Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоАрбітражний процес → 
« Попередня Наступна »
Карабанова К.І.. Курс лекцій з арбітражного процесу. - Волгоград: Вид-во ВолДУ, 2002. - 344 с., 2002 - перейти до змісту підручника

1. Загальні положення про третейський розгляд. Третейська угода. Порядок розгляду справи в третейському суді


Третейський суд володіє точною специфікою в порівнянні з судом загальної компетенції і арбітражним судом. Як суд загальної компетенції, так і арбітражний суд є державними органами. На відміну від цього третейський суд має не державну, а суспільну природу.
Донедавна порядок розгляду справ у третейському суді був різним в залежності від суб'єктного складу учасників. Справи між громадянами розглядалися за правилами додатку № 3 до ЦПК РРФСР, між організаціями - на основі Тимчасового положення про третейський суд для вирішення економічних суперечок від 24.06.92.
З прийняттям ФЗ «Про третейські суди в РФ» від 24.07.02 порядок розгляду справ став єдиним і вищевказані норми втратили силу. У законі використовуються наступні основні терміни:
третейський суд - постійно діючий третейський суд або третейський суд, утворений сторонами для вирішення конкретного спору (далі - третейський суд для вирішення конкретного спору);
третейський суддя - фізична особа, обрана сторонами або призначена у погодженому сторонами порядку для вирішення спору в третейському суді;
третейський розгляд - процес вирішення спору в третейському суді та прийняття рішення третейським судом;
третейська угода - угода сторін про передачу спору на вирішення третейського суду;
правила постійно діючого третейського суду - статути, положення, регламенти, що містять правила третейського розгляду і затверджені організацією - юридичною особою, що утворила постійно діючий третейський суд;
правила третейського розгляду - норми, що регулюють порядок вирішення спору в третейському суді, що включає правила звернення до третейського суду, обрання (призначення) третейських суддів і процедуру третейського розгляду;
сторони третейського розгляду - організації - юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без утворення юридичної особи і мають статус індивідуального підприємця, прид-тенний в установленому законом порядку (далі - громадяни-підприємці), фізичні особи ( далі - громадяни), які пред'явили до третейського суду позов на захист своїх прав та інтересів або яким пред'явлено позов;
компетентний суд - арбітражний суд суб'єкта Російської Федерації у спорах, підвідомчим арбітражним судам, районний суд у спорах , підвідомчим судам загальної юрисдикції, відповідно до підсудністю, встановленою арбітражним процесуальним або цивільним процесуальним законодавством Російської Федерації.
У Російській Федерації можуть утворюватися постійно діючі третейські суди та третейські суди для вирішення конкретного спору.
Постійно діючі третейські суди утворюються торговими палатами, біржами, громадськими об'єднаннями підприємців і споживачів, іншими організаціями - юридичними особами, створеними відповідно до законодавства Російської Федерації, та їх об'єднаннями (асоціаціями, спілками) і діють при цих організаціях - юридичних особах.
Постійно діючі третейські суди не можуть бути утворені при органах державної влади, органах державної влади суб'єктів Російської Федерації та органах місцевого самоврядування.
Спір може бути переданий на вирішення третейського суду за наявності укладеного між сторонами третейської угоди.
Третейська угода може бути укладена сторонами у відношенні всіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між сторонами у зв'язку з будь-яким конкретним правовідносинами.
Третейська угода про вирішення спору за договором, умови якого визначені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах і могли бути прийняті іншою стороною не інакше як шляхом приєднання до запропонованого договору в цілому (договір приєднання), дійсно, якщо така угода укладена після виникнення підстав для пред'явлення позову.
Третейська угода стосовно спору, який знаходиться на вирішенні в суді загальної юрисдикції або арбітражному суді, може бути укладена до прийняття рішення по спору компетентним судом.
Третейський суд вирішує спори на підставі Конституції Російської Федерації, федеральних конституційних законів, федеральних законів, нормативних указів Президента Російської Федерації і постанов Уряду Російської Федерації, нормативних правових актів федеральних органів виконавчої влади, нормативних правових актів суб'єктів Російської Федерації та органів місце-вого самоврядування, міжнародних договорів Російської Федерації та інших нормативних правових актів, що діють на території Російської Федерації.
Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила, ніж передбачені законом, то застосовуються правила міжнародного договору.
Третейський суд приймає рішення відповідно до умов договору та з урахуванням звичаїв ділового обороту.
Якщо відносини сторін прямо не врегульовані нормами права або угодою сторін і відсутня застосовний до цих відносин звичай ділового обороту, то третейський суд застосовує норми права, що регулюють подібні відносини, а за відсутності таких норм вирішує спір, виходячи із загальних засад і змісту законів, інших нормативних правових актів.
Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною в письмовій формі, якщо вона міститься в документі, підписаному сторонами, або укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням інших засобів електронного чи іншого зв'язку, що забезпечує фіксацію такої угоди. Посилання в договорі на документ, який містить умову про передачу спору на вирішення третейського суду, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є, що робить третейську угоду частиною договору.
Якщо сторони не домовилися про інше, то при передачі спору до постійно діючого третейського суду правила постійно діючого третейського суду розглядаються в якості невід'ємної частини третейської угоди.
Сторони можуть визначити число третейських суддів, яке має бути непарним.
Якщо сторони не домовилися про інше, то для вирішення конкретного спору обираються (призначаються) три третейських судді.
Якщо правилами постійно діючого третейського суду не визначено число третейських суддів, то обираються (призначаються) три третейських судді.
Формування складу третейського суду проводиться шляхом обрання (призначення) третейських суддів (третейського судді).
У постійно діючому третейському суді формування складу третейського суду проводиться у порядку, встановленому правилами постійно діючого третейського суду.
У третейському суді для вирішення конкретного спору формування складу третейського суду проводиться в порядку, погодженому сторонами.
Якщо сторони не домовилися про інше, то формування складу третейського суду для вирішення конкретного спору здійснюється в наступному порядку:
1) при формуванні складу третейського суду, состояще-го з трьох третейських суддів, кожна сторона обирає одного третейського суддю, а два обраних таким чином третейських судді обирають третього третейського суддю.
Якщо одна зі сторін не обирає третейського суддю протягом 15 днів після отримання прохання про це від іншої сторони або два обраних третейських судді протягом 15 днів після їх обрання не обирають третього третейського суддю, то розгляд спору в третейському суді припиняється і цей спір може бути переданий на вирішення компетентного суду;
2) якщо спір підлягає вирішенню третейським суддею оди-нолічно і після звернення однієї сторони до іншої з запропонованого-жением про обрання третейського судді сторони протягом 15 днів не обирають третейського суддю, то розгляд спору в третейському суді припиняється і цей спір може бути пе-редан на вирішення компетентного суду.
Третейський суд самостійно вирішує питання про наявність або про відсутність у нього компетенції розглядати переданий на його вирішення спір, в тому числі у випадках, коли одна зі сторін заперечує проти третейського розгляду з мотивів відсутності або недійсності третейської угоди . Для цієї мети третейська угода, укладена у вигляді застереження в договорі, має розглядатися як не залежить від інших умов договору. Висновок третейського суду про те, що містить застереження договір недійсний, не тягне за собою в силу закону недійсними-ність застереження.
Сторона має право заявити про відсутність у третейського суду компетенції розглядати переданий на його вирішення спір до подання нею першої заяви по суті спору.
Сторона має право заявити про перевищення третейським судом меж його компетенції, якщо в ході третейського розгляду предметом третейського розгляду стане питання, розгляд якого не передбачено третейською угодою або яке не може бути предметом такого розгляду відповідно до федерального закону або правилами третейського розгляду. Третейський суд зобов'язаний розглянути заяву. За результатами розгляду заяви виноситься ухвала.
Якщо третейський суд при розгляді питання про свою компетенцію виносить ухвалу про відсутність у третейського суду компетенції у розгляді спору, то третейський суд не може розглядати спір по суті.
Третейський розгляд здійснюється на основі принципів законності, конфіденційності, незалежності та неупередженості третейських суддів, диспозитивності, состязатель-ності та рівноправності сторін.
Постійно діючий третейський суд здійснює третейський розгляд відповідно до правил постійно діючого третейського суду, якщо сторони не домовилися про застосування інших правил третейського розгляду.
Третейський суд для вирішення конкретного спору здійснює третейський розгляд відповідно до правил, узгодженими сторонами.
У третейському суді для вирішення конкретного спору сторони можуть на свій розсуд домовитись про місце третейського розгляду.
Якщо сторони не домовилися про інше, то місце третейського розгляду визначається третейським судом для вирішення конкретного спору з урахуванням всіх обставин справи, включаючи фактор зручності для сторін.
У постійно діючому третейському суді місце третейського розгляду визначається відповідно до правил постійно діючого третейського суду.
Якщо в правилах постійно діючого третейського суду немає вказівки на місце третейського розгляду або порядок його визначення, то місце третейського розгляду визначається складом третейського суду з урахуванням усіх обставин справи, включаючи фактор зручності для сторін.
Третейський суддя не вправі розголошувати відомості, що стали відомими йому в ході третейського розгляду, без згоди сторін або їх правонаступників.
Третейський суддя не може бути допитаний як свідок про відомості, які стали йому відомими в ході третейського розгляду.
Позивач викладає свої вимоги в позовній заяві, яка в письмовій формі передається до третейського суду. Копія позовної заяви передається відповідачу.
У позовній заяві мають бути зазначені:
1) дата позовної заяви;
2) найменування та місця знаходження організацій, являю- щихся сторонами третейського розгляду; прізвища, імена, по батькові, дати і місця народження, місця проживання та місця ро-боти громадян-підприємців та громадян, які є сторо-нами третейського розгляду;
обгрунтування компетенції третейського суду;
вимоги позивача;
обставини, на яких позивач обгрунтовує свої вимоги;
докази, що підтверджують підстави позовних вимог;
7) ціна позову;
8) перелік доданих до позовної заяви документів та інших матеріалів.
Позовна заява повинна бути підписана позивачем або його представником. У разі, якщо позовна заява підписана представником позивача, до позовної заяви повинні бути додані довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника.
 Правилами третейського розгляду можуть бути передбачені додаткові вимоги до змісту позовної заяви.
 Відповідач має право подати позивачу та до третейського суду відгук на позовну заяву, виклавши в ньому свої заперечення проти позову. Відгук на позовну заяву представляється позивачу та до третейського суду в порядку і строки, які передбачені правилами третейського розгляду.
 Якщо правилами третейського розгляду строк подання відзиву на позовну заяву не визначений, то зазначений відгук представляється до першого засідання третейського суду.
 У ході третейського розгляду сторона має право змінити або доповнити свої позовні вимоги або заперечення проти позову.
 Відповідач має право пред'явити позивачеві зустрічний позов за умови, що існує взаємний зв'язок зустрічної вимоги з вимогами позивача, а також за умови, що зустрічний позов може бути розглянутий третейським судом відповідно до третейської угоди.
 Зустрічний позов може бути пред'явлений в ході третейського розгляду до прийняття рішення третейським судом, якщо сторонами не погоджено інший строк для пред'явлення зустрічного позову.
 Позивач має право подати заперечення проти зустрічного позову в порядку і строки, які передбачені правилами третейського розгляду.
 Якщо сторони не домовилися про інше, то відповідач має право відповідно до цивільного законодавства Російської Федерації зажадати заліку зустрічної вимоги.
 Якщо сторони не домовилися про інше, то третейський суд може на прохання будь-якої сторони розпорядитися про вжиття якою-небудь стороною таких забезпечувальних заходів щодо предмета спору, які він вважає необхідними.
 Третейський суд може зажадати від будь-якої сторони надати належне забезпечення у зв'язку з такими заходами.
 Звернення сторони до компетентного суду із заявою про забезпечення позову і прийняття компетентним судом забезпечувальних заходів не можуть розглядатися як несумісні з угодою про передачу спору до третейського суду або як відмова від такої угоди.
 Заява про забезпечення позову, розглянутого у третейському суді, подається стороною до компетентного суду за місцем провадження третейського розгляду або місцем знаходження майна, щодо якого можуть бути прийняті забезпечувальні заходи.
 До заяви про забезпечення позову додаються докази пред'явлення позову до третейського суду, визначення третейського суду про вжиття забезпечувальних заходів, а також докази сплати державного мита у порядку і розмірі, що встановлені федеральним законом.
 Розгляд компетентним судом заяви про забезпечення позову, розглянутого у третейському суді, і винесення ним ухвали про забезпечення позову або про відмову в його забезпеченні здійснюються у порядку, встановленому арбітражним процесуальним або цивільним процесуальним законодавець-ством Російської Федерації.
 Визначення про забезпечення позову, розглянутого у третейському суді, може бути скасоване компетентним судом, який виніс це визначення, за заявою однієї із сторін. Рішення третейського суду про відмову в задоволенні позовних вимог є підставою для скасування компетентним судом забезпечувальних заходів.
 Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обгрунтування своїх вимог і заперечень. Третейський суд вправі, якщо визнає представлені докази недостатніми, запропонувати сторонам подати додаткові докази.
 Кожній стороні повинні бути надані рівні можливості для викладу своєї позиції і захисту своїх прав та інтересів.
 Якщо сторони не домовилися про інше, то третейський розгляд здійснюється у засіданні третейського суду за участю сторін або їх представників.
 Сторонам має бути завчасно направлено повідомлення про час і місце засідання третейського суду.
 Якщо сторони не домовилися про інше, то копії всіх докумен-тів та інших матеріалів, а також інша інформація, які представляються третейському суду однієї зі сторін, повинні бути передані третейським судом іншій стороні. Експертні висновки, на яких третейський суд засновує своє рішення, повинні бути передані третейським судом сторонам.
 Якщо сторони не домовилися про інше, то склад третейського суду розглядає справу в закритому засіданні.
 Неподання документів та інших матеріалів, в тому числі неявка на засідання третейського суду сторін або їхніх представників, належним чином повідомлених про час і місце засідання третейського суду, не є перешкодою для третейського розгляду і прийняття рішення третейським судом, якщо причина ненадання документів та інших матеріалів або неявки сторін на засідання третейського суду визнано ним неповажною.
 Неподання відповідачем заперечень проти позову не може розглядатися як визнання вимог позивача.
 Якщо сторони не домовилися про інше, то третейський суд може призначити експертизу для роз'яснення виникаючих при вирішенні спору питань, що потребують спеціальних знань, і зажадати від будь-якої з сторін подання необхідних для проведення експертизи документів, інших матеріалів або предметів.
 Якщо сторони не домовилися про інше, то третейський суд може призначити одного або кількох експертів.
 Якщо сторони не домовилися про інше, то у засіданні третейського суду ведеться протокол.
 « Попередня  Наступна »
 = Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "1. Загальні положення про третейський розгляд. Третейська угода. Порядок розгляду справи в третейському суді"
  1.  ЗМІСТ
      положення про третейський розгляд. Третейська угода. Порядок розгляду справи в третейському суді 279 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО третейського розгляду 279ТРЕТЕЙСКОЕ УГОДА 283 ПОРЯДОК РОЗГЛЯДУ СПРАВИ В третейському суді 286 3. Рішення третейського суду. Виконання рішення третейського суду 289 РІШЕННЯ ТРЕТЕЙСЬКОГО СУДУ 289ІСПОЛНЕНІЕ РІШЕННЯ ТРЕТЕЙСЬКОГО СУДУ 294Глава 17. Міжнародний
  2.  Тема 17. Третейські суди У РФ
      положення про третейський розгляд. Третейська угода. Порядок розгляду справи в третейському суді. Рішення третейського суду. Виконання рішення третейського суду. Нормативні акти ФЗ «Про третейські суди в РФ» від 24.07.02 / / Російська газета. 2002. 27 липня. Література Виноградова Е. Альтернативне вирішення спорів / / Вісник ВАС РФ. 1997. № 8. Виноградова Е. Законодавство про третейські
  3.  КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДО ЗАЛІКУ З ДИСЦИПЛІНИ «АРБІТРАЖНИЙ ПРОЦЕС»
      положення про третейський розгляд. Третейська угода. Порядок розгляду справи в третейському суді. Рішення третейського суду. Виконання рішення третейського суду. Поняття і види міжнародного комерційного арбітражу. Арбітражна угода. МКА в РФ. Визнання та виконання іноземних арбітражних рішень. Загальні умови вчинення виконавчих дій. Органи примусового
  4.  Загальні положення про третейський розгляд
      положення, регламенти, що містять правила третейського розгляду і затверджені організацією - юридичною особою, що утворила постійно діючий третейський суд. Правила третейського розгляду - норми, що регулюють порядок вирішення спору в третейському суді, що включає правила звернення до третейського суду, обрання (призначення) третейських суддів і процедуру третейського раз-бірательства.
  5.  1. Поняття і види міжнародного комерційного арбітражу
      загальні положення міжнародного приватного права про джерела правового регулювання застосовні і до арбітражу. Основними джерелами права, що регулюють питання міжнародного комерційного арбітражу, виступають міжнародні договори і внутрішньодержавне (національне) законодавство. Міжнародні договори представлені цілим рядом документів як універсального, так і регіонального характеру.
  6.  ГЛАВА 1. З історії арбітражного судоустрою та судочинства
      загальні суди були не в змозі впоратися з покладеним на них завданням через слабке знання специфіки господарських спорів, відсутності можливостей оперативного дозволу заявлених вимог. Через 16 днів після ліквідації арбітражної системи відбулося повернення до неї у кілька перетвореному вигляді. У 1934 році Держарбітраж при РНК СРСР за дорученням Уряду СРСР затвердив Правила
  7.  2. Судоустройственних ПРИНЦИПИ АРБІТРАЖНОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРАВА
      стану, місця проживання, ставлення до релігії, переконань, належності до громадських об'єднань та інших обставин, рівності всіх організацій перед законом і судом незалежно від організаційно - правової форми, форми власності, підпорядкованості, місця знаходження та інших обставин. З цього випливає, що правове становище будь-якого учасника арбітражного процесу визначається лише
  8.  1. ПОНЯТТЯ І СУТНІСТЬ ПОЗОВНОЇ ВИРОБНИЦТВА. ВІДМІНУ ЙОГО ВІД ВИРОБНИЦТВА ПО СПРАВАХ, ЩО ВИНИКАЄ З АДМІНІСТРАТИВНИХ та інших публічних правовідносин І ВІД ВИРОБНИЦТВА в окремих категоріях справ
      загальні правила судочинства для даної категорії справ діють остільки, оскільки спеціальними за-конамі не встановлено інші правила (маються на увазі насамперед закон «Про неспроможність (банкрутство)» і закон «Про неспроможність (банкрутство) кредитних організацій»); у справах про банкрутство бере участь більш широке коло осіб порівняно із справами позовного провадження: боржник, конкурсні
  9.  8. Залишення позовної заяви без РОЗГЛЯДУ
      становище якої не вказано. (ст.148 АПК РФ) У разі залишення позовної заяви без розгляду провадження у справі закінчується винесенням ухвали. У визначенні арбітражного суду зазначає підстави для залишення позовної заяви без розгляду, а також вирішує питання про повернення державного мита з федерального бюджету у випадку, передбаченому АПК РФ. Копії ухвали
  10.  1. ІСТОРІЯ ТРЕТЕЙСЬКИХ СУДІВ В РОСІЇ
      третейського суду, як суду авторитету третьої особи. Більш того, в практиці третейських судів Стародавньої Русі можна знайти чимало спільного з принципами римського права. Найдавнішим історичним пам'ятником інституту третейського суду на Русі є Договірна грамота великого князя Дмитра Івановича Донського з князем Серпуховским Володимиром Андрійовичем Хоробрим від 1362 Головне призначення третейського