Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоГосподарське право України → 
« Попередня Наступна »
Волкобой І.. Шпаргалки по Цивільному праву України (загальна частина), 2009, 2009 - перейти до змісту підручника

73. Підстави виникнення і припинення права власності.



Виходячи з обраного критерію розмежування, до первинних способів
набуття права власності можна віднести наступні:
1. Виробництво - такий спосіб виникнення права власності, при
якому воно виникає у зв'язку з виготовленням або створенням якоїсь, раніше
що не існувала, речі. Власником в цьому випадку стає той, хто
виготовив або створив цю річ для себе. Момент виникнення такого права
власності залежить від того, яка річ створена - рухома або нерухома.
Так, право власності на рухому річ виникає з моменту її створення, а
на нерухому - з моменту її державної реєстрації у встановленому
законом порядку.
2. Специфікація або переробка - це створення нової речі шляхом
переробки матеріалу, що належить іншій особі, а не її творцеві. При
цьому право власності у специфікатора виникає тільки при наявності
одночасно двох умов: вартість створеної речі значно перевищує
вартість використаних матеріалів, і специфікатор не знав і не міг знати, що
він використовує чужий матеріал. Але в цьому випадку власник матеріалів може
вимагати від специфікатора відшкодування збитків, заподіяних йому переробкою.
Якщо ж специфікатор знав або повинен був знати, що створює річ із чужого
матеріалу, то власником такої речі стає власник матеріалів,
який також може вимагати від специфікатора відшкодування завданих йому
збитків. Даний спосіб виникнення права власності не закріплений в
чинному законодавстві, проте він передбачений у проекті ЦК а поки
застосовується за аналогією.
3. Відділення плодів і доходів - спосіб виникнення права
власності, при якому їх власником стає особа, якій
належить річ, що приносить плоди і доходи, якщо інше не встановлено законом
або договором з іншою особою (ст. 133 ЦК України). Тут потрібно розрізняти
природні плоди, принесені в результаті органічного розвитку
плодоносному речі (приплід тварин, вовна, яйця, молоко та ін), і доходи,
з'являються від використання речі у цивільному обороті (дивіденди по цінних
паперів, орендна плата і т. д.). Право власності на плоди і доходи
виникає у власника речі з моменту їх відділення. Це право виникає у
власника і в тому випадку, якщо річ знаходилася в незаконному недобросовісному
володінні іншої особи. Плоди і доходи, отримані добросовісним незаконним
власником до того моменту, поки він дізнався про неправомірність свого володіння,
належать йому, а з моменту повідомлення його про незаконність володіння -
власнику речі.
4. Набуття права власності на безхазяйне майно, тобто на
майно, яке не має власника або власник якого не знайдений.
Право власності на таке майно відповідно до статті 137 ГК України
виникає у держави. Потрібно відзначити, що дане положення не відповідає
ринковій економіці з її рівністю усіх форм власності, а тому воно
має бути змінено шляхом законодавчого закріплення набувальною
давності. Згідно набувальною давністю, якщо особа відкрито і з наміром
встановити право власності володіє річчю певний термін, то воно
набуває право власності на цю річ.
5. Привласнення загальнодоступних дарів природи (ягоди, дичина, риба та ін)
має місце, коли воно допускає
ся відповідно до закону, загальним дозволом, даними власником, або
місцевим звичаєм. Право власності на зазначені речі виникає у особи
здійснив їх збір чи здобич. [
6. Знахідка - річ, вибула з володіння власника або іншого
уповноваженої на володіння особи без його волі, внаслідок втрати і будь-ким
виявлена. При знахідку випадковість має місце як на стороні втратив,
так і на стороні на-^ що йшов річ. Відповідно до чинного
законодавством (ст. 138 ГК України) особа, яка знайшла загублену річ, зобов'язана
негайно повідомити про це власника або титульного власника і
повернути знайдену річ. Якщо власник або титульний власник
невідомий, то знайшов річ зобов'язаний заявити в органи міліції або орган
місцевого самоврядування. У тому випадку, коли власник або титульний власник
не з'явиться протягом шести місяців, тоді річ безоплатно переходить у
власність держави. Дане положення є застарілим.
Видається, що на нинішніх умовах право власності на знахідку по
закінчення певного часу повинно виникати у особи, яка знайшла річ.
7. Бездоглядна приблудну худобу повертається власнику відповідно до статті 139
ГК України. У разі, якщо власник або його місцеперебування невідомі,
особа, яка затримала худобу, зобов'язана заявити про це в міліцію або орган місцевого
самоврядування не пізніше трьох днів з моменту затримання .
Вищевказані органи зобов'язані вжити заходів до розшуку власника худоби. На
час такого розшуку худоба передається в найближчий колгосп або радгосп. Якщо ж
протягом шести місяців з моменту заявлення про затримання великої рогатої
худоби і двох місяців інших тварин їх власник не буде виявлений і не
заявить свої права на них, право власності на ці тварини переходить до
колгоспу, де утримується ця тварина або до держави, яка передає його
відповідному колгоспу. Вищевикладене правило не відповідає
сучасним економічним відносинам, до у суспільстві. У зв'язку з
цим більш доцільним було б залишення худоби у особи, його знайшов, і
визнання за ним після закінчення певного часу права власності.
8. Скарб - зариті в землі або приховані іншим способом гроші або інші
цінності (в тому числі і валютні), власник яких невідомий або в силу
закону втратив на них право . На відміну від знахідки, при якій річ із володіння
власника або іншого уповноваженої особи вибуває мимо їхньої волі, скарбом
можна вважати лише навмисно приховані цінності. Згідно зі статтею 140 ЦК України
особа, яка виявила скарб, зобов'язана здати його державі. При цьому йому видається
винагороду в розмірі 25 відсотків від вартості скарбу, крім випадків, коли
розкопки і пошук цінностей входять в коло його службових обов'язків. Однак
вказане правило також не узгоджується з проголошеним принципом рівності
всіх форм власності. Тому, думається, що скарб повинен переходити в
власність в рівних частках особі, якій належить майно, де скарб був
схований, та особі, яка виявила скарб. Представляється, що в разі спроби
сховати скарб, що має історичне або культурне значення, або у випадку
руйнування будь-яких цінностей держава має право пред'явити до такої особи
позов про відшкодування завданих збитків.
9. Самовільна споруда у разі подальшого її узаконення
деякими авторами також виділяється як первісний спосіб виникнення
права власності (Цивільне право, Ч. 1. - С. - П., 1996).
Розглянувши початкові способи виникнення права власності, перейдемо
до похідних, які, як зазначалося вище, засновані на правонаступництво.
1. Першим з таких способів є націоналізація - безоплатне
звернення у власність держави майна, що належить фізичним та
юридичним особам. Даний спосіб застосовується досить рідко і характерний для
виникнення права державної власності. Цей спосіб використовувався в
основному в часи становлення Радянської влади, а також у період
проголошення незалежності України, коли було націоналізовано майно
компартії.
2. Конфіскація - безплатне вилучення майна у власника в
користь держави за вироком суду, арбітражу чи іншого компетентного
органу у вигляді санкції за вчинене правопорушення (п. 4 статті 55 Закону
України «Про власність»). Слід зазначити, що конфіскація - це
каральна міра, властива нормам публічного, а не приватного права, але все
ж є підставою виникнення права власності у держави.
3. Для виникнення права державної власності характерний також такий
спосіб, як реквізиція - вилучення державою майна у
власника в інтересах товариства з виплатою йому реальної вартості майна
до моменту припинення права власності, включаючи і неодержані доходи.
Даний спосіб законодавчо закріплений у пункті 3 статті 55 Закону України «Про
власності» і застосовується за обставин надзвичайного характеру.
4. Всі види цивільно-правових договорів, спрямовані на виникнення
права власності (продаж, міна, дарування та ін.) Право власності
особи, придбав річ за договором, завжди грунтується на праві
власності відчужувача речі. Для виникнення права власності у
набувача необхідне дотримання для даного договору всіх істотних
умов. Право власності завжди є правом власника на
індивідуально-визначену річ і тому до її передачі на отчуж-'Датель
лежить ризик за її випадкову загибель. У зв'язку з цим важливе практичне
значення має визначення моменту виникнення права власності у
набувача майна за договором. Відповідно до ст. 128 ГК України
право власності у набувача майна за договором виникає з
моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.
Дане правило, як видно, є дис-позитивним, а отже, сторони
можуть своєю угодою визначити момент виникнення права власності
у набувача.
5. Приватизація - »передача майна держави у власність
фізичних осіб. Даний спосіб характерний для виникнення права власності
у фізичних осіб і регулюється досить великою кількістю нормативних
актів, основними з яких є закони України «Про приватизацію майна
державних підприємств »,« Про приватизацію невеликих державних
підприємств »,« Про приватизацію державного житлового фонду ».
6. Спадкування - перехід майна після смерті його власника до
інших осіб у порядку, передбаченому розділом 7 ГК України, є
похідним способом виникнення права власності, так "як в його основі
лежить правонаступництво.
7. Набуття права власності на майно юридичної особи при його
реорганізації або ліквідації у випадках, коли це передбачено чинним
законодавством та статутними документами.
8. Передача об'єктів державної та комунальної власності.
Досить новий спосіб виникнення права державної та комунальної
власності, основні положення якого передбачені в Законі України «Про
передачу державної та комунальної власності».
Такі основні способи виникнення права власності. Однак досить
часто виникнення права власності у однієї особи є підставою
 припинення права власності у іншої особи. Підстави припинення права
 власності - це певні юридичні факти, з якими закон пов'язує
 припинення права власності. До таких юридичних фактів відносяться: - угоди
 з відчуження майна або трата грошей; - користування майном, в результаті
 якого воно повністю використовується; - знищення або викидання
 майна власником; - примусовий продаж або вилучення майна в
 передбачених законом випадках; - загибель майна внаслідок стихійного
 лиха або протиправної дії третіх осіб; - придбання майна
 проти волі власника добросовісним набувачем.
 « Попередня  Наступна »
 = Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "73. Підстави виникнення і припинення права власності."
  1.  Види позовів
      підставами: 1) процесуально-правова класифікація позовів побудована за змістом позову, тобто по виду необхідної позивачем судового захисту. За процесуально-правовим критерієм позови класифікуються на позови про визнання, про присудження, перетворюючі позови. Позов про визнання має на меті захистити інтереси позивача, який вважає, що у нього є певне суб'єктивне право, але воно оскаржується іншим
  2.  1. ПОНЯТТЯ І СУТНІСТЬ ПОЗОВНОЇ ВИРОБНИЦТВА. ВІДМІНУ ЙОГО ВІД ВИРОБНИЦТВА ПО СПРАВАХ, ЩО ВИНИКАЄ З АДМІНІСТРАТИВНИХ та інших публічних правовідносин І ВІД ВИРОБНИЦТВА в окремих категоріях справ
      заснованих на документах, що підтверджують заборгованість з оплати за спожиті електричну енергію, газ, воду, за опалення, послуги зв'язку, по орендній платі та інших витрат, пов'язаних з експлуатацією приміщень, що використовуються з метою здійснення підприємницької та іншої економічної діяльності; за позовами, заснованим на представлених позивачем документах, що встановлюють майнові
  3.  1. КОМПЕТЕНЦІЯ арбітражних судів В РОСІЙСЬКІЙ ФЕДЕРАЦІЇ У СПРАВАХ ЗА УЧАСТЮ ІНОЗЕМНИХ ОСІБ. Виключна компетенція. УГОДА ПРО ВИЗНАЧЕННЯ КОМПЕТЕНЦІЇ арбітражних судів РФ. СУДОВИЙ ІМУНІТЕТ
      підставі міжнародних договорів РФ, ГК РФ, інших законів та звичаїв, що визнаються в РФ. Якщо відповідно до ГК РФ неможливо визначити право, що підлягає застосуванню, застосовується право країни, з якою цивільно - правове відношення, ускладнене іноземним елементом, найбільш тісно пов'язано. Якщо міжнародний договір Російської Федерації містить матеріально - правові норми, що підлягають
  4.  3. Судочинного принципи арбітражного процесуального права
      підстави або предмет позову, але не одночасно, 2) збільшити або зменшити розмір позовних вимог; 3) позивач може відмовитися від заявленого позову, укласти з відповідачем мирову угоду на основі взаємних поступок, відповідач може визнати позов. Однак цілий ряд таких процесуальних дій, як відмова позивача від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову, укладення мирової
  5.  1. Поняття позову у арбітражному процесі, його елементи і види
      підставою до винесення рішення судом про відмову в позові. Таким чином, право на позов в матеріально-правовому сенсі - це само спірне суб'єктивне право, яке може бути примусово здійснено. К.С. Юдельсон 1а, В.М. Семенов 2, К.І. Коміссаров3 і ряд інших учених розглядали позов як категорію цивільного процесуального права. Ця точка зору близька до позиції М.А. Гурвича і
  6.  15. Правовідносини: поняття, види, ознаки.
      підстави - норма - атрибутивної підставу будь-якого правовідносини, обов'язкова умова його виникнення, зміни чи припинення. Суб'єкти не можуть довільно встановлювати будь правовідносини. Требуется прямо виражена державна воля, санкціонуються правовідносини. Норма і правовідносини нерозривно пов'язані, вони - частини єдиного механізму правового регулювання. Реальний характер -
  7.  16. Структура правовідносин.
      підставах брати участь у правовідносинах. При цьому розрізняють «суб'єкт права» і «суб'єкт правовідносин». Суб'єкт права - лише потенційний учасник правовідносини, в реальному житті він може в нього ніколи не вступати (наприклад, вступ до шлюбу). Суб'єкт правовідносини - його фактичний учасник, носій конкретних суб'єктивних прав і обов'язків. Суб'єкт правовідносини - завжди суб'єкт
  8.  4. Цивільний кодекс України (загальна характеристика).
      підставах виникнення цивільних прав та обов'язків, здійсненні цивільних прав та їх захист, про суб'єктів права, представництво, довіреності, позовної давності. У цьому розділі поряд з лібералізацією деяких норм (наприклад, частковим закріпленням у ст. 4 принципу, відомого ще римському праву, - дозволено все, що не заборонено законом), були посилені окремі обмеження ініціативи
  9.  10. Юридичні факти і юридичний склад. Види юридичних фактів.
      підставами виникнення цивільних правовідносин, так як закон пов'язує з ними настання не будь-яких, а тільки таких юридичних наслідків, як виникнення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків у суб'єктів даного правовідносини. Так, укладення між суб'єктами договору позики веде до виникнення між цими особами правовідносин позики. Підставою громадянського
  10.  37. Поняття і види угод у цивільному праві.
      підстав. 1. Залежно від числа сторін, що беруть участь в угоді, їх підрозділяють на односторонні, двосторонні і багатосторонні. Односторонньої є угода, для здійснення якої досить волевиявлення однієї сторони (видача довіреності, складання заповіту). Двостороння угода являє собою зустрічні волевиявлення двох сторін, спрямовані на виникнення, зміну або