Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу ( контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоКримінальне право України → 
« Попередня
ОНЮА. Шпагралка по кримінальному праву України. 2011, 2011 - перейти до змісту підручника

35. Некорисливі злочини проти власності (ст. 194-197).


Ст.194. Умисне знищення чи пошкодження майна. Об'єкт злочину - право власності на майно, що знищено або пошкоджено. Додатковими факультативними об'єктами злочину можуть виступати - громадський порядок, екологічна безпека, життя та здоров'я людини. Предмет злочину - будь-яке майно, як рухоме так і нерухоме, крім окремих його видів, знищення чи пошкодження яких передбачено КК як спеціальний вид знищення чи пошкодження майна. Предметом злочину може бути тільки чуже майно. Потерпілий - фіз. або юр. особа, майно якої було знищено або пошкоджено, а також особа, яка загинула або отримала тілесні ушкодження внаслідок цих дій винного. Об'єктивна сторона злочину полягає у знищенні чи пошкодженні чужого майна. Знищення майна - це припинення його існування, приведення його у стан непридатності до використання, коли втрачені майном властивості не можуть бути поновлені. Пошкодження майна - це такий вплив на предмет, коли він частково втрачає якості, але може бути відновлений, відремонтований. Суб'єкт злочину - загальний, фізична осудна особа, яка досягла 16 років. Суб'єкт злочину щодо ч.2 цієї статті - фізична осудна особа, яка досягла 14 років. Суб'єктивна сторона злочину характеризується виною у формі прямого чи непрямого умислу. Особа усвідомлює суспільну небезпечність свого діяння, передбачає та бажає настання суспільно небезпечних наслідків, якщо це прямий умисел. Мотиви та мета - різні та на кваліфікацію злочину не впливають. Кваліфікуючими ознаками злочину (ч.2 ст.194) є вчинення його: шляхом підпалу; вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом; в особливо великих розмірах; що спричинило загибель людей чи інші тяжкі наслідки. Ст.195. Погроза знищення майна. Об'єкт злочину - право власності, а додатковим обов'язковим об'єктом є психічна недоторканність особи. Предмет злочину - будь-яке чуже майно. Об'єктивна сторона злочину - активні дії, спрямовані на залякування потерпілого (власника чи законного володільця майна, особи, у віданні або під охороною якої знаходиться майно, іншої особи, яка заінтересована у збереженні цього майна) знищенням майна шляхом підпалу, вибуху або іншим загальнонебезпечним способом.
Погроза знищення чужого майна становить розглядуваний склад злочину лише у випадках, коли винний погрожує це зробити шляхом підпалу, вибуху або загальнонебезпечним способом. Обов'язковою ознакою погрози в складі цього злочину є наявність реальних підстав побоюватися здійснення цієї погрози. Склад злочину - матеріальний. Злочин вважається закінченим в момент сприйняття погрози знищення майна особою, якій вона адресується. Суб'єкт злочину - загальний, фізична осудна особа, яка досягла 16 років. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Мета і мотиви такої погрози можуть бути різноманітні, що на кваліфікацію злочину не впливає. Ст.196. Необережне знищення або пошкодження майна. Основним безпосереднім об'єктом злочину є право власності, а його обов'язковим додатковим об'єктом - здоров'я або життя особи. Предметом необережного знищення або пошкодження чужого майна може бути будь-яке чуже для винного майно, крім окремих його видів, які поставлені під захист спеціальними кримінально-правовими нормами (зокрема це стосується військового майна ст.412). Об'єктивна сторона злочину характеризується суспільно небезпечними діями або бездіяльністю, наслідками у вигляді тяжких тілесних ушкоджень або загибелі людей і причинним зв'язком між вказаними діями і наслідками. Спосіб знищення чи пошкодження майна на кваліфікацію вчиненого не впливає. Діяння становить склад злочину лише у випадку, коли такі дії призвели до тяжких тілесних ушкоджень або загибелі людей. Склад злочину - матеріальний. Відповідальність за цей злочин зумовлена лише його наслідками. Суб'єкт злочину - загальний. Суб'єктивна сторона злочину - необережність у формі злочинної самовпевненості або злочинної недбалості. Особа передбачає, що внаслідок вчинюваних нею дій чи бездіяльності можуть виникнути такі наслідки, як знищення (пошкодження) чужого майна та пов'язані з ними тяжкі тілесні ушкодження або загибель людей, але легковажно розраховує на відвернення вказаних суспільно небезпечних наслідків або не передбачає можливості настання вка-заних наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачати.
Ст.197. Порушення обов'язків щодо охорони майна. Об'єкт злочину - право власності, а також належний порядок виконання договору чи доручення щодо охорони чужого майна, який забезпечує право власності. Потерпілий - юр. або фіз. особа, майно якої не було збережене. Предмет злочину - чуже майно, що було передане власником під охорону за договором чи дорученням іншій особі або відповідно до обов'язків цієї особи, яка несе перед власником обов'язок зберігати це майно. Об'єктивна сторона - невиконання або неналежне виконання особою, якій доручене зберігання чи охорона чужого майна, своїх обов'язків, якщо це спричинило тяжкі наслідки для власника майна. Тяжкі наслідки - оцінювальна категорія, яка підлягає встановленню у кожному конкретному випадку з урахуванням всіх обставин справи. Склад злочину - матеріальний. Злочин є закінченим з моменту настання суспільно небезпечних наслідків - тяжких наслідків для власника майна. Суб'єкт злочину - фізична осудна особа, яка досягла 16 років, якій було доручено зберігання чи охорона чужого майна і яка не є службовою особою, зберігає майно на підставі трудового договору чи спеціального доручення. Суб'єктивна сторона злочину - необережність у формі злочинної недбалості або злочинної самовпевненості. При цьому обов'язки щодо охорони майна винними можуть бути порушені як необережно, так і умисно.
« Попередня
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "35. Некорисливі злочини проти власності (ст. 194-197)."
  1. 32. Поняття і види злочинів проти власності
    некорисливі. Корисливі злочини, у свою чергу, за характером діяння, за способом їх вчинення можуть бути поділені на злочини: пов'язані з незаконним обертанням чужого майна на користь винного або інших осіб і не пов'язані з таким обертанням. Це можна представити за такою системою:Злочини проти власності (статті 185-198): 1) корисливі (статті 165-193): пов'язані із обертанням чужого майна на
  2. 35. Некорисливі злочини проти власності
    злочину виступають відносини власності з приналежності матеріальних благ (при знищенні майна) і використання матеріальних благ (при пошкодженні майна). Додатковим об'єктом злочину (ч. 2 ст. 194) виступає життя і здоров'я людини. Предмет злочину - майно, що належить державним, колективним організаціям, а також індивідуальне чи приватне майно. Воно може бути рухомим і, на відміну від викрадення,
  3. 16. Джерела міжнародного права.
    злочину геноциду і покарання за нього 1948 року та ін. Робить застереження до міжнародних договорів і незалежна Україна. Звичай не підлягає тлумаченню, до нього, звичайно, не може бути заявлене застереження, що завжди робиться в писемній формі; - писана норма має ще одну, мабуть, найважливішу для цього періоду розвитку міжнародного права перевагу перед звичаєм: звичай завжди йде слідом за
  4. § 1. Сутність методики розслідування злочинів
    злочинів. Бажаючи надати системі науки єдності, деякі автори пропонували називати цей розділ криміналістичною методикою, аналогічно криміналістичній техніці та криміналістичній тактиці. Методика розслідування злочинів може розглядатися у двох аспектах. По-перше, це сам процес розслідування злочинів як специфічна діяльність уповноважених законом органів та осіб, що здійснюється на підставі
  5. § 3. Криміналістична характеристика злочинів
    злочинів, ознаки суб'єкта злочину (особи злочинця), його мотиви, предмет посягання, обстановку, злочинні способи, які мають значення для виявлення і розкриття таких діянь криміналістичними засобами, прийомами та методами. Для розуміння сутності криміналістичної характеристики необхідно виходити з того, що в ній відображаються особливості певного виду злочинів, які мають значення для їх виявлення
  6. § 1. Криміналістична характеристика розкрадань
    злочинів проти власності, особливо розкрадань, приділялася велика увага, внаслідок чого були розроблені окремі методики розслідування розкрадань, що вчиняються у різних галузях виробництва та сфері обслуговування. Однак докорінні перетворення у сфері економіки, перехід до ринкових відносин, реформування власності та ряд інших причин соціального та правового характеру призвели до істотних змін у
  7. § 1. Криміналістична характеристика злочинів у сфері службової діяльності
    злочинів у сфері службової діяльності віднесені такі види суспільно небезпечних діянь, що порушують функції державних органів або органів самоврядування, підприємств, установ або організацій, незалежно від форми власності та галузей діяльності службових осіб (статті 364-370 КК). Для встановлення кримінального механізму службового діяння необхідно з'ясувати: 1) чи мало місце порушення службовою
  8. § 1. Криміналістична характеристика вимагань
    злочинів. Вимагання передбачає вимогу передачі чужого майна чи права на майно або вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмеження прав або законних інтересів усіх осіб, пошкодження або знищення їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому відомі чи під охороною, або розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі
  9. 32. Поняття, загальна характеристика та види злочинів проти власності
    злочинів проти власності є суспільні відносини власності, що охороняються кримінальним законом як частина економічних відносин, як основа економічної системи держави. Суб'єктами права власності виступають - держава, юридичні та фізичні особи. Ст.13 Конституції проголошує рівність усіх суб'єктів права власності перед законом і забезпечення захисту їх прав державою. Крім об'єкта, злочини проти
  10. 33. Корисливі злочини проти власності, поєднані з вилученням чужого майна з володіння власника (ст.185-191). Форми здійснення цих злочинів.
    злочини цієї групи, є: 1) незаконне, безоплатне вилучення чужого майна на користь винного або інших осіб; 2) корисливий мотив - прагнення, спонукання до незаконного збагачення за рахунок чужого майна. Вилучення як обов'язкова ознака об'єктивної сторони злочинів цієї групи передбачає активну поведінку (дію) - вилучення чужого майна з володіння, розпорядження, користування власника або особи, якій