Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Вексельное право / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративное право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу ( контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоКриміналістика → 
« Попередня Наступна »
Біленчук П.Д., Дубовий О.П., Тимошенко П.Ю., Салтевський М.В.. Криміналістика.:Підручник. Київ: Національна академія внутрішніх справ України,1997. - 232 с., 1997 - перейти до змісту підручника

§ 5 Збирання і використання джерел інформації про зовнішність людини ^д^розшуку і ототожнення


Криміналістичне дослідження зовнішніх ознак та їхніх джерел здійснюється з метою розшуку безвісти пропавших осіб, злочинців, які переховуються, встановлення осіб по невпізнаних трупах, ідентифікації людини, створення автоматизованих банків даних, організації оперативних та криміналістичних обліків.
Матеріальні джерела, які повністю відображають зовнішній вигляд людини, або окремі -иер^ частини, зустрічаються рідко через ряд причин. У практичній діяльності відомий випадок, коли переслідуваний злочинець"/ стрибнув з балкон^другого поверху, приземляючись, він упав обличчям на грунт свіжо скопаної клумби. При огляді місця події на клумбі був виявлений об'ємний слід від обличчя з чітким відображенням його елементів. За виготовленим гіпсовим зліпком була проведена портретно-криміналістична експертиза.
Сліди зовнішніх ознак інколи бувають невидимими або мало видимими. Це не тільки сліди рук, шкіряного покриву обличчя на полірованих предметах, а й сліди загальної будови тіла. Так, якщо труп лежав на підлозі, в постелі, а потім був перенесений, то на підлозі, постільній білизні утворюється невидимий слід-ложе трупа, який відображає беякі загальні оз^наки зовнішності. Для виявлення таких слідів використовують люмінесцентні, термографічні методи, наприклад, метод люмінолу. Попередньо готується водний розчин люмінолу ($,1 г і 5 г кальцинованої соди на 5 л). Потім у розчин добавляють ІО^л 3^) розчину перекису водню. Перед початком пошуку слідів, наприклад ложа трупа, слідів рук, босих ніг, кімнату ^реба- затемнити. Розчин люмінолу, розпилюючи, наносять на предмети (пульверизатор, пилесос, насос для сприскування садових дерев). Біологічна речовина слідів вступає в хімічну реакцію ікрини кає яскраве світінн^/ -внаслш5к~хімілюмінесц^нш7Г Світіння добре ~видно в затемненому приміщенні, його можна фотографувати. Так можна виявити малопомітні сліди закривавлених рук на предметах, яких торкався злочинець, і таким чином встановити маршрут його руху. Сліди крові будуть помітні навіть у раковині, відрі з водою, де мились руки, сміттєвій ямі, куди зливалась вода зі слідами крові.
Найчастіше як матеріальні джерела інформації про зовнішність люди-ни використовуються фотографії, кіноц^дівки, відеограми, а також кісткові останки. За фотографією слідчий сам може скласти словесний портрет-орієнтировку для розшуку, заповнити картку обліку або зробити запит в А^С, що побудована на ознаках зовнішності.
Людські останки як матеріальні сліди несуть інформацію про зовнішній вигляд людини, його біологічну сутність. Для отримання такої інформації призначається судово-медична аро портретно-криміналістична експертиза.
За збереженим черепом з допомогою методу С. А. Бурова можна^про-вести ідентифікацію особи, якщо є "прижиттєва" фотографія (мал. 12), а з допомогою метод М. М. Герасимова виготовити скульптури портрет і використати його для розшуку пропалого.
Найпоширенішими джерелами інформації про зовнішність людини є люди (злочинець, потерпілий, свідок), ідеальні відображення яких зафіксовані в процесуальних]^окументах^особових справах^картках кримінальних ^фіків, АІ^С, АБД, документах різного довідкового обліку. В таких джерелах зберігаються Імзи^демографічні дані, а також відображені деякі ознаки зовнішності (зріст, вага, група, крові). Якщо в документах є фотографії,/- то майже всі ознаки будови обличчя можна визначити. ^ '^
У криміналістиці відомі такі методи відтворення і закріпленнЇЇдеаль-них слідів пам'яті в документах як процесуальних, так і непроцесуальних: а) опис^вани^^б) малювання; в) композиція з допомогою фотографій; г) композиція з допомогою підсумовування малюнків. Це технічні прийоми матеріалізації слідів пам'яті. Характерним при одержанні інформації з особового джерела є добровільне волевиявлення розкрити суб'єктивний образ для оточуючих. Тут недопустимі технічні засоби або тактичні прийоми, які пов'язані з насильством або катуванням людини.
Рпи^Ацн^.^вляє фіксаці^Грезультатів вербального спілкування з джерелом інформації про ознаки образу людини, який зберігається в його пам'яті, для складання словесного портрета. Слідчий пропонує суб'єкту добровільно розказати про ознаки і особливості людини, яку він бачив і запам'ятав. Для описаян^ ознак зовнішності необхідно дотримуватис^_ стандартної термінології словесного портрету Якщо джерело називає ознаку неправильно (зуби, ^я^ стіна", підстрижений під "горщик"), то слід назвати ознаку правильно, а в деяких випадках навести суб'/єкту приклад з реєстру "Типи і елементи зовнішності". Останній доцільно використовувати^ як асоційовані зразки для відтворення забутого.
^ Малювання, - це графічне відтворення суб'єктивного образу, який зберігається в пам'яті джерела. Малювання як засіб матеріалізації сліду пам'яті є тактичним прийомом, який використовують в слідчих діях для отримання інформації від людей. Тут можливе просування двома шляхами: 1) графічне^* відтворення^ ~^" малювання^ безпосередньо^ джерелом^ і 2) графічне відтворення^малювання спеціалістом зі слів джерела.
Малювання безпосередньо джерелом - явище рідкісне і можливе, якщо останній володіє навиками малювання і може відтворити мислений образ людини, яку він запам{ятав. Безпосереднє малювання суб^ктивного ^ образу джерелом проводитьс^ під час допиту. Слідчий спочатку* детально !\ з'ясовує психічний стан особи, умови і обставини сприйняття. Далі, які елементи зовнішності джерело інформації запам'ятав точно, а щодо яких виникли складнощі у відповідях, яка їхня форма* їа роз^ищ^ння. При цьому можна використовувати малюнки з посібників ^ ознак^ зовнішності. Потім джерелу пропонують намалювати портрет. При недостатніх художніх даних можна обмежитися зображенням хоча б контурну профіль. Також можливе графічне зображення окремих примітних ознак, татуїровок, шра- мів тощо.
Малювання спеціалістом зі слів джерела найбільш поширений і надій- ний спосіб відтворення і матеріального закріплення ідеального відобра- ження. Даний спосіб реалізує слідчий в процесі допиту джерела ( (потерпілого, свідка-очевидця), або опитування при проведенні оператив- но-розшукових заходів. Тактика виготовлення мальованого портрет^рпеці- ^ алістом така. Допитуючи^відка, слідчий ^п^азу з^сдвує обставини і умови сприйняття, переконується, що джерело зд'ощЩ^ґдобровільно розкрити свій слід пам'яті і розповісти про суб'єктйвний образ людини, яку він бачив. Потім "щому пропонується детально розповісти про ознаки зовнішності, які він запам'ятав, під час цієї процедури можна, щоб він показав на зразках, фотографій^ або знайшов їх в альбомі зовнішніх ознак би. Спеціаліст теж присутній і, як правило, перебуває в сусідній кімнаті з відкритими дверима або в цьом^кабінеті за шторкою. Він чує розповідь допитуваного, але не бачить його, і зі слів останнього малює відтворюваний джерелом
суб'єктивний образ. Отже, образ реального об'єкти(людини) при малю ванні спеціалістом два рази піддається суб'єктивній" трансформації: один ^у раз джерелом, другий раз - спеціалістом. Тому мальовані портрети нази- /^ вають уу^'^кти^""^^ Вони не тотожні,/пльк1лодібні до реального вигля- / ^ ду розшукуваної людини. В процесі виготовлення мальованого портретаісну^^ожливість його доопрацювання- для того, щоб після закінчення роботи показати готовий ц^трет допитуваному і з'ясувати, які ознаки передані /' ^ н^фн^і що ще потайно домалювати. Після зауважень і рекомендацій спеціаліст робить відповідні зміни. При цьому_треба мати на увазі, щобвнесені зміни не тільки поліпшували подібн^ть'^'ор^інал^, а^навпаки, зменшували ступінь подібності. Особливо це потрібно пам'ятати при скла-^ данні мальованого портрета зі слів декількох джерел. Тут рекомендується з ^ кожним джерелом вести бесіди окремо і з'ясовувати: як він сприймав, чи правильно називає ознаки. Спеціаліст малює індивідуальний ескіз, який оцінюється джерелом. Потім на основі ескізів декількох джерел спеціаліст малює підсумковий портрет, який показує^ьс^ джерелам для оцінки його 71 подібності до реального образу. "
Також можлива методика колективного складання портрета. Слідчим запрошуються всі джерела (свідки, потерпілі). Він допитує кожного окре- мо, а спеціаліст в цей час малює портрет, наприклад, у сусідній кімнаті, до якої відчинені двері. Готовий портрет слідчий показує одночасно всім дже- релам, останні оцінюють його подібність (схожість) і різницю (відмінність, неоднаковість), а спеціаліст виправляє і уточнює. При цьому ^еобхіди^ будувати роботу так, щоб всі учасники дійшли рдного висновку: про ступінь схожості з оригіналом. Таким чино^, ще ^19^9 р. рі слів д^яїьох потерпілих був виготовлений мальований' портрет насильник^, з допомогою якого його було встановлено і затримано (мал. ІЗ).
Композиція з допомогою фотографій започаткована ^60-ті роки і яв-1 ^) ляє собо^ ось таї <у процедуру. В процесі допиту джерелу пред'являють серію звичайних фотографій і пропонують йому вибрати ті з них, на яких яка-небудь з ознак зовнішності схожа (подібна) на запам'ятовані ознаки. Слідчий або спеціаліст, який присутній при допиті, вирізує з фотографій вказані і відібрані ознаки зовнішності і наклеює їх на аркуші паперу. Таким чином складається портрет. Прогалини між ознаками ретушуються. Так складений портрет дістав назву фоторобот. Для виготовлення суб'єктивних портретів з допомогою метод^Гфот^робота були сконструйовані спеціальні пристрої, наприклад, ПКП-2, лінійний фоторобот, планшеті, тний, дисковий^ Але вони не здобули ріирокор^ визнання через низьку ^"'якість складених портретів і малу подібність їх до оригіналу. ^ ^Сі^
Композиція з допомогою підсуі^ування малюнків найефективніший ..-1 ^.спосіб відтворення і закріплення ідеальних відображень. Сутність складення ^ суб'єктивного портрета полягає в тому, що джерело під час допиту вибирає з мальовани^ елементів зовнішності ті, які він запам'ятав як схожі, а спеці- ^ аліст з них ^онструює портрет.
Мальо^ані елементи - це типові ознаки зовнішності осіб, які проживають на території країн співдружності. Ознаки ці виконані графічно в одному масштабі, на прозорому матеріалі (плівці) і систематизовані за системою словесного портрета. Розпочинаючи композицію, джерелу показують мальовані^^наки зовнішності, які розміщені в альбомі-реєстрі. Джерело порівнює їх з якою-небудь запам^тованою ознакою і сповіщає про це спе- ^ ^^/ціаліста. Цю ознаку знаходять у^агазині^каталозі. Відібрані таким чином елементи (плівки) з зображенням ознак зовнішності суміщують один з одним шляхом зіставлення та накладання і розглядають на світло, переміщуючи плівки одна відносно іншої, так можна змінити форму і розміщення ^^ознак (підняти, опустити, перемістити вправо, вліво).
Для складання композиційних портретів за даною методикою сконструйовані спеціальні пристосування, наприклад, "ідентифікаційний комплект малюнків-2", прилад "Портрет", "Каштан" (мал. 14). " Прилад "ІКМ-2" складається з альбома-реєстру мальованих ознак зо-^ /^нішності, магазину малюнків ознак зовнішності на прозорій плівці, де- _ _У/монстраційної касети і штанги з фотоапарад)м (мал. 15). ^
Процедура використання ІКМ-портукту така. Джерелу пропонують під час допиту або опитування по черзі знаходити в реєстрі-альбомі схожі ознаки зовнішності, починаючи з зачіски, овалу обличчя та ін. Оператор відбирає аналогічні ознаки на плівщі^илучає їх з магазину і вс'г^ляє в демонстраційну касету. Зібраний портрет показують джерелу, останній оці- ^ нює його як схожий на того суб'єкта, образ якого він запам'ятав. Зібраний і ^ портрет фотографують і використовують як орієн^рку для розшуку. Ь ^^ У Києві невідомий ^бив сторожа ТЕЦ, заволодів його карабіном, з якого застрілив водія таксі і тяжко поранив пасажирку. На захопленому /у автомобілі він поїхав у місто, по дорозі ^бив працівника ДАІ, який намагався зупинити злочинця. Все це відбувалося о другій годині ночі. Очевидцем того, як злочинець стріляв у працівника ДАІ виявився військовослужбовець, який їхав йому назустріч. Через тиждень після учиненого свідок був встановлений, і з його слів був складений композитний портрет на приладі ІКМ-портрет. Незважаючи на сприятливі умови (ніч і короткий час для спостереження), за свідоцтвом очевидця було виготовлено портрет і злочинця затримано.
Зараз, крім ІКМ-портрет використовуються імпортні прристрої для композиції, наприклад, японський "Поліпроектор", який являє собою блок декількох фільмоскопів (мал. 14), з допомогою яких демонструють на екрані мальовані ознаки зовнішності. З появою комп'ютерів розроблені програми композиції суб'єктивних портретів як спеціалістом зі слів джерела, так і самим джерелом.
У пам'ять комп'ютера вводять елементи ознак зовнішності з альбому-реєстру системи ІКМ-портрет. При складанні портрета джерело самостійно проектує на екран мальовані ознаки, вибирає схожі і конструює портрет, якщо вин володіє прийомами поводження з комп'ютером. Складений портрет може бути терміново розмноженим (мал. 16).
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "§ 5 Збирання і використання джерел інформації про зовнішність людини ^д^розшуку і ототожнення"
  1. § 2. Класифікація слідів у криміналістиці (історичний аспект)
    Криміналістика як спеціальна галузь знання виникла з потреб практики - надавати спеціальними пізнаннями допомогу при розкритті злочинів, передусім у розшуку злочинця по його слідах. Тому сліди людини завжди є джерелами інформації. Історичні події свідчать, що розшук злочинця по слідах ніг ("гоніння по сліду"), використання слідів рук ймовірно були першими матеріальними слідами, що
  2. § 2. Початковий етап розслідування
    Відповідно до ч. 2 ст. 27 КПК справи про зґвалтування, передбачені ч. 1 ст. 152 КК, порушуються не інакше як за скаргою потерпілої особи. Як виняток справа може бути порушена прокурором і за відсутності скарги потерпілої. Справа, порушена прокурором, направляється для провадження дізнання чи досудового слідства, а після закінчення розслідування розглядається судом у загальному порядку. Така
  3. § 2. Криміналістична ідентифікація - частковий метод науки криміналістики
    Ідентифікацію як загальний метод, що використовується в різних галузях знання, треба відрізняти від криміналістичної ідентифікації як часткового методу науки криміналістики, який застосовується для розв'язання ідентифікаційних задач в кримінальному судочинстві. Кожна галузь знання має свій предмет пізнання, для дослідження якого наука розробляє методи більш низького рівня узагальненості, котрі
  4. § 2. Криміналістичні властивості запахових слідів
    Запахові сліди - це новий вид слідів у криміналістиці, наукове дослідження яких вперше було зроблено А. І. Вінбергом, М. В. Салтевським, В. І. Шикановим та ін. Запахові сліди в корені відрізняються від трасологічних, тому що вони не мають сталої зовнішньої форми, вони невидимі і нестандартні за своїми властивостями. Розглянемо ці властивості. Летючість - здатність речовини випаровуватися, тобто
  5. § 4. Тактика огляду місця події
    Місце події та його матеріальна обстановка є відображенням наслідків певного злочину. Місце вчинення злочину - найбагатше джерело відомостей. У більшості випадків розкриття злочинів цілком залежить від того, чи повною мірою використано це джерело, але воно не завжди однаково відображає подію злочину. Залежно від характеру відображення на місці події злочину можна уявити ситуації, коли подія
  6. § 2. Початковий етап розслідування
    Відправний момент для порушення кримінальної справи про контрабанду - виявлення ознак злочину. Аналіз митної та судово-слідчої практики показує, що ознаки контрабанди можуть бути виявлені при: 1) здійсненні митного контролю; 2) провадженні справ про порушення митних правил; 3) здійсненні прикордонного контролю працівниками Прикордонних військ; 4) проведенні оперативно-розшукових заходів; 5)
  7. § 2. Початковий етап розслідування
    Вихідними даними для порушення кримінальної справи про вчинення крадіжок є такі: а) заяви громадян чи посадових осіб; б) заяви очевидців чи інших осіб, які дізналися про крадіжку; в) заяви громадян про злочинну діяльність конкретних осіб; г) затримання з краденим; ґ) інші джерела. Кожне повідомлення про факт крадіжки вимагає негайного реагування. Насамперед необхідно встановити, на якому об'єкті
  8. § 2. Предмет науки криміналістики
    В умовах формування і становлення нових соціально-економічних відносин, державних структур законодавчої і виконавчої влади виникають задачі створення правової основи зміцнення законності і вдосконалення правоохоронної діяльності. Юридичні науки повинні розробляти правові основи державності і законності правозастосовчої діяльності, спрямованої на надійне забезпечення захисту конституційних прав і
  9. § 3. Завдання криміналістики
    Криміналістика є юридичною наукою і виконує соціальну функцію - сприяє державним структурам і правоохоронним органам в розбудові незалежної суверенної держави Україна, створення її правових основ, зміцнення державності та законності. В період виникнення і встановлення самостійної державності та її правової основи, формування державних структур, що розв'язують соціальні, економічні, правоохоронні
  10. 1. Методологічні основи криміналістики
    Методологія науки - це не тільки вчення про методи, а поняття значно ширше, що представляє загальну теорію науки, яка включає пізнання її предмета, понятійного апарату, проблем та закономірностей розвитку даної галузі в історичному аспекті. Таким чином, загальна теорія криміналістики складає систему вчення про предмет криміналістики, її завдання, мету та закони розвитку, понятійний апарат та