Головна |
« Попередня | Наступна » | |
7.1 Загальне геополітичний стан АТР |
||
Спілкування між країнами АТР є приватним - регіональним - варіантом глобальної багатополярності. Водночас баланс сил тут виступає найважливішим елементом загальносвітового геополітичної рівноваги (в АТР з глобальних центрів впливу не представлений лише Європейський союз) і відіграє все більшу роль у його формуванні. Багато аналітиків характеризують нинішню ситуацію в ATI * як найменш вибухонебезпечну за останні півстоліття. Між тим збереження цієї стабільності аж ніяк не гарантовано. Притаманні даній частині світу риси і тенденції розвитку, висока динаміка подій, концентрація інтересів і протиріч різко ускладнюють відносини між країнами та угрупованнями держав в АТР. До сьогоднішнього дня сформувалися певні геополітичні характеристики регіону. - Співіснування в АТР декількох великих центрів сили глобального та регіонального рівня, представлених в основному угрупованнями держав при незначному числі " рядових ", а також не залучених до зони впливу країн. До останніх, мабуть, поки відноситься і Росія. - Поєднання в одному регіоні декількох типів культур, соціально-політичних систем (якщо допустити, що в КНДР зберігається соціалізм, а в Китаї, В'єтнамі, Лаосі та Монголії - його ще досить істотні елементи), а також різних економічних моделей в рамках однієї і тієї ж соціально-політичної системи2. Незважаючи на нинішню пасивність в АТР, Росія в майбутньому, по- Мабуть, буде втягуватися в систему спочатку "економіко-модельних", а потім і політичних протиріч. - Багато країн даного регіону, потужні економічно і технологічно, але принижені довгим перебуванням на других і третіх ролях у світовій політиці, сьогодні стоять перед важким, геополітичним по суті, вибором між об'єктивною необхідністю своєї інтеграції в регіональні та глобальні господарські механізми (це означає певні поступки в тому, що стосується національного суверенітету), і політичної, психологічної та економічної потребою відстоювати національні інтереси та культурну самобутність . Збалансувати обидва завдання вельми складно, так що неминучі перекоси як в одну, так і в інший бік. При цьому зосередження на власному цивілізаційному своєрідності було б потужним імпульсом для міждержавного і межкоаліціонно-го суперництва в регіоні. Для Росії важливо, хоча б в пропагандистських цілях, скористатися прагненням азіатських країн захистити свою самобутність, щоб відвести звинувачення на свою адресу з приводу "імперських амбіцій", а також використовувати наявні геополі-іічсскіе та економічні (про них мова нижче) протиріччя в своїх інтересах. - Дуже високі темпи економічного розвитку азіатської складової (за невеликим винятком) регіону - Китаю, Південної Кореї, Японії, Тайваню, Гонконгу, країн АСЕАН, що характеризується и л до ними макропоказниками: швидким економічним ростом3; високим рівнем накопичення капіталу, в результаті чого в азіатській годину-I і АТР акумулюються величезні вільні средства4, що інвестуються в місцеву економіку і за рубеж5; бурхливим зростанням обсягу торговій із зовнішнім світом і особливо всередині субрегіона6; великими приватними та державними відрахуваннями на НДДКР (у Японії, на-ірімер, 3,1 % ВНП в порівнянні з 2% у країнах ЄС), результати яких використовуються на місці і звичайно не передаються і не продають-(VI за рубеж7. Ясно, що Росія не може продовжувати ігнорувати регіон, який вже в недалекому майбутньому здатний стати "економічним двига-іелем" планети. Причому господарські контакти, особливо з найбільш динамічними азіатськими країнами АТР, для неї, принаймні також важливі, як і зв'язку з традиційними зонами економіч-I кого прогресу - Західною Європою і США. Інша справа, що вкоренитися в системі економічної взаємодії АТР Москві з її и Кромни можливостями буде нелегко. - Сходження в АТР трьох офіційних ядерних держав, а іакже Японії, яка має технічні можливості і достатня кількість розщеплюються, для створення ядерної зброї та засобів її доставки до мети, і по украй мірі трьох "порогових" юсударств (Північна і Південна Кореї, Тайвань) 9. Враховуючи одну тільки сохраняющуюся міць ядерного потенціалу США, триваючу модернізацію китайських ядерних засобів і ймовірність появи незабаром в АТР ще декількох ядерних держав, Росії слід було б задуматися про розумність збереження в недоторканності всіх положень односторонніх ініціатив СРСР \ Росії кінця 1991 - початку 1992 гг.10 - прискорювала гонка (принаймні суперництво) озброєнь в регіоні, насамперед у азіатській його частини. З 1989 р. туди щорічно ввозиться більше зброї, ніж на Близький Восток11. Мотивами військового змагання західні експерти вважають реальну потребу в модернізації місцевих збройних сил, зіткнення амбіцій нових лідерів регіону, неспокій щодо відродження колишнього суперництва (зокрема, між Японією і Китаєм), очікування скорочень американської військової присутності і втрати США здібності гарантувати безпеку своїх традиційних союзників, неясність майбутнього співвідношення сил в АТР і стратегічну невизначеність в міре12, а матеріальним фундаментом - економічний бум в АТР. Нестабільність внутрішнього положення низки держав в осяжній перспективі. Мова йде не тільки про Росію, а й про Північній Кореї, Камбоджі, Тайвані (якому належить зміна поколінь лідерів). Серйозні внутрішні колізії загрожують США (уже йде "цивілізаційний розлом", або ж розкол між заходом країни, що тяжіє до Європи, і її сходом, що орієнтується на Японію1 ^, а також Китаю, де все гостріше виявляються етнічні та економічні суперечності, здатні порушити цілісність країни14. Необхідно також згадати і невизначеність майбутнього зовнішньополітичного курсу більшості країн АТР, включаючи Японію і США. - Концентрація в АТР більше 40% населення Землі при існуванні величезної "демографічної дірки" в Сибіру і на Далекому Сході, що є найважливішим геополітичним і стратегічним чинником стану і розвитку регіону. - Нерівномірність у забезпеченні країн АТР енергоресурсами: відсутність (без урахування Росії і США) достатніх (нафта і газ) або якісних (вугілля) енергоносіїв; залежність від імпорту насамперед нафти; наступає виснаження діючих родовищ нафти в Китаї, здатне в принципі задушити його "економічне диво" 15. В той же час є вкрай привабливі для обділених природними багатствами країн великі запаси енергоносіїв та інших ресурсів в Сибіру і на Далекому Сході, а також величезні запаси нафти в спірних морських регіонах (особливо біля островів Спратлі, на які претендують шість держав, включаючи Китай). Подібна нерівномірність може стати реальною причиною міждержавних конфліктів, висунення територіальних пре ТЕНЗО та розпалювання прикордонних суперечок, до чого Росії треба був ютів в політичному і військовому планах .
|
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна "7.1 Загальна геополітичний стан АТР" |
||
|