Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні ) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право ( лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоГосподарське право України → 
« Попередня Наступна »
Волкобой І.. Шпаргалки по Цивільному праву України (загальна частина), 2009, 2009 - перейти до змісту підручника

37. Поняття і види угод у цивільному праві.



Легальне визначення угоди дано в ст.41 ЦК, яка передбачає, що
угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на
встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов'язків.
Однак, це формулювання неточна.
Тому з метою розмежування угоди і адміністративних актів, у наведене
вище її визначення необхідно ввести вказівку на те, що мова йде саме про
діях суб'єктів цивільного права.
З урахуванням сказаного визначення угоди може виглядати наступним чином.
Угода - це дія суб'єктів цивільного права, спрямоване на
виникнення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Класифікація угод може проводитися за різними підставами.
1. Залежно від числа сторін, що беруть участь в угоді, їх підрозділяють
на односторонні, двосторонні і багатосторонні.
Односторонньої є угода, для здійснення якої досить
волевиявлення однієї сторони (видача довіреності, складання заповіту).
Двостороння угода являє собою зустрічні волевиявлення двох
сторін, спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних
правовідносин. Двосторонні угоди суть договори, для яких
характерно узгоджене волевиявлення двох сторін.
Договорами є також багатосторонні угоди, тобто такі угоди, в
яких беруть участь три і більше сторони. Прикладом такої угоди може
служити договір про спільну діяльність. Слід звернути увагу на те
обставина, що в цьому договорі волевиявлення сторін має двояку
природу. З одного боку, це взаємне волевиявлення на встановлення договору
між учасниками. З іншого - має місце загальне волевиявлення, як би
"спрямоване пучком" на досягнення спільної мети.
2. Залежно від наявності або відсутності обов'язки сторін надавати
зустрічне матеріальне відшкодування
угоди підрозділяють на оплатне і безоплатні.
У безоплатних угодах обов'язок вчинити матеріальне
надання лежить тільки на одній стороні. Інша сторона не обтяжена
якими обов'язками. Прикладом може бути договір дарування, в якому одна
сторона безоплатно передає майно у власність іншій стороні.
Оплатне угоди характерні наявністю зустрічного майнового
надання. Наприклад, у договорі купівлі-продажу одна сторона передає
майно, але натомість отримує його вартість.
3. Залежно від моменту, з якого угода вважається укладеною,
угоди поділяються на реальні і консенсуальні.
Консесуальними є угода, в якій для настання правових
наслідків досить досягнення сторонами згоди з усіх істотних
умовам. З моменту досягнення угоди угода вважається укладеною. У її
сторін виникають відповідні права і обов'язки. Так досягнення сторонами
за договором купівлі-продажу угоди про предмет та ціну породжує обов'язок
продавця передати річ у власність покупця і зустрічну обов'язок
покупця сплатити за цю річ певну грошову суму.
Для укладення реальної угоди одного угоди сторін недостатньо.
Необхідна також передача речі. Поки така передача не відбудеться, договір не
вважається укладеним. Прикладом реальної угоди є договір позики. Поки
гроші не передані позичальнику, права і обов'язки у сторін не виникають.
Отже, обіцянка дати гроші у позику не означає, що потенційний
позичальник набуває право вимагати виконання цієї обіцянки.
Слід звернути увагу на те, що оскільки в консенсуальних угодах
момент укладення та виконання не збігається, а в реальних - збігається, то
консенсуальні угоди завжди є взаємними, а реальні -
односторонніми.
4. Залежно від значення підстави (цілі) правочину
для її дійсності угоди поділяються на абстрактні і каузальні.
Угоди, в яких визначено підстави їх здійснення, називаються
каузальними. До них відноситься велика частина цивільно-правових угод
(купівля-продаж, доручення тощо).
Абстрактними вважаються угоди, у змісті яких не визначені
підстави їх вчинення. Найбільш яскравим прикладом абстрактної угоди є
видача векселя. Вексель містить зобов'язання особи виплатити певну
грошову суму іншій особі, але при цьому не грають ролі підстави, за якими
було видано вексель: чи був позику, купівля-продаж та ін.)
1. Залежно від наявності вказівки на строк встановлення прав і
обов'язків угоди бувають строковими і безстроковими.
У безстрокових угодах не визначається ні момент вступу її в дію,
ні момент припинення. Така угода, як правило, негайно набирає чинності і
припиняється на вимогу однієї із сторін (наприклад, договір майнового
найму, укладений на невизначений проміжок часу).
Терміновими є угоди, в яких визначено момент виникнення у її
сторін прав і обов'язків, тривалість існування зобов'язання, момент
припинення та т.п.
Від термінових необхідно відрізняти умовні угоди, в яких виникнення,
зміну або припинення прав і обов'язків пов'язується з настанням
якогось події. Для того щоб угода була визнана умовною, це подія
повинно мати місце в майбутньому і щодо нього має бути невідомо
настане вона чи ні.
Умовні угоди відрізняються від термінових угод тим, що термін настане завжди, а
ось умова може статися, а може і не відбутися.
Умова в угодах може бути відкладальною або зазна-чої.
Якщо настання прав та обов'язків пов'язують з настанням якого-небудь
події, то умови є відкладальною.
Якщо настання події припиняє права в обов'язки, то воно називається
отменітельним.
У літературі виділяють і інші види угод: фідуціарні (такі, що мають
довірчий характер, внаслідок чого втрата довіри може спричинити
розірвання договору в односторонньому порядку - доручення, комісія і т.д.),
біржові (що укладаються на біржах і стосовно біржових товарів) та ін
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна" 37. Поняття і види угод у цивільному праві. "
  1. Поняття арбітражного процесу, арбітражна процесуальна форма
    поняття арбітражного процесу. Арбітражний процес є встановлена ??нормами арбітражного процесуального права форма діяльності арбітражних судів, спрямована на захист оспорюваного чи порушеного права організацій та громадян-підприємців, а в деяких випадках - і інших осіб. Цілком можливо також охарактеризувати арбітражний процес як визначається нормами арбітражного процесуального
  2. 1. Поняття і види міжнародного комерційного арбітражу
    понять, що відносяться до міжнародного комерційного ар-бітражу, в тому числі понять арбітражу та арбітражного злагоди-шення (ст. I). Велике практичне значення мають положення, що регулюють формування арбітражу у випадку, коли сторо-ни передбачили розгляд спорів не в постійно дійству-ющем арбітражному органі, а в «ізольованому» арбітражі, створюваному тільки для вирішення конкретного
  3. 4 . Цивільний кодекс України (загальна характеристика).
    Поняття юридичної особи. Разом з тим, тут залишилося досить багато неясностей. Зокрема не визначено співвідношення понять "організація", "підприємство", "установа", якими оперує законодавець. Немає і самого визначення цих категорій. Кодекс не містить норм, спеціально присвячених визначенню об'єктів права. Велика частина їх розміщена в тих чи інших главах розділу "Право
  4. 33. Поняття і види речей у цивільному праві.
    Види речей. 1) Залежно від того, наскільки вільно обертаються речі в цивільному обороті, вони можуть бути поділені на речі повністю в обороті і речі, обмежені в обороті. Зокрема, речі обмежуються в обороті з міркувань державної і громадської безпеки, охорони економічних інтересів держави, забезпечення здоров'я населення і т.д . Такі речі можуть набуватися
  5. 110. Неустойка, застава, завдаток як способи забезпечення зобов'язань.
    поняттями полягає в порядку обчислення штрафу та пені, тому принципової різниці для використання цих термінів або єдиного терміну - неустойка, не існує. Штраф - літочислення неустойки у вигляді певної грошової суми, яка стягується один раз відповідно до закону або договору зі боку, не виконала або неналежно виконала основне зобов'язання. Пеня - неустойка в
  6. Види і стадії адміністративного права
    поняття предупр., ст. 284 Так процедура оформлення попередження, що виноситься на місці вчинення порушення правил дорожнього руху регламентовано інструкцією з організації в ОВС провадження у справах про адмініст-ративних правопорушення правил дорожнього руху та інших норм, що діють у сфері безпеки дорожнього руху. Згідно дан-ної інструкції порушнику вручається
  7. 2. ПОНЯТТЯ ПІДВІДОМЧОСТІ, ЇЇ ВИДИ
    поняття економічної діяльності , ні поняття економічного спору нормативно не визначені. Це й дає підстави для обмежувального тлумачення меж компетенції арбітражних судів. Поняття економічної діяльності широко використовується в Конституції РФ (ст. 8, 34) і пов'язується з певною сферою суспільних відносин. Конституційне значення набуває і категорія економічного
  8. 1. Поняття арбітражного процесу, арбітражна процесуальна форма, завдання судочинства в арбітражних судах, джерела арбітражного процесуального права
    поняття арбітражного процесу. Арбітражний процес є встановлена ??нормами арбітражного процесуального права форма діяльності арбітраж-них судів, спрямована на захист оспорюваного чи порушеного права організацій та громадян-підприємців, а в деяких випадках - і інших осіб. Цілком можливо також охарактеризувати арбітражний процес як визначається нормами арбітражного процесуального
  9. Тема 4. ОДВЕДОМСТВЕННОСТЬ І ПІДСУДНІСТЬ СПОРІВ арбітражному суду
    види. Підвідомчість спорів арбітражному суду у сфері підприємницької та іншої економічної діяльності. Спеціальна підвідомчість справ арбітражним судам. Поняття підсудності, її види. Література Абсалямов А., Ярков В . Правила підвідомчості арбітражному суду спорів, що виникають з адміністративно-правових відносин / / Вісник ВАС РФ. 2001. № 6. Андрєєва Т. Про підвідомчість
  10. 2. Поняття підвідомчості, її види
    види підвідомчості. Як правило, це проводиться за трьома підставами: залежно від виду органів, до відання яких віднесено дозвіл тих чи інших справ, виділяють підвідомчість справ судам, адміністративним органам, третейським судам і т. д.; залежно від характеру справ - підвідомчість цивільних, сімейних, трудових, земельних та інших справ; - залежно від характеру норм,