Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочину
ГоловнаПравоГосподарське право України → 
« Попередня Наступна »
Саниахметова Н.А.. ПІДПРИЄМНИЦЬКЕ ПРАВО В ПИТАННЯХ І ОТВЕТАХУчебное посібник. Харків "Одіссей" 2000, 2000 - перейти до змісту підручника

79. Неправомірне збирання, розголошення та використання комерційної таємниці


Третім видом правопорушень, що визнаються недобросовісною конкуренцією, є неправомірне збирання, розголошення та використання комерційної таємниці (глава 4 Закону).
Він включає чотири склади правопорушень:
1) неправомірне збирання комерційної таємниці;
2) розголошення комерційної таємниці;
3) схилення до розголошення комерційної таємниці;
4) неправомірне використання комерційної таємниці. Під комерційною таємницею підприємства маються на увазі відомості, пов'язані з виробництвом, технологічною інформацією, управлінням, фінансами та іншою діяльністю підприємств, що не є державною таємницею, розголошення яких може завдати шкоди його інтересам. Склад і обсяг відомостей, що становлять комерційну таємницю, порядок їх захисту визначається керівником підприємства (ст. 30 Закону України "Про підприємства в Україні").
Перелік відомостей, що не становлять комерційну таємницю, визначений у постанові Кабінету Міністрів України від 09.08.93г. № 611. Такими відомостями є: установчі документи, документи, що дозволяють займатися підприємницькою діяльністю та її окремими видами; інформація за всіма встановленими формами державної звітності; дані, необхідні для перевірки обчислення і сплати податків та інших обов'язкових платежів; відомості про чисельність і склад працюючих, про їх заробітної плату в цілому та за професіями й посадами, а також наявність вільних робочих місць; документи про сплату податків та інших обов'язкових платежах; документи про платоспроможність; відомості про участь посадових осіб підприємства в кооперативах, малих підприємствах, спілках, об'єднаннях та інших організаціях, які не займаються підприємницькою діяльністю; відомості, які відповідно до чинного законодавства підлягають оголошенню.
Комерційна таємниця не є загальновідомою або загальнодоступною на законних підставах; відповідним чином позначена, і підприємством здійснюються належні заходи ио збереженню її конфіденційності; вона не є державним секретом і не захищається авторським і патентним правом; не стосується негативної діяльності підприємства, здатної завдати шкоди суспільству (порушень законів, неефективної раооти, адміністративних помилок, забруднення навколишнього середовища тощо). Комерційна таємниця має дійсну або потенційну цінність саме в силу невідомості її третім особам, відсутність вільного доступу до неї на законній підставі, а власник інформації вживає заходів до охорони її конфіденційності.
Необхідними критеріями інформації для віднесення її до комерційної таємниці в цілях її захисту законодавством є наступні: інформація не є добре відомою громадськості; власник інформації здатний витягувати прибуток з цієї інформації;
інформація є корисною; власник інформації вживає заходів для її захисту.
Відповідно до ст. 16 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" неправомірним збиранням комерційної таємниці вважається добування протиправним способом відомостей, що становлять відповідно до законодавства України комерційну таємницю, якщо це завдало чи могло завдати шкоди суб'єкту господарювання. Неправомірним вважається збирання комерційної таємниці незалежно від того, яким способом здійснювалися протиправні дії: крадіжка документів, підслуховування розмов, отримання таких відомостей від володіють ними осіб за плату та ін Але обов'язковим є встановлення факту заподіяння шкоди підприємцю або можливості її заподіяння. Під збитком розуміється як позитивний збиток (витрати, витрати на зниження шкідливих наслідків такого правопорушення), так і неодержані доходи (збитки від зниження реалізації продукції або зниження попиту на послуги).
Розголошенням комерційної таємниці є ознайомлення іншої особи без згоди уповноваженої на те, з відомостями, що відповідно до чинного законодавства України комерційну таємницю особою, якій ці відомості були довірені у встановленому порядку або стали відомі у зв'язку з виконанням службових обов'язків, якщо це завдало чи могло завдати шкоди суб'єкту господарювання (ст. 17 Закону).
Під розголошенням слід розуміти як незаконне ознайомлення інших осіб з відомостями, що становлять комерційну таємницю, так і створення особою, якій ці відомості стали відомі у зв'язку з професійною або службовою діяльністю і яка повинна зберігати їх у таємниці, умов, що сприяють ознайомленню з ними сторонніх осіб. До таких осіб належать працівники правоохоронних органів, банківських установ, податкових органів, органів влади та управління, а також інші особи, які відповідно до законодавства мають право знайомитися з відомостями, що становлять комерційну таємницю, або мають доступ до таких відомостей по характеру виконуваних ними професійних або службових обов'язків. Способи розголошення комерційної таємниці (повідомлення іншим особам, у засобах масової інформації або іншим чином) значення не мають.
Примус особи, якій були довірені у встановленому порядку або стали відомі у зв'язку з виконанням службових обов'язків відомості, що становлять відповідно до законодавства України комерційну таємницю, до розкриття цих відомостей, якщо це завдало чи могло завдати шкоди суб'єкту господарювання, визнається схилянням до розголошення комерційної таємниці (ст. 18 Закону).
Згідно ст. 19 Закону неправомірним використанням комерційної таємниці є впровадження у виробництво або врахування під час планування чи здійснення підприємницької діяльності без дозволу уповноваженої на те особи неправомірно отриманих відомостей, що становлять відповідно до законодавства України комерційну таємницю.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 79. Неправомірне збирання, розголошення та використання комерційної таємниці "
  1. 74. Недобросовісна конкуренція: поняття і види
    неправомірне використання ділової репутації суб'єкта господарювання; - створення перешкод суб'єктам господарювання у процесі конкуренції та досягнення неправомірних переваг у конкуренції; - неправомірний збір, розголошення та використання комерційної
  2. Зміст
    неправомірного використання ділової репутації суб'єкта господарювання в конкуренції 76. Види неправомірного використання ділової репутації підприємців у конкуренції 77. Порівняльна реклама 78. Створення перешкод підприємцям у процесі конкуренції 79. Неправомірне збирання, розголошення та використання комерційної таємниці 80. Санкції за недобросовісну конкуренцію 81. Загальні
  3. 80. Санкції за недобросовісну конкуренцію
    неправомірно використаним позначенням та копій виробів іншого суб'єкта господарювання (ст. 25 Закону). Вона застосовується у разі встановлення факту неправомірного використання чужих позначень, рекламних матеріалів та упаковки, передбаченого ст. 4 Закону, або факту копіювання виробів, передбаченого ст. 6 Закону. Ця санкція ^ озна-чає безоплатне вилучення, у тому числі з обігу,
  4. Види і стадії адміністративного права
    неправомірним дії-ям органу виконавчої влади та усуває допущені порушення. 3) арбітражні суди здійснюють судову владу при вирішенні виникаючих у процесі предпринимаемой діяльності спорів або з пр-ний в сфері управління. Специфіка забезпечення арбітражним судом законності у сфері виконавчої влади полягає в тому, що суд визнає повно-стю або частково
  5. 16. Структура правовідносин.
    Неправомірні (правопорушення). Групи правомірних діянь: Юридичні вчинки - викликають юридичні наслідки незалежно від того, чи усвідомлював суб'єкт їх правове значення (знахідка, створення твору мистецтва) Юридичні акти - дії, безпосередньо спрямовані на досягнення юридичних результатів. Стан - тривало існуюче юридична властивість або правовідношення
  6. 3.2. Контракт - основа посилення цивільно-правових відносин у силових структурах
    неправомірні дії посадових осіб за 1998 рік і 1 півріччі 1999 року / / Матеріали Військового суду ДВО. Вих. № 60/249 від 8 липня 1999 суспільства, закон, державність, правосвідомість суспільства, насаджують внеправовой спосіб регулювання суспільних відносин. Саме тому необхідно розробити правову базу викорінення подібного стану Армії. Тільки ретельно підготовлена,
  7. 73. Підстави виникнення і припинення права власності.
    Неправомірності свого володіння, належать йому, а з моменту повідомлення його про незаконність володіння - власнику речі. 4. Набуття права власності на безхазяйне майно, тобто на майно, яке не має власника або власник якого не знайдений. Право власності на таке майно відповідно до статті 137 ГК України виникає у держави. Потрібно відзначити, що дане
  8. 73. Відповідальність суб'єктів природних монополій та органів, що регулюють їх діяльність
    неправомірних рішень, дій чи бездіяльності органів, які регулюють діяльність суб'єктів природних монополій, та суперечать
  9. 37. Способи вирішення зовнішньоекономічних спорів, що випливають з контрактів
    використання в міжнародній торгівлі шляхом посилань на цей регламент в комерційних
  10. 8. Рекомендували ЛІТЕРАТУРА ДО КУРСУ "Адміністративне право України"
    Спеціальна література: 1. Альохін А.П., Козлов Ю.М., Кармолицкий А.А. Адміністратив ве право РФ. Підручник. - М., 1998. 2. Атаманчук Г.В. Теорія державного управління. Курс лек цій. - М., 1997. 3. Авер'янов Б.В. Функції та організаційна структура органу державного управління. - К, 1984. 4. Авер'янов В.Б. Апарат державного управління: содер жание діяльності та організаційні
© 2014-2022  ibib.ltd.ua