Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративное право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу ( контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоКриміналістика → 
« Попередня Наступна »
Біленчук П.Д., Дубовий О.П., Тимошенко П.Ю., Салтевський М.В.. Криміналістика.:Підручник. Київ: Національна академія внутрішніх справ України,1997. - 232 с., 1997 - перейти до змісту підручника

§ 1. Поняття слідів пам'яті, їх властивості і механізм утворення


Всякий злочин - це взаємодія, що відбувається в умовах реальної дійсності матеріального світу. Об'єктами взаємодії в механізмі злочину є люди і речі. Оскільки вони різні за природою та структурною організацією, то вони по-різному відображають подію злочину як ідеально, так і матеріально, утворюючи ідеальні та матеріальні відображення (сліди).
У криміналістиці найбільш повно досліджені матеріальні сліди-відображення, вивчений механізм їх утворення, побудовані різноманітні класифікації, наприклад, слідів рук, засобів учинення злочинів і т.ін.
Матеріальна форма відображення має предметний характер, її результати філософи називають "елементарним відображенням". Значно складніше відбувається відображення в живій природі, особливо в таких взаємодіючих системах, як "людина ? середовище", "людина ? людина", де відображення відбувається в почуттєвій і раціональній формах, котрі властиві винятково людській свідомості та психіці. Звідси, почуттєво-раціональне відображення являє собою відтворення реальних об'єктів, побудову їх образів-копій. Саме таке відображення заведено іменувати ідеальним, оскільки воно - мислений образ реального об'єкта або його властивостей. Ідеальне відображення виникає тільки в процесі практичної діяльності людини і має активний творчий характер.
Мислені образи є носіями інформації, за допомогою яких одержують свідчення про подію злочину та його суб'єктів. Ідеальні відображення - це "відбитки" реальної дійсності в пам'яті людини, які проявляються зовні у вигляді свідчень обвинуваченого, потерпілого, свідків. Закріплені в процесуальних документах, вони є особистими доказами. Отже, відображення - ідеальний психічний процес; його результат - суб'єктивний образ, мислений слід або слід пам'яті.
Слід пам'яті - це нове поняття в загальній теорії криміналістики, це незвичайні сліди, які не входять до класу матеріальних, які є предметом слідознавства та трасології. Матеріальні сліди (рук, ніг, транспортних засобів та ін.) вивчені і класифіковані.
Це матеріальна субстанція, предмет, який можна побачити, відчути, дослідити і актуалізувати потенційну інформацію, котру він несе. Слід пам'яті, хоча і є продуктом матеріальної діяльності, в певному розумінні нематеріальний, він невидимий і недоступний сторонньому спостерігачеві, його не можна сфотографувати або виявити за допомогою мікроскопа. Слід пам'яті виявляється і розкривається тільки при вільному волевиявленні його джерела - людини. Сліди пам'яті іманентні, їх наявність встановлюється тільки посередньо. Вони відрізняються рядом властивостей, що притаманні тільки ідеальним слідам-відображенням.
Активність характеризує динамічну сторону, що слід-відображення результат діяльності людини, в процесі якої вона сприймає матеріальну реальність світу. Слід пам'яті - суб'єктивний образ, котрий формується в динаміці, крім того, не тільки формується, але і оцінюється у відповідності до ситуації, яка склалась: дещо запам'ятати і зберегти у пам'яті на все життя, а інше тільки побачити і забути. Звідси не всякий слід пам'яті зберігається в довгочасовій пам'яті людини, при його розкритті під час допиту треба враховувати багато факторів об'єктивного та суб'єктивного характеру, що мали місце в момент сприйняття.
Вибірковість як властивість безпосередньо пов'язана з активністю формування. Вибірковість на рівні людської свідомості опосередкована багатьма факторами та умовами об'єкта, що пізнається, і суб'єкта відображення. Тому два свідки, які бачили одну і ту саму подію, нерідко свідчать по-різному.
Доцільність ідеального відображення нерозривно поєднана з активністю і вибірковістю. Доцільність визначається завданням діяльності, метою відображення-пізнання певних події, факту, предмета. Доцільність і вибірковість являють собою суб'єктивні критерії формування і зберігання сліду пам'яті.
Формування і зберігання слідів пам'яті є головною умовою впізнавання раніше сприйнятого взагалі. Відчуття і сприйняття як безпосередні дії зовнішнього середовища на органи чуттів людини не зникають безслідно. Вони закарбовуються і зберігаються в пам'яті у вигляді "сліду", природа якого досі викликає дискусію. Разом з тим сам факт зберігання сліду - загальновизнана реальність. Якби мислені образи, що виникають в момент сприйняття, раптом зникали, то людина щоразу сприймала б події і предмети як зовсім їй незнайомі і, відповідно, не змогла б їх впізнати.
Підсумовування - це властивість психічного відображення, а отже, сформованого сліду пам'яті в процесі сприйняття.
Процес підсумовування допустимо уявити як поступове накопичування інформації про окремі властивості предмета або події, що вивчаються. Даний процес закінчується синтезуванням інформації в єдиний мислений образ - слід пам'яті. Останнє треба враховувати під час вербальних слідчих дій і об'єктивність свідчень оцінювати через час сприйняття з урахуванням психологічного типу особи суб'єкта.
Крім названих властивостей, ідеальні сліди відображення мають ще одну якість - випереджувальне відображення, суть якого зводиться до обробки та оцінки одержаної інформації на основі накопиченого практичного досвіду. Всяка людська діяльність з урахуванням минулого досвіду сформує слід пам'яті, який являтиме програму поведінки на сьогоднішній день, що не суперечитиме досягненню майбутньої мети.
Отже, збираючи і закріплюючи інформацію про факти минулого, слідчий створює систему доказів, націлену на встановлення істини в майбутньому, або інакше, підсумовуюча властивість відображення лежить в основі побудови слідчих версій.
Розглянуті властивості відображення як процесу і його результатів - це методологічна основа в теорії і практиці дослідження та використання слідів пам'яті у кримінальному судочинстві. Вони дозволяють розуміти слід пам'яті (суб'єктивний образ) як двоєдине утворення, діалектичне поєднання матеріального та ідеального, які втілені у мисленому образі. Співвідношення об'єктивного і суб'єктивного визначає ступінь адекватності сліду пам'яті відображеному предмету.
Сьогодні узвичаєним є розподіл ідентифікації за природою об'єктів, що ідентифікуються: а) ідентифікація за мисленим образом, що зберігся в пам'яті людини; б) ідентифікація за матеріально фіксованим відображенням за В. Я. Колдіним. Проте розподіл наштовхує на думку, що сліди пам'яті матеріально не зафіксовані, однак спробуємо це спростувати. Мислені образи фіксуються і зберігаються в матеріальному субстраті мозку і у цьому плані вони матеріальні. Сліди пам'яті відмінні від матеріально фіксованих відображень не за видом носія, який для них єдиний - матерія, а за формою відображення: для матеріально фіксованих слідів-відображень вона елементарна і характерна для неорганічної природи, а для слідів пам'яті - ідеальна і характеризує вищу форму відображення у живій природі. У зв'язку з цим буде правильніше ідентифікацію ділити так: а) ідентифікація за ідеальними відображеннями - слідами пам'яті і б) ідентифікація за матеріальним відображенням (за матеріальними слідами в трасологічному їх розумінні).
Використання слідів пам'яті при розкритті та розслідуванні злочинів - факт очевидний, оскільки основну масу доказової інформації слідчий отримує від людей - особистих джерел. За слідами пам'яті проводяться оперативне та процесуальне впізнання людей та речей. Однак найрозповсюдженим способом одержання доказової інформації за допомогою слідів пам'яті є допит підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, свідків. Звідси випливає, що переказати зміст ідеального відображення джерело може тільки під час спілкування, форми і методи якого розробляє слідча тактика.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "§ 1. Поняття слідів пам'яті, їх властивості і механізм утворення"
  1. 1. Методологічні основи криміналістики
    Методологія науки - це не тільки вчення про методи, а поняття значно ширше, що представляє загальну теорію науки, яка включає пізнання її предмета, понятійного апарату, проблем та закономірностей розвитку даної галузі в історичному аспекті. Таким чином, загальна теорія криміналістики складає систему вчення про предмет криміналістики, її завдання, мету та закони розвитку, понятійний апарат та
  2. § 1. Відображення в основі механізму вчинення злочину
    Відображення - фундаментальне філософське поняття і є загальною властивістю матерії. Воно притаманне всім об'єктам живої і неживої природи. Злочин - це специфічна діяльність суб'єкта в матеріальному середовищі. Тому її об'єкти, перебуваючи в орбіті подій злочину, відбивають злочин і його суб'єктів. Розкриваючи сутність відображення, його завжди пов'язують із взаємодією і повторенням, з
  3. § 1. Поняття слідів злочину, їхні властивості і криміналістичне значення при розслідуванні злочинів
    Кожний злочин викликає зміни у навколишньому середовищі. За природою ці зміни матеріальні та ідеальні і є результатом відображення. У криміналістиці вони називаються слідами злочину. Останні по своїй суті являють собою матеріальні і ідеальні продукти механізму злочину, тобто результат взаємодії суб'єктів злочину між собою і матеріальним середовищем. Оскільки сліди злочину реально відображають
  4. 5. Поняття і властивості суб'єкта міжнародного права
    Суб'єкт міжнародного права - це носій певних міжнародних прав і обов'язків, що виникають відповідно до загальних норм міжнародного права або розпоряджень міжнародно-правових актів. Це також особа (у збірному значенні), поведінка якої регулюється міжнародним правом і яка вступає або може вступати в міжнародні публічні (міжвладні) правовідносини. Таким чином, це особи, учасники міжнародних
  5. § 1. Поняття трасології та її значення
    У криміналістиці сліди, що залишаються після вчинення злочину, вивчаються з метою швидшого його розкриття, виявлення злочинців, встановлення істини у справі. Дослідження слідів має також важливе криміналістичне значення, оскільки допомагає встановити знаряддя злочину, отримати відомості про злочинця, визначити механізм злочинної події. Вивчення матеріально-фіксованих слідів (слідів-відображень)
  6. § 2. Поняття сліду в трасології. Механізм слідоутворення
    Вчинення багатьох злочинів супроводжується певними змінами у навколишньому оточенні. Такі зміни прийнято називати слідами злочину. Слід являє собою відображення злочинних дій, окремих елементів злочинного акту. У криміналістичному розумінні цінність слідів зумовлена існуючою залежністю між злочином та його відбиттям (слідами). Історично використання слідів з метою розкриття злочинів відомо з
  7. § 4. Тактика огляду місця події
    Місце події та його матеріальна обстановка є відображенням наслідків певного злочину. Місце вчинення злочину - найбагатше джерело відомостей. У більшості випадків розкриття злочинів цілком залежить від того, чи повною мірою використано це джерело, але воно не завжди однаково відображає подію злочину. Залежно від характеру відображення на місці події злочину можна уявити ситуації, коли подія
  8. § 4. Криміналістичне вчення про розкриття злочинів
    У криміналістиці вирішення даного питання є неоднозначним. Існує ряд концепцій, одна з яких, наприклад, полягає в тому, що розслідування злочинів не обов'язково пов'язане з їх розкриттям, оскільки у деяких випадках вже під час розгляду матеріалів, що містять ознаки злочину, або на початковому етапі розслідування є досить доказової інформації, яка вказує на певну особу, причетну до вчинення
  9. § 1. Криміналістична характеристика крадіжок
    Крадіжки - найбільш поширені та небезпечні злочини, що посягають на державне, колективне та особисте майно громадян. Відповідно до ст. 185 КК, крадіжка - таємне викрадання чужого майна. Ступінь суспільної небезпеки цих злочинів значно підвищується, коли вони вчиняються у вигляді злочинного промислу злодіями-рецидивістами чи особами, які ухиляються від суспільно корисної праці, або неповнолітніми,
  10. § 2. Предмет науки криміналістики
    В умовах формування і становлення нових соціально-економічних відносин, державних структур законодавчої і виконавчої влади виникають задачі створення правової основи зміцнення законності і вдосконалення правоохоронної діяльності. Юридичні науки повинні розробляти правові основи державності і законності правозастосовчої діяльності, спрямованої на надійне забезпечення захисту конституційних прав і