Криміналістика є юридичною наукою і виконує соціальну функцію - сприяє державним структурам і правоохоронним органам в розбудові незалежної суверенної держави Україна, створення її правових основ, зміцнення державності та законності. В період виникнення і встановлення самостійної державності та її правової основи, формування державних структур, що розв'язують соціальні, економічні, правоохоронні задачі молодої держави нерідко супроводжуються зростанням злочинності, про що свідчить історичний досвід (в цей період боротьба зі злочинністю потребує особливих зусиль).
Сучасна криміногенна ситуація, що склалася, перетворилась "в найбільш небезпечне соціальне зло, що створює серйозну загрозу розбудові незалежної держави." Завдання правоохоронних структур - забезпечити розбудову і становлення молодої незалежної держави Україна, створити умови - правове середовище для вільного користування громадянами правами і свободами, гарантованими конституцією.
Наука криміналістика не розкриває і не розслідує злочинів. Однак вона своїми рекомендаціями, специфічними методами та засобами виявлення, фіксації, дослідження та використання доказів сприяє правоохоронній діяльності, підвищує її ефективність у боротьбі зі злочинністю і тим самим допомагає виконанню загального завдання, що стоїть перед правоохоронними державними структурами. Це завдання не тільки науки криміналістики, але й інших галузей права - кримінального, цивільного, адміністративного, а також суспільствознавчих та природничих наук, які так чи інакше, займаються вивченням злочинності.
Загальне завдання є основою для визначення часткових (спеціальних) задач для кожної юридичної науки, у тому числі і криміналістики.
Часткові задачі характеризують окрему юридичну науку, є орієнтиром і програмою її розвитку і вдосконалення. До таких задач належать:
1) подальше вивчення об'єктивних закономірностей дійсності, що грунтуються в механізмі скоєння злочину, виникнення джерел доказової інформації, які є складовими елементами предмета криміналістики, розвиток теоретичних засад для розробки нових методів і створення технічних засобів судового дослідження і попередження злочинів;
2) розробка нових і вдосконалення існуючих техніко-криміналістичних засобів, тактичних прийомів та методичних рекомендацій щодо збирання, дослідження, оцінювання та використання доказів;
3) розробка заходів щодо припинення вже розпочатого злочину та попередження того, що готується;
4) розробка слідчих, експертних методів та прийомів виявлення причин злочинності, розробка на їх основі головних напрямів криміналістичної діяльності;
5) розробка і вдосконалення організаційних, тактичних і методичних основ попереднього та судового слідства;
6) активне вивчення і узагальнення слідчої і судової практики, а також розробка автоматизованих інформаційних баз знань для забезпечення прийняття рішень під час розслідування і попередження злочинів.
Часткові завдання криміналістики - динамічні, вони змінюються залежно від соціальних змін у суспільстві і повинні служити пекучим потребам практики боротьби зі злочинністю, зміцненню законності і правопорядку. Конкретні завдання, у свою чергу, визначаються стосовно тих напрямів практики, що спрямовані на боротьбу зі злочинністю.
Наприклад, підсилення боротьби з організованою злочинністю, внесло до порядку денного створення нових структурних підрозділів, розробку нових технічних засобів, удосконалення кримінального і кримінально-процесуального законодавства, зокрема, використання як самостійних доказів оперативних матеріалів звуко-, кіно-, відеозапису. Тому розробка спеціальних засобів звукозапису, відеозапису, нових ідентифікаційних методик ототожнення джерел звукової інформації - все це є конкретними сучасними завданнями криміналістики.
Боротьба з організованою злочинністю, рекетом, охорона особистих і майнових прав громадян у ринкових умовах окреслили окрему задачу - розробка методів і технічних засобів експлуатації вибухонебезпечних об'єктів, які стали часто використовуватись мафіозними структурами. Сучасна боротьба зі злочинністю вимагає використання нових нетрадиційних джерел доказової інформації про сліди запаху, звуку, дослідження відбитків на молекулярному і атомарному рівнях - все це висуває нові часткові завдання перед наукою криміналістикою, яка, використовуючи останні досягнення природничих і технічних наук, пристосовує ці методи та засоби для розв'язання окремих задач, трансформує їх у криміналістичну практику.
|
- ВСТУП
завдання криміналістики, її природа, зв'язок із суміжними науками, аналізуються методи криміналістики, їх види та значення. У цьому розділі приділено увагу теоріям ідентифікації, профілактики та прогнозування. Знайшла своє відображення й історія криміналістики. Розділ «Криміналістична техніка» подає не лише загальні положення, а й пропонує детальний виклад таких галузей, як судова фотографія та
- § 1. Предмет, система і завдання криміналістики
криміналістика на основі своїх наукових досліджень та розробок пропонує оперативно-розшуковим працівникам, слідчим, експертам, суддям науково обґрунтовані та перевірені практикою засоби, прийоми та методи розкриття злочинів, розслідування та судового розгляду кримінальних справ. Криміналістика привертає до себе увагу насамперед тим, що вона допомагає встановити істину, проникнути у невідоме,
- Завдання криміналістики
завданням криміналістики є забезпечення швидкого і повного розкриття злочинів, викриття винних, запобігання та припинення усіх кримінально караних посягань. Боротьба зі злочинністю - це головне завдання усіх наук кримінального циклу. Специфічними завданнями криміналістики є: 1) вивчення закономірностей, які становлять предмет криміналістики; 2) розробка технічних засобів, тактичних прийомів і
- § 2. Криміналістика України в ХІХ - поч. ХХ століття
завдання криміналістики", надрукована в "Судовій газеті" (1903, № 15). Подібні публікації сприяли поширенню криміналістичних знань серед судових слідчих, поліцейських і суддів. Серед монографій вказаного періоду широко відомі були роботи видатного російського вченого Е. Ф. Буринського (1849 - 1912) "Судова експертиза документів" (1903), А. І. Вайнгарта "Кримінальна тактика" (1910), С. М.
- § 2. Природа криміналістики
завдання належать до правової сфери діяльності державних органів, правових процесів розслiдування та судового розгляду; 3) усі рекомендації криміналістики мають правовий характер, засновані на законі, відповідають його духу і букві; 4) головним «живильним середовищем» для криміналістики є право; 5) багато наукових рекомендацій криміналістики запроваджуються у змісті правових норм; 6)
- § 4. Місце криміналістики у системі правових наук
завданнями щодо попередження злочинів. Проте предметом криміналістики є тільки спеціальні (технічні) заходи попередження злочинів. Доволі інтенсивно в криміналістиці використовуються дані кримінології про особу злочинців, про віктимологію жертви, причини й умови, що сприяють учиненню злочинів, при розробці криміналістичних характеристик і методичних рекомендацій окремих видів злочинів. На
- § 1. Процес пізнання у криміналістиці
завдання. Однак метод слід розуміти не тільки як спосіб досягнення мети, а й як упорядковану діяльність. Процес пізнання істини в розслідуванні та судовому розгляді підпорядкований загальним закономірностям з урахуванням певних особливостей. Розкриття та розслідування злочинів являє собою окремий випадок пізнання об'єктивної дійсності. Розслідування злочинів та розгляд кримінальних справ у суді
- Спеціальні методи криміналістики
завдань. До спеціальних методів перш за все належать техніко-криміналістичні методи стосовно певних галузей криміналістичної техніки. Так, вирізняють методи судової фотографії (посилення кольорових контрастів, кольоророзрізнення, мікро- або макрозйомка, сигналітична зйомка, панорамний метод тощо); методи судової балістики (розгортання кулі чи гільзи, метод визначення місця пострілу, встановлення
- § 1. Криміналістична профілактика злочинів
завдань оперативно-розшукової діяльності є припинення правопорушень (ст. 1 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність»). Якщо при проведенні експертизи експерт виявить факти, які мають значення у справі і з приводу яких йому не були поставлені питання, він вправі про них зазначити у своєму висновку (ст. 200 КПК, п. 2 ст. 13 Закону України «Про судову експертизу»). До таких фактів можуть
- § 2. Криміналістичне прогнозування
завдань в судово-слідчій практиці прогнозування диференціюється на стратегічне, тактичне та індивiдуальне. Стратегічне прогнозування пов'язане з прогнозуванням перспектив розслідування і судового розгляду у справі в цілому, з моделюванням наслідків процесуальних рішень, що приймаються, і заходів щодо нейтралізації або мінімізації негативних результатів їх реалізації, а його висновки є
|