? 1. Корпоративний звичай

Форми (джерела) права - це те, з чого можна почерпнути

знання про корпоративних правових нормах. Можна виділити сліду-

ющіе основні види форм корпоративного права: 1) корпоративні

звичаї, 2) корпоративні ділові звичаї, 3) корпоративні

прецеденти і 4) корпоративні нормативні акти.

Корпоративний звичай - це звичай, застосування якого

забезпечується вірами впливу з боку корпорації (заходами

заохочення або санкціями). Його слід відрізняти від звичаю, перед-

ставлять собою моральну норму, звичаї, наприклад, що стосується

нашої дійсності, звичай продавців, тривалий час відпрацьовано-

бота на державних підприємствах торгівлі, дивитися на

покупця, як на потенційного супротивника (зміна організа-

ційно-правової форми такого підприємства, припустимо , перетворення

його в командитне товариство або в товариство з обмеженою

відповідальністю в цьому плані мало що дало). Прикладом корпо-

ративного звичаю може служити звичай при перезміні діждати-

ся свого змінника протягом 15 хв і потім у разі його неявки

ставити до відома адміністрацію. Залишення місця роботи

після закінчення зміни при відсутності змінника може бути рас-

ценено як правопорушення.

Під звичаєм розуміється правило, що склалося На

основі постійного й однакового повторення будь-яких факти-

чеських відносин. Це, мабуть, самий древній джерело права не

тільки в історії людства, а й в історії виробничої та,

зокрема, корпоративної діяльності людей. Досі він

має значне поширення в діяльності невеликих кор-

пораціі (товариств і товариств з обмеженою відповідальністю),

в великих об'єднаннях сфера його застосування не тільки вже, але

і стосується менш значних питань.

Для звичаїв як джерел корпоративного права характерні

такі риси:

звичай пов'язаний з тривалим і одноманітним соблюде-

ням відомих правил, що фактично переростає у звичку;

!! 100

звичаєм властива масовість виконання. Його вимоги

людина поширює не тільки на інших, а й на себе;

звичаї відрізняються розумністю, т.

поведінки, найбільш оптимально відповідає реальній обста-

новке;

звичай майже ніколи не суперечить добрим звичаям (нормам

моралі) і державному порядку (нормам права).

Як джерело корпоративного права звичай має чимало

достоїнств. До них відносяться:

1) звичай виникає не "зверху", а "знизу", тому його

зміст корениться у виробничих умовах. Він повніше

ніж інші джерела корпоративного права, висловлює волі

колективу;

2) звичай висловлює небудь закономірності, особливості

колективу, і тому він більш об'єктивний, ніж корпоративний акт

або прецедент, встановлення яких не обходиться без привнесення

суб'єктивних моментів. Так, наприклад, залучення товариством

на роботу в якості найманих працівників двох родичів звичайні-

але не практикується, оскільки тут виникає небезпека втрати

майна товариства за змовою цих двох осіб. Підозра це

засноване на існуючій психологічної закономірності, касаю-

щейся відношення до чужої власності;

3) звичай має усну форму і , як всяка усне мовлення,

відміну від письмової виражається простою мовою і характеризу-

ється за своєю будовою несложностью і доступністю;

4) звичай відрізняється добровільністю виконання, оскільки

він заснований на звичці, тобто як би на автоматичних діях

Крім того, добровільність забезпечується значною мірою

масовістю виконання, що не залишає людині місця для його

критичного переосмислення;

5) звичай сприяє накопиченню і передачі цінних кру-

Піц колективного досвіду, попереджає розтрату видобутої многи-

ми роками колективної мудрості. Справді, хіба поганий звичай,

коли керівник підприємства вітає членів колективу з

днем народження або коли в колективі відзначаються найбільш значи-

тільні свята, події. Саме цей звичай активно викорис-

зуется в японському менеджменті і не дарма: він сприяє згуртуванню

колективу, а колектив, де немає чвар і сварок, де кожен готовий

допомогти іншому краще впоратися з будь-якої виробничої заду-

чий.

На жаль, звичай як джерело корпоративного права не

позбавлений недоліків. Відзначимо найбільш значні:

!! 101

1) відсталість, притаманна звичаєм через повільне його розвитку,

відносна нерухомість, пов'язана з тим, що він "зберігається"

у свідомості людей, яке здатне змінюватися дуже плавно. Су-

ществует на цей рахунок цікава загальна закономірність: чим менше

рівень розвитку суспільства, тим більш терпимо негативне значення

ня відсталості звичаю. З розвитком суспільства прискорюється хід громад-

твенной життя, і звичаї в силу цього стають все менш і менш

придатними. Наприклад, звичай чиношанування. Хто має абсолют-

ве значення в армії, він в господарському житті в багатьох випадках

малопридатний не тільки тому, що працівники найчастіше самі яв-

ляють учасниками господарського товариства або товариства, але

й тому, що виробничі завдання дедалі більше ускладнюються, і

їх найчастіше вдається вирішувати колективними, причому квалифициро-

ванними зусиллями, а не за допомогою вольового, беззаперечного

наказу вищого начальника;

2) звичай найчастіше є знаряддям підтримки старих

соціально-побутових явищ і може виходити з позиції неравен-

ства;

3) звичай не відрізняється визначеністю, його зміст багато в

чому залежить від особистих поглядів суб'єктів, його притримую-

щихся. Справді, скільки чекати змінника? П'ять, десять, п'ят-

надцять хвилин, а може бути, година?

4) звичай важко розпізнати, оскільки він передається з вуст

в уста і не має письмового закріплення.

Отже, коли ми ведемо мову про звичай як джерелі корпо-

ративного права, то, з одного боку, цим самим ми вказуємо

на матеріал, з якого черпаємо знання про корпоративних нормах,

а з іншого - маємо на увазі наявність повноважень органів управління

корпорації відреагувати на поведінку суб'єкта відповідним

чином: заохотити в разі виконання звичаю або покарати при

недотриманні його.

!! 101

Інформація, релевантна "? 1. Корпоративний звичай"

1. Реєстр корпоративних прав держави.
   Корпоративних прав держави Фонд державного майна за участю других органів віконавчої власти формує та веде Реєстр корпоративних прав держави (п. 11 Порядку управління акціямі (частко), Які перебувають у державній власності, господарських товариств, створеня за участю Фонду державного майна). Реєстр корпоративних прав держави є автоматизоване інформаційно-довідковою системою
   
2. § 2. Виникнення та Припинення корпоративних прав
   корпоративних прав); 2) набуття особою Вже існуючіх корпоративних прав на підставі Вчинення правочинів, спадкування (Правонаступництво), решение суду ТОЩО (похідній способ набуття корпоративних прав). Право власності на Акції вінікає в акціонера з моменту зарахування акцій на его Особова рахунок реєстратором (при документарній ФОРМІ випуску акцій) або на рахунок у ЦІННИХ Папер зберігачем
   
3. 5. Корпоративні правовідносини
   корпоративні права. Підстави виникнення корпоративних правовідносин різні - участь в установчому договорі, вступ до кооперативу, набуття права власності на акції і т п. Завдяки корпоративним правам учасники корпорації (господарського товариства, суспільства, кооперативу і т. д.) можуть брати участь у різних формах в управлінні корпорацією і її майном. Реалізуючи свої
   
4. Т. В. Кашаніна. Господарські товариства і суспільства: правове регулювання внутрішньофірмової діяльності. - М.: Изд. гр. ІНФРА'М-КОДЕКС. -554 С., 1995
   
   
5. Управление корпоративними правами держави.
   Корпоративних прав держава потребує создания спеціальної системи управління ними. Відповідно до ст. 172 ГК України, отношения, пов'язані з управлінням корпоративними правами держави, регулюються Цім кодексом, іншімі законами та нормативно-правовими актами, прийнятя відповідно до Господарський кодекс України. Система управління державности корпоративними правами перебуває в Україні все ще на
   
6. § 3. Правовий режим корпоративних прав держави
   корпоративних прав внаслідок: корпоратізації (Перетворення на акціонерні товариства) державних, Орендного предприятий та других предприятий з державною частко власності в статутному фонді (Майні); придбання корпоративних прав Вже існуючіх господарських організацій ; Заснування (співзаснування) новіх господарських організацій. На початок 2004 року державі належали Корпоративні права в 1427
   
7. Обмеження Щодо володіння корпоративними правами.
   Корпоративними правами та / або їх Здійснення. На сьогоднішній день єдине обмеження володіння корпоративними правами встановлюється Декретом Кабінету Міністрів України "Про впорядкування ДІЯЛЬНОСТІ суб'єктів підпріємніцької ДІЯЛЬНОСТІ, створеня за участю державних підприємств" від 31 грудня 1992 року № 24-92, згідно Зі ст. 1 Якого Державні підприємства (за вінятком будівельних організацій,
   
8. Етап 5. Автоматизація.
   Корпоративному університету.) Починаючи з певного рівня в компанії виникає необхідність автоматизувати роботу з управління персоналом , в тому числі і за його навчання. Існують спеціальні програмні рішення, які за певними критеріями виявляють потребу в навчанні, допомагають планувати навчальні групи, розсилають запрошення учасникам, фіксують результати, а також
   
9. § 4. Корпоративні права
   Корпоративні права »містіть ч. 1 ст. 167 ГК, згідно з Якою Корпоративні права - це права особини, Частка Якої візначається у статутному фонді (Майні) господарської організації, что включаються правомочності на участь цієї особи в управлінні господарсько організацією, Отримання певної Частки прибутку (дівідендів) даної організації та актівів у разі ліквідації Останньоі відповідно до закону, а такоже
   
10. Глава 5. Корпоративні норми
    Глава 5. Корпоративні