Головна |
« Попередня | Наступна » | |
§ 2. Криміналістичні властивості запахових слідів |
||
Запахові сліди - це новий вид слідів у криміналістиці, наукове дослідження яких вперше було зроблено А. І. Вінбергом, М. В. Салтевським, В. І. Шикановим та ін. Запахові сліди в корені відрізняються від трасологічних, тому що вони не мають сталої зовнішньої форми, вони невидимі і нестандартні за своїми властивостями. Розглянемо ці властивості. Летючість - здатність речовини випаровуватися, тобто переходити з твердого або рідкого стану в газоподібний. Випаровування відбувається за будь-якої температури, при її підвищенні швидкість випаровування збільшується. Крім того, випаровування залежить від природи матеріального об'єкта, зовнішніх умов. Речовина, яка відкрито зберігається (духи, бензин, одеколон, фенол), легко випаровується і наповнює простір своїм запахом. Відкритий порошок нафталіну, камфори моментально наповнює кімнату запахом, оскільки проходить активне випаровування твердих пахучих речовин. У хімії за ступенем випаровування речовини ділять на летючі, які легко випаровуються на відкритому повітрі. У них міжмолекулярні зв'язки значно послаблені і як тільки зовнішній тиск стає меншим, їх молекули відділяються від предмета. Тому летючі речовини зберігаються в герметично закритому посуді. В рідинах міжмолекулярні зв'язки взагалі відсутні, тому випаровування відбувається швидко при будь-якій температурі, залишені на місці події краплі летючих речовин утворюють запахові сліди , наприклад, оцтової кислоти, алкоголю, поту, сечі та ін. Розчинність - здатність газоподібних (пахучих) речовин розчинятися у клітинах нюхального органа людини чи тварини і викликати почуття запаху. Властивість розчинятися лежить в основі механізму утворення почуття до сприйняття запаху. Адсорбція - здатність молекул газоподібних речовин поглинатись поверхневим шаром іншої речовини. Завдяки адсорбції можливе сприйняття молекул пахучої речовини (запаху) в суміші з повітрям, відокремлення її на твердих ворсистих поверхнях. Розбавлення - зміна концентрації газоподібної речовини у сліді, яка приводить до утворення нової властивості запаху. Дифузія - взаємне проникнення часток однієї речовини в іншу. Наприклад, взуття набирається потожировими виділеннями людини, які просякають крізь товщину підошов, відділяються від неї під час ходи і адсорбуються на поверхні грунту, створюючи запаховий слід. Наведені властивості: летючість, розчинність, адсорбція, розбавлення, дифузія є загальними фізичними властивостями газоподібних речовин. На їх основі М. В. Салтевським були сформульовані криміналістичні ознаки запахових слідів, до яких він відніс непреривність механізму слідоутворення, рухомість структури, розсіюваність і ділимість. Непреривність механізму утворення слідів відображає динамічну сторону утворення запахових слідів: при наявності джерела і зовнішніх умов слід утворюється безперервно, поки існує джерело. Наприклад, запах бензину в кімнаті буде зберігатися поти, поки повністю не випарується з підлоги його пляма. Властивість безперервного утворення дозволяє накопичувати запахову речовину, створювати у сліді велику концентрацію його, наприклад, при визначенні об'єкта за незначним запаховим слідом (з малою концентрацією). Розсіюваність - це здатність газоподібного сліду розповсюджуватись в ємкості або просторі, тобто змінювати свій об'єм і таким чином зменшувати концентрацію речовини в одиниці об'єму. Запаховий слід являє собою газоподібну хмару, яка не має постійної форми. Виникнув біля джерела - автомобіля, що проїхав, крапель парфумів на одязі жінки - він постійно розсіюється, збільшується в об'ємі, віддаляється від джерела, концентрація його поступово зменшується, і, врешті-решт, змішуючись з повітрям, він не сприймається. На підставі цієї властивості запаховий слід потрібно фіксувати якомога ближче до джерела і відразу після його утворення. Ділимість запахових слідів. Речовини в запаховому сліді перебувають у газоподібному стані, до того ж концентрація його в обмеженому об'ємі однакова (суміш однорідна), а в сліді концентрація його постійно підтримується безперервністю випаровування джерела. Все це створює умови для поділу запахового сліду на частини, без зміни якісно-кількісного стану кожної порції. Завдяки властивості ділимості від одного джерела можна відібрати декілька зразків, інформаційна значущість яких буде однаковою. Якщо слід законсервований в ємкості, то його для дослідження можна розділити на порції, кожна з яких буде мати і характеризувати ознаки цілого. Розглянуті криміналістичні властивості запахових слідів мають принципове значення для їх виявлення, консервації і використання при розслідуванні. Запахові сліди утворюють особливу групу, споріднену слідам-речовинам у трасології, але в той же час відрізняються від них. За механізмом утворення їх можна розділити на дві підгрупи: 1) сліди-джерела запаху і 2) сліди-запахи. Сліди-джерела запаху - це різні матеріальні об'єкти, наприклад, нафталін, бензин, парфуми, сир, комахи, рослини, тварини, люди, тобто матеріальні об'єкти, які за певних умов випаровуються і утворюють запахові сліди. Матеріальні предмети можуть бути не тільки джерелами особистого запаху, але і його носіями, наприклад, грунт, сліди взуття, склянка, на яких залишені сліди запаху людини. Тому об'єкти зі слідами пальців рук, ніг, які утворені потожировою речовиною і аліфатичними (гр. aleiphar - жир) компонентами є слідами-джерелами запаху. Такі сліди одночасно можуть бути і трасологічними слідами (сліди взуття, сліди папілярних візерунків), які використовуються для ідентифікації. Таким чином, слід-джерело запаху може нести декілька видів інформації: одорологічну (запахову), ідентифікаційну формою розташування джерела запаху і видову - субстанціональну, яка дозволяє дійти висновку про якість запахового джерела і його носія. Сліди-запахи - це газові утворення, хмара-суміш повітря з молекулами пахучої речовини, якщо в даному місці відсутнє безпосереднє джерело запаху. Наприклад, запах парфумів, нафталіну в кімнаті, де реально немає джерел, але вони колись були і залишили сліди. Запах газів хімічного заводу, звалища, вихлопних газів та ін. представляють сліди-запахи. В місці, де вони виявлені, джерела нема. Сліди-запахи дуже не стійкі, вони швидко розсіюються в просторі і практично зникають. Отже, при виявленні слідів-запахів на місці події необхідно негайно їх зібрати і законсервувати. У слідчій практиці найчастіше звертаються до слідів запаху людини. Всі об'єкти, яких так чи інакше торкалась людина, або частки, які відділились від її тіла або одягу несуть запахову інформацію. Такими носіями запахових слідів є: а) шматки тканини, волосся, кров, потожирові речовини, сперма, слина та інші виділення, які відділились від тіла людини і пов'язані з її фізіологічною діяльністю; б) предмети постійного контакту з тілом людини: одяг, взуття, особисті речі, наприклад, окуляри, гаманець, сумка, носова хусточка, запальничка, гребінець, милиця, парасолька тощо; в) об'єкти тимчасового контакту з тілом людини - знаряддя вчинення злочину, предмети праці та інструменти, речі матеріальної обстановки, яких торкалась людина. Таким чином, розділ науки криміналістики, який досліджує закономірності механізму утворення, прийоми, засоби і методи виявлення, збирання, дослідження і використання запахових слідів для отримання інформації для розкриття і розслідування злочинів називається криміналістичною одорологією. |
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна "§ 2. Криміналістичні властивості запахових слідів" |
||
|