Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу ( контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоКриміналістика → 
« Попередня Наступна »
В. Ю. Шепітько. Криміналістика: Підруч. для студ. юрид. спец. вищ. закл. освіти / За ред. В. Ю. Шепітька. - 2-ге вид., переробл. і допов. - К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре»,2004. - 728 с, 2004 - перейти до змісту підручника

§ 2. Поняття сліду в трасології. Механізм слідоутворення


Вчинення багатьох злочинів супроводжується певними змінами у навколишньому оточенні. Такі зміни прийнято називати слідами злочину. Слід являє собою відображення злочинних дій, окремих елементів злочинного акту. У криміналістичному розумінні цінність слідів зумовлена існуючою залежністю між злочином та його відбиттям (слідами). Історично використання слідів з метою розкриття злочинів відомо з давніх часів (особливо це стосується держав Стародавнього Сходу: Індії, Китаю, Камбоджі, Японії).
У сучасній криміналістиці поняття сліду розглядається за кількома аспектами. У широкому розумінні слід - це результат будь-якої матеріальної зміни первинної обстановки внаслідок учинення злочину: матеріально-фіксовані зміни одного об'єкта на інший; поява чи зникнення тих чи інших предметів, порушення первинного положення, місцезнаходження, стану різних об'єктів (наприклад, загублені злочинцем на місці події власні речі, скалки розбитого віконного скла). Сліди в широкому розумінні охоплюють: комплекси елементів, властивих певним подіям (сліди дорожньо-транспортної події, сліди пожежі тощо); зміни обстановки (поява або зникнення предметів, зміна їх місця розташування); зміна вигляду або стану предмета (зламаний замок). На сучасному етапі розвитку криміналістики як сліди розглядаються: звукові сліди, запахові сліди, сліди-мікрочастки, сліди-речовини, сліди генетичного коду людини.
Традиційно трасологія вивчає сліди тільки у вузькому розумінні, а саме - матеріально-фіксовані відображення зовнішньої будови одного об'єкта на іншому (сліди-відображення). Сліди-відображення виникають внаслідок взаємодії двох об'єктів і мають достатньо широке розповсюдження: це сліди рук людини, ніг, взуття, зубів, транспортних засобів, знарядь та інструментів тощо. Сліди-відображення є основним предметом вивчення у трасології.
Механізм слідоутворення - це система компонентів процесу утворення слідів-відображень. Такий механізм може бути різним: слідоутворення може здійснюватися в результаті фізичних, хімічних, біологічних та інших процесів. Матеріально-фіксовані сліди виникають у результаті механічної контактної взаємодії двох об'єктів: один об'єкт утворює слід (той, який залишив слід) - слідоутворюючий об'єкт, інший - сприймає змінення (на якому утворився слід) - слідосприймаючий. Ділянки поверхні об'єктів, якими вони стикаються під час утворення сліду, називаються контактними поверхнями, а факт взаємодії - слідовим контактом. Сліди завжди залишаються на слідосприймаючих об'єктах.
Слід виникає за умови, що слідоутворюючий об'єкт є твердішим, ніж слідосприймаючий і діє з такою силою, яка зможе викликати його відбиття. Утворення слідів при взаємодії слідоутворюючого і слідосприймаючого об'єктів залежить від ряду чинників: твердості об'єктів, напрямку взаємодії, розташування об'єктів, сили і характеру взаємодії.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "§ 2. Поняття сліду в трасології. Механізм слідоутворення"
  1. § 1. Поняття трасології та її значення
    сліду, напрямок і кут взаємодії об'єктів тощо); 4) окремі обставини злочинної події (спосіб проникнення у житло, кількість учасників події, їх анатомо-фізіологічні особливості, напрямок пересування злочинців, використання транспортних засобів, орієнтовний час вчинення злочину та ін.). Трасологічні дослідження дають змогу вирішувати ідентифікаційні та діагностичні
  2. § 1. Поняття слідів злочину, їхні властивості і криміналістичне значення при розслідуванні злочинів
    слідуванні і попередженні злочинів надзвичайно важлива. Сліди злочинів - це джерела інформації про події минулого. Діяльність щодо виявлення, фіксації, дослідження, оцінки і використання слідів-джерел інформації (фактичних даних) складає суть розслідування. Отже, вміння "читати" сліди злочину - одна з головних задач співробітників правоохоронних органів. У науці криміналістиці сліди злочину
  3. § 3. Класифікація слідів
    сліду залежить від властивостей речовини слідосприймаючої поверхні, сили і напрямку натискання (удару), інших умов слідоутворення. Поверхневі (площинні) сліди виникають у результаті змін, що відбуваються на поверхні слідосприймаючого об'єкта (за двома вимірами - довжиною і шириною). Обидва об'єкти, що беруть участь у слідоутворенні, за твердістю приблизно однакові. До поверхневих слідів можуть
  4. § 1. Відображення в основі механізму вчинення злочину
    поняття і є загальною властивістю матерії. Воно притаманне всім об'єктам живої і неживої природи. Злочин - це специфічна діяльність суб'єкта в матеріальному середовищі. Тому її об'єкти, перебуваючи в орбіті подій злочину, відбивають злочин і його суб'єктів. Розкриваючи сутність відображення, його завжди пов'язують із взаємодією і повторенням, з внутрішньою здатністю матеріальних об'єктів
  5. § 2. Класифікація слідів у криміналістиці (історичний аспект)
    сліду"), використання слідів рук ймовірно були першими матеріальними слідами, що використовувалися при розслідуванні. Згодом почали використовувати сліди, відображення навичок людини - ходу (доріжку слідів), письмову і звукову мову, спосіб учинення і т. п. Тому ще на етапі становлення криміналістичних знань у працях учених, хоч і далеких від криміналістики, натрапляємо на згадки про конкретні
  6. § 3. Основи слідоутворення матеріальних слідів у слідознавстві і трасологі
    сліду. Другий вид деформації - пружинистий, суть його полягає в тому, що з припиненням впливу об'єкт відновлює свою форму. Тому на тілах, яким властива пружиниста деформація, не можуть залишатися сліди механічної взаємодії. Наприклад, на гумових предметах, на пружинистих металевих тілах (пружинистий сталевий дріт при згинанні вирівнюється, а залізний не відновлює первісної форми). Об'ємні сліди
  7. § 2. Криміналістичні властивості запахових слідів
    сліду, вказує на те, що його молекули перебувають в хаотичному стані, не зв'язані одна з одною, постійно перемішуються разом з навколишнім середовищем, в якому відбувається слідоутворення. Тому поблизу джерела концентрація запахової речовини більша, ніж віддалік нього. Якщо джерело помістити в критий посуд, то внаслідок рухомості структури газоподібний слід в ємкості буде однорідним в кожній її
  8. § 1. Поняття слідів пам'яті, їх властивості і механізм утворення
    поняття в загальній теорії криміналістики, це незвичайні сліди, які не входять до класу матеріальних, які є предметом слідознавства та трасології. Матеріальні сліди (рук, ніг, транспортних засобів та ін.) вивчені і класифіковані. Це матеріальна субстанція, предмет, який можна побачити, відчути, дослідити і актуалізувати потенційну інформацію, котру він несе. Слід пам'яті, хоча і є продуктом
  9. 1. Методологічні основи криміналістики
    поняття значно ширше, що представляє загальну теорію науки, яка включає пізнання її предмета, понятійного апарату, проблем та закономірностей розвитку даної галузі в історичному аспекті. Таким чином, загальна теорія криміналістики складає систему вчення про предмет криміналістики, її завдання, мету та закони розвитку, понятійний апарат та місце криміналістичних знань у системі юридичних наук.
  10. § 1. Поняття і суть методологічних основ криміналістики
    поняття загальної теорії науки криміналістики. Він довів, що методологія криміналістики є системою принципів, теоретичних концепцій, категорій і понять, методів і зв'язків, що застосовуються у криміналістиці. До її складу входять вчення про механізм злочину, закономірності збирання, дослідження, оцінки та використання доказів, а також часткові теорії, такі, як криміналістична ідентифікація,