Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Вексельное право / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративное право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу ( контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоМіжнародне право (шпаргалки) → 
« Попередня Наступна »
Шпаргалки по міжнародному праву, 2009 - перейти до змісту підручника

44. Міжнародні механізми контролю задотриманням прав людини.

У зв"язку з тим що права людини є цінністю вищого порядку й від рівня їхнього захисту й забезпечення в конкретній державі залежить багато в чому доля миру й безпеки, міжнародне співтовариство розробило певні механізми контролю за дотриманням прав людини. Ці механізми приводяться в дію міжнародними органами й організаціями
Комісія із прав людини - допоміжний орган ЭКОСОС, заснований в 1946 р. Члени комісії (43 чіл.) обираються ЭКОСОС строком на 3 роки. Засідання Комісії проходять у Женеві (Швейцарія).
Комісія представляє ЭКОСОС пропозиції, рекомендації й доповіді щодо Хартії про права людини, міжнародних декларацій або конвенцій про цивільні волі, права жінок, волі інформації, захисту меншостей; попередження дискримінації по ознаці раси, підлоги, мови й релігії; всіх інших питань, що стосуються прав людини. Комісія має кілька власних допоміжних органів, у тому числі Підкомісію по попередженню дискримінації й захисту меншостей
Комітет із правам людини СОЯ створений на основі резолюції Генеральної Асамблеї ООН 2200А (XXI) від 16 грудня 1966 р. у відповідності зі ст. 28 Пакту про цивільні й політичні права. Фактично Комітет є самостійним міжнародним органом, що складається з 18 незалежних експертів, що виступають в особистій якості. Члени Комітету обираються із громадян держав - учасників Пакту строком на 4 роки й можуть бути переобрані. Місцезнаходження Комітету - Женева
Комітет має право здійснювати контроль задотриманням положень Пакту про цивільні й політичні права шляхом розгляду:
1) періодичних доповідей держав-учасників про прийняті ними заходах щодо реалізації положень Пакту;
2) скарг держав-учасників один на одного про порушення положень Пакту;
3) скарг індивідів при порушенні державою-учасником прав, закріплених Впакте.
Скарга індивіда повинна стосуватися тільки факту порушення прав, зафіксованих у Пакті, і не повинна бути анонімної. Крім того, особу, що подає скаргу, повинне вичерпати всі внутрішні засоби захисту порушеного права або довести, що розгляд його справи невиправдано затягається. Визнавши скаргу прийнятної й прийнятої до розгляду, Комітет просить держава-учасника, зазначеного в скарзі, представити в шестимісячний строк пояснення по суті питання й указати міри, які будуть прийняті на національному рівні для виправлення положення. Держава й особу, що направила скаргу, перебувають перед Комітетом у рівні умовах
Комітет проти катувань заснований на XXXIX сесії Генеральної Асамблеї ООН у відповідності зі ст. 17 Конвенції проти катувань і інше жорстоке, нелюдських або принижуюче достоїнство видів обігу й покарання 1984 р. Комітет складається з 10 експертів
Комітет вивчає доповіді; проводить конфіденційні розслідування, коли вважає, що факти обоснованны; здійснює певні функції за рішенням суперечок між державами-учасниками; призначає Погоджувальну комісію; розглядає повідомлення індивідів
Європейський Суд по правах людини створений в 1959 р. як основний елемент контрольного механізму по дотриманню положень Європейської конвенції по захисту прав людини й основних воль 1950 р. Штаб-квартира Суду перебуває в Страсбурзі (Франція).
У цей час у контрольному механізмі по дотриманню положень Конвенції 1950 р. беруть участь три органи: Європейська комісія із прав людини, Комітет міністрів Ради Європи і Європейський Суд по правах людини. У зв'язку з тим, що даний механізм досить громіздкий і складний, в 1994 р. був відкритий для підписання Протокол № 11 до Конвенції 1950 р., що передбачає істотні структурні реформи в даному механізмі. У листопаді 1998 р. Протокол № 11 набуває чинності, тому доцільно розглянути новий порядок роботи даного механізму
Європейський Суд по правах людини є єдиним органом контролю за дотриманням державами-учасниками положень Конвенції 1950 р. Суд працює на постійній основі й складається із числа суддів, що відповідає кількості держав - учасників Конвенції 1950 р. Парламентська Асамблея РЄ від кожної держави-учасника обирає один суддю. Судді засідають у Суді в особистому статусі
Кожна держава-учасник може передати на розгляд Суду будь-яке порушення положень Конвенції 1950 р. або протоколів до неї з боку іншого учасника
Суд також може приймати від якої-небудь особи, неурядової організації або групи осіб заяви про порушення одним з держав-учасників прав, закріплених у Конвенції або протоколах до неї. При цьому заявники повинні дотримати певних процедурних вимог. Держави-Учасники зобов'язані жодним чином не перешкоджати реалізації цього права
Суд розглядає подані йому справи в комітетах, що складаються із трьох суддів, у палатах - із семи суддів і Великій палаті-з 17 суддів
Суд на прохання Комітету міністрів РЄ може робити консультативні висновки по правових питаннях, які стосуються тлумачення Конвенції 1950 р. і протоколів до неї.
Витрати Суду оплачуються Радою Європи.
ОБСЄ також має певні механізми контролю по дотриманню прав людини. Так, будь-яка держава - член ОБСЄ може просити іншого члена організації надати інформацію з конкретного випадку порушення прав людини. Відповідь на такий запит повинен бути відправлений не пізніше 10 днів
На прохання держави - члена організації можуть створюватися комісії експертів ОБСЄ для розгляду й можливого сприяння в рішенні проблем по правах людини на його території
Керівна рада (раніше Комітет старших посадових осіб) ОБСЄ, що складає з міністрів закордонних справ, бере участь у рішенні спірних питань по проблемі прав людини
В 1992 р. був заснований пост Верховного комісара по справах національних меншостей ОБСЄ. Верховний комісар не виступає як омбудсмен, отстаивающий права національних меншостей, а також не займається розслідуванням окремих випадків порушення прав людини. У його функції входить выявление ситуацій міжетнічної напруженості, які можуть створювати погрозу для миру, безпеки або відносин між державами - учасниками ОБСЄ й сприяння їх якнайшвидшому врегулюванню
Генеральна Асамблея ООН 20 грудня 1993 р. прийняла резолюцію 48/141 про установу поста Верховного комісара по правах людини відповідно до рішення Всесвітньої конференції по правах людини (Відень, 1993 р.). Відповідно до даної резолюції Верховний комісар по правах людини призначається Генеральним секретарем ООН і є його заступником. Він має статус «посадової особи ООН» і несе «під керівництвом і егідою Генерального секретаря основну відповідальність за діяльність Організації Об'єднаних Націй в області прав людини». Фактично ж Верховний комісар по правах людини здійснює загальне керівництво діяльністю Центра по правах людини ООН - структурного підрозділу Секретаріату ООН.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "44. Міжнародні механізми контролю задотриманням прав людини."
  1. Розділ II. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ І РЕФОРМУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
    Глава 6. Забезпечення прав і свобод громадян у сфері виконавчої влади - стратегічна - орієнтація розвитку і реформування ад- г міністративного законодавства Той факт, що виконавча влада, у порівнянні із законодавчою та судовою владами, найбільш наближена до забезпечення потреб людини і є тією владою, з якою особа має ті або інші контакти практично повсякденно, вимагає суттєвого
  2. 5. Поняття і властивості суб'єкта міжнародного права
    Суб'єкт міжнародного права - це носій певних міжнародних прав і обов'язків, що виникають відповідно до загальних норм міжнародного права або розпоряджень міжнародно-правових актів. Це також особа (у збірному значенні), поведінка якої регулюється міжнародним правом і яка вступає або може вступати в міжнародні публічні (міжвладні) правовідносини. Таким чином, це особи, учасники міжнародних
  3. 14. Визнання держав і урядів.
    З проблемою міжнародної правосуб'єктності тісно пов'язані питання визнання. Як відзначав Ф.Ф. Мартене, міжнародне право «не може визнати, що дане суспільство існує, якщо воно не визнано державним законом, або прийняти його за самостійний політичний механізм, якщо воно не є таким у початках державного права». Отже, відзначав він, у міжнародних відносинах кожному законному суспільству належить
  4. 44. Міжнародні органи із захисту прав людини
    Угоди держав, що передбачають право конкретного громадянина вимагати від своєї держави виконання міжнародно визнаних прав і свобод, підкріплюються міжнародними механізмами, створеними в рамках різноманітних міжнародних організацій. Конституція України (ч. 4 статті 55) говорить: «Кожний має право після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і
  5. 91. Міжнародне право в період збройних конфліктів - галузь міжнародного права
    Незважаючи на те, що галузь сучасного міжнародного права, що регулює відносини держав у період збройних конфліктів, у своєму теперішньому стані виникла нещодавно, вона має довгу історію. її історичні корені лежать дуже глибоко, тому що закони і звичаї війни такі ж давні, як і сама війна, а війна така ж давня, як життя на землі. Вже в давнині, а потім і в середні віки майже в усіх цивілізаціях
  6. Поняття екологічного права України
    Еколого-правова наука України та система екологічного права ще зовсім молоді. Еколого-правові погляди в українській науці мають вікову історію, яка бере свій початок ще з давніх часів. Переважна більшість території сучасної України на початок 1 тисячоліття нашої ери була вкрита лісом. Безмежні лісові масиви вкривали територію сучасного Прикарпаття, Полісся. Чернігівщина мала назву «лісної
  7. 1. Поняття і система екологічного права
    Суспільство не може існувати без задоволення життєво необхідних екологічних потреб, що проявляються у формі збереження (охорони) природного довкілля та його компонентів, раціонального використання природних ресурсів, а також захисту (охорони) людини від несприятливого стану навколишнього середовища. Це формує відповідні суспільні екологічні інтереси пов'язані з регулюванням природокористування,
  8. Поняття і особливості принципів екологічного права
    Для кожної галузі права, у тому числі й для екологічного права, характерні свої принципи, на яких грунтується сукупність її правових приписів. Разом з тим кожна галузь враховує й загальні принципи права, але під кутом зору специфіки правового регулювання певних груп суспільних відносин. Саме ця специфіка визначає характер галузі права та сукупність її принципів. Екологічні відносини, які
  9. Поняття екологічного права України
    Еколого-правова наука України та система екологічного права ще зовсім молоді. Еколого-правові погляди в українській науці мають вікову історію, яка бере свій початок ще з давніх часів. Переважна більшість території сучасної України на початок 1 тисячоліття нашої ери була вкрита лісом. Безмежні лісові масиви вкривали територію сучасного Прикарпаття, Полісся. Чернігівщина мала назву "лісної
  10. Тема 2. Механізм адміністративно-правового регулювання
    Поняття і елементи механізму адміністративно-правового регулювання. Поняття, структура і види адміністративних норм. Дія адміністративних норм в часі, в просторі, за колом осіб. Поняття джерел адміністративного права, їх види та система. Співвідношення адміністративного права та адміністративного законодавства. Поняття, ознаки і види адміністративно-правових відносин. Підстави виникнення