Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративное право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоКриміналістика → 
« Попередня Наступна »
В. Ю. Шепітько. Криміналістика: Підруч. для студ. юрид. спец. вищ. закл. освіти / За ред. В. Ю. Шепітька. - 2-ге вид., переробл. і допов. - К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре»,2004. - 728 с, 2004 - перейти до змісту підручника

§ 3. Класифікація слідів


У трасології сліди класифікуються за різними підставами. Залежно від роду слідоутворюючих об'єктів виділяють сліди людини, сліди тварин, сліди предметів. Щодо конкретних слідоутворюючих об'єктів, то найчастіше трапляються сліди рук, ніг, зубів, транспортних засобів, знарядь злому та інструментів. Залежно від механізму утворення слідів розрізняють сліди: об'ємні та поверхневі, статичні й динамічні, локальні та периферичні.
Об'ємні (вдавлені) сліди відображають зовнішню будову слідоутворюючого об'єкта в об'ємі, тобто у всіх трьох його вимірах - за довжиною, шириною і глибиною. Вони виникають від вдавлення слідоутворюючого об'єкта у податливу слідосприймаючу поверхню, яка при цьому деформується. Часто об'ємні сліди утворюються на слідосприймаючій поверхні (наприклад, ґрунті, деревині, пластиліні, замазці) в результаті натискання або удару (сліди взуття на снігу, сліди пальців рук на пластиліні та ін.). Об'ємний слід дає змогу уявити зовнішню будову та окремі елементи слідоутворюючого об'єкта. Якість сліду залежить від властивостей речовини слідосприймаючої поверхні, сили і напрямку натискання (удару), інших умов слідоутворення.
Поверхневі (площинні) сліди виникають у результаті змін, що відбуваються на поверхні слідосприймаючого об'єкта (за двома вимірами - довжиною і шириною). Обидва об'єкти, що беруть участь у слідоутворенні, за твердістю приблизно однакові. До поверхневих слідів можуть належати, наприклад, сліди пальців рук на поверхні меблів, сліди босих ніг на паркетній підлозі, сліди протектора транспортного засобу на асфальті.
Поверхневі сліди звичайно поділяють на два види: сліди нашарування і сліди відшарування. Сліди нашарування формуються внаслідок накладення на слідосприймаючий об'єкт речовини, яка має на собі слідоутворюючий об'єкт (потожирові сліди пальців рук, сліди, залишені забрудненою підошвою взуття та ін.). Сліди відшарування формуються з речовини, частки якої відокремлюються від слідосприймаючого об'єкта і залишаються на слідоутворюючому об'єкті (наприклад, сліди пальців рук, утворені на вкритій порохом або свіжопофарбованій поверхні).
Поверхневі сліди можуть бути видимими і невидимими. Видимі сліди - це такі, які можна виявити шляхом безпосереднього зорового сприйняття, а невидимі - відшукання і сприйняття яких передбачає застосування спеціальних засобів або пристосувань.
Залежно від стану об'єктів на момент слідоутворення виникають статичні або динамічні сліди.
Статичні сліди виникають в момент спокою (статики), котрий наступає під час механічної взаємодії слідоутворюючого і слідосприймаючого об'єктів, які контактують у перпендикулярному напрямку. У більшості випадків такі сліди зберігають зовнішні ознаки слідоутворюючого об'єкта, відображають його без істотних перекручувань, тому їх називають також відтисками. Типовими прикладами статичного сліду є відбиток пальця руки з відображенням папілярного візерунка та відбиток підошви взуття на ґрунті. Різновидом статичних слідів є сліди кочення, які утворюються при прокатуванні слідоутворюючого об'єкта по слідосприймаючому (наприклад, слід протектора транспортного засобу, утворений при поступально-обертальному русі по якій-небудь поверхні).
Динамічні сліди виникають у результаті самого руху одного або обох об'єктів слідоутворення. Кожна точка утворюючої поверхні залишає слід у вигляді лінії (траси). До динамічних можуть належати сліди розрубу, розпилу, ковзання, свердління, різання, тертя тощо.
Залежно від місця, на якому відбулися зміни слідосприймаючого об'єкта, вирізняють локальні та периферичні сліди.
Локальні сліди виникають у межах контакту взаємодіючих об'єктів (наприклад, слід босої ноги в межах контакту з поверхнею дерев'яної підлоги). Навколо локального сліду поверхня слідосприймаючого об'єкта залишається незмінною.
Периферичні сліди виникають за межами контактної взаємодії слідоутворюючого і слідосприймаючого об'єктів (наприклад, слід від забрудненого борошном (цементом, пилом) верху взуття, утворений «на периферії», навколо взуття, за межами підошви).
Сліди бувають механічного, хімічного, біологічного, термічного походження. У криміналістиці переважно вивчаються сліди механічної дії, як найбільш поширені об'єкти трасологічного дослідження.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "§ 3. Класифікація слідів"
  1. § 2. Класифікація слідів у криміналістиці (історичний аспект)
    класифікацією, це навіть не система, а скоріше сукупність блоків знань про сліди людини, засоби учинення злочину і способи, які чекають на свою класифікацію. У ранніх працях вітчизняних криміналістів були запропоновані різні класифікації матеріальних слідів, які зводилися до їхнього перерахування у розділі криміналістичної техніки. Так, основоположники вітчизняної трасології І. Н. Якимов, Б. І.
  2. § 5. Механізм слідоутворення при фізичній взаємодії
    класифікацію слідів фізичної взаємодії (мал. 11). Мал. 11. Класифікація слідів фізичних змін Сліди структурних змін виникають замість контактного обміну енергією слідоутворення на рівні перебудови кристалічної структури або на молекулярному і атомарному рівнях. Зміни кристалічної структури викликають втрату деяких властивостей об'єкта, наприклад, пружності, електропровідності, хімічної активності
  3. § 4. Класифікація тактичних прийомів
    класифікації. Класифікація визначає систему підпорядкованих понять (класів, об'єктів) і використовується як засіб для встановлення зв'язку між ними. Значення наукової класифікації полягає у тому, що вона передбачає вивчення закономірностей об'єктів, дослідження їх природи. У криміналістичній літературі здійснюються спроби класифікувати прийоми. Складність класифікації тактичних прийомів
  4. § 1. Криміналістична характеристика екологічних злочинів
    класифікацією та базується на широкій системі екологічного законодавства. Відносини у сфері забезпечення екологічної безпеки в Україні регулюються Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, охорону атмосферного повітря, охорону та використання рослинного та тваринного світу та іншим спеціальним
  5. Кримінально-рееєтраційні підрозділи поліції
    слідів гіпсом тощо. Для цього кожний поступаючий на службу в сискну поліцію зобов'язувався "... пробути достатній час на практичних заняттях по реєстрації злочинців". Діяльність дактилоскопічних кабінетів регламентувалася спеціальною інструкцією, розробленою Департаментом поліції в вересні 1910 р. В ній, наприклад, детально роз'яснювалося про потожирові відбитки пальців, про те, на яких поверхнях
  6. § 4. Класифікація методів науки криміналістики.
    класифікації методів найбільш дискутується в методології криміналістики. Класифікаційні системи криміналістичних методів наведені в працях Б. М. Шавера (1938), С. М. Потапова (1946), С. П. Мітрічева (1960), О. М. Васільєва (1962), В. П. Колмакова (1965), Р. С. Бєлкіна (1965), М. В. Салтевського (1969), І. Ф. Пантелєєва (1982, 1988), В. Я. Колдіна (1990) та ін. Дискусії щодо цієї проблеми тривають
  7. § 1. Поняття слідів злочину, їхні властивості і криміналістичне значення при розслідуванні злочинів
    класифікацію об'єктів як індивідуальних, так і масового походження. 3. Встановлювати анатомо-фізіологічні особливості, притаманні людині, наприклад, стать, зріст, вік. 4. Встановлювати механізм слідоутворення і пов'язані з ним обставини - місце, час, вид енергії взаємодії
  8. 1§ 2. Механізм утворення слідів рук , ніг та їхня класифікація
    класифікаціями, які давалися вище, зараз заведено класифікувати за різними підставами: об'ємні і поверхневі, нашарування і відшарування, пофарбовані і безколірні, видимі, маловидимі і невидимі. Всі вони є статичними (мал. 24). Динамічні сліди зустрічаються на місці події, але вони не придатні для ідентифіцації щодо дактилоскопії. Разом з тим речовина сліду підлягає криміналістичному дослідженню
  9. § 5. Основи методики дактилоскопічної експертизи
    класифікації папілярних візерунків, які вікористовуються для будови дактилоскопічних картотек, розшуку і ототожнення злочинців за слідами пальців рук. Дактилоскопічна система реєстрації злочинцев вперше була побудована Вуцетичем в Аргентині (1893 р.), хоча класифікація була запропонована трохи раніше Гальтоном в Англії, але дактилоскопічна система реєстрації введена роком пізніше (1894 р.). У
  10. § 1. Поняття і класифікація мікрооб'єктів і слідів запаху у криміналістиці
    класифікації, оскільки в літературі поки що немає єдиної думки про поняття мікрооб'єктів і мікрослідів, а також немає єдиної основи для поділу таких об'єктів і побудови наукової класифікації. Класифікації, які існують у криміналістичній літературі, мають різне наукове коріння. Найбільш науково обгрунтовано мікрооб'єкти потрібно класифікувати і систематизувати на основі філософського поділу
© 2014-2022  ibib.ltd.ua