Головна
ГоловнаІсторіяВсесвітня історія (підручники) → 
« Попередня Наступна »
Журавлева И.А.. ВСЕМИРНАЯ ИСТОРИЯ. ИСТОРИЯ СРЕДНИХ ВЕКОВ, 2007 - перейти до змісту підручника

Культура Халифата


Історія Халифата отражает очень сложную социально-политическую реальность. Созданный кочевыми воинственными племенами Аравийского полуострова, он вскоре превращается в один из мощнейших унифицированных массивов культуры. По мере расширения завоеваний кочевые правители и их наместники все больше проникаются интересами оказавшихся под их властью завоеванных стран, что ведет к политическому сепаратизму. В то же время в таких центрах, как Багдад, Дамаск, Фустат (в Египте близ Каира) культурная жизнь достигает невиданного для средневековья расцвета. Ислам как религия требовал соблюдения определенной догматической обрядности, жестко контролируемой халифами, но в то же время допускал развитие светского общества в тех формах, которые были традиционно свойственны странам и народам, вошедшим в состав Халифата. Этим обусловлен мощный подъем науки, прежде всего гуманитарных ее отраслей. Благодаря арабскому языку и локальным арабским культурам в европейскую культуру вернулись многие сочинения античных авторов, переведенные в свое время на арабский язык.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Культура Халифата"
  1. СЕРЕДИНА IX в.
    культуры привела к пренебрежению естественными науками, к переменам в господствующих жанрах литературного творчества и, главное, в их содержании. Хроника, агиография и литургическая поэзия - ведущие жанры в Византии VII-IX вв. Их создатели - монахи и священнослужители. конфисковывали имущество иконоборцев императоры, защищавшие иконопочитание. В конце эпохи, во второй половине УШ - начале IX в.,
  2. Влияние на Европу
    культурами арабского Востока и много позаимствовала от них в научном плане. После эпохи активных завоеваний, когда вся страна так или иначе привлекалась к ведению завоевательных войн, что требовало большой политической централизации и унификации, наступает, как и в большинстве крупных древних и средневековых централизованных монархических режимов, созданных завоеваниями, период стабилизации,
  3. НАУКА В ТЕМНЫЕ ВЕКА
    культуры и этнического единства, не получая равноценной замены, пока не принимали какую-либо мировую религию. .3. Платон считал сложившийся в Афинах симбиоз ученого сообщества со светской властью явлением нормальным и вечным. Августин наблюдал гибель «вечного города» Римской державы, но был уверен, что христианское сообщество сохранится и в этих условиях. Так возникла идея о вечном «граде
  4. НАУКА В СРЕДНЕВЕКОВЫХ ДЕРЖАВАХ
    культура конной езды и конного боя: арабы переняли ее у персов при завоевании Ирана, прежде они ездили верхом на верблюдах и сражались в пешем строю; наконец, персидская традиция исторической мысли: на ней выросли все историки Халифата. 33 Греческая наука (математика, естествознание и философия), многие греческие ремесла (например, изготовление пергамента) и греческое мореплавание. 9.34.
  5. Литература
    культуры Древней Руси: Исследования и заметки. М., 1984. Сафронов В.А. Индоевропейские прародины. Горький, 1989. Седов В.В. Происхождение и ранняя история славян. М, 1995 Седов В.В. Славяне: Историко-археологическое Исследование М., 2002 Калинина Т. М. Сведения ранних ученых Арабского халифата М. 1988. Филин Ф.П. Образование языка восточных славян. M.JI.
  6. СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫ
    культурной истории Руси IX - XI веков. Смоленск-М. 1995. Плетнева С. А. Печенеги, торки, половцы в южно-русских степях. М., 1967. Плетнева С. А. Кочевники средневековья. Поиски исторических закономерностей. М., 1982. Плетнева С. А. Каган и князь. // Родина. - N 3-4. - 1997. Раппов О.М. Русская церковь в IX - первой трети XII вв. Принятие христианства. М., 1998. Российское законодательство 10-20
  7. 1. Визначте місце дисципліни в системі сучасного менеджменту організацій
    культурний (носій певного менталітету, системи цінностей, соціальних норм і традицій); - моральний (той, що поділяє ті або інші моральні норми і ціннісні орієнтації); - конфесіональний (атеїст або той, що сповідає релігію); - емоційно-вольовий (той, що має певний характер і психологічний склад у цілому); - розумний (той, що має певний інтелект і певну систему знань). Усі ці і деякі інші
  8. Юридична відповідальність за порушення лісового законодавства
    культур, сіянців або саджанців у лісових розсадниках і на плантаціях, а також природного підросту та самосіву на землях, призначених для відновлення лісу; засмічення лісів побутовими відходами і викидами, розкорчування земельних ділянок лісового фонду і використання їх для спорудження будівель, переробки деревини, влаштування складів тощо без належного дозволу; самовільна заготівля сіна та
  9. Екологічне законодавство України: сучасний етап
    культура, що має вирости на базі загальної екологічної освіти"- наголошує В
  10. 1. Поняття і система екологічного права
    культури, ідеології, моралі та освіти, не останню роль тут відіграють юридичні чинники, що створюють передумови правового забезпечення екологічних інтересів. Різноманітні екологічні звичаї, племінні "табу", народне "священне" право здавна регулювали або обмежували негативний вплив архаїчного суспільства на природу. З часом з'явилися правові норми-закони, правила, регламенти, які виконували ту ж
© 2014-2022  ibib.ltd.ua