Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративное право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу ( контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоКриміналістика → 
« Попередня Наступна »
Біленчук П.Д., Дубовий О.П., Тимошенко П.Ю., Салтевський М.В.. Криміналістика.:Підручник. Київ: Національна академія внутрішніх справ України,1997. - 232 с., 1997 - перейти до змісту підручника

§ 1. Поняття і класифікація мікрооб'єктів і слідів запаху у криміналістиці


Розвиток криміналістичної техніки і методів мікроскопічного виявлення і дослідження матеріальних об'єктів значно розширив коло речових доказів, до яких все частіше стали вводити дрібні частки твердих і сипучих тіл, малі порції (об'єми) рідини і газоподібних речовин органічного і неорганічного походження, тобто мікрооб'єкти.
Мікрооб'єкти у кримінальному судочинстві - це слабовидимі або невидимі неозброєним оком матеріальні утворення, які перебувають у різних агрегатних станах (тверді, рідкі, газоподібні) і відображення механічної, фізичної, хімічної і біологічної дії з невеликими лінійними розмірами ознак (кінцевих явищ), для виявлення і дослідження яких потрібно використовувати спеціальні технічні засоби і методи. Треба враховувати певну змінність цього поняття (мікрооб'єкти, мікросліди), наприклад, потожирова речовина в слідах пальців рук залежно від конкретних обставин може виступати як мікрослід, так і мікрооб'єкт, якщо для його виявлення були необхідні мікроскопічні методи дослідження.
Мікрооб'єкт у трасологічній інтерпретації - це слід-предмет, мікрочастка, яка відділилася від цілого. Мікрослід - це слід-відображення мікрооб'єкта, мікрочастки як матеріального утворення, тобто копія реального мікроскопічно маленького фізичного тіла.
Багатоликість мікрооб'єктів, які зустрічаються у практиці розслідування злочинів, і значна різниця між окремими видами цих об'єктів породжує методологічні труднощі щодо їх класифікації, оскільки в літературі поки що немає єдиної думки про поняття мікрооб'єктів і мікрослідів, а також немає єдиної основи для поділу таких об'єктів і побудови наукової класифікації. Класифікації, які існують у криміналістичній літературі, мають різне наукове коріння. Найбільш науково обгрунтовано мікрооб'єкти потрібно класифікувати і систематизувати на основі філософського поділу матеріальних тіл на матеріальні тіла та їх відображення. Звідси, всі мікрооб'єкти належить класифікувати на: 1) мікрооб'єкти-частки і 2) мікрооб'єкти-сліди.
Перша група охоплює дві різновидності мікрооб'єктів: мікрочастки і мікроречовини.
Мікрочастки - це матеріальні тіла малі за розміром, які мають певну просторово-геометричну форму одиничного тіла. До них належать частки, які відділились від цілого тіла неорганічного, органічного і біологічного походження, наприклад, волокна тканин, металеві стружки, відщепи деревини, окремі порошинки, насіння рослин, частки лакофарбових покрить, а також сипучі речовини. Останні у своїй масі не мають сталої зовнішньої форми. Але їх частки - це тверді тіла, які мають певні мікроскопічно малі форму і розміри. Звідси, кожна мікрочастка може бути інтерпретована як слід-предмет, який знаходиться на мікроскопічному рівні спостереження і дослідження.
Мікроречовини - це частки, які відділилися від рідини або газоподібного тіла, це мікрокількісні порції, об'єми, які не мають сталої зовнішньої форми.
Рідкі мікроречовини являють собою численні сліди - плями крові, виділень людини (сеча, кал, слина, піт, жир); нафтопродукти (бензин, нафта, масла); фарба, яка знаходиться в рідкому стані, та ін. Газоподібні мікрооб'єкти - це порції фізичних тіл, які перебувають у газоподібному стані.
Другу групу мікрооб'єктів складають мікросліди, в їх трасологічному розумінні, які утворились у процесі контактної взаємодії слідоутворюючого об'єкта з слідосприймаючим і обміну енергією між ними. Оскільки основу взаємодії складають відомі форми руху, то можна висловлювати думку про мікросліди механічного, фізичного, хімічного і біологічного походження.
Зараз у слідчій і експертній практиці використовуються в основному мікросліди механічної взаємодії, а саме: сліди ковзання у вигляді трас на металі (сліди відмичок, гострих інструментів), кістках (сліди ножа, сокири тощо). За механізмом утворення мікросліди виникають внаслідок остаточної деформації, відділення, розділення, зсунення, зміни енергетичного стану об'єкта. Звідси, за своєю суттю мікросліди відрізняються від звичайних трасологічних слідів тільки за розміром. У трасології немає єдиної думки про розмір мікрослідів. Орієнтовно вважається, що сліди, менші 5 мм, є мікрослідами, хоча деякі автори зараховують їх до макрослідів. Мікросліди повинні мати розмір менше 1 мм.
Таким чином, запропонована класифікація мікрооб'єктів (мал. 32) вважається такою, що відповідає теорії і практиці використання мікрооб'єктів у слідчій практиці. На місці події завжди є мікрооб'єкти у вигляді слідів-часток, які відділились від цілого і являють собою матеріальні утворення, що мають сталу зовнішню просторово-геометричну форму. Така матеріальна частка зберігає свою індивідуальність і може бути ототожнена за її відображенням.
Мікрооб'єкти-сліди хоча і являють індивідуальні матеріальні утворення, але не є ототожнюючими об'єктами, тобто відображаючими, які утримують інформацію про ототожнюючий (ідентифікований) предмет. Саме в цьому полягає принципова різниця між мікрооб'єктами-частками і мікрооб'єктами-слідами.
Особливе місце серед мікрооб'єктів посідають газоподібні і рідкі частки (об'єми), які одночасно виконують роль частин і слідів, оскільки газоподібні, рідкі частки не мають сталої форми і їм притаманні фізичні ознаки відмінні від твердих тіл.
Газоподібний агрегатний стан, у якому може перебувати будь-яке матеріальне тіло, утворює таке поняття, як "запахові сліди".
У практиці розкриття злочинів з давніх часів використовується запах розшукуваного (досліджуваного предмета) об'єкта, тому що всі предмети пахнуть, особливо біологічні об'єкти (люди, тварини, рослини). Галузь науки криміналістики, яка досліджує природу і механізм утворення запахових слідів, засобів, методів їх виявлення і використання, має назву одорологія (гр. odoros - запах, logos - вчення).
У фізичному розумінні запаховий слід - це частки (молекули) якої-небудь речовини, яка перебуває у газоподібному стані. Запаховий слід виникає внаслідок безперервного переходу тіла з твердого або рідкого стану в газоподібний. Відокремлені молекули, які знаходяться в оточуючому нас середовищі, змішуються з молекулами повітря і утворюють газоподібний слід. Якщо відокремлена молекула потрапляє у рідке середовище, то створюється запаховий слід у воді.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "§ 1. Поняття і класифікація мікрооб'єктів і слідів запаху у криміналістиці"
  1. 4. Технічні засоби і методи збирання криміналістичної інформації
    поняття, що означає засоби людської діяльності, засоби праці, "інструментарій, який дозволяє зробити працю більш продуктивною та менш рутинною". Розслідування є діяльність уповноважених на це осіб, а засоби їх праці - це техніка, технічні засоби, а саме: прилади, інструменти, різне приладдя. Технічні засоби, що використовуються для роботи з криміналістичною інформацією в ході розслідування та
  2. § 1. Поняття слідів злочину, їхні властивості і криміналістичне значення при розслідуванні злочинів
    класифікацію об'єктів як індивідуальних, так і масового походження. 3. Встановлювати анатомо-фізіологічні особливості, притаманні людині, наприклад, стать, зріст, вік. 4. Встановлювати механізм слідоутворення і пов'язані з ним обставини - місце, час, вид енергії взаємодії
  3. § 2. Класифікація слідів у криміналістиці (історичний аспект)
    класифікацією, це навіть не система, а скоріше сукупність блоків знань про сліди людини, засоби учинення злочину і способи, які чекають на свою класифікацію. У ранніх працях вітчизняних криміналістів були запропоновані різні класифікації матеріальних слідів, які зводилися до їхнього перерахування у розділі криміналістичної техніки. Так, основоположники вітчизняної трасології І. Н. Якимов, Б. І.
  4. § 3. Техніко-криміналістична оснащеність органів досудового слідства
    мікрооб'єктами (набір-мікро); комплект науково-технічних засобів для роботи зі слідами рук (дактилоскопічний набір); комплект слідчого для огляду документів; оперативний одорологічний комплект. Поняттю універсального набору відповідає комплект для слідчого, який складається з двох основних частин: слідчої валізи і фотонабору. Фотонабір, що розміщений у шкіряній сумці з наплечним ременем
  5. § 1. Поняття трасології та її значення
    єктів, механізму слідоутворення. За матеріально-фіксованими слідами можлива ідентифікація (встановлення тотожності) об'єкта, який їх залишив; 3) відносна стійкість об'єктів. Об'єктами механічної контактної взаємодії можуть бути тільки тверді тіла, які мають доволі стійкі зовнішні ознаки; 4) відбиття у сліді зовнішньої будови предмета є перетвореним (має вид негативу). У сліді ознаки зовнішньої
  6. § 2. Поняття сліду в трасології. Механізм слідоутворення
    поняття сліду розглядається за кількома аспектами. У широкому розумінні слід - це результат будь-якої матеріальної зміни первинної обстановки внаслідок учинення злочину: матеріально-фіксовані зміни одного об'єкта на інший; поява чи зникнення тих чи інших предметів, порушення первинного положення, місцезнаходження, стану різних об'єктів (наприклад, загублені злочинцем на місці події власні речі,
  7. § 3. Класифікація слідів
    єктів виділяють сліди людини, сліди тварин, сліди предметів. Щодо конкретних слідоутворюючих об'єктів, то найчастіше трапляються сліди рук, ніг, зубів, транспортних засобів, знарядь злому та інструментів. Залежно від механізму утворення слідів розрізняють сліди: об'ємні та поверхневі, статичні й динамічні, локальні та периферичні. Об'ємні (вдавлені) сліди відображають зовнішню будову
  8. § 3. Пізнавальна сутність огляду місця події
    поняття психологічного пошуку - «силует, що пливе», як свого роду уявне усвідомлення слідчим (кінофільмування) цих подій, яке створює перманентну модель події злочину. Місце події, як правило, є відображенням певної події злочину. Саме в цьому сенсі місце події являє собою фрагмент об'єктивно існуючої події, де зафіксовані її окремі сторони. Певною мірою воно містить інформацію про подію
  9. § 4. Криміналістичне вчення про розкриття злочинів
    поняття розкриття злочину має істотне значення для побудови об'єктивної системи статистики боротьби зі злочинністю, що здійснюється правоохоронними органами. Розкриття злочинів тісно пов'язане з розшуковою діяльністю і значною мірою залежить від ефективності розшукових дій слідчого і оперативно-розшукових заходів, що здійснюються органами дізнання за його дорученням, а також заходів, що
  10. § 3. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
    мікрооб'єктів, виявлених на одязі потерпілого і вимагачів, або на предметах, що були кинуті останніми при їх затриманні «на гарячому», а також для встановлення факту контактної взаємодії одягу заручника або викраденого з одягом злочинця; судово-технічна документів - для встановлення тотожності матеріалів і технічних засобів, використаних вимагачами для виготовлення рукописних текстів,