип систематичності означає: 1) певну черговість опису окремих груп зовнішніх ознак; 2) послідовність опису кожної групи зовнішніх ознак за правилом «від загального - до окремого», «зверху донизу»; 3) обов'язкове використання спеціальної термінології.
Словесний портрет використовується для: 1) розшуку невідомих злочинців за їх прикметами; 2) розшуку осіб, які переховуються від слідства і суду, втекли з місць позбавлення волі; 3) розшуку безвісти зниклих осіб; 4) встановлення загиблих осіб за неупізнаними трупами; 5) перевірки осіб, заарештованих на слідстві, у суді, у місцях виконання покарань; 6) проведення впізнання живих осіб і трупів; 7) проведення огляду; 8) експертизи фотозображень з метою ототожнення особи; 9) перевірки документів, що посвідчують особу; 10) проведення оперативно-розшукових заходів.
Всі ознаки зовнішності поділяють на групи: анатомічні (характеризують зовнішню будову тіла людини: зріст, статуру, форму голови, риси обличчя тощо); функціональні (рухові, мовні та інші функції, які виявляються зовнішньо, у тому числі поведінки: хода, постава, жестикуляція, міміка, голос, звички та ін.
); прикмети одягу, взуття та інших предметів, що носилися постійно.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "§ 2. Класифікація ознак зовнішності людини (словесний портрет)"
  1. § 3. Класифікація і методика опису ознак зовнішності людини
    класифікації, введення єдиної термінології. Цій роботі поклав поча-^ ток французький вчений А. Бертильон, коли вперше розробив спеціальну термінологію для визначення ознак зовнішності людини і створив систему їх опису, яку назвав - словесний портрет. А. Бертильон запропонував описувати анатомічні ознаки, які характеризують зовнішню будову тіла, а також його фізіологічну діяльність. При цьому
  2. § 1. Поняття ідентифікації людини за ознаками зовнішності
    ознаки людини та сукупність методів і науково-технічних засобів, які забезпечують збирання, дослідження і використання цих ознак для ототожнення особи. Науковою основою габітології є дані анатомії, антропології, біології**. Ідентифікація людини за ознаками зовнішності являє собою встановлення тотожності або відмінності конкретної особи в оперативно-розшукових або кримінально-процесуальних цілях.
  3. Дані зовнішності людини, що підлягають опису
    ознак: ходить швидко, ходить повільно, ходить перевалюючись, ходить за допомогою палиці, кульгає, ___ Характерні риси: жестикулює, багата міміка, вживає характерні слова, звороти, словосполучення, вигуки, національні слова. 23. Навички, схильності ___ ___ 24. Стан здоров'я
  4. § 3. Початковий етап розслідування
    ознак зовнішності загиблого та його одягу. Виявлення і допит свідків має певні труднощі при розслідуванні вбивств на замовлення. Це пов'язано зі страхом тих чи інших осіб перед злочинцями, небажанням наражатися на небезпеку. Закон України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» (ст. 7) передбачає такі заходи забезпечення їх безпеки: а) особисту охорону,
  5. § 5 Збирання і використання джерел інформації про зовнішність людини ^д^розшуку і ототожнення
    ознак та їхніх джерел здійснюється з метою розшуку безвісти пропавших осіб, злочинців, які переховуються, встановлення осіб по невпізнаних трупах, ідентифікації людини, створення автоматизованих банків даних, організації оперативних та криміналістичних обліків. Матеріальні джерела, які повністю відображають зовнішній вигляд людини, або окремі -иер^ частини, зустрічаються рідко через ряд причин. У
  6. § 6. Особливості методики ототожнення людини за ознаками зовнішності
    ознак зовнішності: ідеальними і матеріальними. Ототожнення за ідеальними слідами здійснює джерело під час такої слідчої дії, як пред'явлення для впізнання, а за матеріальними слідами - спеціаліст протягом проведення судової експертизи. У першому випадку ототожнення здійснюється за мисленим образом (сліду пам'яті), який зберегається джерелом, а в другому - за матеріальним відображенням ознак
  7. § 4. Сліди зубів
    ознак зовнішності, хоча, справедливіше, це ознаки внутрішньої будови, оскільки вони видимі не завжди. Разом з тим сліди зубів та їх ознаки віднесені до структури словесного портрета (карти збору інформації для формування сучасних єдиних банків даних, карти невпізнаного трупа та безвісти пропалої особи). У зв'язку з цим вони розглядаються саме в даній главі. Сліди зубів людини в слідчій практиці
  8. § 4. Класифікація тактичних прийомів
    класифікації. Класифікація визначає систему підпорядкованих понять (класів, об'єктів) і використовується як засіб для встановлення зв'язку між ними. Значення наукової класифікації полягає у тому, що вона передбачає вивчення закономірностей об'єктів, дослідження їх природи. У криміналістичній літературі здійснюються спроби класифікувати прийоми. Складність класифікації тактичних прийомів
  9. § 6. Актуалізація забутого в пам'яті допитуваного
    ознак. Актуалізації забутого може допомогти й такий тактичний прийом, як допит на місці події. Психологічною підставою його є повторне сприйняття допитуваним обстановки, в якій відбувався злочин. Таке сприйняття збуджує асоціативні зв'язки і стимулює більш повне відтворення обставин, які цікавлять слідчого. Слідча практика свідчить про ефективність використання допиту на місці події. Так, Л.
  10. § 2. Підготовка до пред'явлення для впізнання
    ознаки його одягу, а також ознаки речей чи інших об'єктів. Статтями 174, 175 КПК встановлено, що слідчий до проведення впізнання повинен допитати свідка (потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого) про зовнішній вигляд і прикмети чи ознаки об'єкта, а також про обставини, за яких він бачив цей об'єкт. Залежно від об'єктів, що підлягають впізнанню, допит, який передує впізнанню, має деякі
© 2014-2020  ibib.ltd.ua