| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
§ 3. Загальна (фазна) структура мовленнєвої діяльності |
||
|
Як і всяка інша діяльність людини, РД визначається рівневим або фазним будовою. Сама ідея «фазного» будови діяльності належить відомому вітчизняному психологу XX століть С.Л. Рубінштейну. С.Л. Рубінштейн (186, 187) ввів поняття «фазного будови» акту діяльності (у психолингвистических дослідженнях зустрічається визначення «горизонтальна структура» діяльності, яке протиставляється «вертикальної», ієрархічній структурі РД). Першою фазою або першим етапом діяльності є її мотивація, продуктом якої виступає інтенція (намір) і відповідне установка. Друга фаза акту діяльності - орієнтовні дії. Третя фаза - планування діяльності. Четверта фаза - виконавча, це реалізація плану. Нарешті, остання, п'ята фаза - це фаза контролю. Характеризуючи фазну будова РД, автори виділяють у своїх працях різну кількість фаз мовленнєвої діяльності. (Так, А.А. Леонтьєв виділяє п'ять самостійних фаз РД, відомий вітчизняний фахівець у галузі практичної лінгвістики, автор методики розвитку мовлення учнів загальноосвітньої школи Т.О. Ладиженська - чотири, И.А Зимова - три фази). На наш погляд, модель фазного будови мовної діяльності, запропонована І.А. Зимової (92, 95 та ін.), є досить вдалою і найбільш прийнятною з точки зору методики «мовної роботи». За І. А. Зимової, в структуру мовленнєвої діяльності входять спонукальної-мотиваційна, орієнтовно-дослідна та виконавча фази. Перша фаза реалізується складною взаємодією потреб, мотивів і цілей діяльності як майбутнього її результату. При цьому основним джерелом діяльності є потреба. Джерелом мовленнєвої діяльності (РД) у всіх її видах є комунікативно-пізнавальна потреба і відповідний їй комунікативно-пізнавальний мотив. Ця потреба, знаходячи себе в предметі РД - думки, стає мотивом даної діяльності. Важливим для розуміння природи психологічних процесів, що складають цю фазу РД, є розмежування понять потреба і мотив. У загальній психології потреба традиційно визначається як особистісне бажання, прагнення до здійснення діяльності (образно кажучи, «хочу сказати» або «не можу мовчати» - стосовно до мовленнєвої діяльності). У первинний момент свого існування потреба має неусвідомлений (або недостатньо усвідомлений) характер. Коли ж потреба «усвідомлюється», тобто пов'язується з предметом мовлення (відображуваним фрагментом навколишньої дійсності) і цілями РД (в першу чергу цілями мовної комунікації), вона трансформується, перетворюється на мотив. Виходячи з цього, мотив можна визначити як «усвідомлену» або «опредмеченную» потреба. Важливою складовою першої фази РД, що грає визначальну роль у перетворенні потреби в стійкий мотив мовлення, є «мовна інтенція». За І.А. Зимової, мовна інтенція - це спрямованість свідомості, волі й почуття (емоцій) суб'єкта РД на здійснення цієї діяльності. Мотивационно-спонукальна фаза РД, її мотив входять у внутрішню структуру діяльності, визначаючи і направляючи її. Як підкреслював А.Р. Лурія, «від мотиву, що стоїть біля витоків висловлювання, залежить вибір з усіх можливих зв'язків, які стоять за словом, тільки тих, які відповідають даному мотиву і надають цьому висловлюванню абсолютно певний суб'єктивний сенс» (146, с. 28). Більшість вітчизняних психолингвистов виділяють як що становить компонент першої фази РД комунікативний намір. Комунікативний намір (КН) визначає роль мовця як учасника спілкування і позначає конкретну мету його висловлювання. Виявом КН, поряд з лексико-граматичними засобами мови, в основному є інтонація (94, 95, 147 та ін.) Другу фазу РД складає її орієнтовно-дослідна (або аналітична) частина, спрямована на дослідження умов реалізації діяльності, остаточне виділення предмета діяльності, розкриття його властивостей та ін Одночасно це фаза планування, програмування та внутрішньої - смисловий - і мовної організації РД. Перший (орієнтовно-дослідницький) компонент цієї фази передбачає різнопланову орієнтування суб'єкта РД в умовах здійснення цієї діяльності (насамперед в умовах мовної комунікації). Він передбачає орієнтацію суб'єкта РД за наступними «питань»: «з ким», «де», «коли», «протягом якого проміжку часу» здійснюватиметься (або вже відбувається) мовна діяльність. Він же передбачає чітке визначення цілей мовного спілкування (або власної індивідуальної речемислітельной діяльності), а також усвідомлення (уточнення і «розшифровку») предмета РД (того, що буде предметом обговорення або аналізу, того, що буде відображено в РД). Схематично даний компонент другої фази РД може бути представлений таким чином: Другий компонент цієї фази заснований на реалізації найважливіших розумових дій планування і програмування мовних висловлювань - усвідомлених мовних дій в рамках РД. Для його характеристики важливо чітке розмежування основних інтелектуальних операцій, які забезпечують мовленнєвий процес. У психології планування розуміється як розумова дія, спрямоване на виділення основних етапів діяльності (стосовно РД - мовних дій, її складових) і визначення послідовності їх реалізації. «План - це всякий ієрархічно побудований процес в організмі, здатний контролювати порядок, в якому повинна вчинятися небудь послідовність операцій» (160, с. 17). Створення плану включає намітку шляху і способу дії, тобто складання узагальненої програми майбутніх дій. Слід особливо підкреслити, що «внутрішні, розумові дії ... (У системі діяльності) походять з зовнішніх, вони є результатом процесу інтеріоризації останніх »(51, с. 119). У свою чергу, програмування діяльності означає перетворення, розгортання складеного плану в програму діяльності, на основі його деталізації та конкретизації, в процесі чого основні дії (етапи діяльності) співвідносяться зі способом і засобами, а також умовами здійснення діяльності. Прикладом планування мови може служити складання плану розгорнутого мовного висловлювання (цілого тексту), яке полягає у визначенні основних смислових фрагментів майбутнього висловлювання (підтем, субподтем - абзаців - у складі тексту) або, за образним визначенням Н . І. Жинкина, основних його «смислових віх» і визначенні послідовності їх відображення в тексті. Сюди ж відноситься композиційна побудова тексту з виділенням основних його структурних частин - «зачину» (вступу), основний (пізнавальної) частини і висновку та визначення в найзагальнішому вигляді їх основного змісту. Надалі, при складанні програми висловлювання, ці основні смислові частини конкретизуються і деталізуються з точки зору їх предметного змісту (на основі виділення микротем, значущих інформативних елементів, операцій просторово-часової і понятійної розгортки тексту); одночасно вибирається форма відображення в РД предмета мовлення, визначається стиль мовлення, відбираються деякі засоби мовного вираження (81, 95 та ін.) Третя фаза - виконавча і одночасно регулююча. Ця фаза, що реалізує мовні висловлювання (або їх сприйняття і розуміння), разом з тим включає операції контролю за здійсненням діяльності та її результатами. Виконавча фаза РД реалізується за рахунок цілого комплексу мовних дій та операцій, більшість з яких в речеведческих науках відносять до сенсомоторному рівню породження і сприйняття мови (речедвігательние операції, що забезпечують руховий акт мовлення, та операції, що роблять можливим речеслуховой, зокрема, фонематичні сприйняття мови) . Психофізіологічні механізми мовної діяльності у фазі зовнішньої реалізації були свого часу досліджені і проаналізовані видатними вітчизняними вченими Н.А. Бернштейном (19), П.К. Анохіним (3) - стосовно до процесів речепроізводства, а також В.А. Кожевниковим і Л.АЧістовіч - щодо процесів сприйняття мови (181, 251). Основні операції, що забезпечують фазу зовнішньої реалізації мови, на наш погляд, дуже вдало і досить повно представлені в навчальних посібниках «Основи логопедії» і «Розлади мови в дітей і підлітків», до яких ми і посилаємо читача. Слід зазначити, що стосовно до мовної діяльності описана вище «горизонтальна» схема загальної структури діяльності виступає як фазна структура процесу породження мовного висловлювання (мовного дії). Вона включає, отже, ланка мотивації і формування мовної інтенції (наміри), ланка орієнтування, ланка планування, ланка реалізації плану (виконавче) і, нарешті, ланка контролю.
|
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " § 3. Загальна (фазна) структура мовної діяльності " |
||
|
||