| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
2. Рішення третейського суду. Виконання рішення третейського суду |
||
|
Сторони, які уклали третейська угода, приймають на себе обов'язок добровільно виконувати рішення третейського суду. Сторони та третейський суд докладають всіх зусиль до того, щоб рішення третейського суду було юридично здійсненно. Після дослідження обставин справи третейський суд більшістю голосів третейських суддів, які входять до складу третейського суду, приймає рішення. Рішення оголошується у засіданні третейського суду. Третейський суд вправі оголосити лише резолютивну частину рішення. У цьому випадку, якщо сторони не погодили строк для направлення рішення, мотивоване рішення має бути направлене сторонам у строк, що не перевищує 15 днів з дня оголошення резолютивної частини рішення. Третейський суд має право, якщо визнає це необхідним, відкласти ухвалення рішення і викликати сторони на додаткове засідання. За клопотанням сторін третейський суд приймає рішення про затвердження мирової угоди, якщо мирова угода не суперечить законам і іншим нормативним правовим актам і не порушує прав і законних інтересів інших осіб. Зміст мирової угоди викладається в рішенні третейського суду. Рішення третейського суду вважається прийнятим в місці третейського розгляду і в день, коли вона підписана третейськими суддями, що входять до складу третейського суду. Рішення третейського суду викладається у письмовій формі і підписується третейськими суддями, що входять до складу третейського суду, в тому числі третейським суддею, який має окрему думку. Окрема думка третейського судді додається до рішення третейського суду. Якщо третейський розгляд здійснювалося колегіально, то рішення може бути підписана більшістю третейських суддів, які входять до складу третейського суду, за умови зазначення поважної причини відсутності підписів інших третейських суддів. У рішенні третейського суду повинні бути зазначені: дата прийняття рішення; місце третейського розгляду; склад третейського суду і порядок його формування; 4) найменування та місця знаходження організацій, являю-трудящих сторонами третейського розгляду; прізвища, імена, по батькові, дати і місця народження, місця проживання та місця ра - боти громадян-підприємців та громадян, які є сторонами третейського розгляду; 5) обгрунтування компетенції третейського суду; вимоги позивача і заперечення відповідача, клопотання сторін; обставини справи, встановлені третейським судом, докази, на яких грунтуються висновки третейського суду про ці обставини, закони та інші нормативні правові акти, якими керувався третейський суд при прийнятті рішення. Резолютивна частина рішення повинна містити висновки третейського суду про задоволення чи відмову в задоволенні кожного заявленого позовної вимоги. У резолютивній частині вказуються сума витрат, пов'язаних з вирішенням спору в третейському суді, розподіл зазначених витрат між сторонами, а при необхідності - строк і порядок виконання прийнятого рішення. Після прийняття рішення кожній стороні повинен бути вручений або спрямований примірник рішення. Якщо сторони не домовилися про інше, то будь-яка із сторін, повідомивши про це іншу сторону, може протягом 10 днів після отримання рішення третейського суду звернутися в той же третейського суду із заявою про прийняття додаткового рішення в щодо вимог, які були заявлені під час третейського розгляду, але не знайшли відображення у рішенні. Зазначена заява має бути протягом 10 днів після його отримання розглянуто складом третейського суду, який вирішував спір. За результатами розгляду заяви приймається додаткове рішення, яке є складовою частиною рішення третейського суду, або ухвала про відмову у задоволенні заяви про прийняття додаткового рішення. Якщо сторони не домовилися про інше, то будь-яка із сторін, повідомивши про це іншу сторону, може протягом 10 днів після отримання рішення третейського суду звернутися в той же третейського суду із заявою про роз'яснення рішення. Заява про роз'яснення рішення має бути розглянуто протягом 10 днів після його отримання складом третейського суду, який вирішував спір. Третейський суд вправі роз'яснити прийняте ним рішення, не змінюючи його змісту. За результатами розгляду заяви виноситься ухвала про роз'яснення рішення, яка є складовою частиною рішення третейського суду, або ухвала про відмову у роз'ясненні рішення. Третейський суд має право за заявою будь-якої з сторін або за своєю ініціативою виправити допущені описки, помилки, арифметичні помилки. З питань, що не зачіпають суті спору, третейський суд виносить ухвалу. Третейський суд виносить ухвалу про припинення третейського розгляду у випадках, якщо: позивач відмовляється від своєї вимоги, якщо тільки відповідач не заявить заперечення проти припинення третейського розгляду у зв'язку з наявністю у нього законного інтересу у вирішенні спору по суті; сторони досягли угоди про припинення третейського розгляду; третейський суд виніс ухвалу про відсутність у третейського суду компетенції розглядати переданий на його дозвіл спір; третейський суд прийняв рішення про затвердження письмового мирової угоди; організація, що є стороною третейського розгляду, ліквідовано; громадянин-підприємець або громадянин, який є стороною третейського розгляду, помер або оголошений померлим або визнаний безвісно відсутнім; є що вступило в законну силу, прийняте по спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих ж підставах рішення суду загальної юрисдикції, арбітражного суду або третейського суду. Рішення третейського суду для вирішення конкретного спору у місячний строк після його прийняття надсилається разом з матеріалами у справі для зберігання до компетентного суду. Якщо правилами постійно діючого третейського суду не визначено інший термін, то розглянуте у постійно діючому третейському суді справа зберігається в даному третейському суді протягом п'яти років з дати прийняття по ньому рішення. Якщо в третейській угоді не передбачено, що рішення третейського суду є остаточним, то рішення третейського суду може бути оскаржене бере участь у справі стороною шляхом подачі заяви про скасування рішення до компетентного суду протягом трьох місяців з дня отримання стороною, що подала заяву, рішення третейського суду. Рішення третейського суду може бути скасовано компетентним судом лише у випадках, якщо: 1) сторона, яка подала заяву про скасування рішення третейського суду, надасть докази того, що: третейська угода є недійсною за ос-нування, передбаченим законом; рішення третейського суду винесено щодо спору, не передбаченому третейською угодою або не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі третейської угоди. Якщо постанови третейського суду з питань, які охоплюються третейським угодою, можуть бути відокремлені від постанов з питань, що не охоплюються такою угодою, то може бути скасована тільки та частина рішення третейського суду, яка містить постанови з питань, що не охоплюються третейським угодою; склад третейського суду або третейський розгляд не відповідали положенням закону; сторона, проти якої прийнято рішення третейського суду, не була належним чином повідомлена про обрання (призначення) третейських суддів або про час і місце засідання тре- 1 Ерпилева Н. Міжнародний комерційний арбітраж: сучасні проблеми теорії та практики / / Арбітражний і цивільний процес. 2002. № 1. С. 23. 2 Шмиттгофф Експорт: право і практика міжнародної торгівлі. М., 1993. С. 342 Тейское суду або з інших причин не могла уявити третейському суду свої пояснення; 2) компетентний суд встановить, що: суперечка, розглянутий третейським судом, в Згідно з федеральним законом не може бути предметом третейського розгляду; рішення третейського суду порушує основоположні принципи російського права. У разі скасування рішення третейського суду компетентним судом будь-яка із сторін має право відповідно до третейської угоди звернутися до третейського суду. Однак у випадку, якщо рішення третейського суду скасовано повністю або частково внаслідок недійсності третейської угоди або тому, що рішення прийнято у спорі, не передбаченому тре-Тейское угодою або не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що не охоплюються третейським угодою, відповідний суперечка подальшому розгляду в третейському суді не підлягає. Рішення третейського суду виконується добровільно в порядку і строки, які встановлені в даному рішенні. Якщо в рішенні третейського суду строк не встановлений, то воно підлягає негайному виконанню. Якщо рішення третейського суду не виконано добровільно у встановлений строк, то воно підлягає примусовому виконанню. Примусове виконання рішення третейського суду здійснюється за правилами виконавчого провадження, дей-ствующим на момент виконання рішення третейського суду, на основі виданого компетентним судом виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду (далі - виконавчий лист). До заяви про видачу виконавчого листа додаються: 1) оригінал або копія рішення третейського суду. Копія рішення постійно діючого третейського суду завіряється головою цього третейського суду, копія рішення третейських- Ерпилева Н. Указ. соч. С. 23. Кого суду для вирішення конкретного спору має бути нотаріально засвідченою; оригінал або копія третейської угоди, укладеної відповідно до закону; документи, що підтверджують сплату державного мита у порядку і розмірі, що встановлені федеральним законом. Заява про видачу виконавчого листа може бути подана не пізніше трьох років з дня закінчення строку для добровільного виконання рішення третейського суду. Заява про видачу виконавчого листа, яке було подано з пропуском встановленого терміну або до якого не були додані необхідні документи, повертається компетентним судом без розгляду, про що виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у порядку, встановленому арбітражним процесуальним або цивільним процесуальним законодавством Російської Федерації. Компетентний суд має право відновити термін на подачу заяви про видачу виконавчого листа, якщо знайде причини пропуску зазначеного строку поважними. Заява про видачу виконавчого листа розглядається суддею компетентного суду одноособово протягом одного місяця з дня надходження заяви до компетентного суду. Про час і місце розгляду зазначеної заяви повідомляються сторони, проте неявка сторін чи однієї сторони не є перешкодою до розгляду заяви. За результатами розгляду заяви про видачу виконавчого листа компетентний суд виносить ухвалу про видачу виконавчого листа або про відмову у видачі виконавчого листа. Визначення компетентного суду про видачу виконавчого листа підлягає негайному виконанню. Визначення компетентного суду про видачу виконавчого листа або про відмову у видачі виконавчого листа може бути оскаржено в порядку, встановленому арбітражним процесуальним або цивільним процесуальним законодавством Російської Федерації. При розгляді заяви про видачу виконавчого листа компетентний суд не вправі досліджувати обставини, установлених третейським судом, або переглядати рішення третейського суду по суті. Компетентний суд виносить ухвалу про відмову у видачі виконавчого листа у випадках, якщо: 1) сторона, проти якої було прийнято рішення третин- ського суду, представить до компетентного суду докази того, що: третейська угода є недійсною; рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою або не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі третейської угоди. Якщо постанови третейського суду з питань, охоплених третейським угодою, можуть бути відокремлені від тих, що не охоплюються такою угодою, то у видачі виконавчого листа на примусове виконання тієї частини рішення третейського суду, яка містить постанови з питань, охоплених третейським угодою, не може бути відмовлено; склад третейського суду або третейський розгляд не відповідали вимогам закону; сторона, проти якої було прийнято рішення третейського суду, не була належним чином повідомлена про обрання (призначення) третейських суддів або про час і місце засідання третейського суду чи з інших причин не могла уявити третейському суду свої пояснення; 2) компетентний суд встановить, що: спір не може бути предметом такого розгляду відповідно до федерального закону; рішення третейського суду порушує основоположні принципи російського права. 4 Рада Європи - міжнародна міжурядова організація регіонального характеру, метою якої виступає розвиток співпраці європейських держави в економічній, політичній, правовій та культурній галузях. Росія стала членом Ради Європи в 1996 р. В даний час число членів цієї авторитетної міжнародної організації перевищує 40 держав. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "2. Рішення третейського суду. Виконання рішення третейського суду" |
||
|
||