Освіта народно-демократичних держав в країнах Центральної та Південно-Східної Європи та їх зовнішня політика

Виникнення народно-Революційний процес в країнах Цент-

демократичних ральной і Південно-Східної Європи розви-

тосударств вався в умовах підйому визволитель

ної боротьби народів цих країн проти окупантів і сил внутрішньої реакції. Сприятливі зовнішні умови для розвитку цього процесу були забезпечені збільшеною потужністю Радянського Союзу, його вирішальною роллю у перемозі над фашистськими державами у другій світовій війні. У період війни і гітлерівської окупації внутрішні протиріччя в країнах Центральної та Південно-Східної Європи переплелися з протиріччями між німецьким імперіалізмом та інтересами широких народних мас цих країн, які розгорнули боротьбу з агресорами і їх посібниками з лав внутрішньої реакції.

Досвід війни, антифашистської боротьби підняв на вищий рівень класова свідомість трудящих, допоміг їм розібратися в антинаціональної політиці довоєнних режимів у своїх країнах, в причинах, що породили війну, зміцнив їх волю до боротьби за національне визволення, проти капіталістичного гноблення. Частина панівного класу і правлячих кіл країн Центральної та Південно-Східної Європи була скомпрометована співпрацею з окупантами, інша частина - нерішучої і проімперіалістичного політикою емігрантських урядів. При цьому антифашистська, визвольна боротьба закономірно переростала в соціальні рухи. Розгром фашизму створив також передумови для соціальних перетворень і в самій Німеччині.

Найбільш активною силою визвольного руху в усіх країнах виступали робочий клас і його авангард-ком муністіческіе і робочі партії. Вони згуртовували навколо себе широкі маси трудящих, всі демократичні кола. Проти фашистських загарбників виступала і частина національної буржуазії, але не вона була визначальною силою в антифашистському національному фронті. Керівна роль належала пролетаріату, комуністичним і робочим партіям. У ході національно-визвольної боротьби створювалися передумови для переростання демократичних революцій у країнах Центральної та Південно-Східної Європи в переможні соціалістичні революції.

Збройні Сили СРСР, які перебували на території звільнених країн Центральної та Південно-Східної Європи, дотримувалися політики невтручання в їхні внутрішні справи. Натомість присутність радянських військ сковувало внутрішню і зовнішню контрреволюцію, перешкоджаючи прямому империалистическому втручанню і створюючи трудящим масам сприятливі умови для соціальних перетворень.

У період з 1944 по 1949 рік у Албанії, Болгарії, Угорщини, Східної Німеччини, Польщі, Румунії, Чехословаччини та Югославії встановилася народна влада. Соціалістичний лад в цих країнах затвердився не відразу. Але вже в перші повоєнні роки були успішно здійснені такі заходи, як знищення старого і створення нового державного апарату, земельні реформи, ліквідація капіталістичної власності на основні засоби виробництва, відновлення зруйнованого війною народного господарства і його планомірний розвиток. Ці заходи проводилися в умовах посилення керівної ролі робітничого класу і марксистсько-ленінських партій, зміцнення союзу робітничого класу з основною масою селянства та іншими верствами трудящих. Склався новий тип політичної організації суспільства, нова форма диктатури пролетаріату - народна демократія. Вона відбила своєрідність розвитку соціалістичної революції в умовах ослаблення імперіалізму і була обумовлена історичними та національними особливостями окремих країн.

Поряд з глибокими революційними зрушеннями у внутрішньому житті країн Центральної і Південно-Східної Європи відбувалися важливі зміни в їх зовнішній політиці. Вони виражалися насамперед у встановленні тісної дружби і співробітництва з Радянським Союзом, що диктувалося життєвими інтересами народів цих країн. Це був пролетарський, соціалістичний інтернаціоналізм у дії.

Народно-демократичні держави одночасно проголосили свою готовність співпрацювати з США, Англією і іншими країнами антигітлерівської коаліції. Прагнення народно-демократичних держав до співпраці з капіталістичними країнами було виражено в їхніх конкретних зовнішньополітичних акціях і програмних документах. У цьому курсі на йшов своє втілення ленінський принцип мирного співіснування держав з різним суспільним ладом. І якщо співробітництва з країнами Заходу не вийшло, то вина за це лягає тільки на уряди імперіалістичних держав, що зайняли по відношенню до народно-демократичним країнам ворожу позицію.

Революційні зміни в країнах Вороже ставлення Центральної та Південно-Східної Європи

імперіалістичних супроводжувалися гострої класової бо-

держав до народно-^ * r г

демократичному ладу бої-яка протікала на території

окремих країн по-різному, залежно від сили опору експлуататорських класів.

Прагнення імперіалістичних кіл повернути назад почався закономірний історичний процес зміни співвідношення сил на світовій арені на користь соціалізму або щонайменше зупинити його наклало свій відбиток на розвиток міжнародних відносин у повоєнні роки. Яким шляхом підуть країни Центральної і Південно-Східної Європи? Це питання вирішувалося протягом перших повоєнних років в найгострішій політичній, економічній та ідеологічній боротьбі між силами капіталізму і силами розвивається соціалізму.

Поки епоха переходу від соціалізму до комунізму не завершена, неодноразово підкреслював В. І. Ленін, у експлуататорів неминуче залишається надія на реставрацію, і вона постійно перетворюється на спроби реставрації. Імперіалісти не гребували ніякими засобами: вони намагалися прямо втручатися у внутрішні справи народно-демократичних держав, відкрито підтримували в них реакційні сили, здійснювали політичну дискримінацію, організовували економічну блокаду, роздмухували наклепницькі кампанії. Все це використовувалося для того, щоб чинити тиск на народно-демократичні уряди, добитися зміни їх складу і політики або хоча б відступу в тих чи інших питаннях. Але міжнародної реакції не вдалося взяти верх над силами соціального прогресу, відновити розірвані ланки ланцюга імперіалізму. 2.

Інформація, релевантна " Освіта народно-демократичних держав в країнах Центральної та Південно-Східної Європи та їх зовнішня політика "

1. КРАЇНИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ І ПІВДЕННО-СХІДНОЇ ЄВРОПИ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ 40-х-90-ті р.
   освіти в цілому загальнодемократичною спрямованості тут змінив перехід до соціалізму, який копіював мінуси і плюси радянської консервативної моделі. Переживши ряд політичних потрясінь, держави регіону опинилися в стані глибокої соціально-політичної, економічної та ідеологічної кризи, який закінчився крахом соціалізму на рубежі 80-90-х років. У 50-80-ті роки в
   
2. 5.4. Сучасна геополітика країн Східної Європи
   держав у добросусідських торговельно-економічних контактах, оскільки вони відповідають їх безпеки і корінним
   
3. Література
   держав: США, Великобританія, Франція, Німеччина, Італія, Іспанія, Греція, Японія, Канада. М.: Изд-во БЕК, 1999. Конституції соціалістичних держав, т. 1 і 2. М.: ЮЛ, 1987. Конституції держав Європейського союзу. М.: Норма, 1997. Нові конституції країн Східної Європи та Азії (1989-1992): Збірник конституцій. М.: Юрид. коледж МДУ, 1996. Конституції держав Центральної та
   
4. § 2. Криза радянської моделі соціалізму в країнах Центральної та Південно-Східної Європи
   країнах регіону. Водночас копіювання сталінської моделі соціалізму призвело до її кризи, яка найбільш виразно проявився в Польщі і
   
5. Контрольні питання
   народним змінам привели підсумки другої світової війни? 2. Які причини виникнення «холодної війни» і гонки озброєнь? 3. Охарактеризуйте умови переходу до соціалізму країн Центральної та Східної Європи. 4. Назвіть успіхи відновлення народного господарства і причини відставання у розвитку окремих його галузей у повоєнні роки. 5. Чим пояснюється загострення Сталіним національного
   
6. Література
   державі. М.: Наука, 1980. Реформи виборчої системи в Італії та Росії: досвід і перспективи. М.: ІДП РАН, 1995. Юдін Ю.О. Політичні партії і право в сучасній державі. М.: Форум-Инфра. М,
   
7. КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ
   народних відносинах? 11. Чим загрожує самопроголошення незалежності Косово? 12. Які головні аспекти відносин Росії з Болгарією? 13. Які геополітичні інтереси Росії в
   
8. Тоталітаризм
   народної демократії, які клеветнически ототожнювалися з фашистськими режимами і протиставлялися "демократичному" "вільному" суспільству в капіталістичних
   
9. КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ
   просторів світу. 2. Дайте характеристику геополітичних проблем Росії по секторах нового зарубіжжя: а) Балтія, б) Білорусія; в) Чорноморський сектор; г) Кавказ і Закавказзя; д) оцініть союз ГУАМ з позиції Росії;, е) Середня Азія і Казахстан. (Центральна Азія). 3. Дайте характеристику основних геополітичних проблем Росії в країнах і коаліціях країн далекого зарубіжжя: а) Арктичний
   
10. «Національні моделі» соціалізму. Деякі особливості розвитку соціалізму в окремих країнах.
    Країнах Центральної і Південно-Східної Європи власні, національні моделі соціалізму? Деякі вважають, що їх було декілька: «югославська», «польська» і «класична радянська». Підкреслимо, не даючи детальну аргументацію, що загальноприйнятим є заперечення національних моделей, так як процес будівництва та розвитку соціалізму був уніфікований, проходив цілеспрямовано під керівництвом
    
11. ЗНАЧЕННЯ КОНСТАНТИ 8К ДЛЯ РІЗНИХ ВОДОГОСПОДАРСЬКИХ ДІЛЯНОК
    центральна частина; Архангельська обл., центральна частина; Кіровська обл., невелика північна частина. 0,22 Нева гирлі (Ленінград) Карельська АРСР, крайня південна частина; Ленінградська обл., Без крайньої західної частини; Псковська обл., Східна частина; Новгородська обл., Крім східної частини. 0,47 Даугава гирлі (Рига) Калінінська обл., Західна частина; Смоленська обл., Північнозахідна частина 0,50 Нямунас
    
12. Створення основних організаційних структур соціалістичного табору.
    Державні структури, що дозволили ще більш посилити роль Радянського Союзу в регіоні. У 1949 р. була створена Рада економічної взаємодопомоги (РЕВ), який замкнув зовнішньоекономічні зв'язки держав на СРСР. У травні 1955 році країни Центральної і Південно-Східної Європи підписали Варшавський договір про дружбу, співробітництво і взаємодопомогу. Організація Варшавського договору (ОВД) представляла собою
    
13. Велике переселення народов.Романо-варварські королівства Візантія УІ-УІІвв
    освіту Болгарського царства, що зайняв частину Нижнього Подунав'я та прилеглі райони Балкан . Освіта великих європейських королівств та імперій, що завершилося до 9 в., Практично надовго стабілізувало основні контури політичних зв'язків і державних утворень в Європі. Культура і мистецтво в цей період (званий іноді «темними віками») переживали занепад, почався складний процес
    
14. 1. Племінні княжіння східних слов'ян.
    Освіти (князювання) виникають на основі родової, кровної близькості. Відомо про що жили в Vв. в Прикарпатті антах (мабуть, теж слов'ян), у яких панувала військова демократія, якась протодержавного форма політичної організації слов'янського суспільства. Говорити про політичну організацію східних слов'ян у V-VIIIвв. (Від антів до Київської Русі) досить складно. Не можна повною мірою
    
15. Білет № 11. 1.Констітуціонние характеристики РФ
    демократична держава »нерозривно пов'язане з поняттям правової держави. Найважливіші ознаки демократичної держави: а). реальна представницька демократія б). забезпечення прав і свобод людини і громадянина. а). Представницька демократія (ПД) - здійснення народом влади через виборні установи, які представляють громадян і наділені винятковим правом приймати закони.
    
16. Квиток № 11. 1.Констітуціонние характеристики РФ
      демократична держава »нерозривно пов'язане з поняттям правової держави. Найважливіші ознаки демократичної держави: а). реальна представницька демократія б). забезпечення прав і свобод людини і громадянина. а). Представницька демократія (ПД) - здійснення народом влади через виборні установи, які представляють громадян і наділені винятковим правом приймати закони.
    
17. А.В. Маринченко. ГЕОПОЛИТИКА. Учеб. посібник. - М.: ИНФРА-М, 2009, 2009
      освіти. У ньому представлені основні геополітичні ідеї, принципи та основні поняття. Розглянуто вектори забезпечення геополітичних інтересів Росії та її взаємини з провідними країнами світу. Велику увагу приділено геополітичним процесам у Східній Європі, а також налагодженню і розвитку зв'язків з країнами Азії, Африки та Латинської Америки. Дан геополітичний прогноз перспективам
    
18. Вплив на Європу
      освіченості в Халіфаті. Велика завойовницька діяльність Халіфату мала своїм наслідком найширше розповсюдження представників арабського світу по величезній території євразійського
    
19. «Хвилі» демократи
      демократичного правління - поліархії - затверджувалися трьома етапами, причому на кожному з них цей процес торкався різні групи країн, а за розширенням ареалу демократії (підйомом демократизації) слід було його деяке скорочення (відкат демократизації). Семюел Хантінгтон у книзі «Третя хвиля. Демократизація в кінці XX століття »(1991) дає наступну датування: перший підйом такий« хвилі »-